Адаптація –допоможемо першокласнику. Заняття з елементами тренінгу

Опис документу:
Адаптація –допоможемо першокласнику. Заняття з елементами тренінгу. Перший клас - це фундамент шкільного життя, тож почнемо будувати цей будинок разом. Дане заняття, можно,ефективно використати на семінарі вчителів початкових класів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Адаптація –допоможемо першокласнику

Заняття з елементами тренінгу

Перший клас - це фундамент шкільного життя, тож почнемо будувати цей будинок разом. Дане заняття, можно,ефективно використати на районному семінарі вчителів початкових класів.

Ключові слова:адаптація, психофізіологічні особливості першокласників, рівні адаптації.

Мета: Розширити знання вчителів початкових класів про психофізіологічні особливості першокласників, сприяти розвитку знання про адаптацію учнів першого класу, розвивати психологічну та педагогічну творчість у процесі адаптації першокласників. Сформувати довірливу атмосферу в групі.

Хід заняття:

Організаційний етап: Привітання, оголошення теми, мети та особливостей заняття.

Психолог. Почати нашу роботу пропоную з такої притчі

Робота з притчею « Все в твоїх руках» (відео презентація)

Притча «Все в твоїх руках »

Давним-давно в старовинному місті жив Майстер, оточений учнями. Самий здатний з них одного разу задумався: «А чи є питання, на яке наш Майстер не зміг би дати відповіді?» Він пішов на квітучий луг, піймав найкрасивішого метелика і сховав її між долонями. Метелик чіплявся лапками за його руки, і учневі було лоскотно. Посміхаючись, він підійшов до Майстра і запитав:

- Скажіть, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?

Він міцно тримав метелика в зімкнутих долонях і був готовий у будь-яку мить стиснути їх заради своєї істини.

Не дивлячись на руки учня, Майстер відповів:

- Все в твоїх руках.

У наших руках можливість допомогти дітям підготуватися до школи , створити в школі атмосферу, яка допоможе першокласникам пережити адаптаційний період і вступити в шкільне життя з хорошим психологічним настроєм, з бажанням вчитися, пізнавати світ і будувати міжособистісні відносини.

Основна частина

Вправа «Асоціація»

Мета: організація на роботу в групі з обраної теми.

Матеріали: Надруковані літери (а д а п т а ц і я), крейда.

На дошці по вертикалі написано слово «адаптація». Вчителі по черзі виходять до дошки та записують свої асоціації за завданням психолога:

Виберіть найбільш значущі слова - асоціації до кожної букви і запишіть їх на дошці.

А - активність,

Д - драматизм, діяльність,

А - акуратність,

П - пристосування, прийняття,

Т - тривожність, творчість,

А - абсолютність,

Ц - ціннісний,

І - індивідуальність,

Я - ясність, яскравість

Спробуємо порівняти наші асоціації з визначенням поняття «адаптація» даними вченими.

Інформаційне повідомлення (міні-лекція).

Психолог. Для подальшої роботи пропоную вам згадати деякі основні факти: Адаптацію визначають не лише як процес пристосування до успішного функціонування в даному середовищі, але й як здатність до подальшого психологічного, особистісного, соціального розвитку людини.

Початок навчання дитини в 1-му класі - складний і відповідальний етап у її житті. Адже відбувається дуже багато змін. Це не тільки нові умови життя та діяльності - це й нові контакти, нові стосунки, нові обов'язки. Змінюється соціальна позиція: був просто дитиною, тепер став школярем. Змінюється соціальний інститут навчання і виховання: не садочок чи бабуся, а школа, де навчальна діяльність стає провідною, обов'язковою, соціально значущою та оцінюваною, такою, що розширює права і обов'язки дитини, її взаємостосунки з навколишнім середовищем.

Змінюється життя дитини: усе підпорядковується навчанню, школі, шкільним справам.

Пристосування (адаптація) дитини до школи відбувається не одразу. Не день і не тиждень потрібно для того, щоб призвичаїтися до школи по-справжньому. Це досить тривалий процес, пов'язаний зі значним напруженням усіх систем організму. Лише через 5 - 6 тижнів поступово підвищуються та стають більш стійкими показники працездатності, у дитини спадають напруження та тривожність.

Залежно від стану здоров'я, сімейної ситуації, відвідування чи не відвідування дитячого садка адаптація до школи, до нових умов життя може мати різний перебіг.

Безумовно, першокласники, що відвідували дитячі заклади, значно легше адаптуються до школи, ніж «домашні діти», які не звикли до тривалого перебування в дитячому колективі, до певного сталого режиму. Легше проходить період пристосування до школи і краще вправляються з розумовими та фізичними навантаженнями здорові діти. Але на жаль, сьогодні лише 20—25 % дітей ідуть до школи здоровими. Решта ж мають різноманітні порушення та відхилення в стані здоров'я.

Тож зрозуміло, чому процес адаптації проходить з певними ускладненнями й затягується на більш тривалий термін.

