Вивчення будови парників з біологічним та технічним підігрівом. Всесвітній день людей з обмеженими можливостями

Мета: ознайомити учнів з будовою парників різного типу, іх призначенням, використанням.

Під захищеним ґрунтом розуміють спеціально обладнані культиваційні приміщення, а також утеплений ґрунт, в яких вирощують овочеві культури в умовах штучного мікроклімату

Утеплений ґрунт являє собою земельну ділянку для вирощування овочевих рослин із застосуванням підігріву ґрунту та легких тимчасових накривань.

Найпростішими спорудами утепленого ґрунту є парники. Для захисту парників застосовують непрозорі матеріали (солом'яні мати, брезенти тощо). Крім того, парники і тунельні плівкові укриття бувають із підігрівом - теплі, - та без додаткового обігріву - холодні.

До утепленого ґрунту також належать утеплені грядки, для підігріву яких також використовують енергію розкладання органічних речовин.

Культиваційні споруди - це постійні споруди, які слугують для створення сприятливих штучних умов вирощування овочевих культур. Основними типами культиваційних споруд є парники і теплиці.

Парники - це прості споруди, вкриті світлопроникним матеріалом та розраховані переважно на нетривале ранньовесняне і весняне вирощування овочів і розсади.

За будовою парники бувають одно- і двосхилі, заглиблені та наземні, стаціонарні та переносні.

За строками використання парники поділяють на ранні, середні і пізні.

Стандартний односхилий заглиблений парник складається з котловану, коробу та покривних рам.

Короб виготовляється з дерева, залізобетонних блоків, мурується тощо.

Зверху на короб парника встановлюють захисні рами.

Для біологічного обігріву парників використовують гній та інші здатні розкладатися матеріали. В результаті життєдіяльності мікроорганізмів інтенсивно протікає при доступі повітря(аеробний процес) і 65 – 70% вологості гній розкладається з виділенням тепла. В якості біопалива найкращим є кінський гній.. Використовують також і коров’ячий гній, але він занадто щільний і вологий і розкладається повільно. Він сприяє розмноженню грибів, які з’являються на поверхні грунту і псують посіви. Використовують для обігріву і свинячий гній. Торф також можна застосовувати Але навпіл з кінським або коров’ячим гноєм. Торф не перемішують з гноєм а кладуть на дно парника шаром 15 – 18 см, а в середину розкладають гарячий гній шаром 30 -35см, а зверху знову торф шаром 10 см, після чого насипають торф та грунтову суміш.

Гній або інші види біопалива до набивання парників укладають на зимове зберігання між парниками у штабелі заввишки д 1,5м. Штабелі щільно утрамбовують тракторами. В результаті сильного ущільнення припиняється доступ повітря в біопаливо, що припиняє життєдіяльність аеробних мікроорганізмів, а отже і інтенсивне виділення тепла. За 5 – 10 днів до набивання парників , його з ущільненого в пухких штабель. Пухке укладання сприяє припливу повітря і відновлення життєдіяльності аеробних мікроорганізмів. В результаті чого гній розігрівається і можна приступати до набивання парника. На дно їх насипають тирсу або кладуть соломистий гній шаром10 – 15 см, щоб оберегти паливо від витрати тепла. Для рівномірного розігріву парники набивають пухким біопаливом. Набивають парник до самого верху котлована так, щоб можна було покласти рами, але не допускаючи їх торкатися з біопаливом. По мірі набивання парника, для збереження тепла його накривають рамами, потім матами, а короб обкладають гарячим біопаливом. При правильному набиванні біопаливо через 2 – 3 дні розігрівається, осідає і в парник додають гаряче біопаливо. Поверхню вирівнюють, намагаючись не ущільнювати.

На початку горіння з гною бурхливо виділяється аміак, вуглекислий газ, пари води. Тому після того як парник набитий, не можна відразу насипати грунтову суміш, їх необхідно щодня провітрювати.. Грунтову суміш можна насипати в парник тільки тоді, коли закінчиться бурхливе виділення газів Це буде тоді коли температура в гної підніметься до 50 – 55 градусів.

У парниках вирощують розсаду і овочі на продукцію. Овочі вирощують безпосереднім посівом у ґрунт парника (редиска, кріп, салат) або садять розсадою (огірки, помідори), а також цибулинами (цибуля) тощо.

Крім біопалива, парники можуть обігріватись гарячою водою або парою у вмонтованих трубах, електротенами тощо.

Ранні овочі можна вирощувати не тільки в теплицях і парниках, а й на утеплених грядах,гребенях, ямах, купах.

Утеплені гребені – копають борозни шириною і глибиною 30 – 35см, засипають розігрітим гноєм, злегка ущільнюють. На гребені, що утворюється посередині гною, роблять борозну і присипають гній землею з боків на 8 см, а посередині гребеня на 14 – 16 см. У западину на гребені висаджують розсаду. При похолоданні або загрозі заморозків їх укривають різними матеріалами (плівкою, толем, матами), які закріплюють на каркасах.

Утеплені гряди. Техніка така як при закладанні парників та утеплених гребенів. Копають котлован, закладають біопаливо, потім шар грунту. Для захисту рослин від заморозків використовують плівку, накривають зверху склом.

https://youtu.be/XMShqDhDAqc?si=RfvG_GBwi8OgrOT2