Види підприємницької діяльності: індивідуальне, спільне. Регіональні мережі: бізнес-центри, бізнес-інкубатори.

ВИДИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Підприємницька діяльність різноманітна, як і людські потреби. Всі численні прояви підприємництва можна згрупувати таким чином: виробниче підприємництво, комерційне підприємництво, посередницьке підприємництво, фінансове підприємництво (в тому числі страхове підприємництво)

Виробниче підприємництво – це будь-яка матеріальна, інтелектуальна, творча діяльність, яка пов’язана з виробництвом продукції, наданням послуг, створенням певних духовних цінностей. Виробниче підприємництво належить до найбільш суспільно необхідних і водночас найскладніших видів бізнесу. Воно не приносить прибуток так швидко, як інші види бізнесу, його прибутковість зазвичай становить лише 10-12%. У зв’язку з цим воно не є аж надто привабливим для започаткування підприємницької діяльності.

Комерційне підприємництво – діяльність, пов’язана з операціями та угодами з купівлі-продажу товарів і послуг. В цьому бізнесі підприємець виступає в ролі торговця, комерсанта, який купує товари для подальшого перепродажу. Товар закуповується за оптовими (гуртовими) цінами, а продається − за вищими, договірними. Завдяки різниці цін підприємець створює для себе прибуток і покриває витрати, пов’язані з реалізацією товару. Комерційне підприємництво отримало найбільший розвиток в Україні (як і в інших постсоціалістичних країнах) у перші роки переходу до ринку, тому що вкладений капітал повертається швидше і цей вид підприємництва характеризується відносно високою прибутковістю (20−30% і навіть більше).

Фінансове підприємництво − це особливий вид комерційної діяльності, пов’язаний з купівлею-продажем національної та іноземної валют, цінних паперів, а також із обслуговуванням розрахункових операцій. Підприємець купує ці фінансові ресурси у їх власників, а потім з вигодою для себе перепродає покупцям або дає в борг за певну плату. Різниця між цінами купівлі та продажу грошових ресурсів становить маржу фінансового підприємця. З цієї різниці покриваються витрати та формується прибуток.

У ХХІ ст. в Україні набуває популярності соціальне підприємництво, націлене на пом’якшення або розв’язання соціальних проблем. Основні характеристики такої діяльності: позитивні соціальні результати, інноваційність, самоокуповування та фінансова стійкість (здатність розв’язувати соціальні проблеми до тих пір, поки це необхідно, але завдяки доходам від власної підприємницької діяльності).

Соціально-орієнтовані підприємства пропонують можливості для створення робочих місць, нових форм підприємництва та зайнятості, допомагають подолати соціальну ізольованість людям з обмеженими фізичними та психічними можливостями, тим, хто був безробітним протягом тривалого часу, представникам груп ризику. Соціальне підприємництво сприяє розвитку широкого спектра соціальних послуг, необхідних суспільству, але якими не прагне займатися звичайний бізнес (малоприбуткові, непрестижні або потребують спеціальної професійної підготовки).

Бізнес-центр

Бізнес-центр -- це, як правило, недержавна підприємницька структура, створена на суспільних засадах за сприяння місцевої влади й іноземних організацій з метою підтримки малого підприємництва в регіоні.

Діяльність бізнес-центру передбачає, що в ньому забезпечується на паритетній і регулярній основі, на принципах соціального партнерства співробітництво працівників органів місцевого самоврядування, об'єднань підприємців, громадських і профспілкових організацій працівників недержавного сектора економіки.

Взаємозв'язки бізнес-центру з владою і підприємницькими структурами

Бізнес-інкубатори

Бізнес-інкубатор -- це самостійне підприємницьке утворення, метою якого є створення і розвиток нових підприємств.

За своїм призначенням і метою діяльності бізнес-інкубатори можна розділити на такі:

• - бізнес-інкубатори загального призначення, що надають послуги в широкому аспекті (від реєстрації фірм до її виходу на стабільний ринок) з орієнтацією на різні напрямки підприємницької діяльності;

• - бізнес-інкубатори спеціального призначення, що надають послуги лише однотипним фірмам, і за конкретними видами діяльності.

Головними завданнями бізнес-інкубаторів є:

• - надання малим і середнім підприємствам приміщень і офісної техніки;

• - проведення навчання персоналу з питань менеджменту;

• - доступ до фінансових систем, надання кредитів і короткострокових позик;

• - пошук і залучення інвестицій до реалізації проектів учасників бізнес-інкубаторів;

• - створення команди експертів для надання допомоги з питань юридичного забезпечення, управлінської, маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку;

• - сприяння реалізації продукції (послуг) учасників бізнес-інкубаторів;

• - створення позитивного іміджу клієнта бізнес-інкубатора;

• - організація і проведення тренінгів і курсів перепідготовки;

• - організація заходів паблік-рілейшнз з метою визначення ефективності і значення малого бізнесу для розвитку регіону;

• - супровід фірм після їхнього виходу з бізнес-інкубаторів.

Джерела фінансування бізнес-інкубаторів:

• а) кошти міжнародних фондів, програм грантів і кредитів;

• б) кошти зацікавлених міністерств, місцевих адміністрацій, союзів і асоціацій;

• в) кошти учасників інкубаторів;

• г) кошти спонсорів та інвесторів;

• д) кошти комерційних структур і приватних осіб, зацікавлених у роботі бізнесів-інкубаторів.

Законспектувати викладений теоретичний матеріал. Прикріпити фото конспекту.

Дати відповіді на запитання:

• Чому на Вашу думку ділова творчість людини є важливою для досягнення підприємницького успіху?

• Чому популярні соціальні підприємства в Україні? Наведіть приклади соціальних підприємств.