У дослідженні Г.Чуткіної виділено 3 рівні адаптації дітей до школи. (Опис рівнів адаптації наведено з кн. О.Проскури «Психологічна підготовка вчителя до роботи з першокласниками».) Звернімо увагу на їх зміст і основні показники.

Високий рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом, розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки, пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус.

Середній рівень адаптації. Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, разом з тим потребуй контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків і виконує домашні завдання; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками.

Низький рівень адаптації. Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, ш в нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується и нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує знач ної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників. Зрозуміло, що є досить тісний причиново-наслідковий зв'язок між рівнем адаптації школяра і системою тих чинників, умов, у яких він виховувався.

Процес адаптації починається із ситуації незадоволення потреб і закінчується ситуацією їхнього задоволення. Інколи виявляється явище дезадаптації. Основними критеріями, що виявляють дезадаптованість, є: нервово-психічне напруження, стан підвищеної тривоги і фрустрації, негативне ставлення до себе. Дезадаптованість учнів призводить до неадекватної, погано контрольованої поведінки, конфліктних стосунків, перекручувань в особистісному розвитку, проблем у навчальній діяльності. Ці порушення є не лише наслідком дезадаптованості.

Причини шкільної дезадаптованості різні: низький рівень розвитку загальних здібностей дитини, високий ступінь емоційної нестійкості, несформованість мотиваційної сфери, високий рівень амбіцій на тлі низьких можливостей, характерологічні особливості, незрілість психіки, особливості сімейного виховання, стиль керівництва педагогів та ін.

Спостереження за молодшими школярами дають змогу виділити основні сфери,

в яких спостерігаються труднощі адаптації до школи:
• нерозуміння дітьми специфічної позиції вчителя, його професійної ролі;
• недостатній розвиток навичок спілкування і взаємодії з іншими дітьми;
• неправильне ставлення дитини до самої себе, своїх можливостей, здібностей, своєї діяльності та її результатів.

 Ви отримали основні знання, які допоможуть нам працювати далі тож продовжимо.

Вправа «Кошик бажань» 

Мета: визначити очікування вчителів щодо взаємодії у процесі навчання у першому класі.

Матеріали: кружечки із жовтого паперу, пелюстки із білого паперу, клей, ручки, аркуш формату АЗ, маркери, скотч.

Кожний учасник отримує роздатковий матеріал: жовтий кружечок та білі пелюстки (7шт.). Психолог пропонує на жовтому кружечку зробити надпис «Я (вчитель)» та записати відповіді на запитання: «Що я як учитель хочу дати своїм першокласникам?» на пелюстках .Учасники заповнюють пелюстки — на кожній по одному твердженню. Потім приклеюють ці пелюстки до жовтої серединки, утворюючи ромашку. «Квітки» викладають в кошик прикріплений до дошки. Учасники розглядають всі «ромашки». Потім визначають спільне та особливості. Спільне одини з учасників виписує на плакат «Що вчителі хочуть дати своїм першокласникам?».
Рефлексія вправи.

Вправа «Портрет першокласника»

Мета: з’ясувати основні характеристики шести річок, сприяти розвитку принципу наступності між дитячим садком та школою.

Матеріали: Аркуші паперу формату А 3, маркери, фломастери.

Нашу вправу «Портрет першокласника» пропоную почати з маленького нагадування, який же він Першокласник.

Інформаційне повідомлення:

Портрет першокласника

Понад 90 відсотків дітей мають середній і високий рівні готовності до школи. Показники інтелектуальної зрілості – понад 87 відсотків.

Готовність до колективної діяльності, дотримання соціальних і етичних норм, уміння досягати поставленої мети в 51 % дітей сформовані на високому рівні, в 46 відсотків – на середньому. Лише у трьох із невеличким відсотків – на низькому.

74 % дітей має завищену самооцінку (психологи стверджують, що це добре для дошкільнят), у 26 % першокласників цей показник нормальний. Низьку самооцінку в дітей ХХІ століття цьогоріч майже не виявлено.

Психофізіологічні особливості першокласників

До 6 років підвищується рухливість нервових процесів, спостерігається більша, ніж у дошкільників, рівновага процесів збудження і гальмування. Але процеси збудження все ще превалюють над процесами гальмування, що визначає такі характерні особливості першокласників, як непосидючість, підвищена активність, сильна емоційна збудливість. В 6-літньому віці дозрівання крупних м'язів випереджає розвиток дрібних, і тому дітям легше виконувати порівняно сильні, розмашисті рухи, ніж ті , які вимагають великої точності. Діти швидко втомлюються при виконанні дрібних рухів . Збільшення фізичної витривалості, підвищення працездатності, порівняно з дошкільним віком, носять відносний характер, і в цілому у більшості дітей спостерігається швидка стомлюваність, викликана ще і додатковим, не властивим для даного віку, шкільними навантаженнями (доводиться багато сидіти при життєвій потребі в русі).

Мислення стає домінуючою психічною функцією і починає визначати поступово і роботу всіх інших психічних функцій (пам'яті, уваги, сприйняття).

