Значення своєчасного збору врожаю сільськогосподарських культур

Збирання врожаю – найвідповідальніший період у технології вирощування с – г культур. Головна мета – зібрати біологічний урожай за мінімальних втрат і раціональних затрат праці й інших ресурсів, зберегти високі насіннєві, продовольчі та кормові якості.
Перше місце в структурі посівних площ України займають зернові колосові культури, посівні площі становлять близько 9.0 млн. га. Урожай зернових культур збирають одно та двофазним способами.

Однофазний спосіб збирання зернових культур використовують за умови рівномірного достигання, за невисокої вологості маси ( до14 – 16 %), низької забур’яненості та вилягання, наявності низькорослих і стійких до осипання сортів. Пряме комбайнування є основним способом збирання зернових культур. Оскільки пряме комбайнування передбачає послідовне зрізування стеблостою, обмолот хлібної маси, очищення зерна від домішок і збирання продуктів обмолоту – зерна, полови і соломи ( при цьому зерно збирають у бункер комбайна, а солому і полову подрібнюють та укладають у валок або розкидають на поверхні поля). Крім того, пряме комбайнування забезпечує оптимальне функціонування молотарки. Тобто з високим ступенем ефективності відокремлює зерно від суцвіття (колос, волоть, стручок або качан) під час обмолоту, а також розділяє зерно та домішки. За прямого комбайнування до збирання приступають за повної (95 %) стиглості культури та вологості маси близько 16 – 20 %. За однофазового збирання озимої пшениці , для запобігання перестою і само осипання зерна, слід провести процес збирання протягом 5 – 7 днів після настання повної стиглості зерна, а затримка і збирання врожаю на 10 – 15 днів призводить до втрат урожаю. Збираючи полеглі хліба, потрібно досягати якнайнижчого зрізання рослин, а також забезпечити високоефективну роботу різального апарату агрегата. Особливості скошування вологих і забур’янених посівів полягає в тому, що їх важче підрізати ножами жатки. Хлібна маса затримується на пальцях різального апарату, до того ж різко погіршується або зовсім припиняється зрізування хлібів, а отже зростають і втрати зерна. За подачі вологої хлібної маси в молотарку ускладнюється вимолот зерна.
Збирання врожаю зернових культур треба починати з озимого ячменю, потім скоростиглих сортів озимої м’якої пшениці. Озима тверда пшениця стійкіша до осипання, ніж м’яка, тому її доцільно збирати дещо пізніше прямим комбайнуванням. Озиме жито й озиме тритикале збирають в основному роздільним двофазовим способом. Ці культури дуже схильні до вилягання, осипання й проростання зерна в колосі, тому їх треба збирати в стислі строки
за 7 – 8 днів, щоб уникнути значних втрат врожаю. Серед основних причин втрат зерна під час збирання є несвоєчасне призначення початку і тривалості періоду збирання тієї чи іншої культури, незадовільне обслуговування збиральних агрегатів, яке викликає тривалі простої техніки, нерівна поверхня поля, загущені або зріджені посіви, засміченість, порушення оптимальних технологічних термінів. Крім того, причинами втрат зерна під час збирання можуть бути: несвоєчасне проведення і «розтягування» строків збирання, невідповідність технології збирання умовам збирання, низький рівень організації збиральних робіт. Крім прямих втрат зерна є й побічні, до яких належать зниження посівних і хлібопекарських якостей зерна, що може статися внаслідок його механічного пошкодження. За механічного пошкодження посилюється процес дихання, розвиток мікроорганізмів, кліщів й інших шкідників, що є однією з причин самозігрівання. Якщо ці причини своєчасно не усунутми, зерно може повністю стати непридатним для використання.
Найбільше пошкодження зерна під час збирання комбайнами відбувається на обмолоті. Дуже низькорослі та зріджені хліба слід збирати однофазним способом. Значна кількість вирощеного зерна втрачається від осипання за запізнення або розтягування строків збору.
Найвищий урожай насіння більшості зернових культур можна одержати при скошуванні хлібної маси у період від середини до кінця воскової стиглості при вологості зерна з обмолотом валків при підсиханні його до 15 – 17 %, коли механічне травмування мінімальне. Тривале лежання у валках та перестій на корені призводять до значних втрат зерна внаслідок « стікання» - обсипання і проростання, а також до сильного ураження насіння грибними хворобами, пошкодження шкідниками і в результаті до погіршення посівних і врожайних властивостей.
Збирання врожаю кукурудзи. Для визначення строку збирання кукурудзи слід враховувати ряд факторів: вологість зерна, його тип ( кременистий чи зубовидний ), придатність гібриду до перестою ( стійкість до вилягання, ламкість стебла та плодоніжки ), ступінь пошкодження шкідниками та інше. На зберігання зерно кукурудзи слід закладати за вологості 14 %. Затягування строків збирання може призвести до збільшення вологості внаслідок опадів, зниження урожайності внаслідок вилягання рослин, зокрема пошкодження стебел шкідниками, відривання звислих качанів.

Отже, своєчасне збирання врожаю дає можливість зібрати його вчасно та без втрат.