Поняття «Розстріляне Відродження» охоплює цілу генерацію українських митців 1920–1930-х років, чия творчість стала символом небаченого культурного піднесення. Завдяки політиці українізації та діяльності численних літературних об'єднань, таких як ВАПЛІТЕ чи МАРС, національна культура стрімко орієнтувалася на західноєвропейські зразки та високу художню майстерність. Проте вже наприкінці десятиліття зі встановленням сталінського тоталітаризму цей процес був жорстоко зупинений масовими репресіями та цензурою. Трагічною кульмінацією знищення інтелігенції стали масові розстріли видатних письменників і режисерів у листопаді 1937 року в урочищі Сандармох. У результаті фізичне винищення найкращих талановитих діячів завдало нищівного удару по всьому українському літературному процесу





















