Анкета для педагогів " Оцінка й самооцінка: чи толерантні ви до отчуючих?"

Опис документу:
Характеризуя современность как эпоху глобального кризиса – политического, экологического, нравственного, исследователи отмечают, что самая страшная из грозящих человечеству катастроф – не столько атомная, тепловая и тому подобные угрозы физического уничтожения человека и всего живого на земле, сколько антропологическая – уничтожение человеческого в человеке.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Оцінка й самооцінка: чи толерантні ви до оточуючих?

1. Якщо над Вами грубо пожартували, яка Ваша реакція?

а) сприймаєте цей як жарт;

б) ображаєтеся.

2. На ваш погляд, люди, які з вами дуже добрі, роблять це, дбаючи лише про свої інтереси?

а) так;

б) ні.

3. Вас дратують люди, які об'їдаються на святі?

а) не дуже;

б) так, більше їх не запрошу.

4. Якщо приятель, що був представлений у вашій компанії, намагається стати центром вечірки, що ви про нього думаєте?

а) який нахабний;

б) ви вдячні.

5. Ваша досить нудна подруга досить часто просить піти з нею до лікаря, за покупками. Що ви відповісте на її прохання?

а) іноді можна було б сходити й самій;

б) я зайнятий(а).

6. На вечірці хтось починає описувати переваги минулих років, говорячи про застарілі ідеали, які ви вважаєте давно віджилими. Як ви відреагуєте?

а) скажете, що його/її думка образлива стосовно ваших демократичних поглядів;

б) не станете слухати й постараєтеся піти якомога швидше.

7. Як ви відреагуєте, якщо довідаєтеся, що ваша подруга викликає ревнощі дружини вашого колеги?

а) мені все одно;

б) такі припущення мене ображають.

8. Якщо ви організували гру із друзями, то прагнете:

а) щоб грали все;

б) тільки ті, хто знає гру.

9. Що ви думаєте про екстравагантних людей?

а) навмисно поводяться так;

б) відрізняються від звичайних людей.

10. Яке у вас думка про людину, що втратила роботу?

а) з кожним може статися;

б) напевно, не виконував своїх обов'язків.

11. Відвідуєте людей, ідеї, культура й стиль життя яких протилежні вашими?

а) рідко;

б) часто.

12. Чи вважаєте ви «дурістю» пропозиції тих, хто хоче врятувати наркоманів?

а) так;

б) ні.

13. Чи часто вам доводиться підвищувати голос для підтримки своєї точки зору?

а) так;

б) ні.

14. Вам подобаються новини?

а) так;

б) ні.

15. Чи згодні ви з тим, що багато людей не можуть виконувати свій обов'язок?

а) так;

б) ні.

1 а  2 б  3 а  4 б  5 б  6 б  7 а  8 а

9 б  10 а  11 б  12 б  13 а  14 а  15 б

Відповіді

Отримайте по одному балу за кожну відповідь відповідно до цієї таблиці:

Оцінка результатів

Від 10 до 15 балів. Ви обдаровані значною гнучкістю розуму і здатні розпізнати жорстоке ставлення. Тому ви поважаєте думки й учинки, що відрізняються від ваших, за умови, якщо вони не шкодять вашій волі - інакше вам доводиться тактовно втручатися. Ваше терпіння вище за середнє. Можливо, така широта поглядів обумовлена високим рівнем культури або тривалим перебуванням за кордоном. На жаль, ті, хто вас погано знає, приймають вашу толерантність за слабкість, намагаючись мати з цього вигоду.

Від 5 до 9 балів. Ви є толерантною людиною, здатною зрозуміти погляди, відмінні від ваших. Вам подобається порівнювати свої ідеї з ідеями інших. Навіть якщо ситуація дуже напружена, ви намагаєтесь не бути занадто агресивним. Але перед невихованістю й брутальністю ваше терпіння знижується, і ви не пропустите можливість сказати правду тим, хто вас зачепив.

