Арт-терапія як метод зцілення та відновлення здоров'я дитини

Опис документу:
Оскільки на сьогодні арт-терапія в Україні є новим методом, то її часто ототожнюють з образотворчим мистецтвом взагалі. Арт-терапія не вимагає від учасника діяльності навичок малювання чи іншої творчої діяльності. Завдання полягає не в тому, щоб створити високоякісний художній продукт, – важливо через віконце мистецтва визирнути зі своєї внутрішніх переживань. Арт-терапія є прекрасною можливістю відключитися від повсякденних турбот, вивільнити емоції, отримати величезне задоволення від самого пр

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

29

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

ВІДДІЛЕННЯ: ХІМІЯ ТА БІОЛОГІЯ

СЕКЦІЯ: ПСИХОЛОГІЯ

БАЗОВА ДИСЦИПЛІНА: БІОЛОГІЯ

Арт-терапія

як засіб збереження, зміцнення та відновлення

здоров'я дитини

2020 р.

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. АРТ-ТЕРАПІЯ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ……………………………………………………………..

    1. Історичні передумови виникнення арт-терапії……………………..

    2. Переваги арт-терапії в порівнянні з іншими психотерапевтичними підходами………………………………………………………………….

    3. Застосування засобів арт-терапії в медицині…………………………..

    4. Арт-терапія, як засіб допомоги дитині з травматичними розладами в одужанні та зціленні. ……………………………………………………

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ АРТ-ТЕРАПІЇ НА ЗМІНУ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ДИТИНИ, ЩО МАЄ ВАЖКІ ВРОДЖЕНІ ЗАХВОРЮВАННЯ………………………………………………………………

2.1. Ресурсний потенціал арт-терапевтичної техніки «Щоденник спостережень за емоціями» …………………………………………………….

    1. Особливості та алгоритм роботи з проективною методикою «Щоденник спостережень за емоціями»……………………………….

    2. Особливості цілющого впливу арт-терапії на зміну в емоційному стані дитини, що має важкі вродженні захворювання……………………….

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..

ВСТУП

Актуальність дослідження Оскільки на сьогодні арт-терапія в Україні є новим методом, то її часто ототожнюють з образотворчим мистецтвом взагалі. Арт-терапія не вимагає від учасника діяльності навичок малювання чи іншої творчої діяльності. Завдання полягає не в тому, щоб створити високоякісний художній продукт, – важливо через віконце мистецтва визирнути зі своєї внутрішніх переживань. Арт-терапія є прекрасною можливістю відключитися від повсякденних турбот, вивільнити емоції, отримати величезне задоволення від самого процесу, що сприяє процесам усвідомлення й адекватної оцінки своїх почуттів, спогадів, переживань. Водночас вона має цілу низку переваг перед іншими психотерапевтичними напрямами. Арт-терапія як метод зцілення. Перш за все, зауважимо, що зцілення неодмінно зв’язано з духовною цілісністю, гармонією духа та тіла. Оскільки поняття «арт-терапія» охоплює широке коло впливу та передбачає здійснення комплексних заходів, що мають працювати як з передумовами, так і з наслідками емоційних розладів дитини, що має вродженні захворювання.

Мета нашої роботи дослідити особливості цілющого впливу арт-терапії на зміну в емоційному стані дитини, що має важкі вродженні захворювання.

Завдання:

  1. Вивчити історичні відомості про становлення методу арт-терапії;

  2. Розглянути переваги арт-терапії в порівнянні з іншими психотерапевтичними підходами;

  3. Провести анкетування та спостереження у роботі під час використання арт-терапевтичних технік;

  4. Розглянути особливості арт-терапевтичної техніки «Щоденник спостережень за емоціями»;

  5. Проаналізувати отримані дані з використання арт-терапевтичних технік у роботі з емоційними розладами;

  6. Узагальнити отримані відомост цілющих властивостей арт-терапії.

Об’єкт дослідження: емоційні розлади у дітей що мають вродженні захворювання.

Предмет дослідження: цілющий вплив арт-терапії на емоційний стан важкохворих дітей.

Методи дослідження: у роботі використовували метод аналізу, порівняння, опитування, конкретизації, узагальнення.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних і науково-методичних положень арт-терапії у роботі з дітьми що мають емоційні розлади. Основні результати, що містять елементи наукової новизни, полягають у тому, що здійснено трактування поняття «арт-терапія», та переваги арт-терапії в порівнянні з іншими психотерапевтичними підходами. Розглянуто особливості арт-терапевтичної техніки «Щоденник спостережень за емоціями» та проаналізувано отримані дані з використання арт-терапевтичних технік у роботі з емоційними розладами у дитини що має вроджені захворювання.

Апробація результатів дослідницької роботи: Основні положення та результати дослідження були представленні на засіданні шкільного методичного об'єднання класних керівників. На засіданні творчої групи соціальних педагогів Житомирського району, на якому розглядалося питання арт-терапія, особливості роботи шкільного психолога з техніками арт-терапії. Виступ на батьківських зборах, де висвітлювалося питання: «Арт-терапія у роботі з тривожними дітьми».

