Заняття для дітей середньої групи
Аплікація «Знак «Обережно, вибухонебезпечні предмети!»
Мета: закріпити знання дітей про вибухонебезпечні предмети, утворюючи попеджувальний знак, вчити створювати аплікацію, дотримуючись пропорцій, ознайомити із казкою про мишенят; розвивати мовлення та мислення, переказуючи та аналізуючи казку, моторику пальців рук; виховувати акуратність, бережливе ставлення до себе та оточуючих.
Матеріал: картинки, Казка про мишенят, зразок, деталі-заготівки, клей ПВА, пензлики, клейонки, серветки.
Хід заняття
1. Вступна частина
• Привітання та актуалізація опорних знань
-Давайте привітаємося,
Давайте посміхнемося
Давайте в очі глянемо
І нам тепліше стане.
Раз рука, два рука,
Раз плече, два плече.
Голова вліво, вправо подивилась,
Посміхнулась, привіталась.
-Діти, подивіться на картинку. Що це? (міни, гранати) Тобто, вибухонебезпечні предмети. Чи безпечні вони? Що може статися?
• Слухання та переказ казки
-Зараз послухаєте казку про мишенят:
Весняне лагідне сонечко весело миготіло у небі. Його промінці стрибали по всьому лісі і ласкаво гладили кожну травинку, стебелинку й квіточку. У високих травах біля старої верби, гралися двоє мишеняток – Хіп та Хоп. На вулиці було тепло й привітно – саме час для гри в м’яча. Мишенятка кидали його один одному та весело реготали. Це тривало доти, доки м’яч не полетів десь далеко у трави. Так далеко, що його не було видно від старої верби. Хіп та Хоп чимдуж помчали в трави вслід за м’ячем. Трава була така висока, що мишенята навіть кілька разів заплутувалися в ній, але всеодно продовжували йти.
-Ось і наш м’ячик!, – весело гукнув Хоп.
-Ой, а що це таке?, – побачивши на землі незнайомий предмет, запитало мишенятко свого товариша.
Предмет був справді цікавий: великого розміру, зеленого кольору та схожий на справжню ракету.
-Хм, що ж це за іграшка така?, – здивувалося мишенятко Хоп.
-Не знаю. Може. краще не чіпати її? Це все ж таки чужа річ. Можливо якась дитина прийде за своєю іграшкою» – відповів Хіп.
-Та ну! У цих травах її навряд чи хтось шукатиме. Швидше за все її давнооооо загубили», – заперечив Хоп.
-Як же працює ця штуковина?», – запитав Хоп, підходячи ближче до знахідки. – Здається, я знаю, що робити!, – вигукнуло мишенятко, намагаючись потягти знайдену ракету по землі.
-Важкезна штуковина.Та не стій, Хіп! Допоможи, будь ласка!
І двоє мишенят потягли знахідку до старої верби. Вони кілька разів зупинялися на своєму шляху, бо знайдена ракета і справді була важка, та нарешті вони доволокли її до бажаного місця.
-Що ми з нею робитимемо, Хоп? Що ти вже вигадав?
-Як що?! А що інакше, як не запустити ракету в космос? Завжди мріяв це зробити!
-А як ми будемо її запускати? Вона ж така важка, – заперечив Хіп.
-Я у книжці бачив, що коли ракета летить, під нею є вогонь. Отже, нам треба розпалити вогнище і вкинути в нього нашу ракету. Думаю, вона долетить до самого Місяця.
-Ми що ще й вогнище будемо палити? Але це ж може бути небезпечно! На галявині он скільки сухої трави! – І Хіп показав лапкою на високі трави поруч.
-Безпечно – небезпечно!, – покривлявся Хоп, – Якщо ти боїшся, то іди додому, а я сам буду запускати ракету! Пропустиш все найцікавіше!
-Оце вже дзуськи! – заперечив Хіп – Я теж хочу побачити політ ракети.
-Ну от так би відразу!
Хоп узяв трішки сухої трави, зробив на галяві з неї купку і почав стукати камінцями один по одному. Іскри замиготіли на сухій траві і та вмить почала шкварчати.
-Неси ще трави і сухих гілочок! Не стій-бо! – закомандував Хоп. – Нам потрібне велииииике багаття.
Хіп мовчки носив суху траву і гілля, а Хоп підкидав їх у багаття. Вогонь був такий великий, що дим від нього стало видно аж до річки. Там його і побачив старий дядько Бобер.
Мишенята саме тягли свою знахідку до вогню.
-Стііііійте! Зупиніться! – захекавшись голосно крикнув дядько Бобер. Він дуже поспішав, бо гадав, що в лісі почалася пожежа.
-Не робіть цього! Покладіть цей предмет обережно на землю і відійдіть якнайдалі від нього! – наказав дядько Бобер, гасячи велетенське вогнище водою.
Хіп та Хоп перелякалися і поклали свою ракету обережно на землю.
-Ми просто знайшли ракету в траві і хотіли запустити її у космос, – знітившись і виправдовуючись, відповів Хоп. Це все Хіп придумав!
-Щооо?! – здивовано перепитав Хіп. Це все ти винен! – вигукнув він своєму товаришеві.
-Та вгамуйтеся ви! Ви один другого вартий! – грюкнув на хлопців дядько Бобер. Ви хоча б знаєте що це за знахідка?
-Ні, – знітившись, відповіли обоє мишенят.
-Це – вибухонебезпечний предмет. Якби ви його вкинули у вогонь – у лісі був би величезний вибух і на місці квітучої галявини і старої верби залишилася б лише велетенська яма. Такі предмети не можна чіпати, а якщо знаходите щось подібне – одразу потрібно повідомляти дорослих і триматися подалі від таких небезпечних знахідок!
…Вже сутеніло і мишенята поверталися додому. Кожен думав про своє: Хоп жалкував про те, що знахідка не виявилася справжньою ракетою і йому так і не вдалося запустити її у космос, Хіп ж міркував про те, що треба краще обирати друзів, бо справжній друг тебе не втягне в таку сумнівну історію.
Про одне лише товариші думали однаково – більше вони ніколи-ніколи не будуть піднімати незнайомі їм предмети.
-Про кого казка? Що знайшли? Що могло статися? Хто їх врятував?
2. Основна частина
• Повідомлення теми
-Як бачимо мишенят врятував Бобер, якби не він, то сталася б біда. Як ви гадаєте, чи можна було б попередити мишенят? Так, можна, біля того місця поставити знак «Обережно, вибухонебезпечні предмети!» Якби ви побачили якийсь незрозумілий предмет, щоб ви робили? (покликали дорослих, відійшли з того місця, подзвонили в поліцію)
-І сьогодні ми з вами виготовимо попереджувальний знак «Обережно, вибухонебезпечні предмети!»
• Розгляд зразка та обговорення
-Якої форми знак? З чого складається? Пригадаємо правила користування ножицями:
• Показ роботи вихователем
• Самостійна робота дітей
-З чого будемо починати? Як складаємо круг? Обережно розрізаємо та наклеюємо на червоний круг.
3. Заключна частина
-Що ви сьогодні робили на аплікації?
-Для чого цей знак?
-Які ви знаєте вибухонебезпечні предмети?
-Чи могли ви врятувати когось за допомогою такого знаку?
-Молодці! Ви сьогодні добре попрацювали! Заберете знаки додому і розкажете батькам все, що запам'ятали!
