Висаджування, догляд, збір та зберігання врожаю часнику та цибулі

Часник можна знайти практично на кожному городі. Поряд з цибулею часник займає важливе місце на нашому столі. Найчастіше городники висівають його навесні. Щоб восени зібрати хороший урожай. Але висівають його і під зиму.
Часник – дворічна трав’яниста рослина родини цибулинних. Як ми уже знаємо з попередніх занять, батьківщиною часнику вважають Середню Азію. Піфагор назвав часник королем усіх приправ. Греки і римляни давали його своїм воїнам перед походом у бій.
На відміну від інших цибулинних рослин часник утворює складну цибулину, що складається з окремих часточок ( від 4 до 30 і більше ), що називаються зубками. Розмножується часник зубками або повітряними цибулинками – бульбочками, які висаджують під зиму. При розмножуванні повітряними цибулинками у перший рік формуються невеликі цибулини з одним зубком – одно зубки. Вони залишаються зимувати в землі й на наступний рік формують повноцінні цибулини.

Рослина вирощена із зубків, дає урожай восени того ж року. У порівнянні з ріпчастою цибулею, часник більш зимостійкий. Зубки його проростають при температурі 3 -5 градусів.
Вирощуються три форми часнику: озимий,що стрілкується; озимий, що не стрілкується; ярий, що не стрілкується.
- Озимий, що стрілкується, вирощують у дво, - трирічній культурі. У перший рік сіють повітряні цибулинки восени відразу по дозріванню або на наступний рік рано навесні. Влітку наступного року проводять проріджування, вибирають великі одно зубки для реалізації, інші зимують на місці. На третій рік часник стрілкується й утворює бульбочки, які збирають для подальшого розмноження.
_ Часник, що не стрілкується, вирощують в однолітній підзимовій або ярій культурі. Висаджують великі зубки: озимих сортів – восени, ярих – навесні.
- Великі одно зубки одержують при весняній розрідженій посадці великих бульбочок, дрібних одно зубків, дрібних зубків цибулин ярих сортів, що не стріл куються, дрібних і великих зубків підзимових сортів, що стріл куються і не стріл куються.
Часник – одна з найбільш вимогливих рослин до родючості грунту Найбільш придатні для вирощування чорноземи, суглинисті, супіщані грунти. Ярий часник добре росте й на легких солонцюватих грунтах. Можна розміщувати його в одному полі з цибулею. Кращі попередники для часнику культури, що рано звільняють поле : огірки, кабачки, патісони, рання капуста, помідори, рання картопля. Часник гарний попередник для всіх овочевих культур.
Найпоширенішим способом посадки є рядковий. У посушливій зоні часник саджають на невисоких гребнях і поливають по борознах.

Часник дуже чутливий до органічних добрив. Перед оранкою під часник вносять перегній, гній або торфокомпости.. Він добре реагує на мульчування перегноєм. Мульча не дає утворитися кірці, зберігає вологу й сприяє гарному газообміну в грунті. При нестачі вологи в грунті часник необхідно поливати 4 – 5 разів.
Перед посадкою часнику потрібно провести два сортування: перше – за зовнішнім виглядом; друге – по зубках, після розбору цибулин. Бульбочки й одно зубки сортують за крупністю. Підготовку часнику варто починати з 2 – 3 тижні до посадки. Денце часнику зрізають ножем і відокремлюють сухі луски. Для прискорення проростання зубки поливають чистою водою, або замочують у слабому розчині марганцівки на 30 хвилин. Перед посадкою часник просушують, щоб мокрі зубки не липнули один до одного. Підзимову посадку проводять за 2 – 3 тижні до настання стійких заморозків, аби часник добре вкоренився, але листки не проросли. Дрібні бульбочки сіють під зиму або навесні. Однозубки можна садити під зиму або восени. За 1.0 – 1.5 тижні до висадки слід приступати до підготовки ділянки. Грунт перекопують на глибину 25 см. Під перекопку можна внести перегній, суперфосфат, аміачну селітру. Відстань між зубчиками 8 – 14 см , глибина – на весні 3 -4 см, під зиму 5 – 7.
Чим більші зубки, тим глибше їх садять

