Виготовлення гербарію

Виготовлення гербарію.

Підготовка зразка для установки на аркуші паперу.

Слід робити гербарій з великих листів щільного паперу розміром 35x25 або 30x20 сантиметрів.

Рослину для гербарію викопують у квітучому стані разом з коренем і кладуть її між листами газетного паперу під прес (сплющують). У перші дні рослини перекладають, розправляючи їх і підміняючи вологий папір сухим. Іноді рослини, покладені між листами, пропрасовують гарячою праскою.

Найголовнішим прибором, який застосовують для сушки рослин, є ботанічний прес. В найпростішому випадку він складається з двох дерев'яних рамок, на яких натягнута металічна сітка. Розмір ботанічного преса має бути дещо більшим гербарного аркуша. Пачка з рослинами закладується між двома решітками і сильно стягується мотузкою або ремнями. Оскільки рослини при висушуванні віддають багато вологи, то між окремими гербарними аркушами поміщують гербарну прокладку (наприклад, нещільних і доволі товстих сукон). Момент закінчення сушіння легко встановлюється за слідуючими признаками: суха рослина не вигинається і робиться ламкою, при прикладуванні до губ вона здається теплою (ще недосохша рослина, яка містить вологу, здається холодною). При сушінні на сонці рослини псуються (чорніють).

Висушену рослину наклеюють клейстером на аркуш паперу (стебла приклеюють тонкими смужками паперу) і роблять надпис: назва рослини (українську і латинську - наукову), сімейство, до якого вона належить, де, коли і ким знайдено і ін.

Звичайний гербарій дає повне уявлення про загальний вигляд рослини, але не дає повного уявлення про будову рослини, —- тому поряд з ними виготовляють такі гербарії, які дозволяють більш детальніше вивчити рослину і її будову. На висохлій рослині важко розглянути будову квітки, стебла або плода. Тому засушують не тільки цілу рослину, але і окремі її частини: зрізи стебла, кореня, плоду, чашолистки, пелюстки, тичинки і маточку.

Будову плодів представляють у вигляді зрізів. Недозрілий плід томату, бобу, огірка, невелике яблуко розрізають навпіл і безпечною бритвою роблять тонкий зріз. Такі зрізи роблять з двох однакових плодів: один поперечний, інший поздовжній. Щоб соковиті зрізи не зіщулилися при засушуванні, їх накладають на попередньо проклеєний і висушений папір. Для проклейки використовують розчин желатину, столярного клею, вишневий клей або клейстеру. Зріз плода виділить сік і приклеїться до паперу. Папір зі зрізами кладуть під прес. Коли зріз висохне, папір навколо нього обрізають і зріз наклеюють на гербарний аркуш. Таким же чином роблять зрізи (поперечний і поздовжній) як стебел, так і коренеплодів (моркви, ріпи, буряка, редиски). В інших випадках окремі частини рослини (чашолистки, пелюстки, тичинки, маточку, зрізи стебла, кореня, плода) засушують між листками промокального паперу в книжці, і після цього наклеюють на гербарний аркуш поряд з цілою рослиною. Наклеюють рядами: чашелистки, пелюстки, тичинки, маточку, або кругами, як діаграму квітки. Частини квітки обводять рамкою і в деяких випадках прикривають підклеєним з однієї сторони аркушем паперу або целофану.

Інколи, на окремих аркушах гербарію виконують всі стадії розвитку квітки і плоду, з розрізом квіткового бутона, квітки і плодів у різних фазах розвитку. При складанні гербарію деревних рослин беруть гілочки з листям, квіти, плоди, насіння, шматочок кори і тонкі (поперечний і поздовжній) зрізи невеликого стволика. У хвойних дерев роблять тонкий поздовжній зріз середини шишки.

Соняшник однорічний (лат. Helianthus Annuus) на аркуші гербарію

Засушування рослин для збереження їх форми. Скелети рослин.

Значний інтерес становить засушування рослин при збереженні їх форми (без сплющування під пресом). Найбільший інтерес представляє збереження форми квіток.

В високу коробку, насипають на дно чистого сухого дрібного піску (простерилізованого прожарюванням). Встромлюють корінь або стебло рослини в пісок і обережно засипають піском всю рослину так, щоб пісок проник в усі заглиблення. Коробку з рослиною, засипаною піском, поміщують на сонці або в теплому місці (на піч). Через добу-дві рослина висохне. Щоб не пошкодити тонких пелюсток квіток, роблять у дні коробки невеликий отвір, через який поступово висипають пісок.

М'яким пензликом струшують піщинки, приклеюють стеблинку до підставки (на пробку з підклеєним шматком картону) і накривають від пилу скляним ковпачком (баночкою, або скляним ковпачком від перегорілої електричної лампочки і тд.).
Сухі квіти краще не ставити на яскраве світло, так як вони швидко вигорають.

Засушивши різні польові квіти, можна потім скласти з них букет.

Суцвіття складноцвітих і особливо головки з плодами, що здуваються, перед засушуванням слід проклеїти слабким розчином столярного клею. Тонким пензликом злегка змочують основу квіточок, які відстають пелюсток і плодики.

Щоб вберегти від осипання хвою, гілки хвойних дерев перед засушуванням опускають на п'ять хвилин у гарячу роду з невеликою кількістю столярного клею.

З рослин можна зробити скелети. Старі коріння редису, редьки, ріпи, що дали стебла з квітками, кладуть в банку з водою. Коли вода почне неприємно пахнути, її змінюють. Через кілька днів м'якоть кореня згниє. Гниль відмивають і очищають щіткою. Таким чином одержують скелет кореня. Цим способом можна отримати скелет стебла кукурудзи або загиблого кактуса.

Дуже гарні й різноманітні скелети у листя. Опале листя восени тримають у воді до згнивання м'якоті. Потім їх промивають і висушують. Залишки м'якоті вибивають щіткою.

Деякі плоди також дають скелети; прикладом може служити плід люффи, яку використовують як мочалки в лазні.

Об'ємне засушування гілок з листям

Для об'ємного засушування гілок з листям (дуб, барбарис, чорноплідна горобина) використовують розбавлений гліцерин (1 частина гліцерину та 2 частини теплої води)^. Очищені й розщеплені кінці свіжих гілок (зрізати їх ліпше наприкінці літа) неглибоко занурюють у банку з розчином на місяць, раз на тиждень поновлюючи зріз. За цей час вони стануть темнішого кольору з матовим полиском. Після такої обробки рослини не втрачатимуть еластичності протягом кількох років^.