Дитина ще погано володіє мовою, їй легше завчити все, ніж відтворювати текст своїми словами. Увага нестійка. Можливості вольового регулювання уваги у дитини 6 років обмежені.

Розвиток мислення сприяє появі нової властивості особи дитини - рефлексії, тобто усвідомлення себе, свого положення в сім'ї, класі, оцінка себе як учня: хороший - поганий. Цю оцінку "себе" дитина створює з того, як відносяться до нього навколишні, близькі люди.

Дитина 6 років зазвичай мислить конкретними категоріями, виділяє перш за все зовнішні ознаки, що характеризують дію об'єкту (що він робить), або його призначення (для чого він). Пізнання нового ?

Поглянувши на першокласника з іншої сторони дізнавшись щось нове ми продовжуємо.

Учасники об’єднуються в 2 групи

1 група малює портрет дошкільника, характеризує його (можно написати характеристику на особистість придумати йому ім’я).

2 група малює портрет ідеального першокласника, характеризує його (можно написати характеристику на особистість придумати йому ім’я).

Кожна група пропонує спікера який представляє свій портрет. Учасники порівнюють особливості двох портретів.

Рефлексія вправи.

Ми з’ясували які ж вони першокласники, а тепер давайте зрозуміємо, що вони від нас хочуть?

Вправа «Кошик очікувань» 

Мета: виявити уявлення вчителів про очікування першокласників щодо взаємодії з учителем у процесі навчання та порівняти очікування педагогів і учнів.

Матеріали: кружечки із жовтого паперу, пелюстки із блакитного паперу, клей, ручки, аркуш формату АЗ, маркери, скотч.

Кожний учасник знову отримує роздатковий матеріал: жовтий кружечок та блакитні пелюстки (7шт.). Психолог пропонує на жовтому кружечку записати слово «Я (першокласник)», а на пелюстках кожен учасник має записати відповіді на запитання: «Що я як учень очікую від першої учительки?» (5—7хв). Учасники заповнюють пелюстки — на кожній окреме твердження. Потім приклеюють їх до жовтої серединки, утворюючи волошки. «Квітки» складають в корзину прикріплену до дошки. Учасники розглядають всі «волошки», визначають спільне та відмінне. Спільне бажаючий учасник фіксує на плакаті «Що учні очікують від своєї першої вчительки?».

Порівняння:

Чим ці квіти відрізняються від попередніх (ромашок)?

Чому виникли ці відмінності?

— Яким чином ми можемо змінити ситуацію так, щоб не порушувати гармонію у дитячих прагненнях (залишити всі пелюстки) і врахувати позицію вчителя? (Пригадувати своє дитинство та надавати емоційну підтримку учням, створювати ситуацію успіху для дітей.)

У ході вправи психолог створює умови для усвідомлення учасниками важливості емоційного компонента в процесі адаптації першокласників до школи, який є водночас важливим і для вчителя як запорука психічного здоров’я педагога та профілактика емоційного вигорання.

Вправа «Сам собі психолог» 

Мета: вироблення та закріплення власних рекомендацій щодо роботи з учнями першого класу для покращення адаптації.

Матеріалиаркуші паперу формату А3, маркери, скотч.
Хід вправи: Учасники об’єдналися в дві групи: «вчителі» (орієнтуючись на досвід) та «психологи» (орієнтуючись на знання психофізіологічних особливостей) та готують рекомендації для поліпшення процесу адаптації першокласників.

Час на підготовку- 7 хв.

Потім представники кожної групи презентують свої роботи, обговорюючи та доповнюючи їх.

Після презентації двох груп всі учасники шукають спільне та відмінне.

Рефлексія вправи.

Завершення заняття

Педагоги отримують підготовлені рекомендації для педагогів для покрашення періоду адаптації першокласиків.

Завершити нашу роботу я б хотіла словами відомого українського педагога

В. Сухомлинського: Школа не должна вносить резкого перелома в жизнь детей. Пусть, став учеником, ребенок продолжает делать сегодня то, что делал вчера. Пусть новое появляется в его жизни постепенно и не ошеломляет его лавиной впечатлений» .

Адаптацію не можна відмінить, але користуючись цім принципом ми зможемо зробити її ефективним явищем, новою сходинкою в розвитку дитини . Дякую за увагу!

Література:

  1. Адаптація дітей у 1, 5, 10-х класах / Упоряд. Т. Червонна. — К.: Шк. світ, 2008.

  2. Адаптація дитини до школи / Упоряд.: С Максименко, К. Максименко, О. Главник. — К.: Мікрос-СВС, 2003.

  3. Коломийстй Я. Л., Панько Е. А. Учителю о психологии детей шестилет­него возраста. — М., 1998.

  4. Краткий психологический словарь /Ред.-сост. Л.А. Карпенко; Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2 изд., расш., испр. и доп. – Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 1999).

  5. Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. – М.: ТЦ «Сфера», 1996

8

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація ефективної діяльності соціального педагога в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
30 годин
590 грн