РОЗДІЛ 1

АРТ-ТЕРАПІЯ В СУЧАСНОМУ УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ

    1. Історичні передумови виникнення арт-терапії

Термін «арт-терапія» з’явився в професійному лексиконі психологів Західної Європи в середині ХХ століття. Він охоплює низку специфічних методів, що сприяють зціленню людини засобами мистецтва. Однак ефекти методу, а саме – вплив мистецтва на психічний стан людини, завжди використовувалися в усіх культурах і цивілізаціях. Зазвичай ця властивість мистецтва реалізувалася у ритуальних діях. Пізніше такі ефекти стали використовуватися і в світському житті. Так, наприклад, в епоху античності і в Середні віки була великою віра в цілющий вплив музики. У Італії певний час існували «лікувальні» лялькові театри. На сьогодні арт-терапія вже відбулася як метод. Але все ще йдуть дискусії щодо низки питань використання арт-терапії, стилю ведення арт-терапевтичної сесії, й навіть не існує єдиної назви для цього напряму. Арт-терапія як лікування мистецтвом є назвою, що часто застосовується, особливо в практиці, як назва всього напряму [12]. Але англійською аrt – це одночасно й мистецтво, й живопис. Тому, як правило, під арт-терапією розуміють так звані візуальні мистецтва (живопис, малюнок, ліплення і т. ін., тобто те, що можна побачити). Серед інших назв для цього напряму психотерапії – креативна терапія як терапія творчістю, експресивна терапія як терапія творчою експресією (в цій назві робиться акцент на власне творче самовираження як основну терапевтичну особливість арт-терапії), терапія творчим самовираженням (найбільш змістовно точна назва), а також інтермодальна арт-терапія, тобто терапія різними напрямами творчої діяльності. Арт-терапія є «використанням мистецтва як терапевтичного фактору». Арт-терапія ґрунтується на спонтанному творчому самовираженні особистості та ігнорує естетичні критерії оцінки її результатів й «професіоналізм» автора. Для арт-терапії більш важливим є сам процес творчості, який не стримується ніякими умовностями, а також щирість та повнота самовираження, а не кінцевий продукт та його оцінка (А.Копитін). У світовій психотерапевтичній практиці арт-терапія визначається як сукупність психологічних методів впливу, які застосовуються в контексті психотерапевтичних відносин і образотворчої діяльності з метою терапевтичного впливу та при вирішенні діагностичних, корекційних, реабілітаційних, психопрофілактичних завдань [3].

Чому ж виникла арт-терапія у західній цивілізації? Адже раніше суспільство цілком обходилося без арт-терапії. Однак на початку ХХ століття з’являється потреба у такій діяльності. До кінця ХІХ століття більшість людей мешкали у селах, де традиційна культура була обов’язковою частиною життя – усі змалку співали, танцювали, малювали. Урбанізація усе більше перетворювала громадян лише на споживачів мистецтва. Проте потреба у самовираженні залишилася, отож арт-терапія тут стала у пригоді. Потреба бути творцем, активним учасником культури існує й у сучасних громадян. Методи арт-терапії особливо близькі запитам й ментальності слов’ян, для яких характерна орієнтація на емоційно-образне переживання, а не на раціональне вирішення внутрішньопсихічних конфліктів.

Як відомо, вікторіанська епоха диктувала жорсткі канони у мистецтві, у суспільному, та й у приватному житті. Були досить чіткі рамки щодо того, що може і що не може робити «справжня леді» та «справжній джентльмен». Бунт проти такого одноманітного погляду на світ почався саме у мистецтві. Виникли «некласичні» напрямки: імпресіонізм, примітивізм. З появою нових видів мистецтв та нових стосунків у мистецтві, художники перемістили акцент з «правильності» на вільне самовираження. Психологи також активно долучилися до дискурсу щодо природи й ресурсності творчої діяльності [7].

У цей же час серед психіатрів виникає інтерес до художньої творчості психічно хворих людей. Практику художнього самовираження первинно використовували у програмах терапії зайнятістю душевнохворих. Роботи З. Фройда та особливо К.-Г. Юнга сприяли поглибленню уваги психіатрії до продуктів творчої активності цієї категорії пацієнтів. Художники теж взяли участь у цьому суспільному процеси та започаткували art brut (брутальне мистецтво), намагаючись включати мистецтво маргінальних груп спільноти до власної творчості. Таким чином, зазначені суспільні тенденції ведуть до формування перших наукових ідей щодо зцілювальних можливостей мистецтва, що одразу ж знаходить своє місце в лікувально-корекційних заходах. В кінці 30-х – на початку 40-х років минулого століття у дослідженнях А. Хілла, засновника Британської школи арт-терапії з’явився термін арт-терапія. А. Хілл стає відомим своїми роботами щодо використання арт-терапії у медичних закладах. Г. Рід тоді ж працює на ниві арт-педагогіки. Паралельно відбувається розвиток цього напрямку терапії в США у рамках психодинамічної школи (М. Наумбург). Така терапія є, головним чином, способом вираження внутрішніх конфліктів особистості та усвідомлення феномену переносу. У той самий час працює й Е. Крамер, її співвітчизниця, що більшу вагу надає поняттю сублімації у творчому процесі. Піонери арт-терапії активно співпрацювали з засобами масової інформації та професійною аудиторією для популяризації арту. Педагоги і художники, психіатри і психологи працювали у різних доброчинних організаціях, соціальних проектах й медичних установах для того, щоб нові методики набули суспільного значення. Вже в середині 60-х років формуються професійні спілки арт-терапевтів, складається система освіти. В різних спільнотах усі ці процеси набувають неоднорідної форми: різні вимоги до спеціалістів, різні стандарти професійної майстерності. Однак у всьому світі арт-терапія поступово інтегрується в систему соціального захисту та медичного страхування, освіти та стає невід’ємною частиною соціальних заходів профілактичного й реабілітаційного характеру. Хоча далеко не у всіх країнах арт-терапія існує як окрема спеціальність, сфера використання арт-терапевтичних технологій стає доволі широкою.

У 70-80-х роках відбувається активний розвиток арт-терапії: приймається етичний кодекс арт-терапевтів, організовуються різноманітні друковані видання, конференції для спеціалістів. В 90-х у мережі Інтернет з’являються сайти й електронні бібліотеки, електронні ви-дання, що присвячені арт-терапії. У 1991 р. розпочав свою діяльність Європейський Консорціум Арт-терапевтичної освіти (ЄКАТО), що займається розробкою та впровадженням загальних стандартів арттерапевтичної освіти та професійної практики. Членами ЄКАТО є арттерапевтичні інституції багатьох країн Європи (Німеччини, Франції, Нідерландів, Великобританії, Росії та ін.). На жаль, жодна з установ України поки що не увійшла до Консорціуму. Водночас на Україні арт-терапія поширюється передусім силами фахівців Громадської організації «Арт-терапевтична асоціація». В Росії – завдяки працям провідних спеціалістів цієї галузі – О.І. Копитіна, Л.Д. Лєбєдєвої, Т.І. Колошиної та ін. Отже, в цілому арт-терапія є зціленням за допомогою будьякої художньої творчості. При цьому сучасна арт-терапія включає два основних напрями. Представники першого використовують вже готові твори (написані картини, музику і т.ін.) професійних митців. Позитивним моментом, безумовно, є найвищий рівень творів й, відповідно, високий рівень переживань, закодованих в них. Крім того, знімається страх що-небудь робити самому, не маючи спеціальних навичок. Представники другого напряму використовують самостійну творчість учасників груп. Позитивним моментом, безумовно, є саме власна творчість [2].

