і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Аудіювання.4клас.1 семестр

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

І семестр

Прочитай текст та виконай завдання після читання.

Микола Магера «СИНИЧКА»

Коло веранди, у затишку, розкошує стара крислата яблуня. Кожної весни, наче снігом, вкривається вона білим цвітом. У таку пору бабуся відчиняє вікна, і медяні пахощі наповнюють кімнати.
Одного разу, коли земля вже давно спала під снігом, бабуся ввійшла до кімнати і тихо до мене:
— Ходи, щось покажу. Тільки не грюкай дверима і не розмовляй.
Навшпиньки пробралися на веранду. Стали. Бабуся ледь помітно кивнула на яблуню. Я — туди очима. А там — матусенько рідна! Дятел, живісінький дятел на стовбурі дерева. Махає головою, як коваль молотом, і тільки чути: тук-тук, тук-тук.
Бабуся приклала палець до губ:
— Тихо, бо сполохаєш.
Я ще ніколи не бачив так близько цього працьовитого птаха-красеня. На голову він одягнув червоний беретик, шию обмотав білим шарфом, на животик натягнув рудувату сорочечку з червоними стрічечками, а на спину накинув чорно-білу накидку.
Своїм гострим дзьобом дятел безперестанку довбав на одному місці, саме там, де торішньої весни батько відрізав суху гілку. Птах так ретельно працював, що під яблунею лежала купа спорохнявілої деревини.
Коли дятел на мить зупинився, щоб перепочити, я побачив у стовбурі невелике кругле дупло.
— Так швидко видовбав собі хатинку?
— Та ні, він давненько тут забавляється, ще з осені, — ледь чутно промовила старенька. — Там, здається, вже синиця облюбувала оселю. Позавчора вранці звідти вилетіла.
Я так захопився дятлом, що й не помітив синичку. Жовтувато-зелена красуня з білою плямою на потилиці перескакувала з гілки на гілку і співала: "Цінь-цінь, цінь-цінь!".
Скоро дятел знявся і сів на грушу. Синичка ж оглянулась навколо маленькими чорними оченятами, по-своєму щось крикнула і шугнула в дупло.
Ще не встигла пташка вмоститися у новій хатці, як віти навколо дупла обліпили горобці. Вони так галасували, ніби побачили кота, що нахабно добувається до їхнього гнізда. Але синичка не зважала на той гармидер.
Довго лементували горобці.
Несподівано один горобець, мабуть, найхоробріший серед них, вчепився лапками за край дупла. Щойно хотів заглянути всередину, як звідти висунулась синиця, погрозливо заверещала — і горобця наче вітром здуло.
Горобці знову зчинили такий галас, що бабуся не витримала, взяла віник і вже хотіла йти на допомогу пташці. Але та вилетіла з дупла і з криком почала відчайдушно кидатись на своїх недругів. Жевжики злякалися і чкурнули на високий кущ бузку. Тоді синичка сіла на гілку і заспівала переможну пісню.

  1. Де видовбував дятел дупло?

  • На яблуні.

  • На вишні.

  • На груші.

2. Хто облюбував видовбану дятлом оселю?

  • Ворона.

  • Синиця.

  • Шпак.

3. Чого горобці обліпили зі всіх боків гніздо?

  • Щоб голосно покричати.

  • Щоб повеселитися.

  • Щоб вигнати синицю.

4. Хто відігнав горобців?

  • Бабуся.

  • Синиця.

  • Дятел.

  1. Куди втекли горобці?

  • На високий кущ бузку.

  • На високу грушу.

  • На високу яблуню.

6. Закінчи печення за поданим початком.

Зрадівши, що перемогла горобців , синиця ____________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Встанови правильну послідовність пунктів плану до даного тексту.

  • Синиччина перемога.

  • Невтомний трудівник.

  • Таємнича розмова.

  • Господиня дятлового дупла.

8. Встанови відповідність між словами першого та другого стовпчиків.

Яблуня Смілива

Трудівник Крислата

Синичка Крикливі

Горобці Невтомний

9. Поясни значення слів.

Ретельно - _______________________________.

Верещала - _______________________________.

Чкурнули - _______________________________.

