Активізація мислення учнів на уроках фізики

Опис документу:
Як перетворити навчання на цікаве заняття? Це питання задає собі кожний вчитель. Поштовхом до пошуків у цьому напрями було дві причини: по-перше – втрата зацікавленості учнів до уроків взагалі, по-друге – втрата суспільством цінності знань та освіти, розуміння того, що це є основою подальшого вдалого життя й добробуту.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Активізація мислення учнів на уроках фізики

Зміст

Вступ………………………………………………………….………………2

Розділ 1.

1.1. Системний підхід при організації роботи вчителя з активізації мислення учнів на уроках фізики.................................................................4

1.2. Розуміння учнями навчального матеріалу як необхідна умова активізації мислення учнів .......................................................................7

1.3. Деякі шляхи розвитку логічного мислення учнів................................9

1.4. Проблемне навчання фізики..................................................................12

Розділ 2.

2.1. Напрямки роботи вчителя фізики щодо актуалізації мислення учнів………………………………………………………………………15

2.2. Деякі застосування активізації мислення учнів при вивченні різних тем з педагогічного досвіду………………….………………………..16

Висновки……………………………………………………………………..23

Список літератури………………………………………………………….24

Вступ

Головна мета фізики в школі полягає в розвитку особистості учнів засобами фізики як навчального предмета, зокрема завдяки формуванню в них фізичних знань, наукового світогляду і відповідного стилю мислення, екологічної культури, розвитку в них експериментальних умінь і дослідницьких навичок, творчих здібностей і схильності до креативного мислення

Як перетворити навчання на цікаве заняття? Це питання задає собі кожний вчитель. Поштовхом до пошуків у цьому напрями було дві причини: по-перше – втрата зацікавленості учнів до уроків взагалі, по-друге – втрата суспільством цінності знань та освіти, розуміння того, що це є основою подальшого вдалого життя й добробуту. Учні втрачають інтерес до знань. Цьому сприяє ще й те, що в суспільстві міцно вкоренилась думка: «Знання, уміння, освіта – нуль, гроші – усе!». Хоча було б неправильним заперечувати, що розуміння пріоритетності освіти поволі повертається в наше суспільство, тому що всім організаціям хочеться мати справу не просто з дипломованими спеціалістами, а в першу чергу з компетентним персоналом. На додаток до цього не можна не зауважити, що теперішні школярі, з огляду на свої фізичні та фізіологічні особливості, потребують від нас, педагогів, особливої уваги, великого терпіння, уміння пояснити найпростіше, і це поряд із тим, що вони з легкістю оволодівають сучасними технологіями та складною технікою. Одним із основних чинників, що впливають на ставлення до навчання, є психологічна атмосфера в класі та школі. Якщо дитина відчуває увагу до себе з боку вчителів, зацікавленість у її успіхах, доброзичливість, то з радістю йде до школи та приділяє навчанню набагато більше уваги, що позначається на результатах навчальної діяльності. У іншому разі в дитини формується байдуже, а іноді негативне ставлення до школи, що впливає на якість навчання.

Фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальні закономірності перебігу природних явищ, закладає основи світорозуміння на різних рівнях пізнання природи і дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу. Сучасна фізика, крім наукового, має важливе соціокультурне значення. Вона стала невід’ємною складовою культури високотехнологічного інформаційного суспільства. Далеко не всі учні захоплюються фізикою, не всі зацікавлені у збагаченні фізичних знань, бо фізика їм здається надто формальною, важкою для сприймання. Традиційно вважають, що найскладнішим предметом у школі є фізика. Вона вимагає постійних розумових зусиль, абстрактного і логічного мислення. Інтерес до природничих наук у дітей з кожним роком знижується. Тому я і вибрала проблему: «Активізація мислення учнів на уроках фізики».

    1. Системний підхід при організації роботи вчителя з активізації мислення учнів на уроках фізики .

Під активізацією мислення розуміють підвищення рівня усвідомленого пізнання об'єктивно-реальних закономірностей у процесі навчання.

Основна мета роботи вчителя з активізації мислення учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей учнів.

