Збирання врожаю та післяжнивних залишків овочевих культур

Мета: Ознайомити учнів з методами збирання овочевих культур, їх решток, виховувати бережливее відношення до рослин, до землі, праці на землі, поважати працю людей, які працюють на землі.
Вирощування та збирання овочів потребує набагато більших затрат праці порівняно із зерновими культурами. Найвідповідальнішими операціями є збирання, сортування, навантаження овочів на транспортні засоби. Більшість овочів достигає неодночасно і легко пошкоджується. Тому виробники продовжують збирати їх вручну. Це знижуєзагальну продуктивність праці, натомість дає змогу зберегти якість вирощеної продукції.
Особливо трудомістким є збирання овочів, що дозрівають неодночасно ( огірки, помідори,перець, баклажани, кабачки, патисони, капуста). Їх збирають від 3 до 20 разів із періодичністю 1 – 7 днів. Через біологічну особливість і механічні властивості плодів повністю механізувати збирання овочів неможливо. Техніка доволі легко пошкоджує плоди деяких культур, тому тому такі овочі збирають вручну. За ручного збирання овочів затрати праці сягають 65 – 755 усіх витрат на їх виробництво. Більша частина часу припадає на допоміжні операції – розміщення і пересування тари площею, навантаження у транспорт тощо.
Через потребу ручної праці та відсутність збиральних машин овочівницькі господарства мають значні проблеми під час збирання особливо за дефіциту робочої сили. Тому іноді врожай збирають несвоєчасно, внаслідок цього знижується якість плодів.
Завдяки механічному збиранню овочевих культур підвищується продуктивність і полегшується праця людей за багаторазового збирання плодів, покращується якість продукції, знижується її собівартість.
Залежно від виду плодів овочеві культури поділяються на цибулинні, коренеплоди, капустяні, плодові ( помідори, перець, баклажани, огірки, кабачки, овочевий горох, бобби) та листові ( салат, кріп, шпинат).
Урожай овочівзбирають за один прийом або багаторазово. Одноразово збирають пізні сорти моркви, пастернаку, капусти, цибулі ріпчастої, гороху і квасолі для переробки. Таке збирання дешевше і його можна механізувати.. Однак, тут важливим є здатність капусти, зеленних овочевих культур, моркви і інших рослин одночасно достигати в технічній стиглості. Але плоди багатьох рослин бувають біологічно стиглі неодночасно. Наприклад, помідор, перець, баклажан, огірки, кабачки, гарбузи, кавуни. Такі овочі збирають вручну багаторазово.
Повністю механізувати збирання врожаю можна лише для цибулі ріпчастої, моркви, буряка, капусти білоголової. У деяких культур збирання механізоване лише частково – салат головастий, диня, капуста цвітна. Для цього використовують пересувні платформи. Але зрізування і відривання продуктових органів роблять вручну з наступним укладанням їх на платформу.
кожна овочева культура має багато особливих вимог до збирання врожаю.

Капуста білоголова. Ранню продукцію починають збирати вже наприкінці травня. Для споживання в їжу придатні головки, які ще не досить тверді. Збирають із кількома добре розвиненими зовнішніми листками, які придатні для споживання. Вручну і капусту середньогстиглу. У неї ще досить ніжні головки і зовнішні покривні листки. Пізньостиглі сорти збирають вручну або механізовано. Після збирання комбайнами продукцію доводиться очищати та сортувати.

Капуста савойська. Скоростиглі сорти капусти збирають з пухкими головками, зрізують з 4 – 5 покривними листками. До 1 вересня допускаються головки масою вище 0,5 кг, а пізніше понад 0,75кг.Легкий осінній приморозок не впливає на лежкість, а смакові якості покращуються.
Капуста брюссельська. Збирають пізно восени і навіть узимку, коли головки мають діаметр 2 – 3 см і стають твердими. Використовують технологію одноразового і багаторазового збирання. Період настання технічної стиглості головок по всій довжині стебла дуже розтягнутий, що змушує проводити багаторазове збирання.

Капуста цвітна. Суцвіття збирають багаторазово після досягнення ними стандартного розміру. Вирізають суцвіття з кількома листками, які прикривають головку. Зовнішнє стебло зрізують через 1 см після останнього листка. Збирання закінчують перед осінніми приморозками, хоча суцвіття і витримує нетривале зниження температури до мінус 2 градусів. Але сформовані головки після цього жовтіють швидко загнивають.

Капуста броколі. Збирають багаторазово. Приступають до збирання коли головки сформовані, ал еще тверді і не почали розпадатися. Головки зрізають з квітконосами довжиною до 20 – 25 см. При цьому листки не видаляють, їх також використовують у їжу. На рослинах після збирання виростають нові бокові невеликі головки. Влітку збирають через кожні 2 – 3 дні, восени – раз у тиждень.

Капуста кольрабі. Збирання кольрабі проводять вириванням рослин з наступним обрізанням стебла безпосередньо під стеблоплодом. Скоростиглі сорти збирають після досягання діаметру 3 – 4 см, а пізньостиглі – перед настанням морозу.

Капуста пекінська – збирають через 80 – 120 днів після сівби насіння.
Редиска. Збирання врожаю проводять вручну шляхом вибирання коренеплодів, що досягли відповідного розміру. Після миття їх перебирають і зв'язують у пучки. Діаметр коренеплоду повинен становити від 1,2 до2см. Практикують збирання коренеплодів з обрізуваням листків. Головна вимога – не допустити переростання коренеплоду, після чого вони всередині стають порожніми і не придатні до споживання.

