Комп'ютерна пам'ять має обмеження через фіксований розмір процесорних комірок, тому для роботи з надзвичайно великими чи малими величинами застосовується експоненціальна форма запису. Щоб уникати плутанини під час зіставлення таких значень, використовують процес нормалізації, що приводить мантису до єдиних суворих стандартів. Водночас стандартне представлення дійсних чисел за правилом IEEE 754 може спричиняти похибки й округлення через обмеженість відведених бітів. На відміну від багатьох інших мов програмування, Python забезпечує вбудовану підтримку довгої арифметики для цілих типів даних, дозволяючи оперувати колосальними числами без втрати точності. Для роботи з дробами без похибок або зі значними обсягами знаків після коми існують спеціальні внутрішні інструменти, такі як модулі decimal та fractions. Крім того, подібні алгоритми можна реалізувати самостійно на рівні коду, моделюючи звичний для людини процес обчислень у стовпчик.