Для розвитку творчих здібностей учнів засобами навчального предмета важливу роль відіграють:

- зміст самого предмета,

- структура навчального матеріалу,

- методи і форми його викладання,

- позакласна і позашкільна робота з предмета,

- врахування психологічних, вікових, мотиваційних аспектів викладання.

За даними анкетування близько 70% учнів розуміють важливість вивчення фізики, бажають оволодіти основними її законами та поняттями. Але недостатня наочність, трудність при розв’язуванні фізичних задач не дає їм змоги повністю реалізувати себе. Тому у своїй роботі прагну застосовувати різноманітні форми, методи, прийоми, які дають можливість активізувати навчальну діяльність учнів на уроках фізики та в позаурочний час, ефективно розвивати їхні творчі здібності. Основне завдання вчителя – навчити учнів самостійно здобувати знання. Найкращих результатів досягає той учитель, який добре організував самостійну роботу при вирішенні проблемної ситуації, коли формується і творче мислення, і пізнавальний інтерес. У формуванні творчого мислення фізика посідає особливе місце. Цьому сприяє чіткість і логіка схеми міркувань, точність і лаконічність мови, що характерні для процесу навчання, а також є невід’ємними складовими розумової культури учнів. Розвиток логічного мислення, який здійснюється на уроках фізики, впливає на успішне вивчення всіх предметів, у тому числі гуманітарних. А на уяву, асоціативне мислення, внутрішню активність впливає мова, особливо поетична. У 1912 році В. Я. Брюсов написав рядки, в яких добре відобразився переможний настрій тих років: «Свершились все мечты, что были так далеки. Победный ум прошел за годы сотни миль. При электричестве пишу я эти строки, И у ворот, гудя, стоит автомобиль.»

З психології відомо, що здібності людини, в тому числі і учнів, розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує вчитель, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. У процесі навчання учень здійснює різні дії, в яких виступають основні психічні процеси: відчуття, сприймання, уява, мислення, пам'ять та ін. Оскільки з усіх пізнавальних психічних процесів провідним є мислення, то можна сказати, що активізувати мислення учнів - це активізувати їх діяльність. Разом з тим треба пам'ятати, що без бажання учня вчитися всі старання вчителя не дадуть очікуваних наслідків. Звідси випливає висновок, що потрібно формувати мотиви навчання, бажання учнів розв'язувати пізнавальні задачі.

У мисленні школярів виділяється три рівні: рівень розуміння, рівень логічного мислення і рівень творчого мислення.

Розуміння - це аналітико-синтетична діяльність, яка спрямована на засвоєння готової інформації, що повідомляється вчителем чи черпається з книжки. Вчитель повідомляє нові факти, аналізує результати дослідів, виконує розумові операції (аналіз, синтез, абстракція, узагальнення) та застосовує прийоми розумової діяльності (порівняння, класифікація, означення). Учні слідкують за ходом мислення вчителя, за логічністю і несуперечливістю доведень. Це вимагає від учнів певних розумових зусиль, певної аналітико-синтетичної діяльності.

Під логічним мисленням розуміють процес самостійного розв'язання пізнавальних задач. Логічне мислення, як і розуміння, теж є аналітико-синтетичною діяльністю, але між ними є суттєва відмінність за джерелом, дидактичною функцією і суб'єктивним переживанням. У процесі логічного мислення учень сам приходить до нових висновків, тоді як суть розуміння полягає в пізнаванні, усвідомленні і фіксації того, що сприймається і засвоюється. Логічне мислення розвивається під час евристичних бесід і лабораторних робіт, виконання логіко-пошукових завдань, застосування деяких прийомів роботи з підручником, розв'язуванні задач тощо.

Рівень творчого мислення формується при виконанні творчих завдань. Творчими завданнями у навчальному процесі вважають такі завдання, принцип виконання яких учням не вказується і в явному вигляді їм невідомий. За сучасними поглядами творче мислення здійснюється у три етапи. Перший етап характеризується виникненням проблемної ситуації, її попереднім аналізом і формулюванням проблеми. Другий етап - це етап пошуку розв'язку проблеми. На третьому етапі знайдений принцип розв'язку реалізується і здійснюється його перевірка.

