Виробничий дослід та методика його проведення

Мета: Ознайомлення з виробничим дослідом та методами його проведення; вміти порівнювати, аналізірувати, робити висновки.
Виробничі досліди – проводять у виробничих умовах для перевірки рекомендацій, економічної оцінки дії добрив на врожай та його якість.
Виробничий дослід дає змогу перевірити результати науково – господарського досліду. Перед закладанням експерименту проводиться його планування, яке передбачає такі основні моменти, як вибір теми, її обґрунтування та побудову робочої гіпотези досліду, формування мети та завдань досліджень, збір наукової інформації та написання огляду літератури, розробку методики і схеми проведення досліду.
Тема досліду відображає ідею дослідження. Від правильного вибору теми залежить успіх досліду.

Ідея дослідження може виникнути в результаті аналізу виробничої практики, а може бути запозичена з літературних джерел або з раніше виконаного досліду.
Для наукового обґрунтування теми досліду необхідно зібрати наукову інформацію з цього питання. Скласти огляд літератури, в якому стало описати основні результати аналізу літературних джерел, узагальнити їх та вказати ще недостатньо вивчені питання теми. Зібрана інформація корисна для опрацювання робочої гіпотези, яка являє собою наукові передбачення, що висувається для пояснення певного явища і ще недостатньо перевірена. Процес побудови робочої гіпотези проводиться в такій послідовності:
а) збирають уже зафіксовані в науці факти про місце, час і обставини виникнення явища, яке потрібно дослідити, зв’язок його з іншими явищами і предметами. Важливе значення при цьому мають виробничі дані, як сучасні так і минулі;
б) опрацьовують припущення про причину досліджуваного явища, що і є основою формування гіпотези;
в) знаходять один або кілька наслідків, які логічно витікають із припущеної причини явища;
г) порівнюють наслідки, що виникають з гіпотези, з наявними у даній галузі науки і точно встановленими фактами та судженнями.
Достовірною може вважатися лише гіпотеза, можливі наслідки якої відповідають існуючим об’єктивним знанням у даній галузі науки. Отримані в результаті постановки експерименту дані обробляють методом варіаційної статистики та аналізують зіставленням їх з теоретичними передбаченнями (початковою робочою гіпотезою). Наслідком такого аналізу може бути як остаточне підтвердження або спростування початкової гіпотези, так і часткова чи повна її зміна та уточнення самого завдання дослідження. За результатами виконаної експериментальної роботи формують відповідні висновки.
Основними методичними вимогами під час проведення дослідів є типовість, точність і достовірність, дотримання принципу єдиної відміни, правильного оформлення документації досліду.
Типовість досліду визначається відповідністю його грунтово – кліматичним, агротехнічним та іншим умовам зони, стосовно якої будуть використані результати досліду.
Точність і достовірність. Одержані під час досліду результати (урожайність, показники якості, вміст поживних речовин тощо) можуть мати розбіжність із справжніми величинами в результаті різних погрішностей (неточність зважування врожаю, пошкодження посівів тощо), що визначається похибкою досліду. Точність досліду тим вища, чим менша його похибка. Достовірність визначається правильно складеною схемою досліду, методикою і технікою його проведення, правильним вибором теми дослідження залежно від потреб виробництва.
Принцип єдиної відміни означає, що в досліді можна змінювати лише той фактор, що визначається, усі інші фактори, що впливають на продуктивність культур, повинні бути сталими. Так, при вивченні різних норм азотних добрив можна змінювати лише кількість внесених добрив на одиницю площі (фактор, що вивчається), а всі інші фактори (попередник, норми добрив) на всіх ділянках досліду повинні бути однаковими.
Оформлення документації досліду. Основним документом досліду є книга (журнал досліду) в яку записують план досліду та первинні записи. План досліду передбачає наукове обґрунтування теми досліджень, схему досліду, розміщення варіантів, методику обліку і спостережень, календарний план виконання робіт під час проведення досліду. Первинні записи ведуть у хронологічному порядку, де зазначаються виконані роботи і результати досліджень у полі, а також первинні лабораторні дані, одержані внаслідок проведення досліду результати оформляють як звіт.
Схема досліду. Це сукупність окремих варіантів здатних вирішувати певні завдання. Під варіантом розуміють агротехнічний захід або фактор, що вивчається. Наприклад, визначають різні форми добрив – суперфосфат подвійний, фосфоритне борошно. Кожна форма добрива є варіантом досліду. Контролем у дослідах з добривами може бути варіант без добрив або варіант з стандартними добривами.
Схема і методика досліду. Дослідна ділянка – це частина дослідної площі, на якій розміщують один з варіантів досліду. На ділянках розрізняють посівну площу та облікову, на якій проводять облік врожаю.
Форма ділянки має бути прямокутною, витягнутою. Щоб відокремити одну ділянку від іншої роблять захисні смуги. Для цього з обох боків ділянки відступають від 0.5 до 1.5 м, а при вирощуванні просапних культур – по 2 – 4 рядки. А також для захисту рослин від пошкоджень навкруги дослідних ділянок залишають захисні смуги завширшки 5 – 10 м.
Повторність і повторення досліду. Щоб одержати високу точність досліду, його проводять з повторенням у часі і просторі. Повторність досліду у часі здійснюється повторюванням його протягом кількох років. Повторність досліду у просторі, на території, здійснюється розміщенням кожного варіанту досліду на кількох однакових ділянках. Повторні досліди одного і того самого варіанта розташовують не поряд, а в різних місцях дослідної площі.
Техніка спостережень і обліку. Польовим дослідам передбачається програма спостереження (фенологічних, метеорологічних, фіто й ентомологічних) і аналітичних досліджень (вміст елементів живлення в окремих органах рослин, винос їх з урожаєм і коефіцієнта використання з добрив, динаміка вологості і вмісту поживних речовин у грунті, основні показники якості врожаю тощо). Основні спостереження та облік проводять не менше ніж на двох повторностях досліду. Одночасно записують погодні умови, що відповідно впливають на грунтові процеси, а також ріст і розвиток рослин.
Завершальним етапом польових дослідів є збирання та облік врожаю.