Зображення станів природи в ліриці М. Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст.

Подивіться відео

Робота з літературознавчим поняттями:

1. Хоку (від японського «початкова фраза») – хоку має 17 складів: 5-7-5. Головна тема хоку – життя природи й людини в їх нерозривній єдності. Для хоку характерні «сезонні слова»:

   Весна – слива, сливовий цвіт, молода трава, серпанок, весняні хвилі, соловей, жайворонок, ластівка, жаба.

   Літо – троянда, лілія, гроза, веселка, літня річка, прохолода, водограй, равлик, зозуля, цикада, змія, муха, віяло.

   Осінь – осінній вечір, сутінки, повний ясний місяць, мряка, осінній паморозь, іній, осіннє клинове листя, очерет, хризантема, коник, цвіркун, олень.

   Зима – грудень, кінець року, короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод.(використання ілюстрацій 4 пори року)

2. У хоку паралельно відображаються і стан природи, і думки, і почуття людини. Основний прийом побудови хоку – паралелізм.

   Паралелі́зм (грец. parallelos — той, що рухається поряд) — аналогія, уподібнення, спільність характерних рис або чину (паралельне зображення двох явищ із різних сфер життя).

3. У Басьо хоку – це не лише вірш про природу, за природою приховані настрої автора, глибокі роздуми та переживання.

   Як це можна зобразити схематично?

   ПРИРОДА + ЛЮДИНА = СЕНС ЖИТТЯ

Із даних фрагментів складіть японські прислів’я та приказки. Як вони характеризують японський народ? Що цінують, поважають у цій країні?