Зображення війни як засобу збагачення в драмі «Матінка Кураж та її діти». Ідеї попередження та риси «епічного театру» в пʼєсі.

• Історія створення п"єси.

Роботу над пʼєсою «Матінка Кураж та її діти» Брехт розпочав в еміграції, напередодні Другої світової війни. Пізніше він пригадував: «Коли я писав, мені здавалося, що зі сцен кількох великих міст пролунає попередження драматурга, попередження про те, що, хто хоче снідати з чортом, має запастися довгою ложкою. Ймовірно, я був надто наївним. Вистави, про які я мріяв, не відбулися. Письменник не може писати з такою швидкістю, з якою уряди розвʼязують війни… «Матінка Кураж та її діти» запізнилася». Пʼєсу було створено 1939 року, вийшла друком вона через два роки, а на сцені зʼявилася лише 1949 року.

Джерелом сюжету твору стала повість учасника Тридцятилітньої війни 1618 – 1648 рр., німецького прозаїка Г. фон Ґрімельсгаузена, «Детальний і дивовижний життєпис запеклої ошуканки та бродяги Кураж» (1670).

У Ґрімельсгаузена Кураж – авантюристка, яка, плутаючись з полковими офіцерами, багатіє, а потім зазнає невдачі й перетворюється на маркітантку (дрібний торговець продуктами харчування і предметами солдатського вжитку). 

• Перегляньте відеоурок.

  ---

• Прослухайте аудіокнигу "Матінка Кураж та її діти".

  ---

• Проаналізуйте образи героїв п"єси.

  Кожен із дітей Кураж, за задумом драматурга, є алегорією певної чесноти (сміливості (Ейліф), чесності (Швейцеркас) та доброти (Катрін), але на прикладі долі цих дітей автор показує «зворотний бік» людських чеснот), що виявляється за умов війни. Вони загинули. Хто винен у цьому? Безлика сутність, яку ми називаємо «війною», чи власна матір? Сьогодні ми спробуємо розкрити образи цих героїв і дати відповіді на ці та інші запитання.

  Кураж навчилась отримувати зиск від війни. Разом зі своїми дітьми вона їздила у фургончику слідом за військами. І хоча це було дуже ризиковано, але для неї важливішою була можливість збагатитися Осліпши від прагнення до багатства, матінка Кураж не змогла зупинитися навіть тоді, коли почала втрачати власних дітей: «матінка» трохи погорювала і знову вирушила налагоджувати торгівлю. Героїня заради багатства зраджує своїх дітей. Торгівля йде добре і тому вона підтримує війну, яка стала для неї годувальницею. Анна впевнена, що «про мораль краще говорити ситому, а не голодному». Матінка Кураж за своєю сутністю не була злою людиною, навіть веселою та доброю господинею. Принагідно вона може навіть допомогти іншим, але якщо це «не вдарить» по її гаманцю.

  Головна риса вдачі Ейліфа — хоробрість. Вона потрібна людині, щоб долати перешкоди, захищати власне життя і життя інших; боронити Вітчизну, відстоювати власну думку, знаходити вихід зі скрутного становища тощо. Однак, ми бачимо, що за умов війни сміливість набирає форми свавілля, перетворюється на жорстокість. Хоробрість героя на полі бою приносить йому нагороду, а псевдогероїзм у селянських дворах підписує смертний вирок.

  За те, що Швейцеркас був чесним простаком, йому довірили на війні полкову касу Поразка у ході бойових дій змусила його полк відступити. Юнак діє необачно, не прислухається до застережень матері та сестри, хоче вислужитися перед фельдфебелем, тривалий час обмірковує, що робити, тому потрапляє в полон. На жаль, йому не вдалося обернути ситуацію на власну користь, він уперто захищає касу, яку після його загибелі не знайдуть ані католики, ані протестанти, тому й жертва хлопця виглядає непотрібною і безглуздою. За умов війни чесність може бути згубною для людини. Стає зрозумілим, що, окрім неї, необхідно мати ще якісь чесноти.

  Катрін — найпривабливіший образ із-поміж персонажів п’єси Б. Брехта. Вона є втіленням доброти, але, напевно, не випадково дівчину змальовано німою Біль і розпач проглядаються у сценах, коли Катрін хоче застерегти Швейцеркаса від загибелі, не може змусити матір заплатити за життя хлопця потрібну суму, чує про загрозу для життя дітей, як вона пригортає чуже немовля, як реагує на звістки, що війна швидко не скінчиться… Німота Катрін сприймається як алегорія безпорадної доброти. Дівчина не сидить, склавши руки, вона діє, але їй складно щось змінити довкола себе.

  ---

Часто Брехтові закидали, що він не зобразив прозріння своєї героїні. драматург пояснював: "Завдання автора п"єси полягало не в тому, щоб примусити в кінці прозріти матінку Кураж... . Авторові потрібно було, щоб бачив глядач".

• Дайте собі відповідь на запитання: "Чи може війна принести людині користь?".

  Можливий висновок: війна завжди несе простій людині горе, страждання, смерть, війна вбиває у жінці матір, знищує інстинкт захисту дітей