Збирання насіння зернових польових культур та дозарювання. Тиждень безпеки дорожнього руху. Дорожні знаки. Безпечна дорога додому.

Насіннєвий матеріал багатьох зернових культур зразу після збирання ще протягом деякого часу не проростає або має понижену схожість. Таке явище називають післязбиральним дозріванням.
Комплекс процесів, який проходить в зерні чи насінні під час зберігання, поліпшуючи їх посівні та технологічні якості, одержав назву післязбирального дозрівання, а час протягом якого настає повна фізіологічна стиглість називається періодом післязбирального достигання. З одного боку період післязбирального дозрівання є позитивним явищем, внаслідок якого насіння не проростає на пні, при цьому залишається життєздатним. Під життєздатністю розуміють кількість живого насіння в досліджуваному зразку виражену у відсотках, незалежно від того здатне воно проростати в конкретних умовах або ні. Для цього застосовують біохімічний метод визначення життєздатності насіння. Метод заснований на забарвленні живих тканин насінини розчином тетрагону в червоний (малиновий) колір; мертві тканини залишаються незабарвлені.
Тривалість післязбирального дозрівання ознака спадкова і це створює ряд господарських ускладнень: важко визначити його посівну якість, воно має низьку польову схожість. Наприклад, за сприятливих умов процеси післязбирального дозрівання зерна жита закінчується орієнтовно протягом 10 – 15 діб, вівса – 20 діб, ячменю 6 – 8 місяців, соняшнику – 25 – 30 діб, у ячменя і пшениці озимої на півдні близько 10 – 20, а в північних районах до 60 днів.
Якщо взяти до уваги, що насіння озимих культур, висівається вже через 1 – 1.5 місяця після збирання, післязбиральне дозрівання варто прискорити, наприклад, шляхом зміни умов зберігання. Зокрема потрібно привести насіння до оптимальної вологості –як низька, так і висока вологість гальмує цей процес. Тому очищення насіння слід проводити негайно, як тільки воно надійде на тік.
В умовах виробництва насіння зі стану післязбирального дозрівання велике значення має сонячний та інші способи обігріву. Зокрема все більшого значення набуває повітряно – теплова обробка насіння за активного вентилювання підігрітим повітрям або в сушарках. У результаті чого різко підвищується його схожість і врожайні властивості. Також насіння можна зберігати протягом 2 – 3 тижнів в сухому стані при температурі 20 – 22 градуси з наступним активним вентилюванням. Активне вентилювання, яке відбувається за рахунок інтенсивного повітрообміну, дає можливість змінити повітря в між зернових проміжках насипу і збагачує його на кисень та скоротити витрати на обробку і зберігання насіння. Під час активного вентилювання насіння потрібно зберігати шаром 1 – 2.5 м у продовж точно визначеного нетривалого періоду. Також слід враховувати особливості різних груп сільськогосподарських культур. Так при вентилюванні насіння зернобобових культур (гороху, кормових бобів, квасолі) слід запобігти його розтріскуванню. Насіння олійних культур має рівноважну вологу і його можна вентилювати повітрям підігрітим до 60 градусів. При вентилюванні насіння дрібнонасінних культур, потрібно враховувати невеликий діаметр зерна, форму, а в окремих випадках і гладку поверхню.
Насіння з незакінченим періодом післязбирального дозрівання вимагає підвищеного доступу кисню. Тому коли з’являється «комірний» запах, насіння потрібно негайно провітрити. Це можна зробити шляхом активного вентилювання. Насіння можна провітрювати, коли відносна вологість повітря не більше 60 – 70 %. Температура зовнішнього повітря повинна бути нижча, ніж температура в приміщенні. Контроль схожості слід проводити кожні чотири місяці. Крім того, потрібно визначити якість насіння за 15 – 20 днів до початку сівби.
В лабораторіях, аналізуючи свіжозібране насіння з незавершеним періодом фізіологічного дозрівання, вживають заходи щодо подолання стану спокою, а саме: попереднє охолодження, прогрівання. Також застосовують різке змінення температур, яке досягають переставляючи його з одного термостату ( пристрій у якому пророщується насіння) в інший.
Методи визначення якості насіння включають:
* попереднє охолодження до 5 – 10 градусів;
* попереднє прогрівання протягом 5 – 7 діб за температури 30 – 40 градусів;
* попереднє промивання, щоб видалити з насіння інгібітори проростання;
* освітлення протягом 8 годин кожної доби;
* пошкодження плодових і насіннєвих оболонок або їх зняття – скарифікація;
* попередня обробка насіння в розчинах гіберелінової кислоти.
Також відповідно до вимог, які ставляться до насіння, селекціонери працюють над виведенням сортів з глибоким періодом покою та сортів озимих культур зі скороченим періодом післязбирального дозрівання.
Насіння є основою врожаю, тому необхідне дбайливе ставлення до нього не лише в період вирощування, а й під час доведення його до посівних кондицій та зберігання, включаючи створення оптимальних умов для його післязбирального дозрівання.
Тиждень безпеки дорожнього руху. Дорожні знаки. Безпечна дорога додому.

https://youtu.be/nIECjhsk6YA?si=hCRuIms9KkliI-R9

https://youtu.be/8Vd0nktTMrc?si=cqM0bxQmZsiP_S9x