Живлення представників групи. Осмотрофне живлення. Субстрати для живлення грибів.

Живлення - це процес надходження до організму речовин, необхідних для підтримки його життєдіяльності.

Автотрофний тип - живлення за якого організм самостійно утворює поживні речовини з непоживних.

Гетеротрофний тип – живлення готовими органічними рештками, що утворені іншими організмами.

Сапротрофи - організми , що живлення рештками відмерлих організмів.

Паразити - організми, які для живлення використовують живі організми.

Фітопатогени - гриби, що паразитують та вражають рослинні організми.

Зоопатогени - гриби, які вражають та завдають шкоди тваринним організмам, викликають різноманітні захворювання.

Осмотрофне живлення — це тип живлення, за якого організм поглинає поживні речовини у розчиненому вигляді безпосередньо через поверхню свого тіла або клітинну мембрану. Цей спосіб характерний для грибів, більшості бактерій та паразитичних протистів, які всмоктують готові органічні речовини з навколишнього середовища.

Як це працює

• Організми, що мають осмотрофне живлення, виділяють ферменти назовні, які розщеплюють складні органічні сполуки до простих.

• Після цього розчинені низькомолекулярні речовини потрапляють всередину клітини шляхом осмосу або за допомогою транспортних білків.

• На відміну від фаготрофів (наприклад, тварин), осмотрофи не поглинають тверді частки їжі.

Приклади організмів

• Гриби: Всі гриби мають осмотрофний тип живлення, поглинаючи поживні речовини з субстрату (ґрунту, деревини тощо).

• Бактерії: Більшість бактерій є осмотрофами.

• Паразитичні протисти: Деякі з них також харчуються за принципом осмотрофії, всмоктуючи речовини з тіла хазяїна.

За характером харчування всі гриби є гетеротрофами. Цим вони відрізняються від зелених рослин з автотрофним типом харчування, що містять хлорофіл. Гриби позбавлені здатності синтезувати складні органічні сполуки з вуглецю атмосферного повітря з використанням сонячної енергії і змушені споживати готові. Тому необхідною умовою розвитку грибів є присутність потрібного субстрату, з якого міцелій міг би всмоктувати живильні речовини. У природних умовах гриби знаходять його або у формі різних органічних рослинних і тваринних решток, на яких вони ростуть як сапротрофи, або у формі живих організмів, на яких вони паразитують. Живильні речовини, розчинені у воді, поглинаються всією поверхнею міцелію. Гриби розвиваються всюди, де є рослинні залишки, наприклад, опале листя, стара деревина, останки тварин, і провокують їх розкладання і мінералізацію, а також формування гумусу. Так, гриби є редуцентами (руйнівниками), як бактерії та інші мікроорганізми.

Сапротрофи:

Сапротрофи отримують живильні речовини, розкладаючи мертві органічні рештки. Вони є природними розкладачами та відіграють важливу роль у переробці органічного матеріалу у ґрунті. Приклади сапротрофічних грибів: шампіньйони (Agaricus bisporus), білий гриб (Boletus edulis), охматушка (Coprinus comatus) та трюфель (Tuber spp.).

Паразити:

Паразитичні гриби отримують живильні речовини з живих організмів-господарів. Вони можуть вражати рослини, тварин або навіть інші гриби. Паразити викликають різні хвороби, які можуть бути шкідливими для своїх господарів. Приклади паразитичних грибів: мухомор (Amanita muscaria), ржавчина пшениці (Puccinia graminis), гнилість яблук (Venturia inaequalis) та мілководдя (Cordyceps spp.).

