Попередня робота
Для того, щоб зацікавити дітей роботою над виставою «Пригоди Петрика і Яринки в царстві лісової Феї», надати знання про світ природи та навчити правилам поведінки в оточуючому природному середовищі, проводилася кропітка попередня робота, під час якої застосовувались різноманітні форми, методи та засоби навчання. Були задіяні усі форми роботи, передбачені у дитячому садку – це групові та підгрупові заняття, гурткова та індивідуальна робота. Робота з дітьми базувалася на основних принципах навчання – послідовності, поступовості і систематичності.
На заняттях художньої літератури діти знайомилися з творчістю В. Сухомлинського. Особливо ретельно вивчалися твори, на основі яких була створена драматична п’єса «Пригоди Петрика і Яринки в царстві лісової Феї». Це - казки та оповідання В. Сухомлинського: «Камінь», «Як Миколка став хоробрим», «Фіалка і бджілка», «Ледача подушка», «Як бджілка знаходить квітку конвалії», «Їжачок і світлячок». Провідними на цих заняттях були словесні методи навчання, такі як читання, розповідь, бесіда, опис. Заохотити дітей допомагали загадки, прислів’я, приказки, які добиралися відповідно до змісту та моральної проблеми, окресленої у оповіданнях та казках В. Сухомлинського.
На заняттях з розділу програми «Дитина у природному довкіллі», крім словесних методів, широко застосовувались практичні методи – це спостереження за поведінкою птахів, комах, рослин у їх природному середовищі; пошуково-дослідницька діяльність (збирання лікарських рослин для створення міні-музею, проведення різноманітних дослідів).
Для формування у дітей трудових навичок, турботливого ставлення до рослинного та тваринного світу велике виховне значення мають трудові методи навчання. В групі діти доглядають за рослинами, мешканцями акваріуму тощо. Під час занять вони виготовляли годівнички для пташок, а потім, в зимову пору, годували їх під час прогулянок. Це сприяло не тільки набуттю трудових практичних навичок, а й формуванню таких моральних якостей як турботливість, доброта, взаємодопомога, співчуття.
Під час музичних занять, на яких розучувались танки та пісні для вистави, окрім словесних та практичних методів активно застосовувались творчі методи та прийоми навчання (вправи «Гра з водою», «Як прокидається квітка», «Заспівай, як пташка») Дітям дуже подобаються творчі вправи, бо вони допомагають дитині розкритись, відчути особисту значимість та можливість проявити свою індивідуальність. Творчі методи також широко застосовувалися на заняттях з розділу програми «Мовлення дитини» (описати картину, розказати казку за серією ілюстрацій, скласти казку на свій лад).
Зважаючи на особливості психічного розвитку дошкільника, особливу цінність при отриманні дошкільнятами знань, вмінь і навичок набуває принцип наочності, обґрунтований у 17 ст. Я. Каменським у своїй знаменитій педагогічній праці «Велика дидактика», в якій учений назвав «золотим правилом» дидактики. Саме тому, застосування методів наочності є необхідним компонентом для досягнення освітньої мети під час усіх форм, видів та етапів роботи з дошкільниками.
В своїй роботі ми також неухильно слідували таким педагогічним принципам як зв'язок навчання з життям, доступність навчального матеріалу, індивідуального підходу до дітей. Діти мали змогу проявити свої артистичні здібності на заняттях театрального гуртка, на яких безпосередньо проходила робота над театральною постановою.
Під час усієї підготовки до вистави застосовувались різноманітні методи і прийоми стимулювання. Це змагання, заохочення, підтримка віри у власні сили. Для того, щоб зацікавити дітей досягнути найкращого якісного результату (в даному випадку - виступу у музичній виставі), були задіяні різноманітні цікаві атрибути, пошиті красиві костюми, виготовлені яскраві декорації, підготовлені слайди за дією вистави, продемонстровані відео матеріали на пісні та танок, що задіяні у виставі. Репетиції разом з батьками стимулювали дітей до більш відповідальної і дисциплінованої поведінки.
Уся попередня робота, всі описані вище методи, стали підґрунтям для створення музичної вистави, яка стала кінцевим результатом і найголовнішою нагородою для дітей, батьків вихователів.
