Застосування алтею лікарського, чорниці, мяти

Алтея лікарська

Синоніми і народні назви алтеї лікарської. Калачики, просвирняк, проскурняк, дика троянда, слиз-трава.

Аптечна назва алтеї лікарської. Althaeae radix (корінь алтея), Althaeae folium (листя алтея), Althaeae flos (квітки алтея).

Ботанічний опис алтеї лікарської. Алтей – багаторічна рослина висотою до 1,5 м. Має коротке кореневище з великою кількістю бічних коренів, кілька поодиноких слабкогіллястих прямостоячих стебел. Форма листя відрізняється в залежності від їх розташування. У основи стебла листя округлі, в середині – загострені продовгувато-яйцевидної форми, мають лопаті, верхні листки цільні. Квітки з білуватим або рожевим віночком, зібрані в суцвіття, схожі на колос. Плід алтея – дисковидна багатосім’янка.

Поширеність алтеї лікарської в природі. Алтей росте в Європі, Західній Азії, Північній Африці, на Середньому Сході. Віддає перевагу вологим місцям

Частини алтеї лікарської, які використовуються. Листя, квіти, коріння

Збір, заготівля і зберігання алтеї лікарської. Найчастіше використовують і, відповідно, збирають коріння алтея. Заготівлю проводять восени або ранньою весною, при цьому в землі залишають близько 30% коренів для відновлення зарості. Виділяють не дерев’янисті коріння, очищають від землі, промивають. Коріння ріжуть, сушать в провітрюваних приміщеннях або сушарках при температурі 45-500 С.

Діючі речовини алтеї лікарської. Сухі корені алтеї містять до 37% полісахаридів (в т.ч. крохмалю), при гідролізі яких утворюються пентоза, декстроза і галактоза. Коріння алтея також містять великий відсоток пектину (11-16%), L-аспаргін, жирне масло, бетаїн, каротин, фітостерини і деякі інші речовини.

Фармакологічні властивості алтеї лікарської. Основні ефекти алтеї лікарської – відхаркувальний, муколітичний, протикашльовий, протизапальний, обволікаючий. Завдяки полісахаридам, препарати алтея мають властивість збільшуватися в обсязі і покривати слизову оболонку і шкіру.

Показання до застосування алтеї лікарської. Найчастіше алтей застосовують при захворюваннях органів дихання, що супроводжуються кашлем: бронхіті, трахеїті, пневмонії. Також його використовують при запальних захворюваннях глотки (тонзиліт, фарингіт). Рідше алтей застосовують при лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту (гастриті, виразковій хворобі, коліті). Квітки алтея застосовують при хворобах сечовивідного тракту. Зовнішньо алтей використовують при запальних захворюваннях слизової, опіках

Спосіб застосування та дози алтеї лікарської. Алтей входить до великої кількості готових відхаркувальних і протизастудних препаратів. Його квітки містяться в рослинному імуномодуляторі Імупрет® компанії «Біонорика, СЕ». У домашніх умовах з алтеї лікарської можна приготувати чай або сироп – відмінний засіб, якщо турбує кашель

Для приготування чаю з алтея 2 чайні ложки подрібнених коренів заливають 250 мл холодної води, настоюють протягом 30 хвилин, помішуючи (така технологія обумовлена тим, що при кип’ятінні крохмаль, яким багаті коріння, перетвориться в клейстер). Потім настій збовтують і проціджують через марлю. Пити краще трохи підігрітим, маленькими ковтками.

Для приготування сиропу 2 г подрібнених коренів вміщують на фільтр і заливають сумішшю з 1 г винного спирту і 45 г води. Відцідженою рідиною знову заливають коріння; процедуру повторюють раз по раз протягом 1 години. Після цього, до 37 г отриманої рідини потрібно додати 63 г цукру і нагріти до розчинення.

Використання алтеї лікарської в їжу. З алтея варять каші та киселі, коріння в перемеленому вигляді додають у тісто

ЧОРНИЦЯ ЗВИЧАЙНА

Чорниця звичайна— Vaccinium myrtillus L. (лат. baccinium — ягідний кущ + myrtus — мирт, миртовий кущ, за схожістю листків) — з родини вересових (Ericaceae); рос. назва: черника обыкновенная; нар. назви: чорниця, яфіра, боровиця. Широко розповсюджена в Євразії та Північній Америці у лісовій і тундровій зонах, а також на високогір’ї, утворює особливі типи лісу — чорничники.

Напівчагарник завв. 15–40 см, рідше — 60 см, з повзучим кореневищем. Стебло дерев’янисте, прямостояче, галузисте, при основі майже циліндричне, буре; гілки більш-менш відхилені, гострогранні, зелені.

Листки чергові, короткочерешкові, яйцеподібні, еліптичні або яйцеподібно-еліптичні, із загостреною верхівкою та дрібнопильчастим краєм, 1,5–3 см завд., 0,7–1,5 см завш., з обох боків світло-зелені, зісподу — з сітчастими жилками, на зиму опадають.

Квітки двостатеві, правильні, дрібні на пониклих квітконіжках, розташовані на молодих пагонах поодиноко в пазухах нижніх листків. Чашечка з невеликим цілокраїм відгоном. Віночок кулястоглечикоподібний, з 5- або 4-зубчастим відгорнутим назовні краєм, зеленкувато-білий або зеленкувато-рожевий. Плід — соковита куляста ягода близько 10 мм у діаметрі, чорного кольору, з сизуватим нальотом, з плескатою верхівкою та невеликою кільцевою облямівкою залишка чашечки, у центрі із залишком стовпчика або невеликим заглибленням після його відпадання.