Сьогодні визнається, що арт-терапія має грандіозний ресурс при використанні її як підтримуючого середовища для психологічно уразливих груп населення, до яких, безумовно, належать діти, що страждають на тяжкі захворювання. Відомо, що сама можливість художнього самовираження для дітей та молоді завжди пов’язана з покращенням їхнього психічного здоров’я та розвитком особистості.

В Україні арт-терапія знаходиться у стадії становлення. Найбільшого розвитку отримали арт-терапія за допомогою образотворчого мистецтва й танцювально-руховий підхід. Як у теорії, так і у практиці залишається багато білих плям та дискусійних питань. Але ж мистецтво, творіння, фантазія – це завжди простір таємничості та незбагненності – у всі часи. Цікаво, що на сьогодні в Україні арт-терапія поки що більше цікавить не лікарів (на відміну від Західної Європи та Америки), а психологів-практиків, що сприяє поширенню цього методу саме в соціальній сфері. Водночас арт-терапія має численні можливості для ефективного застосування в медицині, є незамінним помічником у вирішенні багатьох питань, що стосуються покра-щення емоційного, психічного стану дитини, що, в свою чергу, безумовно впливає й на стан її фізичного здоров’я. Дійсно, відсутність обмежень та протипоказань у використанні арт-терапії, її безмежні можливості психологічної допомоги особистості, робить її найприйнятнішим методом в різного роду соціальній роботі.

    1. Переваги арт-терапії в порівнянні з іншими психотерапевтичними підходами

Арт-терапевтична діяльність будується згідно усім принципам психотерапевтичної діяльності, основні ефекти якої визначені Д. Франком:

  • надання нових навчальних можливостей як на пізнавальному, так і на практичному рівні;

  • наповнення надією на позбавлення від страждань;

  • надання досвіду успішної діяльності;

  • подолання відчуття відчуженості;

  • пробудження яскравих емоцій.

Застосування арт-терапевтичних технік у клінічній практиці розкриває додаткові можливості не тільки у досягненні кінцевого позитивного результату, але й сприяє адаптації хворого під час лікувального процесу, нормалізує рівень його життя та засобами невербальної, символічної комунікації допомагає діагностувати та коригувати психофізичний стан пацієнта [4].

Отже, арт-терапія є одним із сучасних напрямів психотерапії. Водночас вона має цілу низку переваг перед іншими психотерапевтичними напрямами. Арт-терапія як засіб самовираження. Зазвичай дорослі люди користуються вербальними (тобто “мовними”) каналами комунікації. Тоді як дітям не завжди вдається підібрати слова та точно висловити свої думки та почуття, а за допомогою образотворчої діяльності їм зробити це простіше, адже легше говорити від імені образу, а не самого себе. Важливим є бажання висловити свої переживання, знайти себе в цьому світі, одержати додаткові ресурси. У процесі роботи вивільняється накопичена напруга, знімаються наслідки стресових ситуацій, вирішуються конфлікти. Творчість є процесом, який нерозривно пов’язаний з поняттям задоволення. Тому арт-терапія дає високий позитивний емоційний заряд і є найбільш безболісним способом вирішення проблем. Арт-терапія як метод зцілення. Перш за все, зауважимо, що зцілення неодмінно зв’язано з духовною цілісністю, гармонією духа та тіла. Мистецтво є психотерапевтичним за своєю природою та сутністю, тому що воно займається проблемами пристосування «Я» людини до навколишньої реальності, сенсу існування цього «Я» або внутрішнім буттям людини [6]. Символічна мова образотворчого мистецтва є найбільш адекватною для вираження несвідомого. Спираючись на трансцендентні властивості символів та власний творчий потенціал, людина здатна досягти самозцілення (йдеться про досягнення внутрішньої, психічної цілісності). Символічні образи містять в собі способи вирішення внутрішніх конфліктів особистості. Заняття арт-терапією є могутнім фактором розвитку особистості й необхідністю для виживання в світі, що постійно змінюється. Знайти творче (креативне) рішення – значить зробити те, що ще ніхто не робив. Іншими словами, креативність тісно зв’язана з адаптивністю. Кожна кризова ситуація (незалежно від того, зовнішня чи внутрішня це криза) є порушенням нормальної адаптивності. Слід також відмітити, що мистецтво, терапевтичне за своєю суттю, говорить тільки про почуття та переживання. Саме тому арт-терапія як метод апелює до внутрішніх сил людини, до її творчих можливостей.

Отже, арттерапія пов’язана із розкриттям творчих здібностей і сутнісного потенціалу людини, мобілізацією внутрішніх механізмів саморегуляції та зцілення. Таким чином, перевагами арт-терапії порівняно з іншими формами психотерапевтичної роботи є такі:

Арт-терапія не має обмежень у використанні, тому що кожна людина (незалежно від свого віку, культурного досвіду, соціального становища) може брати участь в арт-терапевтичній роботі. Арттерапія не вимагає яких-небудь здібностей до образотворчої діяльності чи художніх навичок.

Арт-терапія відносно проста в застосуванні, має багатство матеріалів, можливість використовуватися в сполученні з будь-якими іншими психотерапевтичними методами та медичними засобами.