Від 0 до 4 балів. Ви дуже прямолінійні, у вас є чіткі принципи, які ви жорстко відстоюєте навіть тоді, коли немає необхідності. Вам важко спокійно говорити з кимось, хто дотримується протилежних поглядів. Легко збуджуєтеся через дріб'язок і починаєте кричати. Яка б не була атмосфера, завжди намагаєтеся нав'язати свою точку зору, а якщо не виходить, ідете, грюкаючи дверима. Ваша поведінка рідко викликає симпатію.

Для більшої впевненості в досягненні заданої мети - створення атмосфери толерантності - можна використати той ефективний важіль, що надає підлітковий вік, а саме: молоді люди більшою мірою підкоряються судженням товаришів, ніж учителів. Таким чином, класний керівник у процесі роботи з учнями повинен виявляти обачність як генератор ідей щодо деяких явищ, подій, властивостей і винесення оцінок.

Обравши правильну тактику, класний керівник має значно більше шансів досягти успіху меншими зусиллями. Безумовно, здатність підвести групу/клас до певного висновку або підказати ідею так, щоб створилося враження, що автором є сама група/клас вимагає педагогічної майстерності, якої можна навчитися. Головними провідниками наших ідей будуть, таким чином, неформальні лідери в групі/класі і «впливові» особистості, тому що більшість їм підкориться.

Запобігання цькуванню, пресингу, агресивним діям як форма толерантності у підлітків

У контексті вищевикладеного необхідно брати до уваги здатність дитини адаптуватися до нових соціальних умов, вимог, правил. Візьмімо, наприклад, індивідів, які швидко адаптуються до поведінкових вимог будь-якого колективу. Життя доводить, що такі люди існують. Ідеться про «поведінкових акторів», які досконало грають майже будь-яку спровоковану роль... Така людина виявляє певну лабільність у відносинах і поведінці, серйозно працюючи там, де цього від неї вимагають, і погано працює в тому колективі, де працьовитість не цінується. Лабільність виявляється не тільки у праці, але й у стилі поведінки в цілому (ще в літописах говориться про лукавих людей). У житті можна зустріти й іншу категорію людей - особистостей так званої ригідної поведінки: деякі багато працюють, куди б їх не послали, найчастіше не зважаючи на те, що працьовитість і якості їхньої роботи не приносять їм ніякої вигоди, у той час як інші виявляють себе нижче своїх можливостей, скільки б їм не допомагали, незважаючи на умови, які дозволили б їм домогтися кращих результатів.

Толерантність не можна прирівнювати до конформізму. Тому в певних ситуаціях ми не будемо погоджуватися в усьому з іншими особами й, у свою чергу, зажадаємо толерантного ставлення до себе. Якщо ми почнемо з «Це добре, і ми могли б...» - конструктивна позиція, - це створює додаткові умови для встановлення толерантності. Чим більше ми відкриті й приємні у спілкуванні, навіть якщо наші зауваження повністю суперечать позиції інших, тим сутужніше їм буде нам відмовляти. Першим і найбільш важливим кроком повинен бути спокій. Лишаючись спокійними, ми підтримуємо враження своєї правоти, тим самим створюючи можливість зменшити напруження й не говорити речі, про які потім можемо пошкодувати.

Наша позиція підсилиться, якщо у своєму розпорядженні ми маємо багатий роз'яснювальний матеріал, що допоможе використати аргументи, приклади, побажання й послужить опорою для нашої точки зору. Звичайно, навіть якщо ми виявимо спокій, будемо залишатися на позитивній позиції, продовжимо твердження своєї ідеї й використаємо достатньо роз'яснювального матеріалу, це ще не означає, що ми забезпечимо собі позитивний результат, однак наші шанси на успіх істотно зростуть.