Як уже зазначалось, в учнів потрібно сформувати мотиви навчання, головним з яких є інтерес до предмету. Під пізнавальним інтересом до предмету розуміють вибіркову спрямованість психічних процесів людини на певні об'єкти і явища оточуючого світу. Звичайно, учнів навчають не тільки тому, що їм цікаво. Навчання - це праця, що потребує великої напруги сил. І все ж стійкий інтерес учнів до предмету іде через цікавість і допитливість і значною мірою визначає успіх учнів у навчанні.1.2. Розуміння учнями навчального матеріалу як необхідна умова активізації мислення .

Учитель не тільки пояснює навчальний матеріал, а й організовує пізнавальну діяльність учнів . Починається виклад матеріалу з повідомлення теми. Перш за все треба показати необхідність вивчення теми і логіку вивчення кожного її питання. Важливо викликати інтерес до теми. Для цього можна навести цікаві факти встановлення закону, показати досліди, які учні зможуть пояснити в ході розгляду теми, вказати пізнавальні задачі, що будуть розв'язуватися на уроці. Адже усвідомлення мети діяльності є необхідною умовою будь-якої вольової дії.

Учитель має не просто повідомити факти учням, а провести доказовий виклад пізнавальних задач, які будуть розв'язуватися. До доказових прийомів викладу навчального матеріалу відносять висновки, одержані на основі дослідів або теоретично, з використанням індукції, дедукції та аналогії. Суть індукції та дедукції можна з'ясувати співставленням їх з емпіричним та теоретичним рівнем пізнання.

Засвоєнню матеріалу учнями сприяє розуміння ними принципів побудови теорій, різного ступеня узагальнень в фізичних законах ( закони збереження різних фізичних величин є досить широкими узагальненнями, закон Кулона є дослідним законом і теоретичного пояснення не має) та суті фізичних понять.

Розумінню учнями матеріалу та розвитку їх мислення сприяє систематична і цілеспрямована самостійна робота з підручником на уроках. У процесі оволодіння навичками роботи з підручником виділяють чотири етапи.

I етап. Вироблення початкових умінь роботи з підручником:

  • вчитатися в текст;

  • знайти відповіді на поставлені вчителем запитання;

  • одержати необхідну інформацію з малюнків, таблиць, графіків;

  • користуватися змістом підручника.

Для вироблення вказаних умінь учням пропонуються контрольні запитання по змісту навчального матеріалу відповідно до кожного пункту. Пропонуються тексти порівняно прості, доступні для самостійного опрацювання на даному етапі.

II етап. Вироблення вміння виділяти головну думку в тексті за допомогою плану узагальнюючого характеру.

Приклади планів

Фізичне явище

  1. Ознаки явища.

  2. Умови, в яких спостерігається дане явище.

  3. Суть явища, його пояснення на основі сучасних уявлень.

  4. Зв'язок даного явища з іншими явищами.

  5. Застосування явища на практиці.

Фізична величина

  1. Яку властивість тіл чи явищ характеризує дана величина?

  2. Означення величини.

  3. Формула, яка виражає зв'язок даної величини з іншими величинами.

  4. Одиниці вимірювання.

  5. Способи вимірювання величини.

Фізичний закон

  1. Зв'язок між якими величинами чи явищами виражає даний закон?

  2. Формулювання закону.

  3. Математичний вираз закону.

  4. Досліди, що підтверджують закон.

  5. Пояснення закону на основі сучасних уявлень.

  6. Приклади застосування закону на практиці.

III етап. Закріплення умінь визначати тип тексту, сукупність основних питань в ньому, складання плану відповіді за змістом тексту.

  1. IV етап. Розширення вмінь самостійно працювати над комбінованим текстом.1.3. Деякі шляхи розвитку логічного мислення учнів.

Розуміння учнями навчального матеріалу, що вивчається, є лише першою сходинкою в активізації пізнавальної діяльності і тією базою, на основі якої застосовуються інші методи, що вимагають більшої самостійності учнів і розраховані на більш ґрунтовний розвиток їх логічного мислення. Розглянемо деякі з них.