Арт-терапія як засіб невербального спілкування є особливо цінною для клієнтів, яким важко описати словами свої переживання, наприклад, тяжкохворих дітей.

Творча діяльність як могутній засіб зближення людей стає своєрідним “мостом” між спеціалістом та клієнтом або клієнтом та іншими людьми.

Арт-терапія є унікальною можливістю для дослідження особистості, власних несвідомих процесів.

Арт-терапія як засіб вільного самовираження та самопізнання має інсайт-орієнтований характер; надає можливість створити атмосферу довіри, високої толерантності, уваги до внутрішнього світу людини. Взаємодія з мистецтвом дає дитині можливість відчути свободу вирішувати, що створити.

Продукти творчості є об’єктивними свідченнями настроїв та думок дитини, що дозволяє використовувати їх для ретроспективної, динамічної оцінки стану, здійснення досліджень та аналізу.

Арт-терапія дає високий позитивний емоційний заряд, формує активну життєву позицію, упевненість в своїх силах, автономність і особисті границі. Арт-терапія як метод, заснований на мобілізації творчого потенціалу людини, внутрішніх механізмів саморегуляції та зцілення, відповідає фундаментальній потребі людини в самоактуалізації, тобто розкритті нових можливостей і ствердження свого індивідуальнонеповторного способу буття в світі (О.І. Копитін).

    1. Застосування засобів арт-терапії в медицині

В медицині арт-терапія може використовуватись в формі групової та індивідуальної роботи. Галузі її застосування є дуже широкими:

  • лікувально-реабілітаційна допомога пацієнтам;

  • в соматичних стаціонарах, реабілітаційних центрах в роботі з хворими, що страждають онкологічними та іншими захворюваннями з високою ймовірністю летального результату;

  • в клініках з психіатричними хворими; в психосоматичних відділеннях;

  • в геріатрії і психогеріатрії з пацієнтами похилого віку з соматичною патологією;

  • в реабілітації та адаптації інвалідів (порушення комунікативних навичок, проблеми, пов’язані з соціальною ізоляцією, втратою працездатності, страхаючою перспективою смерті, втратою сенсу життя й т. ін.), в тому числі з дітьми, хворими на ДЦП.

Також є досвід застосування арт-терапевтичних технологій в роботі у сфері наркології, зокрема з хімічними залежностями.

Західні арт-терапевти вже понад кілька десятиріч використовують арт-терапію з метою подолання психосоматичних розладів, а також з різними категоріями соматичних пацієнтів. Наприклад, наш сучасник, доктор Джан Таал, медичний психолог (Амстердам, Нідерланди) отримав значущі результати використання арт-терапії, творчої експресії в роботі з хворими, що страждають на рак. Він використовував малювання як з умираючими пацієнтами з метою полегшення страждань та прийняття неминучого, так і з тими, хто проходив або пройшов лікування з метою емоційної підтримки, реабілітації та полегшення повернення до життя [8]. Для нас важливо зосередитися на використанні арт-терапії в роботі з дітьми та підлітками. На сьогоднішній день її потенціал поки що не використовується належною мірою в українських закладах медицини.

Відомо, що діти, які перебувають певний час у лікарні, стикаються з цілою низкою проблем психологічного характеру. Зокрема,

  • адаптація (до лікарні, до медиків й обслуговуючого персоналу, до колективу дітей у палаті і т.д.);

  • почуття самотності, стресові стани, депресія;

  • тривожність, страхи, агресивність, замкнутість;

  • травматичні переживання (пов’язані як з власним захворюванням, так і з тим, що відбувається з їх товаришами в лікарні, напр. смерть та ін.);

  • негативний образ «Я» й власного тіла, низький ступінь самосприйняття та безліч інших. Власне арт-терапія є могутнім засобом допомоги дітям, що перебувають в таких психологічно і фізично важких умовах.

    1. Арт-терапія, як засіб допомоги дитині з травматичними розладами в одужанні та зціленні

Чому саме арт-терапія стає на допомогу дітям в лікарні? По-перше тому, що арт-терапія – це гра, а гра як форма активності є формою навчання. В грі дитина набуває здатності керувати емоціями, відчуттями, що забезпечує її адаптацію до нового, що надалі буде основою для розвитку соціальної адаптації. Основна вимога до діяльності, що розвиває можливості, – творчий характер. Розвиток творчих здібностей – це вироблення прагнення до прояву власної ініціативи, прагнення створити щось нове, своє, розширити світогляд, наповнити новим змістом пізнання [12].

По-друге, мова образотворчого мистецтва є мовою дітей та підлітків. Діти мислять образами, кольорами, звуками, відчуттями взагалі, як писав К.Д. Ушинський, закликаючи вчителів опиратися на ці особливості дитячого мислення. Робота фантазії проявляється у візуальних образах, і лише потім – в словах. Образотворча робота є безпечним і природним для дитини видом діяльності, який є для неї “транзитним простором” (Р. Гудман, Д. Джонсон). Малювання є свого роду оповіданням дитини про свій індивідуальний розвиток і формування окремих систем психіки (Л.С. Виготський). По-третє, діти та підлітки (порівняно з дорослими) є більш спонтанними, але менш здатними до рефлексії своїх почуттів та поведінки. Художній метафоричний образ є посередником між внутрішнім світом дитини та оточуючою реальністю. Через образи відбувається встановлення зв’язку з глибинно-психологічними та міфологічними пластами колективного несвідомого, що надає дитині глибинну опору та ресурс, які допомагають виживати.

По-четверте, дитячий малюнок має багато діагностичних та терапевтичних можливостей, несе особливу інформацію про стан здоров’я дитини, а саме малювання може бути розглянуто як спеціальна техніка збалансованості внутрішнього стану фізичних, психічних й емоційних якостей в розвитку дитини, і в цьому процесі “ведучою” єсама дитина. Комплексний аспектний аналіз малюнку корисний в оцінці стану здоров’я, у виборі адекватного методу оздоровлення, психотерапевтичних процедур, психологічної корекції та соціальної роботи (І. Сібгатулліна) [10].