Восени посіви часнику потрібно накрити, щоб взимку не вимерзли ( вкривають хмизом, соломою, гноєм ). Весною хмиз покладений для снігозатримання . виносять з поля, а солому і гній скидають у борозни.
Весною часник першим з’явиться на городі. Як тільки появилися 2 – 3 листки, потрібно розпушити грунт Проводять регулярний полив 1 -2 рази на тиждень. Підживлюють спочатку азотними добривами, а потім фосфорно – калійними. За 2 – 3 тижні до збирання часнику полив припиняють У червні слід провести останнє підживлення ( розчином суперфосфату 2 столові ложки на 10 л води).
Догляд за озимим часником влітку передбачає обрізання стрілок. Якщо ви плануєте розмножувати часник повітряними цибулинами, залишіть стрілки на кількох рослинах.
Збирають часник у другій половині липня. Ознаками готовності до збирання є початок підсихання крайніх листків і полягання: у тих, що стріл куються – пожовтіння кінчиків листків і стрілки в місці їх виходу з несправжнього стебла, а також дозрівання бульбочок. У часнику, що стрілкується спочатку обрізають стрілки, а потів збирають цибулини.
Залежно від способу культури часник дозріває неодночасно. Раніше всіх дозрівають одно зубки Серед стрілкуючих сортів часнику є ті що дозрівають рано (через 90 – 100 днів) і пізно ( за 125 – 135 днів від сходів). До збирання бульбочок приступають, коли обгортка суцвіття тільки починає розкриватися, Дозрілі бульбочки легко обсипаються. Цибулини часнику збирають у суху теплу погоду. Підкопуючи лопатою, або виорюють картоплекопачами. Вибраний часник обережно обтрушують від землі й розкладають у валки для просушки. Сушать під навісами. Також залишають стрілку довжиною 8 – 10 см, в’яжуть у коси за допомогою шпагату. Ще можна зберігати насипом, для цього стрілку обрізають на 1.5 – 2 см над шийкою цибулини.

Часник може зберігатися тільки цілою цибулиною Лежкість його залежить від сорту, кількості загальних сухих лусок цибулини і їхньої щільності. На міцність і лежкість цибулини дуже впливає строк збирання. У вчасно зібраного часнику цибулина оточена декількома щільними сухими лусками. Встановлено, що часних всіх сортів добре зберігається при мінус 1 плюс 1 градус і вологості повітря 65 – 75 %, проростання, усихання і захворювання цибулин при цьому найменші.

Цибуля ріпчаста – цінна овочева рослина, що вживається свіжою і як приправа протягом року. Цибулю ріпчасту вирощують як дворічну культуру: у перший рік з насіння одержують цибулини, на другий рік з цибулин вирощують насіння. Сіють у добре підготовлений грунт рядками з міжряддями 20 – 25 см. Після з’явлення сходів грунт розпушують сапкою. У період утворення 1 – 2 листка, що звичайно буває через 15 – 20 днів після з’явлення сходів рослини проривають. Дальший догляд полягає у систематичному розпушуванні міжрядь, знищенні бур’янів, підживленні, боротьбі з шкідниками і хворобами. Цибулю слід поливати 3 – 5 раз, а в посушливі роки 8 – 10 разів, щоб не допустити пересихання грунту верхнього шару.

Урожай збирають у кінці серпня – на початку вересня, як тільки почне вилягати перо. У сонячну погоду вибрану цибулю залишають на 1 – 2 тижні на ділянці для підсихання. Добре просушену цибулю ретельно очищають від сухого пера і реалізують або закладають на зберігання

Вирощування цибулі з сівка.