Метод евристичної бесіди.

Для розвитку логічного мислення учнів їх треба поставити в такі умови, щоб вони самі аналізували, проводили порівняння і синтез, робили висновки на основі індукції та дедукції тощо. Це можна зробити при проведенні уроку методом бесіди. Питання повинні ставитись не на відтворення учнями раніше засвоєних знань, а мають бути розраховані на мислення учнів, на їх аналітико-синтетичну діяльність, на одержання висновку індуктивним чи дедуктивним шляхом. Отже, головне не просто сама бесіда, а які питання будуть ставитися учням.

Проведення уроку методом евристичної бесіди вимагає від вчителя ретельної підготовки. Перш за все потрібно чітко визначити пізнавальні задачі уроку та відмітити ті з них, які будуть розв'язуватися учнями шляхом власної розумової діяльності в ході бесіди. По-друге, треба вибрати об'єкти для аналізу. При індуктивному прийомі мислення - це результати дослідів, а при дедуктивному - теоретична модель явища чи процесу з використанням схем, малюнків або діючих моделей. При підготовці до уроку потрібно виділити знання, які будуть необхідні учням для аналізу об'єктів, які розглядаються.

Завдання на порівняння і систематизацію матеріалу:

Розвитку логічного мислення учнів сприяють:

завдання на порівняння та систематизацію вивченого матеріалу:

таблиця результатів порівняння гравітаційних та електромагнітних сил.

Спільні властивості

Відмінності

1.Сили центральні.

1.Різна фізична природа сил.

2.Однаково змінюються з відстанню.

2.Електромагнітні сили в разів більші, ніж гравітаційні.

3.Універсальні.

3.Гравітаційні - сили притягання.

4.Справедливі для точкових мас та зарядів.

4.Електромагнітні - сили відштовхування або притягання.

Таблиця результатів аналогій між електростатичними й магнітними взаємодіями

ВЗАЄМОДІЯ

Електростатична

Магнітна

Електростатичні взаємодії – взаємодії між нерухомими зарядами

Магнітні взаємодії – взаємодії між рухомими зарядами або струмами

Взаємодії здійснюються за допомогою електростатичного поля

Взаємодії здійснюються за допомогою магнітного поля.

Силовою характеристикою електростатичного поля є вектор напруженості Е

Силовою характеристикою магнітного поля є вектор магнітної індукції В

Об’єкти, що створюють поле і випробують дію поля, - електричні заряди :[q]=[ Кл ]

(скаляр)

об’єкти, що створюють поле і випробують дію поля, - рухомі заряди

( або струми )

(вектор)

З теми «Електричне поле. Властивості електричного поля» запропонувати учням завдання «Знайти пару»

ПИТАННЯ

  1. Які дві основні характеристики ел. поля Ви знаєте ?

  2. Чому потенціал є енергетичною характеристикою ел. поля?

  3. Чому потенціал – це скалярна величина?

  4. Чому головною характеристикою є не потенціал точки поля, а різниця потенціалів двох точок поля?

  5. Що ми приймаємо за потенціал поля в даній точці?

  6. Як позначається і в чому вимірюється різниця потенціалів?

  7. Який зв’язок між напруженістю та різницею потенціалів?

  8. В чому полягає принцип суперпозиції полів?

  9. Чому напруженість ел. поля завжди спрямована в бік зменшення потенціалу?

ВІДПОВІДІ

- Тому, що практичне значення має не сам потенціал точки поля, а зміна потенціалу, різниця значень потенціалу в початковій і в кінцевій точках траєкторії переміщення заряду.

- силова – це напруженість, а енергетична – це різниця потенціалів.

- тому, що це енергія, а енергія не має напряму.

- це величина, яка чисельно дорівнює роботі кулонівських сил із переміщенням одиничного позитивного заряду з однієї точки в іншу.

- тому, що це енергія, яка падає на одиничний заряд у даній точці.