Арт-терапевтична робота передбачає широкий вибір різноманітних образотворчих матеріалів. Важливо враховувати, що вибір того чи іншого матеріалу може бути пов’язаний з особливостями стану пацієнта, а також з динамікою самого арт-терапевтичного процесу та може бути діагностичним. Різні матеріали потрібно застосовувати для вирішення різного роду проблем пацієнта. Так, відомо, що використання контрольованих матеріалів дозволяє, наприклад, навчитися керувати своїми емоціями, почуттями, переживаннями, страхами. Гіперактивним дітям доцільно запропонувати матеріали, що потребують структурування діяльності, тонкої сенсо-моторної координації, самоконтролю роботи. Тоді як закритим та емоційно замкненим, тривожним дітям корисно взаємодіяти з матеріалами, що потребують широких вільних рухів, що включають все тіло – фарби, великі пензлики, валики, аркуші великих форматів, малювання крейдою на дошці, підлозі, асфальті тощо. Заняття арт-терапією сприяють розвитку творчого світосприймання дітей, художнього смаку, розвиває емоційну сферу дитини, здатність переживати й співпереживати, поважати й цінувати продукти власної творчості та працю інших, що може буди в нагоді в роботі з дітьми з особливими потребами. Ще важливішим є те, що такі заняття в умовах лікарні дозволять й допоможуть дітям відреагувати негативні емоції, зняти сильну емоційну напругу, справитися з травматичними переживаннями та власними страхами (побоюваннями, жахами), налагодити контакт зі своїм тілом, сприятимуть формуванню позитивного «Я» -образу й самосприйняттю. Крім цього, діти матимуть можливість віднайти нових друзів, налагодити теплі міжособистісні стосунки, покращити настрій, що посилює відчуття захищеності (ти не наодинці з хворобою), підтримки, віри в одужання, дає додатковий психологічний ресурс для одужання. Усе це разом, безумовно, дає суттєвий позитивний ефект на самовідчутті дитини, що, в свою чергу, позначається на стані її здоров’я [10].

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ АРТ-ТЕРАПІЇ НА ЗМІНУ ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ДИТИНИ, ЩО МАЄ ВАЖКІ ВРОДЖЕНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

2.1. Ресурсний потенціал арт-терапевтичної техніки «Щоденник спостережень за емоціями»

Щороку понад десять тисяч українських дітей віком до п’ятнадцяти років діагностують на важкі форми різних захворювань. Завдяки досягненням сучасної медицини приблизно 85% випадків успішно лікуються. Однак процес лікування надзвичайно довга, болісна та виснажлива процедура. Тож лікарі вирішили за допомогою мистецтва намагатися полегшити дітям неприємну процедуру лікування.

Залучення дітей до мистецтва допомагає їм відволіктися та заспокоює в страшному для них місці, коли дитина занурюється в свої фантазії, вона опиняється у своєму маленькому світі. Таким чином, завдяки фантазії, вони залишають лікарню та переносяться у вигаданий світ.

Лікарі також бачать позитивний вплив арт-терапії, та вже не можуть уявити собі лікування без арт-терапії. Я думаю, що діти, які спокійно сприймають свій діагноз та мають підтримку близьких, менше часу проводять в лікарні. І, що ще важливіше, коли лікування закінчується, такі діти швидше повертаються до нормального життя.
Лікарі та батьки дітей переконані, що арт-терапія покращує якість життя хворих дітлахів, допомагаючи їм краще впоратися з хворобою та лікуванням. Тому, ми вирішили дослідити ресурсний потенціал арт-терапевтичної техніки «Щоденник емоцій», який допоможе гармонізувати емоційний стан, формувати відчуття довіри,дасть можливість розвивати дитині свої емоції;підвищить самооцінку. А найголовніше –це корекція тривожності, страхів, негативних установок, соціальних бар'єрів, які переживає дитина яка періодично перебуває у медичних закладах [4].

Психологічний зміст техніки «Щоденник спостережень за емоціями» Дана методика –це психологічні арт-техніки, які вирішують психологічні проблеми за допомогою мистецтва й творчості, метою техніки «Щоденник спостережень за емоціями» є усвідомлення та самодіагностика почуттів та емоцій, пов’язаних із самовідчуттям у конкретних життєвих ситуаціях; усвідомлення свого внутрішнього «Я» за допомогою творчості.

Аналізуючи роботу дитини з технікою, важливо звернути увагу на наступні діагностичні критерії:

ставлення до свого продукту («Щоденника») – чи подобається результат роботи. Чи всі кольори використані хотілося б бачити на своїй сторінці;

час, витрачений на процес й акуратність та ретельність виконання роботи, тут можна говорити про те, наскільки мотивована дитина на роботу, а, відповідно, як наслідок на психологічні зміни або процес навчання, також чи достатньо розвинута мілка моторика;

який перший був обраний колір, яких найбільше кольорів використано і які емоції вони представляють, яким чином розташовані на сторінці при розфарбовуванні, чи присутні на сторінці кольори, які асоціюються у дитини з негативними, з позитивними емоціями;

виходить, розмальовуючи, – не виходить дитина за контур, характер ліній — «возить олівцем по паперу», не натискаючи на нього, або протилежний характер ліній — жирна з натиском — вказує на наявність тривожності. Слід звернути увагу на різко продавлені лінії, видимі навіть на зворотному боці листа (судорожний, високий тонус м'язів руки) — різка тривожність; наявність незафарбованих елементів;

бажання знищити свою роботу як завершену, так і незакінчений «Щоденник» або сторінку «Щоденника», може відображати або травматичний досвід дитини, який не може бути інтегрованим, або очевидний внутрішній конфлікт.

Корекційне призначення даної техніки полягає у коригуванні образу «Я», зниження тривожності, відчуття страху, поліпшенні самооцінки, емоційного стану, налагодженні способів взаємодії з іншими людьми.

