Збирання та облік врожаю.

Перед збиранням врожаю вимірюють площу вилучок і визначають фактичну облікову площу кожної ділянки.
Збирають кожний сорт зернових і круп’яних видів вибірково, не пізніше ніж через три доби після реєстрації збиральної (господарської) стиглості сорту. Після збирання зерно з кожної ділянки зважують з точністю до 0,1 кг і з усіх повторень відбирають середню (спільну) пробу для визначення вологості та якості зерна. Врожайність приводять до стандартної вологості
14 %. Після цього, за потреби, зерно досушують та очищують.
Вологість зерна визначають висушуванням у сушильній шафі або за допомогою електро - вологоміра. Якщо вологість зерна перевищує 20 %, її визначають після попереднього досушування.
Оцінка якості врожаю зерна. Визначають вологість, масу 1000 зерен, схожість, наявність пророслих і морозобійних зерен, натуру, пошкодження зерна клопом шкідливою черепашкою та іншими шкідниками, ураження грибними хворобами (сажка, ріжки, гельмінтоспоріоз тощо), нематодами.
Маса 1000 зерен визначають за двома наважками по 500 зерен, які зважують з точністю до 0,1 г, переводять на масу 1000 зерен і обчислюють середню масу з точністю до 0.1 г. За відхилення маси 2 проб від середньої маси 1000 зерен більше ніж 0,5 % відраховують і зважують третю пробу. Обчислену середню масу 1000 зерен приводять до стандартної вологості 14 %.
Натуру зерна (маса одного літра зерна) визначають на літровій турці. Для цього від середньої проби очищеного зерна, відважують 2 кг. Роблять два визначення кожної проби, виводять середній показник з точністю до 1 г. Відхилення між двома визначеннями допустиме не більше ніж 5 г, а вівса – 10 г.
Збирання врожаю кукурудзи. Всі сорти однієї групи стиглості збирають одночасно. При цьому важливою ознакою є передзбиральна вологість зерна. Для її визначення напередодні збирання з кожної ділянки відбирають по 5 качанів через однакові інтервали. Качани очищають від обгорток, зважують і об’єднують у середню пробу. Їхню масу потім додають до загального врожаю з цих ділянок. Аналіз починають негайно після відбирання середніх проб з тим, щоб запобігти їхньому підсиханню.
За збирання врожаю комбайном качани з кожної ділянки зважують (без качанів, що не досягли воскової стиглості). Ті що залишилися на ділянці після проходу комбайна, відносять до втрат і до врожаю не залучають. За збирання сучасними комбайнами з обмолочуванням качанів, урожай обліковують методом зважування зерна з ділянки і визначають його вологість.
За ручного збирання врожаю. Качани з кожної ділянки звільняють від обгорток і зважують (качани, що не досягли воскової стиглості з обліку вилучають).
За середньою пробою качанів ( по 5 з кожного повторення) визначають відсоток виходу зерна. Перед визначенням виходу зерна за цією пробою визначають:
- середню масу одного качана, г;
- ураження хворобами та пошкодження шкідниками, %;
- довжину качана, см (середнє з 25 вимірювань).
Визначення врожайності проводять із попереднім підсушуванням проби або без нього, тобто за фактичною вологістю зерна за збирання (передзбиральна вологість).
Збирання врожаю зернобобових культур. Збирають зернобобові культури у фазі господарської стиглості роздільним способом. Безлисточкові форми гороху – прямим комбайнуванням. Після обмолоту посівів сумішок насіння з кожної ділянки зважують, відбирають пробу для визначення вологості та ступеня пошкодження шкідниками, а врожай на зерноочисних машинах розділяють на компоненти. Які обліковують окремо.
Можливий лабораторний облік компонентів урожаю. Для цього після зважування врожаю з кожного повторення відбирають середні проби загальною масою 2 – 2.5 кг. Розділяють на компоненти, зважують і визначають їхнє співвідношення діленням маси кожного компонента на мвсу суміші та множенням на 100. Після цього визначають урожай компонентів методом множення врожаю суміші на відсоток компонента та діленням на 100.
Урожайність насіння горошку озимого двохукісного визначають із другого укосу за настання господарської стиглості горошку.
Насіння сочевиці швидко втрачає властиве сорту жовто – зелене або зелене забарвлення. Через це скошену масу просушують у полі 1 – 2 доби, а потім обмолочують. Обмолочене зерно з кожної ділянки зважують, відбирають середню пробу для визначення вологості. Врожайність соломи визначають за пробним снопом. Урожайність зерна зернобобових культур приводять до стандартної вологості. Визначають масу 1000 зерен кожного сорту, натуру і проводять аналіз насіння на посівні якості.