Закладання та проведення дослідів у відкритому та закритому грунті

Мета: Ознайомити учнів з закладанням та проведенням дослідів: вибір ділянки, розмір дослідної ділянки, строки посіву та посадки, глибина загортання, площа живлення та інші агротехнічні заходи.
Досліди з овочевими культурами закладають на достатньо окультурених і вирівняних за родючістю ділянках. Це дозволяє використовувати ділянки меншого розміру, ніж для польових культур. При закладанні схеми дослідів особливу увагу звертають на правильний вибір контролю. При вивченні агротехнічних прийомів за контроль беруть ті умови вирощування, які на період планування досліду були кращими.
Для досліду слід вибирати типову, з одноманітним грунтовим покривом ділянку. Бажано, щоб за 2 – 3 роки до закладання досліду на ній вирощувались найкращі для досліджуваної культури попередники. У дослідах необхідно дотримуватись усіх вимог і правил. При вивченні обробітку грунту у сівозмінах, згідно правил єдиної логічної різниці його обробляють в один строк після всіх попередників. Але згідно рекомендацій, обробіток грунту під культури повинен проводитися одразу після збору попередника. Тут замість правил логічної різниці вступає в силу принцип доцільності і оптимальності. Саме тому, посів насіння і посадка розсади різних сортів овочевих культур проводять не одночасно, а в оптимальний для даного сорту строк. Збір урожаю сортів овочевих культур, які дозрівають у різні строки проводять теж у міру їх дозрівання.
Розмір дослідних ділянок залежить від овочевої культури, площі живлення, виду досліду і рівня механізації. У дрібно діляночних дослідах при 3 – 4 кратній повторності розміри облікової площі дослідних ділянок для різних культур орієнтовно можуть бути такими: цибуля (зелень), морква (на пучок), буряк столовий, щавель, кріп, шпинат, салат – 8 м2, капуста ранньостигла,, редиска, баклажани – 10м2; капуста середньостигла, картопля, морква, цибуля часник. Томати – 20м2; капуста пізньостигла і цвітна, квасоля, боби, перець, баклажани – 25м2, огірки короткостеблі – 15 м2; довгостеблі – 20 м2; дині, кавуни, гарбузи – 100 – 150м2.
На обліковій площі ділянки може бути 1 – 2 ряди, а кількість рослин залежить від площі їх живлення. При збільшенні кількості повторностей у досліді з 3 – 4 кратної до 5 – 6 кратної облікова площа ділянок може бути зменшена у 1,5 – 2 рази. На обліковій площі ділянок, як правило, три ряди рослин. Для кавунів, динь і гарбузів площа облікової ділянки така ж як і в дрібно діляночних дослідах з двома рядами рослин.
Розміри дослідних ділянок у польових дослідах вибирають такими, щоб можна було повністю задіяти комплекс машин для механізованого вирощування овочів.
Для підвищення точності польових дослідів в овочівництві, особливо якщо використовують ручний посів (посадку), або суцільний механізований посів, зразу на всіх ділянках доцільно використовувати метод латинського квадрату 5 х 5, 6 х 6.
Особливої уваги потребує закладання і проведення досліду в умовах закритого грунту. Необхідно забезпечити такі умови, при яких їх порівнювальні варіанти мали однакову температуру, освітленість, водний режим, оскільки вони в значній мірі впливають на варіювання врожаїв. Розміри дослідних ділянок у закритому грунті найчастіше 4 – 10 м2 при 4 – 6 кратній повторності. В дослідах з великими рослинами (томати, огірки, дині) розмір ділянки приймають як правило рівним 8 – 15 метрів квадратних. При проведенні дослідів з невеликими рослинами (редиска, салат, розсада) ділянки зменшують до 2 – 4 метрів квадратних. Для досліду використовують кращі районовані сорти овочевих культур. Насіння повинно бути одноманітним, не нижче першої репродукції, а за господарськими якостями не нижче першого класу. Розсада для досліду повинна бути однаковою за силою росту і розвитку. Для того, щоб відібрати вирівняну розсаду її вирощують із страховим фондом 25 – 30 процентів. Якщо розсада вирощується в горшечках, то вони повинні бути виготовлені із однорідної рекомендованої для даної культури суміші, однакового об’єму і маси, в один і той же строк. Якщо розсада не зовсім однорідна, то її у досліді сортують так, щоб на кожній ділянці були рослини високої і середньої якості.