- це різниця потенціалів у даній точці поля й точці, в якій потенціальну енергію приймають за нуль.

- тому, що в разі переміщення додатного заряду в напрямі напруженості, ел. поле виконує додатну роботу

Δφ= А/q => А = q·Δφ , Δφ = ( φ - φ ) => А = q·( φ - φ )

    • Δφ. [Δφ] = [ Дж/Кл ] = [ В]

- φ = φ +φ +φ + …… +φ

потенціал ел. поля системи зарядів дорівнює алгебраїчній сумі потенціалів полів, створених кожним із зарядів.

- Е =Е123+…

Розвитку мислення учнів сприяють експериментальні роботи при вивченні нового матеріалу, самостійне вивчення нового матеріалу за підручником, розв'язування фізичних задач тощо.

1. 4. Проблемне навчання фізики.

Теоретичною основою проблемного навчання є закономірності творчого пізнавального процесу. Проблемне навчання як і творчий пізнавальний процес здійснюється в три етапи.

Суттю першого етапу є створення проблемної ситуації, її аналіз і підведення учнів до необхідності з'ясування певної проблеми.

На другому етапі учнів включають в активний пошук розв'язання проблеми. Учні висловлюють здогадки і гіпотези щодо розв'язання проблеми, які в ході обговорення аналізуються з тим, щоб знайти найбільш раціональні способи її розв'язання.

На третьому етапі висловлені здогадки або гіпотези перевіряються теоретично або експериментально, робиться висновок. У ході розв'язку досліджуються деякі сторони об'єкта або явища, що вивчаються. У результаті такої діяльності учні одержують певну систему знань.

Інколи вважають, що проблемне навчання починається з постановки навчальної проблеми. Це не так. Воно починається із створення проблемної ситуації. Проблема (протиріччя) існує об'єктивно, незалежно від суб'єкта, що її вивчає. Створення проблемної ситуації передбачає залучення учня до такої діяльності, в результаті якої виявляються факти, що суперечать життєвому досвіду учня або системі знань, яка в нього створилася. Невідповідність, яка при цьому виникає, спонукає учня з'ясувати суть питання, виявити причину невідповідності.

Проблема виникає з аналізу проблемної ситуації, із з'ясування питання, що не так, що суперечить відомому.

Отже, проблемна ситуація передбачає залучення учня до її розв'язання, її суть в суб'єктивному психологічному стані, у переживанні пізнавальних труднощів, яке супроводжується усвідомленням того, що істина десь близько, щоб її знайти треба лише подумати. Ця "близькість" розв'язку досить важлива для організації проблемного навчання, бо питання, відповіді на які лежать досить далеко, недоступні учням. Проблемна ситуація викликає появу інтересу до виучуваного питання, залучає учня до активного пізнавального пошуку. Ввести учня в проблемну ситуацію - означає наштовхнути його на суперечності.

На уроках фізики для створення проблемних ситуацій використовують три типи суперечностей:

  • суперечності між життєвим досвідом учня і науковими знаннями;

  • суперечності процесу пізнання, вони виникають між засвоєною системою знань і новими знаннями;

  • суперечності самої об'єктивної реальності.

Існують різні способи створення проблемних ситуацій. Завдання вчителя полягає не в тому, щоб вказати учням на суперечності, а в тому, щоб учні самі їх з'ясували в ході пошукової діяльності.

Головне завдання вчителя полягає в тому, щоб забезпечити активну діяльність учнів на всіх етапах розв'язку проблеми. 3 різниx шляхів розв'язку проблеми найбільше активізують діяльність і мислення учнів такі:

  • проблемна бесіда;

  • частково-пошукові завдання.

До частково-пошукових завдань належать: завдання на передбачення результатів експерименту, завдання на планування експерименту, завдання на передбачення принципів пояснення дослідів, завдання на передбачення нових наслідків тощо.

