Вирощування кормових рослин на навчально дослідній ділянці

Мета: Ознайомити учнів з кормовими рослинами, які вирощуються на навчально – дослідній земельній ділянці.

Кормові рослини – це сільськогосподарські культури, які вирощують з метою виробництва корму для сільськогосподарських тварин. Вони є джерелами виробництва грубих, штучно зневоднених і концентрованих кормів. Загальна площа кормових культур становить в Україні близько 9 млн. га.

Кормові культури поділяються на такі групи: однорічні та багаторічні трави,кормові коренеплоди, бульбоплоди та баштанні культури.

Кормові трави – велика група кормових культур, яка об’єднує багаторічні й однорічні бобові та злакові трави. Їх широко використовують для згодовування у свіжому вигляді, заготівлі сіна, сінажу, силосу, штучно зневоднених кормів, створення культурних пасовищ і сіножатей.

Багаторічні трави належать до родини бобових і злакових. З бобових трав поширена конюшина, люцерна, еспарцет; із злакових – тимофіївка, житняк, пирій, вівсяниця та інші трави. Багаторічні злакові трави висівають у суміші з бобовими травами. Бобові трави містять до 200 г на 1 кормову одиницю перетравного протеїну, а також багато кальцію,фосфору та інших зольних елементів. Тому вони є основним джерелом рослинного білка в кормах заготовлених на зиму, а також у літніх раціонах.

Люцерна - найдешевший корм і багате джерело складом протеїну, каротину. В її листі містяться вітаміни, мікроелементи, глюкоза, фруктоза, сахароза, крохмаль – близько 10 – 12 %. Особливо високу цінність має білок люцерни зібраної у фазі закінчення стеблування та на початку бутонізації. Найбільше білка у листі, бутонах і квітах, найменше – у стеблах.

Конюшина – має високу протеїнову поживність. Тому використання конюшини, як і люцерни, дає змогу балансувати вуглеводисті корми за вмістом протеїну. Вона має підвищений вміст незамінних амінокислот.

Еспарцет. 100 кг сіна відповідає 50 – 53 кормовим одиницям. На одну кормову одиницю зібраного без втрат листя сіна еспарцету припадає 180 – 200 г. перетравного протеїну. При згодовуванні зеленої маси його тваринам вони не хворіють на здуття.

Буркун. Його збирають для приготування сінажу, частково для годівлі зеленою масою. У зеленій масі міститься 18 – 22% сирого протеїну.

Однорічні бобові трави.

Віка яра. У 100 кг сіна міститься 46 кормових одиниць і 123 г протеїну на кожну кормову одиницю. Вирощують у сумішках з вівсом, горохом та іншими культурами.

Суданська трава. У 100 кг сіна міститься 53 кормові одиниці і 6,5 кг протеїну.

Коренеплоди. На корм і для силосування коренеплоди використовують разом з листям. До групи коренеплодів належать буряки кормові, цукрові, морква, турнепс. Вони мають від 10 до17 кг кормових одиниць та від 0,7 до 1,9кг протеїну. Найкращий корм морква. В ній міститься багато каротину, вітамінів і мінеральних речовин.

Бульбоплоди – картопля, топінамбур, батат, вирощують для одержання бульб на корм. Мають 35,7 кг кормових одиниць та 1,2 – 1,7 протеїну. З бульбоплодів кролі охоче поїдають картоплю і топінамбур.

Баштанні культури. До цієї належать гарбузи кормові, кабачки, кавун. Гарбузи багаті на цукор, білки, вітаміни. Подрібнені в суміші з комбікормом вони добре засвоюються. Плоди використовують на корм у свіжому вигляді і як зволожуючий компонент при силосуванні напівсухої рослинної маси.