Редька. Пізні сорти чорної та білої редьки викопують перед заморозками. Як правило коренеплоди викопують вручну або з механічним підкопуванням. Листки обрізують на висоті 6 – 8 см від головки коренеплоду.

Морква. На пучкову продукцію моркву збирають від кінця травня до середини серпня. Закінчують збирання перед сильними осінніми приморозками. Діаметр товарних коренеплодів у цей період становить 2,5 – 6 см. Для збирання пучкової продукції використовують ручнее вибирання підкопом рослин. Застосовують однофазне збирання комбайнами, або двофазне – спочатку обрізують бадилля, після того проводять збирання. Слід зазначити, що після збирання бадилля коренеплоди необхідно викопати протягом 3 – 4 діб, інакше будуть інтенсивно накопичуватися нітрати.

Петрушка. Збирання на пучки проводять тільки вручну від кінця травня і закінчують – восени після буряка і моркви. Ця культура не боїться сильних приморозків і не погано зимує в теплі зими. Підкопують вилами або механізовано.

Пастернак. Із всіх коренеплідних відмінно зберігається в сховищах. Кагатах і навіть добре зимує в грунті, що дозволяє проводити їхнє збирання навесні.

Буряк столовий. Збирання буряків проводять протягом усього літа і осені. Для пучкової продукції вибірково виривають рослини з діаметром понад 2 см. Для зберігання збирання коренеплодів закінчують до настання приморозків. ЖДля постачання на ринки свіжих овочів використовують коренеплоди діаметром 4 – 10 см. Збирають як правило вручну. Підкопують вилами або використовують підкопувачі. Листки обривають вручну або обрізують.

Цибуля ріпчаста. Строки збирання залежать від цільового призначення і припадають на весь вегетаційний період. Технологія вирощування цибулі ріпчастої через сіянку, розсаду і насіння дозволяє одержувати продукцію на пучки, зберігання і переробку, Для пучкової продукції починають використовувати молоді рослини з 4 – 5 листочками до початку утворення цибулин, потім ті, у яких діаметр цибулин становить 2 – 2,5 см. Після повного формування цибулин діаметром понад4 см у продаж надходить обрізна цибуля. Для вживання восени її збирають після повного достигання цибулин у полі. На невеликих площах збирають вручну, залишаючи рослини для досушування в полі. Цибулю ріпчасту відносять до овочевих рослин, у яких повністю налагоджено механічне збирання. На великих площах збирання здійснюють за двома технологіями – однофазною або двофазною. Викопана цибуля потрапляє в транспортні засоби і поступає під навіси для досушування.

Часник озимий і ярий. Часник озимий збирають у липні на початку розтріскування суцвіть і після висихання листків, а ярий – через 3 – 4 тижні після вилягання 50% листків. Для підвищення врожайності часнику озимого виламують стрілки відразу після їхнього утворення і залишають декілька рослин для визначення строків збирання. Запізнення зі збиранням призводить до розділення головок на окремі зубки. Передчасне збирання спричинює швидке висихання цибулин, зігрівання під час зберігання і транспортування. Викопаний часник бажано протягом кількох днів підсушити в полі, після чого його перевозять під навіси. Листки і стрілки обрізують на висоті 2 см, а корені – до 0,5 см.

Зеленні овочі. Головною вимогою під час збирання салату, шпинату, щавелю та інших рослин є збереження свіжого вигляду і чистоти. Серед вимог до сортів виділяється агротехніка рослин, у яких листки повинні бути підняті вгору. Для цього організовують збирання вранці у прохолодну і суху погоду.

Помідори. Плоди збирають у різні фази стиглості – від сформованих зелених до повністю стиглих. Для вживання в їжу і для переробки збирають повністю стиглі плоди, для тривалих перевезень – бурі або рожеві. Збирають вручну або механізовано на платформи.

Перець солодкий і баклажани. Збирають у різні фази стиглості. Але слід враховувати те, що зібрані плоди у технічній стиглості можна зберігати і транспортувати протягом 3 – 5 тижнів, а в біологічній 2 – 4 тижні. Баклажани збирають тільки у технічній стиглості. Збирають плоди у суху погоду. Для цього широко використовують транспортери. Плоди баклажан бажано зрізувати секатором.

Огірок. Частота збирання плодів залежить від їхнього призначення. Пікулі збирають навіть двічі на день, корнішони – щодня і зеленець через 1 – 2 доби. Пікулі й корнішони збирають тільки вручну, а для одержання зеленців окрім ручного збирання застосовуютиь транспортери. Під час збирання слід визбирувати з рослин весь урожай, не залишаючи нетоварні і перерослі плоди, що сприяє формуванню нових плодів. Плоди краще збирати вранці або ввечері. Іноді застосовують ножиці для відрізування плодоніжки.

В осінню пору ще до настання заморозків завершують збирання моркви, буряка, редьки. Петрушки кореневої, капусти білоголової пізньої, цибулі ріпчастої, хрону. Для знищення личинок шкідників безпосередньо перед настанням морозів проводять перекопування грунту або оранку на великих плорщах. При цьому вносять вапно – пушонку або деревну золу.
На присадтбних ділянках після збирання врожаю пізніх овочевих культур проводять очищення площі від рослинних решток, завершують обробку грунту для озимого, підзимнього і весняногог посівів. Щорічно істотної шкоди сільському господарству завдаютиь мишоподібні гризуни. Тому важливо обстежити посіви. Запобігають розмноженню мишоподібних гризунів через дотримання агротехнічних заходів, зокрема знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, лущення стерні, збирання соломи і своєчасний основний обробіток грунту. Для винищення мишоподібних гризунів застосовують біологічні чи хімічні препарати ( зернові принади) або вносять аміачну воду (150 – 200г в нору)