Інтолерантність несе в собі зміст антагоністичної дії і, як правило, піддає середовище стосунків цензурі етнічного, релігійного, гендерного, політичного характеру, тим самим стаючи генератором ворожнечі, нестабільності, тиску, конфліктів, ненависті. Чим більша кількість людей або соціальних груп перебуває в просторі, якому властива нетерпимість, тим сильнішими будуть наслідки. Агресивність викликає біологічні реакції боротьби або втечі, а партнери реагуватимуть так, як вони запрограмовані, - втечуть або дадуть відсіч. Утеча може виявлятись через вихід із класу або пошук нових можливостей уникнути дискусії. Відсіч може виявитись через усе, що завгодно, - від імітації агресивного ставлення до фізичного насильства.

Останніми роками все більше говориться про культуру миру, яка частково являє собою прагнення замінити в мисленні людини культ сили й домінування через толерантність і доброзичливість. Повсякденність постійно вимагає доброзичливості й толерантності від кожної людини, а найбільше - від класного керівника. Становище класного керівника ускладнюється тим, що він повинен:

  • усвідомити існування вікових відмінностей між собою й тими, кого він виховує;

  • дивитись на речі з урахуванням віку й існуючого стилю життя дітей, виключити зі свого словникового запасу вислови на зразок: «А ми в твоєму віці були...», «Ти ще занадто малий...» і т. д.;

  • припускати існування й дозволяти співіснування двох істин/реальностей - своєї й дитячої;

  • не дозволяти, щоб дитину охоплювали страх і недовіра;

  • стримувати себе;

  • розуміти походження й динаміку відмінностей;

  • поважати право кожного на відмінність та унікальність;

  • зосереджуватись на позитивних відмінностях, підкреслюючи їх;

  • передбачати, що згодом позиція й погляди дитини зміняться відповідно до вікових особливостей;

  • давати дитині впевненість у її позитивних перспективах.

Але не менш складним виявляється розмежування між толерантністю, конформізмом і потуранням. Які припустимі межі толерантності? Ясно одне: на це питання кожен класний керівник запропонує різні відповіді, залежно від конкретного випадку. У певній ситуації істина повинна бути прийнята з терпимістю й навіть заохочена (наприклад, учні протестують проти авторитарного стилю вчителя), тому що за цих обставин істина співвідноситься з добром і призводить до позитивних змін. В іншому випадку до істини неможливо ставитися з терпимістю, оскільки вона корелює зі злом, тобто є аморальною (наприклад: випадок Павлика Морозова, доноси на колег тощо).

Важливо зробити так, щоб ситуація змінилася на краще з виховної точки зору, а це означає, що за допомогою виховання учні набуватимуть погляди, позиції, сформують упевненість у можливості вплинути на хід подій і, таким чином, зміняться на краще. З іншого боку, сама ситуація, змінюючись на краще, створює інші умови, сприятливі для соціального життя групи. Будь-які зміни обставин неминуче призведуть до соціальних змін, і навпаки.

План роботи класного керівника вносить деякі пропозиції, що вимагають від нього багато розуміння й терпимості. У цьому зв'язку дуже показовими є ті, що стосуються моди.

Нижченаведений матеріал досить змістовний для досягнення специфічних цілей у кожному класі школи.

Деякі пропозиції щодо попередження кепкувань у школі

  • Бути пильними, щоб якомога раніше виявити випадки кепкувань.

  • Співробітничати з іншими викладачами з метою виявлення шляхів подолання ситуації та завчасного застосування найефективніших із них.

  • Заохочувати міжособистісні стосунки між учителями й учнями, засновані на співробітництві й солідарності.

  • Підкреслювати важливість людської гідності та прищеплювати учням розуміння прав людини й повагу до них.

  • Стимулювати учнів до усвідомлення природи й наслідків насильства й залякування.

  • Допомагати учням усвідомити поняття ненасильства й необхідність вироблення якостей відповідної поведінки, стимулювати їх інтенсифікацію.

  • Формувати навички розв'язання проблем і трансформації конфліктних ситуацій.

  • Консолідувати стосунки між викладачами й батьками, навчальним закладом і громадою, бо такі кепкування не є особистою проблемою, а стосуються інтересів усього суспільства.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Активізація творчого потенціалу вчителів шляхом використання ігрових форм організації учнів на уроці»
Черниш Олена Степанівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.