Розділ 2

2.1. Напрямки роботи вчителя фізики щодо актуалізації мислення учнів

  1. Врахування індивідуальних особливостей учнів та розвиток їх творчих здібностей:

  • діагностика розвитку психічних процесів та творчих здібностей;

  • рівневий підхід до навчання;

  • система завдань відповідних до інтересів учнів та розвитку мислення;

  1. Застосування інноваційних технологій навчання:

  • модульно-розвивальна;

  • інтерактивні методи навчання;

  1. Залучення учнів до видів діяльності, що сприяють формуванню в них високих моральних якостей, ідеалів та підготовці до життя:

  • імітаційні та рольові ігри;

  • проблемні семінари;

Реалізація даних напрямків вимагає від вчителя:

а) врахування індивідуальних особливостей учня (темпераменту, волі, характеру, почуттів, переживань, здібностей);

б) використання під час вивчення фізики методів диференційованого навчання (багатоваріантність завдань, робота в групах, парах, за комп’ютером; взаємоперевірка виконання домашніх завдань), що створюють умови для розвитку в учнів самосвідомості (самооцінки і самоконтролю), яка тісно пов’язана з рефлексією.

в) усвідомлення ролі і місця в структурі навчання таких видів діяльності: пізнавальної, трудової, комунікативної і творчої, залучення учнів до яких забезпечує:

  • вдосконалення загальнонавчальних умінь (самостійно аналізувати, синтезувати, узагальнювати, робити висновки; видокремлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами, прогнозувати їх хід);

  • набуття практичних навичок користування новою технікою і пристроями; конструювання, раціоналізаторства й винахідництва, планування результатів своєї праці;

  • розвиток комунікативних здібностей і вміння критично мислити, обмірковувати, розв’язувати складні проблеми, зважувати альтернативні точки зору;

  • виховання таких якостей, як активність та ініціативність у творчому ставленні до життя, суспільства і всього навколишнього світу; розвиток в учнів внутрішньої потреби працювати, поваги до людей праці, відповідальності за результати своєї діяльності.

2.2. Деякі застосування активізації пізнавальної діяльності учнів при вивченні різних тем.

Тема. Поділ важких ядер. Ядерний реактор. Атомна енергетика України. Екологічні проблеми атомної енергетики

Мета:ознайомити учнів з фізичними основами ядерної енергетики. Вивчити будову та принципи дії ядерного реактора , різновид ректорів. Розглянути екологічні проблеми використання АЕС, розвивати пізнавання здібності учнів і зацікавленість предметам, виховувати постійну потребу в поповненні знань , виховувати національну свідомість і патріотизм.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: Відеофільм «Робота ядерного реактора», комп’ютер, проектор.

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Перевірка домашнього завдання

  1. У чому полягає найбільша небезпека радіоактивного випромінювання?

  2. За яким параметром оцінюють вплив на речовину радіоактивного випромінювання?

  3. Що називають поглинутою дозою випромінювання? еквівалентною дозою? експозиційною дозою? Запишіть формули для визначення цих величин.

  4. В яких одиницях вимірюється поглинута доза? еквівалентна доза? експозиційна доза?

  5. Що таке потужність дози випромінювання? В яких одиницях вона вимірюється?

  6. Як залежить потужність дози від відстані до джерела радіоактивного випромінювання?

  7. Чому дорівнює коефіцієнт біологічної ефективності для бета- і гама- випромінювання? альфа-випромінювання?

  8. Який природній радіаційний фон вважається нормальним?

  9. У чому полягає призначення дозиметрів?

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Вправа «Асоціативний кущ» з поняттями атом, радіоактивність.

IV. Мотивація навчальної діяльності

Енергія - це сила, яка керує життям. Постійний потік енергії створює і гарантує життя на Землі. Енергія необхідна для забезпечення функціонування будь-якої істоти чи держави. На Україні 43% всієї електроенергії  виробляють на АЕС, 47% - на ТЕС, 9% - на ГЕС і на інших видах електростанцій виробляється приблизно 1% електроенергії. Але неефективне використання електричної енергії є головною причиною існуючих на Землі екологічних проблем. Поліпшення способів енергоспоживання дозволить зробити важливий крок до кращого життя на нашій планеті

V. Вивчення нового матеріалу

План вивчення теми

  1. Поділ ядра урану.

