Сьогодні відбувся
Вебінар:
«
Виховні заходи з теми прав дитини. Практичні кейси
»
Взяти участь Всі події

Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині гори Піп Іван

Астрономія

31.08.2019

391

2

0

Опис документу:
Стаття присвячена відновленню астрономічної і метеорологічної обсерваторії на вершині гори Піп Іван. Відновлення обсерваторії на горі Піп Іван – спільний українсько-польський проект. Передбачається, що нова обсерваторія об'єднає сучасний науково-дослідний центр з базою підготовки спеціалістів для проведення пошуково-рятувальних операцій.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині гори Піп Іван

Урочисто відкрита у 1938 році Астрономічно-метеорологічна обсерваторія на горі Піп Іван діяла тільки три роки: спершу в підпорядкуванні протиповітряних сил Польщі, потім — як установа АН УРСР. У 1939-му тут була перша в Радянському Союзі високогірна геофізична обсерваторія і метеорологічна станція. У роки війни – спостережний пункт. З відступом радянських військ у 1941-му німці й угорці обсерваторію за призначенням не використали. Цінне обладнання було вивезено, а місцеві мешканці розібрали все, що могло становити хоч якусь цінність у господарстві. Чани, зроблені з мідних листів розібраної покрівлі, досі служать тут, на полонинах, для сироваріння.

Насамперед, обсерваторія була й залишається найвисокогірнішою спорудою України, в якій жили і працювали люди (2028 метрів над рівнем моря!), а зусилля, витрачені під час її спорудження, цілком зіставні з працею при побудові єгипетських пірамід. Адже від найближчої залізничної станції Ворохта до початку підйому все везли 70 кілометрів кіньми, а потім доставляли на вершину (восьмикілометровою дорогою із села Шибеного з перепадом висот у 1200 метрів) знов-таки витривалими гуцульськими кониками або й просто на ще витриваліших гуцульських спинах. Так піднімали й брили пісковика для будівництва, й скрині з обладнанням, окремі з яких важили майже тонну.

Велетенська споруда була насправді достойною прикрасою однієї з найвищих карпатських гір. До сьогодні автономне опалення обсерваторії, елетропостачання та водозабезпечення – факти, котрі викликають повагу в учених, котрі сходяться на одному, що обсерваторія – надтехнологічний об'єкт. До речі, працівники самі виготвляли хлібні вироби, а запаси їжі поновляли всього-на-всього два рази у рік.

Стіни самої будівлі мають товщину близько 1 м, утеплялися вони завдяки наступному методу. В Африці замовляли корк, а відтак перекладали стіни його просмоленими шарами. 1938 рік – це рік урочистого відкриття будівлі. Тоді це був цілий комплекс, котрий складався з готелю, господарських приміщень та найважливішої частини – астрономічної вежі. Готель складався з декількох рівнів із західної та східної сторін він мав 5 рівнів та, відповідно, 2.

На самій вежі було встановлено дорогий телескоп, а дістатися сюди можна було гвинтовими сходами, котрі вели з першого поверху. Вежа була вкрита литим мідним куполом, діаметр котрого, потрібно сказати, був просто велетенським – 10 м. У будівлі налічувалося 43 кімнати та 57 вікон.

httНайбільшою окрасою високогірної обсерваторії був астрограф з 33 сантиметровим об'єктивом родом з Единбургу, Шотландія. Це надало можливість вченим-дослідникам займатися дослідженням малих та великих планет, фотогафувати зорі та спостерігати за рухом комет.

Телескоп не потребував постійного запуску, адже завдяки регульованим двигунам, котрі, у свою чергу, були обладнані надточним хронометром, працював автоматично. Тут були наявні також власні електродвигуни, а сам діаметр вежі становив 6 м. До речі, ця обсерваторія у горах мала неабияке значення, оскільки на той час займала 2 місце у Європі та 6 на світовому рівні. Ці факти безумовно підверджують те, що масштабний задум, а відтак і саме втілення повністю оправдали себе.

Астрономічна і метеорологічна обсерваторія на вершині гори Піп Іван має умовну назву Білий слон. Цю будівлю називають «Білим слоном» тому що взимку, коли стіни вкриті шаром снігом, приміщення нагадує слона. Тварину велику, але поранену. Адже зараз це просто руїни, залишки стін і фундаменту.

У 2002 році в Яремче була створена Наукова рада з питань відновлення обсерваторії. У травні 2012 р. стало відомо, що Міністерство культури Польщі виділяє 70 тисяч доларів на відновлення споруди обсерваторії. Виділення коштів заплановано в рамках грантової програми, партнером якої є Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.

У липні 2018 року більше 50 українців та поляків піднялися на гору Піп Іван в Івано-Франківській області, щоб відзначити 80-річчя астрономічно-метеорологічної обсерваторії, відомої також під назвою Білий слон, яка працює на цій вершині.

Відновлення обсерваторії на горі Піп Іван – спільний українсько-польський проект. Передбачається, що нова обсерваторія об'єднає сучасний науково-дослідний центр з базою підготовки спеціалістів для проведення пошуково-рятувальних операцій. Програма реалізується в рамках програми ЄС з транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна. За рахунок ЄС встановлять нове метеорологічне обладнання, закуплять рятувальну техніку та спорядження для загонів рятувальників. Проект розраховано на два роки, але фактично має бути реалізовано протягом півроку.

За матеріалами інтернет повідомлень: https://censor.net.ua/ua/n456279

https://guide.karpaty.ua/uk/places/pip-ivan

https://www.ukrinform.ua/rubric-regions/2508409-na-gori-pip-ivan-ukrainci-ta-polaki-vidznacili-80ricca-observatorii.html

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.