Цибулю доцільно розміщувати після просапних культур, під які вносили добрива, наприклад огірків, ранньої капусти, кабачків, буряку, кукурудзи. Ділянки повинні бути чисті від бур’янів і добре вирівняні. На засмічених грунтах, особливо в однорічній культурі, виростити цибулю практично неможливо. Цибуля — світлолюбна рослина, тому її необхідно висівати на відкритих і сонячних ділянках.

Головна мета передпосівного обробітку грунту — зробити його пухким. Добре підготовленим до сівби можна вважати грунт, верхній шар якого дещо ущільнений (для закриття вологи), а нижній — розпушений.

Коренева система цибулі-ріпки слабка і розміщується у поверхневому шарі грунту, тому особливо важливо забезпечувати рослини поживними речовинами саме у початковий період їхнього росту та формування цибулини.

Органічні добрива слід вносити тільки під попередники. Цибуля-ріпка добре реагує на мінеральні добрива. Калійні і фосфорні добрива прискорюють достигання цибулин, вони виростають великими, щільними, краще зберігаються. Коли ж внести надмір азоту, цибулини стають рихлими, подовжується вегетаційний період, урожай погано зберігається.

Цибуля-ріпка з сіянки

Після зимового зберігання сіянку перебирають, видаляючи пророслі та хворі цибулинки. Висаджувати її необхідно на родючих, чистих від бур’янів ділянках. Попередньо у грунт вносять добре перепрілий перегній. Грядки під цибулю перекопують і підживлюють восени, щоб навесні земля була пухка. Садять коли грунт прогріється до 12 градусів. Середньо добова температура має перевищувати 10 градусів.

Щоб із часом дорослі цибулини не викидали стрілок із цвітом цибулю прогрівають біля батареї тиждень – другий при температурі 25 – 30 градусів. Також безпосередньо перед посадкою прогріті цибулини дезінфікують, щоб зменшити ймовірність появи грибків і шкідників. Най простіший спосіб – потримати у не міцному розчині марганцівки від пів години до двух годин, потім промити теплою водою – попереджає розвиток грибкових захворювань. Також можна замочити у розчині солі – дві ст. ложки на 2 літри води протягом 3-4 годин – захищає від нематоди, кліщів.

Цибуля – сівок (сіянка) посадковий матеріал з якого найлегше виростити ріпчасту цибулю. Орієнтовний час посадки цибулі – коли цвіте черемуха. Якщо садити раніше, то холодна зима про стимулює у цибулі (діаметр більше 1,5 см.) викидання квіткових стрілок. Для отримання головки (дорослої цибулини0 садять цибулини діаметром до 2,5 см. , а більші йдуть на пере(зелень).

Для посадки цибулі готують рядки глибиною за розміром цибулини. Потім проводять борозни на відстані 20 см. , які перед посадкою поливають, особливо, якщо земля суха. Також можна внести попіл (сірникова коробка на один кв. м., а якщо земля важка – то й пісок.

Садять цибулю так, щоб верхівка була на рівні з грунтом. Якщо посадити цибулю вище, вона зійде раніше, але не утворить великої цибулини. Якщо глибше, зелень дуже витягуватиметься, а сама цибулина може підгнити. Оптимальна відстань між цибулинами в рядку 8 – 10 см. При посадці впритул одну до одної треба бути проріджувати грядку, вириваючи частину дрібніших цибулин після наростання листя. Коли зелень піде в ріст можна підживити овоч розчином коров’яку (0,5 л на 10 л води), щоб добре наростала зелена маса. Перший підживлення вносять через два тижні після посадки, друге - через три тижні.

Мінеральні добрива можна вносити у вигляді розчинів або сухими. Цибулю поливають два рази на тиждень. З липня рослини поливають рідше, а за 2 – 3 тижні до збору врожаю полив припиняють зовсім. Після кожного поливу землю необхідно рихлити, поліпшуючи доступ до коріння кисню. Коли цибулини почнуть наливатися, землю від них треба трохи відгребти.

Як тільки почне вилягати пере цибулю вибирають і просушують на сонці.