Які тіла нас оточують і з чого вони складаються

Нас оточує величезна кількість різноманітних об’єктів. Усі предмети та організми називають тілами. Тіла поділяють на природні — створені природою і рукотворні — створені людиною.

Природні тіла поділяють на тіла неживої і живої природи.

Запишіть які, на вашу думку, із зображених тіл належать до природних, а які — до рукотворних?

Розгляньте зображення тіл та поміркуйте, які між ними відмінності?

Тіла відрізняються за формою, кольором, розміром і речовиною, з якої вони складаються.

Тіла складаються з речовин.

Крапля води — це тіло, а вода, з якої вона складається, — речовина. Ручка — це тіло, а пластмаса, з якої вона зроблена, — речовина. Грудочка цукру — тіло, а сам цукор — речовина.

На малюнку зображено тіла, що складаються з однієї речовини — скла.

Наведіть приклади інших речовин і виготовлених з них тіл.

Тверді тіла мають власну форму. Вони можуть бути крихкими (скло), пластичними (пластилін), пружними (гумова іграшка). Кожне тверде тіло займає певний простір — об’єм (місткість).

Рідини не мають власної форми, вони набувають форми посудини, в яку їх наливають. Для рідин характерна текучість. Вони мають власний об’єм.

Гази займають увесь наданий їм простір. Вони легко змінюють форму та об’єм. Перевірте це на досліді.

Виконайте дослід. (За бажанням)

Дізнайтеся, чи змінює повітря форму та об’єм.

Наповніть поліетиленовий пакет за допомогою насоса повітрям або надуйте його. Зав’яжіть ниткою або скотчем. Проколіть його голкою.

Зробіть висновок. Запишіть його.

Тіла можуть бути утворені однією, кількома або великою кількістю речовин. Тіла живої природи складаються з великої кількості речовин. Наприклад,у рослинах є вода, цукор, крохмаль та інші речовини.

Одна й та сама речовина може перебувати в різних станах: рідкому, твердому й газоподібному.

Такі стани речовини називають агрегатними.

Щоб зі сталі, заліза, алюмінію виготовити деталі машин, ці речовини спочатку розплавляють, потім заливють у форми, де вони застигають, стають твердими. Якщо розплавлені речовини продовжити нагрівати, то вони закипають і перетворюються на газоподібні речовини.

Під час охолодження газоподібні речовини можуть перейти у рідкий і навіть твердий стан. Наприклад, якщо повітря дуже охолодити і при цьому стиснути, то воно перетвориться на рідину. Якщо його охолоджувати далі, то воно стане твердим. Напевно, вам доводилося бачити «сухий лід» у ящиках з морозивом. Це вуглекислий газ у твердому стані.

Знайдіть у переліку та запишіть назви однієї й тієї самої речовини в різних агрегатних станах: чай, вода, вуглекислий газ, лід, скло, крейда, «сухий лід», повітря, пара.

Речовини мають свої властивості. Речовини бувають розчинні, нерозчинні, міцні, м’які, важкі, легкі, прозорі.

Людина використовує знання властивостей різних речовин у повсякденному житті. Скло прозоре, тому його вставляють у рами вікон. Легке і тверде дерево використовують для виготовлення меблів.

Робота в зошиті.

Виконайте роботу в зошиті на сторінці 38 завдання 1 та 2. Сфотографуйте виконане завдання, збережіть зображення на свій комп'ютер і прикріпіть, використовуючи посилання "Обрати файл на вашому ПК". Якщо ви проходите урок на смартфоні або планшеті, відправте зображення з телефона або планшета використовуючи таке саме посилання.

Користуючись наданим в уроці текстом, виконайте роботу в зошиті на сторінках 338-39 завдання 3 та 4. Сфотографуйте виконане завдання, збережіть зображення на свій комп'ютер і прикріпіть, використовуючи посилання "Обрати файл на вашому ПК". Якщо ви проходите урок на смартфоні або планшеті, відправте зображення з телефона або планшета використовуючи таке саме посилання.