Симбіонти:

Симбіонти утворюють співжиття з іншими організмами, з яких отримують живильні речовини, а в свою чергу надають користь своїм партнерам. Найпоширеніший тип симбіозу у грибів - мікориза. Мікоризні гриби утворюють асоціації з корінням рослин, обмінюючись поживними речовинами. Це сприяє покращенню поглинання води та поживних речовин для обох партнерів. Приклади симбіотичних грибів: білі гриби (Russula spp.), мухомори (Amanita spp.), трюфелі (Tuber spp.) та

Основні групи грибів за способом живлення

Гетеротрофи

сапротрофи паразити

( живляться органічними рештками - фітопатогенні

відмерлих тварин і рослин) - зоопатогенні

Наприклад: печериці, гнойовики, ( живляться за рахунок інших

мукор та пеніцил (мал.1) живих роганізмів, рослинних та

тваринних)

Наприклад : трутовики.(мал.2)

фітофтора, борошниста роса, сажкові ,

іржасті гриби

Мал.1 Мал.2

Сапрофітні гриби живляться за рахунок речовин відмерлих органічних решток, оселяються на рослинних рештках і в грунті. Паразитні — органічними речовинами живих рослин, тварин, спричинюючи їх захворювання. Гриби-паразити живуть на поверхні або всередині живих тканин рослин і тварин.

До зоопатогенних грибів відносяться збудники лишая, парші та інших захворювань шкіри ссавців (тварин та людини). http://lnz-biology.blogspot.com/2011/04/blog-post_6388.html

Вони також вражають бджіл, риб, птахів.

До фітопатогенних належать чимало представників грибів , що можуть поселятись на харчових продуктах і викликати їх псування. Плісеневі гриби можуть бути також причиною руйнування деревини, псування текстильних товарів, паперу, шкіри тощо. Плісені розвиваються тільки за наявності повітря, тому цвіллю покривається поверхня продуктів. Всередині продукту плісень з'являється тільки в тих випадках, коли в ньому є пустоти, заповнені повітрям.

Такі гриби завдають великої шкоди , як рослинам так і продуктам харчування. Не тільки погіршують їхні смакові та поживні якості, але й виділяють отруйні речовини, що може призвести до отруєння людей.

За джерелом надходження поживних речовин гриби поділяють на сапротрофів, паразитів та симбіотрофів. Джерелом поживних речовин для грибів-сапротрофів є мертва органічна речовина. Для грибів-паразитів — це органічні речовини живих істот. Гриби-симбіотрофи живуть у симбіозі з іншими організмами і отримують від них поживні речовини.

Сапротрофні, паразитичні та симбіотрофні гриби

Енергію гриби отримують шляхом дихання — за допомогою кисню вони розкладають у мітохондріях частину поглинутих простих органічних речовин на вуглекислий газ та воду, синтезуючи при цьому молекули АТФ.

Деякі групи грибів, наприклад, дріжджі, крім дихання, можуть отримувати енергію без участі кисню — у процесі бродіння.

Від рослин гриби відрізняються гетеротрофним типом живлення, а отже, відсутністю хлоропластів і нездатністю до фотосинтезу. Від тварин вони відрізняються способом поглинання поживних речовин, яке здійснюється лише шляхом всмоктування. До поглинання нерозчинених шматочків їжі (фаготрофного живлення), притаманного тваринам, гриби не здатні. Від бактерій гриби відрізняються наявністю у клітинах ядра (навіть декількох).

Гриби бувають різні. Наприклад, білий, гриб, мухомор, трутовик — це макроскопічні гриби, плодові тіла яких можна добре роздивитися без збільшувальних приладів. Проте більшість грибів без збільшувальних приладів невидно. Це — мікроскопічні гриби. Прикладами мікроскопічних грибів, з якими ви могли зустрічатись, є цвілеві гриби та дріжджі.

Гриби зустрічаються скрізь, але перевагу віддають наземним місцям зростання. Серед шапинкових грибів, плодові тіла яких складаються з шапинки та ніжки, таких, що живуть під водою, немає, за винятком одного виду — гнойовика водного, виявленого лише кілька років тому. Не знайдені шапинкові гриби в Антарктиді, хоча мікроскопічних грибів там досить багато. Країн, де не ростуть гриби, на нашій планеті немає. Загалом відомо понад 100 тис. видів грибів, з них понад 6 тис. видів — на території України.

Опрацювати стор.10-13, виконати домашнє завдання на стор. 13-15