Взаємодія нерозчинних основ з кислотами. Розкладання нерозчинних основ під час нагрівання
Це матеріал з підручника Хімія 8 клас Лашевська
Після опрацювання параграфа ви зможете:
характеризуватихімічні властивості нерозчинних основ і складативідповідні рівняння реакцій;
обґрунтовувати залежність між складом, властивостями та застосуванням основ.
Взаємодія нерозчинних основ з кислотами та розкладання під час нагрівання. Під час вивчення хімічних властивостей лугів ви пересвідчилися, що луги й нерозчинні основи виявляють подібні хімічні властивості. Однак нерозчинні основи мають й особливі властивості, не характерні для лугів. У цьому ви можете пересвідчитися, проаналізувавши зміст таблиці 26.1.
Таблиця 26.1
Хімічні властивості основ | |||
Луги | Нерозчинні основи | ||
1. Дія на індикатори | |||
Лакмус - синій | |||
Метилоранж - жовтий | - | ||
Фенолфталеїн - малиновий | |||
Універсальний індикаторний папір - синій | |||
2. Взаємодія з кислотними оксидами | |||
| - | ||
3. Взаємодія з кислотами (реакція нейтралізації) | |||
|
| ||
4. Реакція обміну із солями | |||
| - | ||
5. Термічне розкладання | |||
Для типових лугів не характерне, однак є винятки: |
| ||
Хімічна формула основи | Температура розкладання, C | ||
LiOH Mg(OH)2 Ca(OH)2 Ba(OH)2 | 930 близько 340 580 1000 | ||
Переважно луги стійкі до термічного розкладання. А нерозчинні основи за нагрівання легко розкладаються на відповідний оксид і воду. Наприклад, за підвищеної температури об’ємний драглистий яблучно-зелений осад нікель(ІІ) гідроксиду розкладається з утворенням твердої речовини чорного кольору - нікель(ІІ) оксиду - і водяної пари:
Щоб дослідити властивості деяких нерозчинних основ, виконаємо досліди. Добудемо ферум(Ш) гідроксид Fe(OH)3 взаємодією розчинів ферум(ІН) хлориду FeCl3 і натрій гідроксиду NaOH:
Випадає бурий осад ферум(ІІІ) гідроксиду. Чи реагує він з кислотами? Добавимо до нього хлоридної кислоти:
Осад ферум(ІІІ) гідроксиду розчиняється, утворюється бурий розчин ферум(ІІІ) хлориду (рис. 26.1).
Застосування нерозчинних основ зумовлене їхніми фізичними й хімічними властивостями. Наприклад, купрум(ІІ) гідроксид використовують
для надійної дезінфекції кореневих каналів зубів, як засіб захисту рослин від шкідників та мікроскопічних грибів, пігмент для скла, емалей та полив, протраву під час фарбування, у виробництві деяких волокон.
Ферум(ІП) гідроксид застосовують як пігмент для очищення газів від гідроген сульфіду (сірководню), як антидимову присадку для дизельного пального. Нікель(ІІ) гідроксид - складова лужних залізо-нікелевих або кадмій-нікелевих акумуляторів.
Поміркуйте й висловіть припущення, чому луги застосовують значно ширше, ніж нерозчинні основи.
ПРО ГОЛОВНЕ
• Луги й нерозчинні основи виявляють подібні хімічні властивості: і луги, і нерозчинні основи реагують з кислотами з утворенням відповідних солей і води.
• Нерозчинні основи мають й особливі властивості, не характерні для лугів.
• За нагрівання нерозчинні основи розкладаються з утворенням оксиду і води.
• Застосування нерозчинних основ зумовлене їхніми фізичними й хімічними властивостями.
.png)