  2. Ланцюгова ядерна реакція.

  3. Ядерні реактори. Атомні електростанції.

  4. Атомна енергетика України. Екологічні проблеми ядерної енергетики.

1. Поділ ядра урану.

Відкриття Беккерелем радіоактивності та подальші дослідження показали, що всередині атома містяться величезні запаси енергії, яку несуть заряджені частинки, що вилітають з атомів. Стало очевидно, що ядерна енергія міститься в ядрах атомів різних елементів. Необхідно було лише навчитись її звідти одержувати. ..

2. Ланцюгова ядерна реакція.

Отже, ми розглянули, як відбувається поділ одного ядра. Енергія, яка при цьому виділяється, є суттєвою, та лише на рівні мікросвіту. Для одержання величезної енергії у процесі поділу ядер, треба розділити мільйони мільярдів ядер урану. Але де взяти для цього нейтрони, які викликають поділ ядра?

3. Ядерні реактори. Атомні електростанції.

Ядерними реакторами називають технічні пристрої, які дозволяють здійснювати керовану ланцюгову ядерну реакцію. Основними елементами ядерного реактора є ядерне пальне, сповільнювач і відбивач нейтронів, теплоносій для відведення тепла та регулятори швидкості перебігу ланцюгової реакції…

4. Атомна енергетика України. Екологічні проблеми ядерної енергетики.

Атомна енергетика в Україні розвивається з 1977 року, коли було введено в експлуатацію перший блок Чорнобильської АЕС. За період з 1977 р. по 1989 р. було введено 16 енергоблоків загальною потужністю 14800 МВт на 5 атомних станціях: Запорізькій, Рівненській, Хмельницькій, Чорнобильській, Південноукраїнській.

… Для продуктивного подальшого розвитку атомна енергетика має відповідати ряду вимог, серед яких:

  • забезпечення людства паливними ресурсами й через ефективне використання природнього урану, а надалі й торію;

  • унеможливлення будь-яких аварій;

  • екологічно безпечні виробництва енергії та ефективна утилізація відходів.

Нині вченими в різних країнах ведеться активний пошук ядерних технологій для майбутнього.

Основне завдання в царині радіаційного контролю — не допустити помітного зростання рівня радіоактивного фону. Для розв’язання цієї задачі кожна людина має бути обізнана з фізичними основами ядерних перетворень; знати, як взаємодіє іонізуюче випромінювання з речовиною, як впливає радіація на живий організм; мати знання про допустимі дози випромінювання та заходи захисту населення від дії радіоактивного випромінювання. Саме тому необхідні початкові знання про ядерну енергетику ви одержуєте в основній школі.

VI. Засвоєння нових знань, вмінь та навичок

Вправа

Поясніть механізм ланцюгової ядерної реакції. Виконайте у зошиті відповідний рисунок. Які продукти ланцюгової ядерної реакції вступають у реакції з вихідною речовиною?

  1. Обчисліть ККД першої атомної електростанції, потужність якої становила 5 000 кВт, а за добу витрачалося 30 г ізотопу урану. У 30 г урану міститься 7,7×1022 атомів. За поділу одного ядра урану виділяється енергія 3,2×10-11 Дж.

VIІ. Підсумки уроку

VIII. Домашнє завдання

Опрацювати § . Вправа .

Нанесіть на контурну мапу України основні атомні електростанції та місця розташування покладів уранової руди. Мапу вклейте у робочий зошит. Зробіть висновок щодо природного радіоактивного фону на території України.

Тема уроку . Атом і атомне ядро. Досліди Резерфорда

Тип уроку: засвоєння нових знань

Мета уроку: сформулювати уявлення про атом і атомне ядро, ознайомити учнів з дослідом Резерфорда.

Хід уроку

І. Постановка навчальної проблеми

Запитання для організації бесіди

  • Що Ви знаєте про будову речовини?

  • Що називають молекулою?

  • Що називають атомом?

Коментар учителя

Що являє собою атом? Вчення про атоми зародилось у глибоку давнину...

