Сучасні діти ростуть у складний час стрімких змін і руйнування стереотипів. Коли навіть установлені моральні принципи зазнають тиску та негативного впливу.
Соціологічні дослідження свідчать про зростання небезпечних поведінкових проявів. На думку науковців, причини слід шукати вже в дошкільному віці, в період формування особистості дитини, оскільки в дошкільному віці інтенсивно розвивається моральні відчуття дітей, норми і правила поведінки, формуються риси вдачі і етичні навики, починається складатися стиль взаємин з однолітками.
У дошкільному віці гра є провідним видом діяльності дитини, ефективним методом та однією з форм навчання та виховання, яка стимулює комунікативну активність дітей. Словесні ігри спрямовані на розвиток мовлення у дітей, уточнення та закріплення словника. Водночас вони є підґрунтям для активізації пізнавальної діяльності, розвитку розумових здібностей. У дошкільнят формується вміння висловлювати свою думку, робити висновки, застосовувати нові знання в різних життєвих ситуаціях.
Завдяки активному спілкуванню дорослого з дітьми під час гри долається напруженість, сором’язливість, конфліктність, тривожність.
Основна причина комунікативних труднощів – нерозвиненість емоційно-особистісної форми спілкування дитини з близькими людьми, що припускають теплоту, щиросердечний контакт, спільне переживання емоційних станів. Основний шлях подолання комунікативних труднощів дитини – становлення зазначеної форми спілкування із широким колом соціального оточення, що реалізує потребу дитини у визнанні, підтримці, любові, що сприяє розвиткові мотивів до спілкування і співробітництва в різноманітних і цікавих для дошкільника видах діяльності. Це вимагає усунення авторитарного стилю керівництва у вихованні дітей, твердження суб’єктивних відносин у комунікації дитини з навколишнім світом, що розвиває довіру і відкритість досвідові між учасниками міжособистісного контакту. Розширення особистісно-орієнтованих форм контакту, у яких дитина знаходиться в центрі уваги зі співрозмовником, розвиває емоційну чутливість до розрізнення емоційних станів людини. Емоційно значима для дитини є діяльність, наповнена почуттям інтересу, подиву, інтелектуального занепокоєння, радості дізнання і пізнання, сприяє формуванню стійких соціогруп. Саме в таких постійних групах дитина виявляє інтелектуальну і соціальну активність у природних для неї формах життєдіяльності. Розвиваючий ефект емоційно значимих відносин виявляється в розширенні невербального і мовного репертуару взаємодії.
Формування позитивних взаємин у дітей 5-6 літнього віку передбачає, в першу чергу, ознайомлення дітей з правилами і нормами спілкування з однолітками, а саме виховання стійкого позитивного відношення до оточуючих товаришів, формування уміння встановлювати і підтримувати позитивні стосунки з дітьми і регулювати свою поведінку.
