Захворювання та вроджені дефекти шкіри

Неінфекційні захворювання

Алопеція - це прояв патологій у вигляді облисіння або випадання волосся. Алопеція майже ніколи не є самостійним захворюванням, а лише симптомом однієї чи іншої патології (порушень організму). Як самостійне захворювання вона є наслідком раніше перенесеної патології або ускладнень після нього. Попри те, що більше ніяк алопеція не проявляється, до порушення структури волосся відносини вона не має. Строго кажучи, волосся, як позбавлені обмінних процесів частини тіла, не можуть хворіти самі по собі - на відміну від шкіри. Але ділянки біля коріння, ближче до волосяних фолікулів, вже «вмонтовані» в кровоносну систему, а тому схильні до пошкоджень, які часто помилково і приймають за патологію волосся.

Себорея - порушення мастила природним салом шкіри й волосся - проявляється в трьох основних формах:

Жирна - волосся сальні, на шкірі голови можуть формуватися гнійні запалення.

Суха - жирність знижена, внаслідок чого шкіра пересихає і відшаровується дрібними не ороговівшими лусочками (це і є лупа).

Змішана. Найскладніший тип, при якому на одних і тих же ділянках виявляються ознаки сухої та жирної шкіри голови. Найчастіше захворювання проявляється як ламкість волосся в перший час після миття і жирність лише через добу.

Якщо запустити це захворювання шкіри голови, естетика волосся істотно постраждає, а лікування буде довгим і складним. В окремих випадках порушення жирового балансу може перейти в інше шкірне захворювання.

Грибкові захворювання

Грибкові захворювання шкіри – це інфекційне захворювання, яке передається від людини до людини. Хвороботворні грибки частіше всього вражають шкіру та її придатки – волосся, нігті, слизові оболонки (слизова ротової порожнини, полових органів та перианальної області). Для того щоб вчасно виявити прояви інфекції та розпочати лікування, необхідно систематично звертати увагу на стан шкірного покрову, адже хвороба має специфічні симптоми, які важко не помітити.

Мікози

Частіше всього зараження відбувається:

• в тренажерних залах

• басейнах, саунах, банях

• масажних кабінетах

• косметологічних кабінетах, парикмахерських

• салонах краси

• також до зони підвищеного ризику відносяться професії, що пов’язані з постійним перебуванням в токсичному середовищі, умовах підвищеної вологості.

  Фактори ризику:

• травми

• слабкий імунітет

• довготривале лікування антибіотиками

• авітаміноз

• хіміотерапія

• хронічні захворювання нервової системи

• систематичний контакт з хімічними речовинами.

  Симптомами грибка шкіри вважаються:

• гостре відчуття печіння

• свербіж

• виникнення попрілостей

• зміна окрасу ураженої ділянки

• шелушіння.

  Профілактика захворювання:

• слідкувати за гігієною

• не користуватися загальними рушниками, не взувати чуже взуття, не одягати чужі речі

• уникати контактів с тваринами, особливо з що проживають просто неба

• відвідувати лише ті салони краси, парикмахерські, масажні салони, що зарекомендували себе як відповідальні.

Бактеріальні захворювання

Піодермії відносяться до найбільш поширених дерматозів. Навіть в економічно розвинених країнах бактеріальні інфекції шкіри складають до 35-40% від загальної дерматологічної патології, а у менш економічно розвинених регіонах, захворюваність впевнено перевищує 60%.

Гідроденіт

Фолікуліт

Стрептодермія

Паразитарні захворювання

Короста – поширене заразне захворювання шкіри, яке спричиняє коростяний кліщ.

Демодекоз – враження шкіри обличчя кліщем вугревої залозниці.

Педикульоз голови – характеризується наявністю паразитів на волосистій ділянці голови (скроні та потилиця), а іноді на бровах, віях, бороді, вусах.

Інші захворювання

Не менш великий перелік захворювань шкіри голови представляють дерматити, дерматози та специфічні прояви алергії. Наприклад, велике поширення сьогодні отримав псоріаз - маловивчене незаразне захворювання шкіри голови, через яке по всій шкірі тіла утворюються специфічні плями-бляшки. Хоча специфічного лікування захворювання поки не розробили, існують способи перевести осередки в ремісію до візуального їх зникнення. Це дозволяє домогтися відновлення естетичного вигляду волосся і решти шкіри голови.

Професійні хвороби

Еризипелоїд відноситься до числа частих інфекційних захворювань шкіри у робочих харчової промисловості (на м’ясокомбінатах, рибоперероблюючих підприємствах), ветеринарів і куховарів. Захворюванню майже завжди передує травма шкіри верхніх кінцівок. Еризипілоїд викликається грам позитивною паличкою (паличка свинячої бешихи, бацила мишачої септицемії). Джерелом зараження еризипелоїдом є м’ясо, риба, птахи, бактеріоносії (гризуни), інструменти для розробки м’яса і м’ясопродуктів. Виділяють шкірну, шкірно – суглобову, суглобову та генералізовану форми еризипелоїду. Через 2 – 3 дні з моменту зараження у вогнищах з’являються обмежена еритема та припухлість, відчувається свербіж, печіння, помірний стріляючий біль. Формується інфільтрована бляшка бузково – червоного кольору, зі зменшенням набряклості та інфільтрації у центрі. Бляшка швидко зростає у розмірі. Нагноєння не відбувається. Хронічні еризипелоїдні артрити нерідко рецидивують, викликають деформації суглобів.

Переглянути відеоматеріал.

https://www.youtube.com/watch?v=HpgKb4Ln5QE

https://www.youtube.com/watch?v=wLIAGIC53ms

Пройти тест та зробити роботу над помилками.