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Як же людина довідалася про складну будову атома? Особливу роль у цьому зіграло відкриття в 1897р. електрона англійским фізиком Дж. Томсоном…

Модель Томсона дала можливість пояснити деякі властивості речовини і виявилась дуже плідною для хімії, але вона була неспроможною для пояснення більшості фізичних явищ. Окрім того, модель Томсона не відповідала на головне питання: як саме розподіляється в атомі позитивні та негативні заряди? Тому ця модель проіснувала недовго, її було спростовано експериментальними фактами.

Робота з підручником

Учні за підручником ознайомлюються зі схемою досліду Резерфорда.

У 1911р. на підставі своїх дослідів Резерфорд висунув планетарну модель атома.

Згідно якої атом складається з ядра, в якому зосереджено всю його масу і весь позитивний заряд. Ядро займає дуже малу частину атома. Навколо ядра по замкнених орбітах рухаються електрони, що утримуються біля нього за рахунок кулонівських сил і утворюють електрону оболонку.

Запитання до класу

    • які сили утримують електрон на орбіті?

    • Як дізнатися про кількість електронів в атомі?

    • Що можна сказати про заряд ядра?

ІІІ. Закріплення нового матеріалу

Фізичний диктант

ІV. Домашє завдання

§

Висновки

Як уже було зазначено вище, старша школа є завершальним етапом у процесі оволодіння учнями мовленням. Рівень досягнутих вмінь і навичок має бути підвищено. Велика увага на цьому етапі приділяється усному мовленню, яке набуває якісно нового розвитку стосовно змістовності, більшої природності, вмотивованості та інформативності. Але, очевидно, для досягнення того рівня, який зазначено, необхідно активізувати навчально-пізнавальну діяльність учнів, спонукати до самостійного пошуку, виховувати інтерес до мови, спонукати до активності на уроці.

Основною метою є використання активних форм і методів навчання, методів активізації мислення учнів. В умовах сучасного суспільства та зважаючи на особливості молоді найбільш доцільними методами активізації мислення учнів є дискусії, дидактичні (рольові ігри), метод проектів та використання мультимедійних технологій та Інтернету.

Варто зазначити, що поряд із зазначеними методами не варто забувати про традиційні методи навчання, адже в сукупності вони покликані вирішувати основне завдання: навчити дитину вчитися, мислити і спілкуватися.

Список літератури

  1. Дон О. М. Ефективність застосування дидактичних ігор у навчально-виховному процесі/ Наша школа. – 2012. - №2-3. - С.86.

  2. Краснопольський В.Е. Активізація пізнавальної діяльності учнів засобами комп'ютерної техніки (на матеріалі викладання англійської мови). Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.01 / В.Е. Красно польський. - Луган. Держ. Пед. ун-т імені Т.Г. Шевченка. - Луганськ, 2000. - 20 с.

  3. Коваленко Н. Організація навчальних проектів із фізики з метою формування самостійних компетенцій учнів сільських шкіл. Фізика та астрономія. – 2005. -№4.

  4. Коробова І. Прийоми розвитку творчого мислення учнів в процесі розв’язування фізичних задач. Фізика. Проблемне навчання. – 1997. - №1. – с.11-14

  5. Осадчук Р. І. Дидактичні ігри у навчальному процесі школи.// Педагогіка і психологія. - 2006. - №4.- С. 102 - 110.

  6. Огієвич О. Дидактична гра - шлях до підвищення якості навчання і виховання учнів. Анотація досвіду//Нова педагогічна думка. - 2005. - №1. - С.83.

  7. Селевко Г. К. Энциклопедия педагогических технологий: В 2т. Т.1 М: НИИ шк. техн., 2006. - 816 с. (Серия «Энциклопедия образовательных технологий»).

  8. Cиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х.: Основа, 2003.

  9. Піхота О., Кіктенко А. Освітні технології. – К.: А.С.К., 2004

  10. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі// Початкова освіта. - 2009. - №9. - С.18.

  11. Форми роботи з учнями на уроці. Газета «Фізика» №7 2008.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ залишилося:
0
3
міс.
1
4
дн.
1
5
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!