Арт-терапія дозволяє отримати відомості про розвиток і індивідуальні особливості дитини. Це коректний спосіб поспостерігати за нею під час самостійної діяльності, краще пізнати її інтереси, цінності, побачити внутрішній світ, неповторність, особистісну своєрідність, а також виявити проблеми, що підлягають спеціальній корекції. В процесі занять легко виявляються характер міжособистісних відносин і реальний стан кожного в колективі, а також особливості сімейної ситуації. Арт-терапія виявляє і внутрішні, глибинні проблеми особистості. Володіючи багатосторонніми діагностичними можливостями, вона може бути віднесена до проективних тестів. Психотерапевтичний ефект досягається завдяки тому, що в процесі творчої діяльності створюється атмосфера, завдяки якій формується позитивна установка на подальшу діяльність, та швидший процес одужання, зцілення; усвідомлюються власні емоції та почуття; підвищується самооцінка; відновлюється психічні процеси, опрацьовуються думки і почуття, які дитина звикли пригнічувати; іноді невербальні засоби є єдино можливими для вираження та прояснення сильних переживань і переконань; дати соціально прийнятний вихід агресивності та іншим негативним почуттям; робота над «Щоденником» є безпечним способом «випустити пар» і розрядити напругу (для підсилення цієї мети дітям можна запропонувати у продовженні заняття глину, тісто, пластилін тощо). В результаті мобілізується ресурси організму хворої дитини, цілющий потенціал емоцій.

Відповідно до мети даної арт-терапевтичної техніки нами були сформульовані наступні завдання:

  • гармонізація емоційного стану, формування довіри до себе та оточуючих;

  • розвиток емоційного інтелекту;

  • зняття м'язових, емоційної напруги, розслаблення;

    • підвищення самооцінки;

    • корекція тривожності, страхів, негативних установок, соціальних бар'єрів;

    • розвиток комунікабельних навичок;

    • релаксація.

    1. Особливості та алгоритм роботи з проективною методикою «Щоденник спостережень за емоціями»

«Щоденник» наповнюється залежно від віку дитини. Розмальовки, над якими буде працювати дитина, мають бути підібрані за своєю складністю залежно від віку. Вони можуть бути також тематичними, враховуючи уподобання й інтереси дитини. Також відповідно до віку (можливо проблеми дитини) обрати емоції та почуття, на яких потрібно найбільше зосередити увагу дитини.

Кількість сторінок визначає психолог, враховуючи вік дитини, задачі, що і будуть вирішуватися даною технікою, та зацікавленістю дитини саме у такому виді роботи.

Роботу з «Щоденником» необхідно припинити до того, як дитина втратить інтерес.

Час роботи: 30 хвилин на першому занятті, у подальшому час визначається залежно від задач, що вирішуються.

Форми роботи: індивідуальна та в парах

Вікові рамки застосування: оскільки робота полягає у розфарбовуванні, то працювати з даною технікою можна починаючи з 6 років.

Вступ. Дитині пропонується розглянути Щоденник, оскільки він відтепер належатиме їй і протягом певного часу (залежно від ситуації та задач роботи з конкретною дитиною) необхідно буде його заповнювати.

Основна частина.

Робота розпочинається з другої сторінки та закладки. Малюнок 1.

Дитині пропонується ретельно обміркувати кожну запропоновану на цій сторінці емоцію, пригадати причини та фактори, що її викликають, а також її прояви.

Наприклад: «Пригадай той момент, коли ти переживав/переживала радість. Що ти відчував/відчувала? Яким чином ти її демонстрував/демонструвала? Чи хотілося з нею поділитися? З ким саме найбільше хотілося поділитися радістю?

Подумай, який саме колір з 12, що лежать перед тобою, найбільше притаманний цій емоції й розмалюй її цим олівцем».

Так само опрацювати кожну з поданих на сторінці емоцій, з’ясувати притаманний колір для неї колір і розмалювати;розмалювати кожну з них відповідним олівцем чи фломастером.

«Рис.1.2»

Звернути увагу дитини на те, що на закладці живуть ті ж самі почуття й емоції, а тому вони мають бути розмальовані тими ж самими кольорами, що й на сторінці у щоденнику. У подальшій роботі закладка буде помічницею. Вона допомагатиме їй пригадувати кольори кожної емоції, не повертаючись до другої сторінки.

Написи на цій сторінці можна запропонувати розмалювати дома, як і першу сторінку Щоденника. Але титульна сторінка має бути розмальована лише кольорами, що належать до групи позитивних почуттів й емоцій. Також дитина може підписати свій Щоденник.

«Рис.2.2.»

Наступним етапом роботи буде третя сторінка Щоденника .

Для цього дитина ставить актуальне число (може обвести, за бажанням, в кружечок день тижня), а потім має пригадати всі емоції, що вона пережила за цей день. Якщо для дитини важко визначитися, то психолог допомагає їй, аналізуючи день від з самого ранку.

«Рис. 3.2»

Важливо продемонструвати дитині якомога більше позитивних емоцій та почуттів, на яких вона може не фіксувати увагу, оскільки вони стали постійним ритуалом у її повсякденному житті. Наприклад: емоції, які дитина переживає, коли мама її пригортає і цілує, коли вона грає в ігри зі своїми близькими та друзями, коли отримує цукерку або подарунок тощо.

Також, за бажанням дитини, можна зафіксувати які саме неприємні, або, навпаки, дуже приємні хвилини вона пережила за цей день. Але обов'язково розпочинати з негативних, а закінчувати позитивними переживаннями. Навіть, якщо дитина намагається записати лише неприємні спогади, потрібно запропонувати й допомогти віднайти дитині щось приємне. «Лікувальний» ефект досягається завдяки тому, що в процесі творчої діяльності створюється атмосфера емоційної теплоти, доброзичливості, емпатійне спілкування, визнання цінності особистості іншої людини, турбота про неї, її почуття, переживання. Виникають відчуття психологічного комфорту, захищеності, радості, успіху. В результаті мобілізується цілющий потенціал емоцій [12].

