Виявлення та лікування хворих кролів.

Мета: продовжуємо знайомитися з хворобами кролів; визначати та лікувати їх

Велика кількість захворювань, які спричиняються такими збудниками як патогенні бактерії, гриби, віруси, хламідії отримали назву інфекційних. Вони мають тяжкий перебіг і призводять до масової загибелі тварин. Ознайомимося з деякими з хвороб та методами їх лікування.
Міксоматоз – гостре вірусне захворювання, що уражає кролів. Основними ознаками якого є запалення кон’юктиви ока, утворення набряків переважно на голові, в зоні ануса статевих органів, у шкірі тулуба. Хвороба передається контактним шляхом, а також через укуси комарів, бліх, кліщів, які паразитують на кролях. Першими з’являються набряки повік, основи вушної раковини. Шкіра збирається в складки, голова збільшується, розвивається гнійний кон’юктивіт і риніт, дихання і ковтання утруднені, тварини відмовляються від корму, швидко худнуть, температура тіла піднімається до 41 градуса. Гинуть кролі між 8 і 10 днями після зараження
Для профілактики застосовують вакцину. Щеплення здійснюють коли молодняк досягає 35 – 45 денного віку. Імунітет триває 6 – 9 місяців. Хворих тварин необхідно терміново забивати і разом зі шкуркою закопувати в землю. Місця утримування та інвентар слід дезінфікувати 2% розчином лугу, 1% розчином формальдегіду. Гній знезаражують біотермічним способом.

Геморагічна хвороба або пастерельоз – інфекційне захворювання, яке характеризується геморагічним запаленням слизових оболонок дихальних шляхів і травного каналу. Збудником хвороби є нерухомі кокоподібні бактерії. Джерелом інфекції можуть бути комахи, кліщі, миші. Інкубаційний період триває від кількох годин до кількох діб. Гострий перебіг характеризується пригніченням, втратою апетиту, спрагою, гарячкою, сльозотечею, набряками в ділянці голови, шиї, кінцівок, діареєю.
При виявленні захворювання кролів оглядають, хворих ізолюють і забивають, а клінічно здорових вакцинують і лікують. Після щеплення у кролів через 12 – 15 днів утворюється несприятливість до пастерельозу на період 3.5 місяці. Одночасно дезінфікують приміщення, клітки та інвентар 20% розчином свіжо гашеного вапна, 2% розчином їдкого натру,
0.5 % розчином формальдегіду.

Грибкові захворювання.
Стригучий лишай – хронічне захворювання шкіри. Спори грибів досить стійкі. Джерело інфекції – хвора тварина. Факторами передачі хвороби можуть бути інфіковані корми, різні предмети, спецодяг. У навколишньому середовищі підтримують інфекцію і сприяють виникненню її нових спалахів мишоподібні гризуни, ховрахи, пацюки. Сприяють виникненню захворювання сирі, темні приміщення, поганий догляд, недостатня годівля тварин. Інкубаційний період триває від 6 до 15, рідше до 30 днів. На шкірі з’являються різко обмежовані плями, вкриті лускою й обламаним волоссям. Пізніше поверхня плям вкривається жовтими кірочками. Вогнища ураження можуть бути різної величини і локалізуються на голові, шиї, навколо хвоста, біля основи вух, на тулубі, кінцівках.
При виявленні захворювання хворих кролів ізолюють і лікують. Уражені ділянки шкіри миють теплою водою з милом, потім їх обробляють препаратами йоду, хлору.
Приміщення, клітки, предмети догляду дезінфікують аерозолем формальдегіду, 3 % гарячим розчином каустичної соди, 20 % хлорним вапном; гній піддають біотермічній обробці.

Інвазійні хвороби. До них належать заразні хвороби тварин. Збудниками тварин є гельмінтози, павукоподібні та комахи. Заражуються тварини яйцями або личинками.
Кокцидіоз – хвороба кролів спричинювана різними видами кокцидій. Хворіє переважно молодняк до 3 – 4 місячного віку. Паразити одноклітинні, овальні, круглі, мікроскопічні, сірого, жовтого чи зеленого кольору. Локалізуються вони в клітинах кишок, нирок, жовчних ходів печінки. Хронічними носіями кокцидіозу є дорослі самки та самці, які перехворіли в минулому. Вони виділяють кокцидіоз з калом, сечею і забруднюють корм, воду, клітки, підстилку. Кроленята можуть заразитися з перших днів життя при ссанні забруднених сосків матері.
З метою профілактики кокцидіозів суворо дотримуються зоогігієнічних нормативів утримання і годівлі кролів. Регулярно прибирають гній, біотермічно знезаражують його. Періодично дезінфікують інвентар і клітки вогнем паяльної лампи або окропом. Знищують щурів, мишей та мух. Тварин забезпечують повноцінними кормами.

Вушна короста – захворювання спричиняється кліщами. Паразитують вони на внутрішній поверхні вушних раковин, у слуховому проході та на барабанній перепонці. Зараження кролів відбувається під час контакту здорових тварин з хворими та предметами. На яких містяться збудники. На шкірі внутрішньої поверхні вушної раковини ураження з’являється 10 – 18 днів після оселення збудників, які відкладають яйця. У місцях ураження починається свербіння, виникають дрібні пухирці, які лопаються і утворюють лусочки і кірочки сірого або світло – коричневого кольору. Шкіра в місцях ураження потовщується, а на зовнішній поверхні раковини вона стає сухою. В глибині раковини через 15 – 20 днів з’являється густий, жовтуватий гній, далі він твердіє і закриває пробкою зовнішній слуховий прохід. Кріль почуває свербіння, непокоїться і чеше вухо. Процес може переходити на внутрішнє вухо, голова схиляється набік, з’являються судороги і настає смерть.

Хворих кролів лікують – використовують водні розчини хлорофосу, це одрину, мила у теплому вигляді (38 – 40 градусів) та інші препарати.
Заходи боротьби з вушною коростою – суворе дотримання ветеринарно – санітарних вимог. Періодично роблять огляд тварин на шкірні хвороби. Приміщення, клітки, предмети догляду і спецодяг дезінфікують.
Інфекційний стоматит. Ця хвороба називається мокрець або мокра мордочка. Її викликає вірус. У групі ризику кроленята до 3 х місячного віку. Перехворівші особини назавжди залишаються носіями інфекції. Дізнатися, що кролик хворий просто – у нього посилюється слиновиділення, тому шерсть на мордочці мокне. Під носом утворюються плями і скоринки. Слизова рота червоніє, на мордочці з’являється білий наліт, який пізніше набуває бурого відтінку. Кролик худне, стає млявим, пізніше у кролика починається пронос. Якщо не вжити заходів, звірок помре протягом 3 – 5 діб.

Лікування включає обробку ротової порожнини розчином стрептоциду, біоміцину. А також дотримання санітарних вимог – прибирання в приміщенні, дезінфекція інвентаря, кліток.

Отже, для збереження стада кролів потрібно дотримуватись санітарно-гігієнічних заходів та завчасно виявляти хворих кролів і проводити лікувальння та дезинфекцію приміщення.