Значення кролівництва в житті людини. Техніка безпеки при роботі з кролями

Мета: формувати нові знання з основ кролівництва, технології виробництва продукції кролівництва ( розведення, утримання, годівлі кролів); виховувати бережливе ставлення до природи, тварин; виховувати в дітей спостережливість, допитливість. Кролівництво відіграє значну роль в забезпеченні людства продовольством та хутровими виробами. Значної популярності кролівництво в Україні почало набувати у 80 –х роках 20 -го століття. Основна частка ( 90% ) виробництва м’яса забезпечувалось в домогосподарствах населення. Кроляче м’ясо високопоживний дієтичний продукт, який містить повноцінні білки (21 – 22%), які засвоюються людиною на 90%.
Світове виробництво м'яса кролів перевищує 2 млн. тонн . У Китаї його виробляють близько 1 млн. тонн, Італії -160-180 тис. тонн, Франції - 140-180 тис. тонн. В Україні щорічно вироблялось 120-165 тис. тонн кролятини і 30-45 млн. шкурок. Кролівництво в Україні було досить прибутковою галуззю, а цією справою займались понад 600 тис. кролівників. У найближчій перспективі м'ясо кролів займе вагоме місце в харчуванні людей всього світу.

Кролики являються високо плідними тваринами. Вже у віці 5 місяців можна парувати самок. Вагітність у них триває протягом одного місяця. За один приплід в середньому вони дають 7 – 8 кроленят. Відсадку молодняка можна проводити 1 – 1,5 місячному віці, а самку продовжують парувати. Протягом одного року від самки можна отримати 5 – 6 окролів, а це близько 60 – 70 кг м’яса та до 40 кроленят. Високомолочна кролиця за добу дає до 200г молока. Молоко кролиці досить поживне, адже містить 10 – 15% білка, 10 – 20% жиру, 1,8 – 2,2% молочного цукру.

Займатися кролівництвом досить прибуткова та вигідна справа.

Основним народногосподарським значенням кролівництва являється отримання м’ясної продукції, цінні шкурки, пух, деякі інші продукти та технічну сировину. Найбільше значення з них мають м’ясо, шкурки і пух. Кроляче м’ясо є дієтичним продуктом. Воно має ніжну консистенцію, соковитість, добрі смакові якості , легко засвоюється організмом людини. Його корисно вживати людям похилого віку, дітям, а також тим, хто страждає на захворювання серцево – судинної системи, печінки та шлунку.. Кролятина за смаком нагадує курятину, дуже соковита та ніжна, має низьку калорійність. Кроляче м’ясо корисно вживати тим, хто страждає на зайву вагу. Вміст води у ньому набагато менший ніж у свинини. З кролятини організм людини здатен засвоїти до 90% білка. Встановлено, що кролятина не втрачає своїх поживних якостей навіть при копченні та консервації.

До значення кролівництва слід віднести отримання жиру. Кролячий жир досить легкоплавкий.. За якістю він значно перевершує баранячий, свинячий та яловичий жир.

Швидкому відтворенню та подальшому розвитку галузі сприяють виняткові біологічні та господарсько-корисні особливості кролів.

Це – висока плідність, скоростиглість, оплата кормів, невибагливість до умов утримання (клітки на подвір'ї, шеди, навіси, хліви), доступність догляду широких верств населення та ефективного використання поширеного асортименту кормів (посівних, лугових, лісових).

Жодний вид тварин не може зрівнятися з кролями, за енергією збільшення живої маси (росту).

Другим продуктом за значенням кролівництва є шкурки.

Шкурки кролів є одним з основних видів хутрової сировини, яку використовують підприємства хутро переробної промисловості. З них виготовляють шапки, коміри, хутрові пальто та інші вироби. Якість шкурок кролів значною мірою залежить від породи, віку й статі, часу забою, від наявності прижиттєвих пошкоджень волосяного покриву, від умов утримання та годівлі.

Кролячі шкурки використовують не лише в натуральному вигляді, але й для імітації під хутро шиншили, соболя, норки та інших хутряних звірів. Кроляча сировина в загальному балансі хутрової промисловості складає близько 16%.

Дуже цінним є кролячий пух. За рік з деяких кролів пухових порід збирають 400-500 г (ангорська, білий пуховий). За своєю тониною, теплопровідністю пух не поступається кращим сортам шерсті мериносових овець. З пуху виготовляють кофти, берети, рукавиці, велюрові шляпи.

Побічні забійні продукти також знаходять своє застосування. Із шлунку кроликів виготовляють сичужний фермент, із лапок, вух й обрізок шкіри виготовляють високоякісний клей, кров є цінним білковим кормом для сільськогосподарських тварин.

В порівнянні із іншими видами сільськогосподарських тварин кролі на протязі 24 годин виділяють найбільшу кількість гною (послід) на кожні 100 кг живої маси. Цей гній є повноцінним удобренням і використовується в вигляді рідкої органічної підкормки для удобрення овочів та ягідних культур.

Історія розвитку кролівництва

Кролівництво - це одна із найстаріших галузей тваринництва.

Всі кролики, яких розводить людина мають своє походження від дикого кролика, батьківщиною якого вважають Іспанію та Південну Францію.

Відомо, що близько 2000 років назад древні римляни широко розводили кроликів в напіввільних умовах. Пізніше кролівництво одержало широкого розповсюдження і в країнах Середземномор'я, а потім в Англії, Бельгії, Німеччині, Північній Америці.

Перші згадки про розведення кроликів зустрічаються в Древній Русі на початку 11 століття.

В літературі є відомості, що довго хутрових кролів розводили ще за часів Ярослава Мудрого. Спочатку кролівництво мало кустарний характер, поголів'я кролів в основному було безпорідне і то в невеликій кількості. Породні тварини були у поміщиків-любителів, які завозили кролів із-за кордону.

На початку 20 століття кролівництво розвивалось в 3-х напрямках.

1. Любительське направлення (розведення декоративних кролів).

2. М'ясо-шкуркове одержало розповсюдження в окремих районах: Поволжя, України і Північного Кавказу (м'ясо і шкурки використовувалися в господарствах селян).

3.Розведення пухових кролів з метою одержання пуху для виготовлення в'язаних пухових виробів.

Добре розвинене кролівництво на Південному Кавказі, Киргизії, Молдові, Прибалтійських країнах.

За кордоном кролівництво служить підсобною галуззю фермерських господарств. Основними країнами по виробництву продукції кролівництва в Європі є Франція, Італія, Бельгія.

А тепер розлянемо правила техніки безпеки під час догляду за кролями.

• Під час роботи в крільчатні заборонено курити, приймати їжу

• Перед роботою з тваринами заборонено користуватися парфумами(від різкого запаху кролик може пошкрябати)

• До роботи з тваринами допускається персонал без будь-яких інфекційних захворювань, що передаються від людини до тварини

• Після роботи з кролями руки слід ретельно вимити за допомогою мильних розчинів

Правильнее та ретельне дотримання норм по догляду за кролями є головною умовою блогополучного вирощування цих тварин. Для цього слід обзавестись необхідним інвентарем і контролювати мікроклімат і загальні гігієнічні умови в крільчатні