    1. Особливості цілющого впливу арт-терапії на зміну в емоційному стані дитини, що має важкі вродженні захворювання

Техніки арт-терапії як засіб зміцнення та зцілення здоров'я дитини.

Мета дослідження: дослідити емоційний стан дитини що залежить від поведінкових реакцій та рівень тривожності під час занять з арт-терапії.

Завдання:

  1. Дослідити зміни в емоційному стані дитини;

  2. Схильність до виникнення неврозів у дитини;

  3. Рівень тривожності дітей під час занять з арт-терапії.

Вибірка: 7 дітей, що мають вроджену ваду серця.

Діти, що постійно перебувають у психологічній напрузі, з думками «Аби нічого не сталося», в стані постійного страху за своє життя, потребують більшої уваги, та зняття тривожності, емоційної напруги. Тому саме арт-терапія ефективно впливає на відновлення здоров’я дитини.

Хід дослідження

    1. Оцінювання рівня тривожності й схильності до неврозу (О. Захаров);

    2. Тест «Тривожність» (Р. Темпл, М. Доркі, В. Амен);

    3. Проективна методика «Щоденник емоцій». (О. Капустяк).

Наше дослідження ми поділили на 2 частини: перша частина –це діагностика емоційного стану дитини; друга частина –це спостереження за зміною емоційного стану дитини при роботі з технікою «Щоденник емоцій». Робота зі щоденником тривала 2 місяці, по два заняття на тиждень тривалістю в 30 хвилин.

По завершенню роботи із Щоденником, ми повторно вивчали емоційний стан дитини залежно від поведінкових реакцій, а також рівень тривожності дитини, за такими методиками (Оцінювання рівня тривожності й схильності до неврозу (О. Захаров) ,тест «Тривожність» (Р. Темпл, М. Доркі, В. Амен)).

Порівнявши результати першого етапу діагностики з кінцевими результати ми виявили певні зміни в емоційному стані дитини. На початковому рівні діагностики схильність до виникнення нервового розладу у дітей проявлявся у таких формах і кількості:

    • нестійкий настрій у 6 опитуваних дітей з 7;

    • соматичні розлади (головний біль, зниження апетиту, )-5

    • швидка втомлювальність -7

    • страхи, побоювання-7

«Рис. 4.2»

Показник рівня тривожності –високий- 51, 1% (8 балів) у 7 опитуваних дітей.

Якісний аналіз: діти не можуть відмовитися від звичного способу життя, перебуваючи систематично у лікарнях, відчуваючи постійний страх, тривожність, мають глибокі переживання. Якщо, постійно підкреслювати особливий стан дитини, її захворювання, ми лише ускладнюємо ситуацію. Важливо, щоб способами арт-терапії допомогти дитині нормалізувати свій емоційний стан, для поліпшення та надасть дитині сили діяти, та поліпшувати своє здоров'я.

По завершенню роботи з технікою «Щоденник спостережень за емоціями», що корегує психологічні проблеми за допомогою мистецтва й творчості, та здійснює самодіагностику почуттів та емоцій, пов’язаних із самовідчуттям у конкретних життєвих ситуаціях. Та проаналізувавши проведену роботу дитини з технікою, важливо провести повторну діагностику емоційних станів дитини.

Повторна діагностика показує хильність до виникнення нервового розладу у дітей які займалися арт-терапією, малюванням за технікою «Щоденник спостережень за емоціями» О. Капустяка:

    • нестійкий настрій не виявлено;

    • соматичні розлади (головний біль, зниження апетиту, )-1 дитини

    • швидка втомлювальність -2 дітей

    • страхи, побоювання- невиявлено.

Рівень тривожності- слабкий, низький 0-7,2 % дітей, що систематично проходили арт-терапію.

«Рис. 5.2»

Отже, арт-терапія сприяє вираженню почуттів у цікавій формі; дає основу для інтерпретацій і діагностувальної роботи; дає змогу працювати з почуттями, які здаються нездоланними; сприяє виникненню відчуття внутрішнього контролю й порядку. Викликає переважно позитивні емоції, допомагає здолати апатію і безініціативність, розкриває творчий потенціал і гармонізує внутрішній світ дітей. Використання техніки «Щоденник спостережень за емоціями» допомагає активізувати внутрішні ресурси, зцілитися за рахунок досягнення цілісності особистості, змінює поведінки та знижує рівень тривожності. Вважаємо, що суть даної техніки полягає в терапевтичній і коректувальній дії мистецтва на людину і проявляється в реконструюванні психотравмувальної ситуації за допомогою художньо-мистецької діяльності, виведенні переживань, пов’язаних з нею, у зовнішню форму через продукт художньої діяльності, а також створенні нових позитивних переживань, народженні креативних потреб і способів їх задоволення.Ми переконані, що за допомогою вільного або проективного малювання, можна розв’язувати завдання діагностики –отримати інформацію про індивідуальні особливості, страхи, проблеми і труднощі дитини, психоаналітичній роботі з дітьми, розглядаючи вільне вираження дитиною своїх переживань в образотворчій діяльності як інструмент для дослідження її емоційних процесів.

ВИСНОВОК

Отже, в ході дослідження ми вивчили історичні відомості про становлення методу арт-терапії,що має грандіозний ресурс при використанні її як підтримуючого середовища для психологічно уразливих груп населення, до яких, безумовно, належать діти, що страждають на тяжкі захворювання. Відомо, що сама можливість художнього самовираження для дітей та молоді завжди пов’язана з покращенням їхнього психічного здоров’я та розвитком особистості. В Україні арт-терапія знаходиться у стадії становлення. Найбільшого розвитку отримали арт-терапія за допомогою образотворчого мистецтва й танцювально-руховий підхід.