Виходячи з того, що на дослідних ділянках зрідженість посівів неприпустима, більш доцільним є збільшення норми висіву із своєчасним наступним прориванням загущених посівів, ніж підсів та підсаджування зріджених. Тому норму висіву в порівнянні із встановленою збільшують на 25 %
Строки посіву і посадки, глибина загортання насіння і посадки розсади, площі живлення та інші елементи агротехніки повинні бути однаковими і оптимальними для сорту даної культури і зони. Посів і посадку необхідно закінчити в один день. Догляд за посівами починають із огляду сходів на всіх ділянках досліду після їх появи з метою встановлення їх рівномірності. Приживання розсади визначають на 4 – 5 день після посадки. На місцях випадання зразу підсаджують здорову розсаду.
На дослідних ділянках застосовують прогресивні агротехнічні заходи. Боротьбу із шкідниками, хворобами і бур’янами, розпушування. Підгортання та інші роботи слід проводити своєчасно і якісно. Догляд за рослинами проводять за повторностями. Майже в кожному досліді проводять метеорологічні і фенологічні спостереження.
Метеорологічні дані використовують при аналізі обліку і спостережень за грунтом і рослинами. Аналіз проводиться за такими періодами росту:
- від посіву насіння до появи масових сходів;
- від масових сходів до початку утворення коренеплодів, цибулин, плодів огірка і баштанних культур;
- від утворення коренеплоду і цибулини до початку їх технічної стиглості;
- від початку технічної стиглості до збору коренеплодів і цибулин;
від висадки розсади в грунт до початку формування головки капусти або до початку збору плодів томатів;
- від початку формування головки до збору капусти;
від першого і до останнього збору врожаю багатозборових культур.
Початок і кінець кожного періоду відмічають датами. За ці періоди відмічається сума температур, мінімальні, середні і максимальні температури повітря, кількість днів із середньою температурою повітря вище 10 – 15 градусів, суму опадів і середню вологість повітря.
Фенологічні спостереження проводять на всіх ділянках досліду. Початком фази вважають дату коли у фенофазу вступило 10%, а повним фази 75%. Методикою досліджень прийнято відмічати наступні фенофази овочевих культур:
- у всіх культур дату висіву насіння і висадки розсади;
- у капусти – сходи в парниках, посадка розсади, утворення розетки, зав’язування головки, технічна стиглість, збір врожаю;
- у томатів, баклажан, перцю - сходи в парниках, поява першого і другого справжнього листка, пікірування, висадка розсади, бутонізація, цвітіння, утворення плодів і початок дозрівання у томатів, технічна стиглість, перший і останній збір у перців і баклажан;
- у огірка – посів, сходи, поява 3 листка, утворення бокових пагонів, бутонізація жіночих квіток, зав’язь, перший і останній збір;
- у коренеплодів – сходи, утворення коренеплодів, технічна стиглість, збір врожаю;
- у цибулі і часнику – сходи, утворення цибулини, полягання листків, їх підсихання, стрілкування рослин, збір врожаю;
- у квасолі і гороху – сходи, цвітіння, перший і останній збір зелених бобів, дозрівання нижніх бобів. Масове дозрівання.
Найбільш відповідальним процесом у всій дослідницькій роботі є облік урожаю. При цьому визначають його масу, якість і строки поступання продукції. Обліку урожаю передують такі роботим як огляд всього досліду, підготовка, перевіз тари. Щоденників і польових журналів, відбивка захисних смуг. Виділення облікової площі ділянок, проведення вибракування і ви ключок, визначення густоти насаджень та інше.
Урожай овочевих культур враховують тільки суцільним методом, зважуючи його з усієї облікової ділянки. Урожай багато разових культур ( огірки, томати, капуста, квасоля, горох) збирають регулярно при настанні технічної стиглості, не допускаючи перестигання і огрубіння продукції.
Під час збору і обліку урожаю овочевих культур потрібно дотримуватись вимог, встановлених на овочі Держстандартом при підготовці її до реалізації. Всю валову продукцію ділять на дві групи: товарну і не товарну. Для оцінки якості урожаю овочевих культур з кожної ділянки відбирають середні проби із товарної частини продукції і визначають: середню вагу одиниці продукції (головки, плоди. Коренеплоди), смакові і засолочні якості, лежкість при зимовому зберіганні, вміст сухих речовин, цукрі, вітамінів та інше.
Смакові якості овочів встановлюють закритою дегустацією у свіжому, вареному, засоленому вигляді. Смак оцінюють за п’яти бальною шкалою.