Віктор Федорович Баранов (1950–2014) — відомий український письменник, перекладач та громадський діяч.
Біографія
Народження: 14 жовтня 1950 року в селі Кривуші Кременчуцького району Полтавської області.
Освіта: У 1974 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Кар'єра: Працював у видавництвах «Дніпро», «Радянський письменник», «Молодь». Очолював редакцію гумористичного тижневика «Веселі вісті» та був головним редактором журналу «Київ».
Громадська діяльність: З 2011 по 2014 рік обіймав посаду голови Національної спілки письменників України. Був віцепрезидентом товариства «Україна–Румунія».
Смерть: Помер 30 липня 2014 року в Києві після тривалої хвороби. Похований на Байковому кладовищі.
Творчість
Віктор Баранов працював у жанрах поезії, прози, сатири та художнього перекладу.
Найвідоміший твір: Патріотичний вірш «До українців» («Я запитую в себе, питаю у вас, у людей...»), який став популярною піснею (музика Т. Кукурузи).
Поетичні збірки: «Народження полум'я» (1978), «У середу рано» (1981), «Жоржини в маминім саду», «Поворожи на вранішній зорі», «Хата синьоока».
Проза:
Романи: «Притула», «Смерть по-білому», сатиричний роман «Презент».
Збірки повістей: «Переступаючи поріг», «Смуга біла, смуга чорна».
Переклади: Активно перекладав з румунської мови твори Міхая Емінеску, Тудора Аргезі, Никити Стенєску та інших.
Нагороди та премії
Заслужений діяч мистецтв України (2006). Лауреат літературних премій імені Євгена Плужника, Олександра Гірника, Григорія Сковороди та Миколи Гоголя. Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2012).