Також нами було розглянуто переваги арт-терапії в порівнянні з іншими психотерапевтичними підходами. Водночас вона має цілу низку переваг перед іншими психотерапевтичними напрямами. Арт-терапія як засіб самовираження. Зазвичай дорослі люди користуються вербальними (тобто “мовними”) каналами комунікації. Тоді як дітям не завжди вдається підібрати слова та точно висловити свої думки та почуття, а за допомогою образотворчої діяльності їм зробити це простіше, адже легше говорити від імені образу, а не самого себе. Тому арт-терапія дає високий позитивний емоційний заряд і є найбільш безболісним способом вирішення проблем. Арт-терапія як метод зцілення. Перш за все, зауважимо, що зцілення неодмінно зв’язано з духовною цілісністю, гармонією духа та тіла. Мистецтво є психотерапевтичним за своєю природою та сутністю, тому що воно займається проблемами пристосування «Я» людини до навколишньої реальності, сенсу існування цього «Я» або внутрішнім буттям людини. Символічна мова образотворчого мистецтва є найбільш адекватною для вираження несвідомого. Спираючись на трансцендентні властивості символів та власний творчий потенціал, людина здатна досягти самозцілення (йдеться про досягнення внутрішньої, психічної цілісності). Символічні образи містять в собі способи вирішення внутрішніх конфліктів особистості. Заняття арт-терапією є могутнім фактором розвитку особистості й необхідністю для виживання в світі, що постійно змінюється. Знайти творче (креативне) рішення – значить зробити те, що ще ніхто не робив. Іншими словами, креативність тісно зв’язана з адаптивністю. Кожна кризова ситуація (незалежно від того, зовнішня чи внутрішня це криза) є порушенням нормальної адаптивності. Слід також відмітити, що мистецтво, терапевтичне за своєю суттю, говорить тільки про почуття та переживання. Саме тому арт-терапія як метод апелює до внутрішніх сил людини, до її творчих можливостей та внутрішнього ресурсу.

Провели дослідження емоційний стан дитини що залежить від поведінкових реакцій та рівень тривожності під час занять з арт-терапії. Проаналізували інформацію, що діти не можуть відмовитися від звичного способу життя, перебуваючи систематично у лікарнях, відчуваючи постійний страх, тривожність, мають глибокі переживання. Якщо, постійно підкреслювати особливий стан дитини, її захворювання, ми лише ускладнюємо ситуацію. Важливо, щоб способами арт-терапії допомогти дитині нормалізувати свій емоційний стан, для поліпшення та надасть дитині сили діяти, та поліпшувати своє здоров'я, віднайти ресурс для зцілення.

Розглянули особливості арт-терапевтичної техніки «Щоденник спостережень за емоціями», що дає можливість корегувати та вирішувати психологічні проблеми за допомогою мистецтва й творчості, метою техніки «Щоденник спостережень за емоціями». Мета якої є усвідомлення та самодіагностика почуттів та емоцій, пов’язаних із самовідчуттям у конкретних життєвих ситуаціях; усвідомлення свого внутрішнього «Я» за допомогою творчості.

Проаналізували отримані дані з використання арт-терапевтичних технік у роботі з емоційними розладами арт-терапії, що сприяє вираженню агресивних почуттів у цікавій формі; дає основу для інтерпретацій і діагностувальної роботи; дає змогу працювати з почуттями, які здаються нездоланними; сприяє виникненню відчуття внутрішнього контролю й порядку. Викликає переважно позитивні емоції, допомагає здолати апатію і безініціативність, розкриває творчий потенціал і гармонізує внутрішній світ дітей. Використання техніки «Щоденник спостережень за емоціями» допомагає активізувати внутрішні ресурси, зцілитися за рахунок досягнення цілісності особистості, змінює поведінки та знижує рівень тривожності. Вважаємо, що суть даної техніки полягає в терапевтичній і коректувальній дії мистецтва на людину і проявляється в реконструюванні психотравмувальної ситуації за допомогою художньо-мистецької діяльності, виведенні переживань, пов’язаних з нею, у зовнішню форму через продукт художньої діяльності, а також створенні нових позитивних переживань, народженні креативних потреб і способів їх задоволення.Ми переконані, що за допомогою вільного або проективного малювання, можна розв’язувати завдання діагностики –отримати інформацію про індивідуальні особливості, страхи, проблеми і труднощі дитини, психоаналітичній роботі з дітьми, розглядаючи вільне вираження дитиною своїх переживань в образотворчій діяльності як інструмент для дослідження її емоційних процесів.

Тому ми вважаємо, що арт-терапія є ресурсним методом, що дозволить дитині з високим рівнем тривожності та емоційними розладами швидше проходити складні етапи в житті, зцілитися та відновити втрачене здоровя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арт-терапия в эпоху постмодерна / Под ред. А.И.Копытина. – СПб.: Речь, Семантика-С, 2002. – 224 с.

2. Арт-терапия – новые горизонты / Под ред. А.И.Копытина. – М.: Когито-Центр, 2006. – 336 с.

3. Арт-терапия. Хрестоматия // Под ред. А.И. Копытина. – СПб.: Питер, 2001. – 320с.

4. Вознесенська О.Л., Мова Л.В. Арт-терапія в роботі практичного психолога: використання арт-технологій в освіті// Бібліотечка шкільного психолога/ Методичний посібник. – К.: Шкільний світ, 2007. – 92 с.

5. Зинкевич-Евстигнеева Т.Д. Основы сказкотерапии. – СПб: Речь, 2006. – 176 с.

6. Киселева М.В. Арт-терапия в работе с детьми. – СПб.: Речь, 2006. – 160 с.

7. Кокоренко В.Л. Арт-технологии в подготовке специалистов помогающих профессий. – СПб.: Речь, 2005. – 101 с.

8. Копытин А.И. Основы арт-терапии. – СПб.: Лань, 1999. – 256 9.с.

10. Копытин А.И. Руководство по групповой арт-терапии. – СПб: Речь, 2003. – 320 с.

11. Копытин А.И. Системная арт-терапия. – СПб: Питер, 2001. – 224 с.

12. Лебедева Л.Д. Практика арт-терапии: подходы, диагностика, система занятий. – СПб.: Речь, 2003. – 256 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
4
міс.
0
6
дн.
0
1
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!