Цвіте у травні–червні, плоди достигають у липні–серпні. В Україні росте у Карпатах, на Поліссі, на заході лісостепу, зрідка — у східній частині лівобережного лісостепу, переважно у хвойних та змішаних, рідше листяних лісах, у Карпатах, крім того, на полонинах. Утворює зарості, іноді з брусницею. Рослина офіцинальна, сировиною є плоди — Fructus Myrtilli та пагони — Cormus Myrtilli. Заготовляють достиглі плоди без плодоніжок; зриваючи їх руками або спеціальними совками, очищують від домішок, підв’ялюють, потім сушать при температурі 50–60 °С. Пагони заготовляють з початку цвітіння до закінчення плодоношення, зрізаючи облистяні нездерев’янілі частини з квітками і плодами до 15 см завд., що негативно впливає на врожай ягід. Сушать у сушарках при температурі 50–60 °С.

Основними діючими речовинами плодів є дубильні речовини, макро- і мікроелементи: K, Ca, S, P, Cl, Ba, Br, V, I, Co, Fe, Mn, Cu, Mo, Se.

Плоди чорниці використовують у вигляді відвару який має в’яжучу, антисептичну, протизапальну (при діареї, ентероколіті) та загальнозміцнювальну, детоксикаційну, полівітамінну, антианемічну дію. Антоціани мають капілярозміцнювальну, антиоксидантну дію, покращують мікроциркуляцію, тому показані при атеросклерозі та інших захворюваннях серцево-судинної системи. Вважається безпечним використання відвару плодів у дітей віком старше 2 років при проносі. Екстракт плодів входить до складу препарату Вітрум форайз форте та БАД, зокрема Стрікс, Космовіт, Спектрофарм, які покращують гостроту зору та пам’ять. У нар. медицині відвар плодів застосовують при сечокам’яній і жовчнокам’яній хворобах, при виразковій хворобі шлунка, ревматизмі, подагрі, псоріазі, для полоскання ротової порожнини при стоматитах, фарингітах, ангіні, зовні — при екземі, дерматитах, опіках. Пагони мають гіпоглікемічні властивості й використовуються при легких формах цукрового діабету, входять до складу збору Арфазетин. У нар. медицині використовують відвар пагонів та відвар плодів при пієлітах, циститах, уретритах, а також при атонії сечового міхура, сечокам’яній і жовчнокам’яній хворобах, кишкових коліках та геморої, які мають в’яжучу, сечогінну, уросептичну дію. Плоди їстівні у свіжому, сухому і переробленому вигляді, їх використовують у харчовій та лікеро-горілчаній промисловості, для дублення шкір, як барвник. Медоносна і кормова рослина.

М'ята перцева

Існує легенда, згідно з якою Мента була коханою Аїда - повелителя Царства мертвих. Дружина Аїда зненавиділа німфу за це і вирішила отруїти її. Вона дала покровительці струмків і джерел чарівний напій. Коли Мента випила його, тут же зникла, а на місці її тіла виріс кущ м'яти.

М'яту додають в страви, прикрашають нею десерти і готують напої, наприклад, чаї або охолоджуючий мохіто. Сьогодні ми детально розповімо про корисні властивості соковитої рослини.

Рослина містить ментол, який дратує холодові рецептори, нервові і кровоносні судини. Вони, в свою чергу, розширюються, тому людина не так сильно відчуває біль.Стабілізувати артеріальний тиск можна за допомогою відвару з м'яти. Крім того, це зілля покращує перистальтику кишечника і нормалізує процеси травлення.

Дуже популярні трав'яні збори, в складі яких міститься м'ята. Такі ліки допомагають при гепатиті, холециститі і жовчнокам'яній хворобі. Більш того, в складі м'яти є ефірна олія, яка пригнічує дію золотистого стафілокока.

М'ята - протипоказання для застосування

Використання м'яти не так безпечно, як здається. Вона, як і будь-який лікарський препарат, має свої побічні ефекти і наслідки:

• алергія;

• варикоз;

• порушення концентрації уваги.

М'ята протипоказаниа людям зі зниженим артеріальним тиском. М'ята знижує його ще більше, а це загрожує безліччю проблем зі здоров'ям.

Що лікує м'ята - народні рецепти

Які захворювання можна вилікувати м'ятним відваром / pixabay.com

Відвар з перцевої м'яти знімає будь-який біль. Наприклад, можна прополоскати їм горло під час застуди. Знеболюючий ефект виникає, завдяки охолоджуючим властивостям ментолу і контролю за кровообігом.

Використання перцевої м'яти для шлунка допоможе уникнути процесів бродіння, зменшити метеоризм. Добре допомагає при нудоті, печії, болю в області шлунково-кишкового тракту.

Жінки кажуть, що м'ята допомагає від циститу. Якщо взяти 2 ложки перцевої м'яти, залити 0.5 л окропу, настояти 10-15 хвилин і приймати по 1 ст.л. 4-5 разів на день, то неприємні симптоми зникнуть. Цей же рецепт допомагає при хворобливих менструаціях.

Гострі респіраторні інфекції можна лікувати відварами з м'яти, якщо у вас немає на неї алергії. Для цього потрібно взяти 2 ложки сухого листя, залити 300 мл окропу, настоювати 1.5 години. Приймати по 1 ст.л 4-5 разів на день.