10. Чому синиця змогла перемогти зграю горобців? Обґрунтуй і запиши свою думку.

Прочитай текст та виконай завдання після читання.

Григір Тютюнник « Бушля»

Одного разу, коли Арсен, як завжди, рибалив біля своєї верби, припустив дощ. Не клювало, бо в дощ риба залягає на дні й спить. Арсен прикрив голову та плечі лантухом, який завжди носив з собою про дощ, і дивився на воду. Дивився, дивився Арсен на той танок дощу по річці та незчувся, коли й заснув.

А тут летіла бушля — велика довгонога і довгошия птаха, що любить ховатися попід очеретом та лепешкою й вичікувати, доки мимо пливтиме рибинка: то вже вона її неодмінно вхопить своїм зубатим дзьобом. Покружляла бушля над Арсеном, а він і не зворухнеться, бо спить, — подумала, напевне, що то пень, та й сіла просто йому на голову. Сіла, учепилась кігтями в лантушину й теж задрімала під дощем.

От уже й сонце крізь хмари проглянуло, і дощик ущух, і птахи знову заспівали, а вони сплять — розморило на дощ обох.

Першою прокинулася бушля. Кліпнула очима, звелася на ноги і… збудила Арсена. Хотів був старий підняти голову — несила, важке щось тисне її вниз. Тільки ворухнув рукою, щоб помацати, що воно за диво, а бушля як закричить:

К-а-а-й… — мов людина.

Ударила крильми діда по вухах, раз і вдруге — не зніметься, бо кігті в лантушині заплуталися. Аж похолов од страху Арсен. Та й собі в крик:

— Рят-у-у-йте-ж-бо-що-воно-за-лиха-година! Бушля кричить, і Арсен кричить. А довкіл, ні в лісі, ні на річці, ані лялечки, тільки луна котиться.

Нарешті бушля таки злетіла, хоч і подряпала кігтями дідову голову. Побачивши птаху, що метнулася від нього понад водою. Арсен отямився, поторкав руками здряпану голову й сказав:

— Я тобі пеньок, чи що? — І заходився мотати вудки.

А дома не втримався, розказав бабі про свою пригоду з бушлею. І, може, пригоду цю й забули б, якби Арсениха не переповіла її сусідці, а сусідка — своїй сусідці… Доки все село взнало…

Тепер, як іде Арсен вудити, рибалки гукають йому з-під круч:

— Поспішайте, діду, бо ондечки над вашою вербою вже бушля кружляє-жде!

— Ану ж, діду, розкажіть, як ви з бушлею кричали!..

Арсен і не сердиться. Усміхнеться хіба та й скаже:

— Отак і кричали: вона по-своєму, а я по-своєму.

Відтоді й по сей день Арсена звуть у селі не інакше, як Бушля.

1. Де рибалив Арсен?

  • Під старим дубом;

  • Біля своєї верби;

  • Біля кривої берези.

  1. Хто така бушля?

  • Птах;

  • Комаха;

  • Риба.

3. По чому вдарила бушля Арсена?

  • По руках;

  • По ногах;

  • По вухах.

4. Кому розказав дід про свою пригоду?

  • Сусідові;

  • Онуці;

  • Бабі.

5. Як стали називати Арсена у селі?

  • Бушля;

  • Риболов;

  • Пень.

6. Встанови послідовність подій у тексті.

  • Нарешті бушля таки злетіла.

  • А дома не втримався і розказав бабі про свою пригоду.

  • Першою прокинулася бушля.

  • Дивився Арсен на воду і незчувся, як заснув.

7. Встанови відповідність між словами першого та другого стовпчиків.

Вичікувати Притихнути

Помацати Кинутися

Метнутися Потримати

Ущухнути Ждати

8. Коротко поясни вислів.

А довкіл ні лялечки - ______________________________________

9. Допиши речення за поданим початком.

Хотів був старий підняти голову_________________________________

__________________________________________________________________

10. Чому старий Арсен не сердився на людей, які глузували з нього? Запиши своє міркування

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Тексти для аудіювання

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Формування навчальної мотивації в учнів. Теорія і практика»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн
395 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти