Види інноваційної діяльності на підприємстві

Тема: Види інноваційної діяльності на підприємстві.

Л (2), с. 10 – 23

Л (4), с. 5 – 7

Поняття «інновація» науковці використовують більше ста років. Сучасна наукова та навчальна література пропонує десятки його трактувань. Проте й до сьогодні у його розумінні не має остаточної одностайності. Багатогранність поглядів, а в результаті й відмінності в трактуванні поняття «інновація» обумовлені різною спрямованістю досліджень науковців (галузями господарства, напрямами науки, об’єктом і предметом дослідження). Незважаючи на це, поняття «інновація» на сьогодні використовується досить широко, як самими науковцями й практичними діячами, так і в засобах мас-медіа й навіть пересічними громадянами.

Термін «інновація» у науковий обіг уперше увів австрійський учений Йозеф Шумпетер (1912 р., «Теорія економічного розвитку»). Він визначав інновації як нову науково-організаційну комбінацію використання виробничих факторів, яка мотивована підприємницьким духом. Й. Шумпетеру також належить і перша спроба класифікації інновацій.

Інновація – втілення наукового відкриття, технічного винаходу в новій технології або новому виді виробу (Й. Шумпетер).

Саме слово інновація походить від лат. novo – змінювати, оновлювати. Враховуючи цей корінь слова, інновацію трактують, як впровадження використання на практиці певної новинки. Сучасні підприємства різних галузей економіки упроваджують безліч різноманітних новинок. Вони стосуються як методів ведення господарства, управління персоналом, технологій виготовлення продукції, так і конкретних матеріальних речей (обладнання чи навіть його певних деталей, нових видів товару тощо). Таке різноманіття об’єктів і предметів інноваційної діяльності обумовило виокремлення кількох напрямів трактування й самого поняття «інновація».

Ще на початку введення в використання терміну Й. Шумпетер вкладав широкий зміст у його розуміння й ідентифікував такі види «інновації»:

– виготовлення нового блага;

– упровадження нового методу виробництва;

– освоєння нового ринку збуту;

– отримання нового джерела сировини або напівфабрикатів;

– проведення відповідної реорганізації, наприклад, забезпечення монопольного положення.

Згідно з сучасними уявленнями інновація – це нововведення в будь-якій сфері людської діяльності, яке являє собою процес (чи результат процесу), спрямоване на необхідне та достатнє виконання певних умов (наприклад, забезпечується випуск товарів і послуг, які за своєю якістю сумірні зі світовим рівнем).

Інноваційна діяльність – це діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.

В умовах ринку основними компонентами інноваційної діяльності є новації, інвестиції та нововведення. Ці три складові формують сферу інноваційної діяльності (рис. 1). Вони взаємопов’язані та взаємодіють одна з одною.

Рисунок 1 - Сфера інноваційної діяльності

Новації, як складова сфери інноваційної діяльності, формують «ринок новацій». Основним товаром на якому є науковий і науково-технічний результат – продукт інтелектуальної діяльності.

Друга складова сфери інноваційної діяльності – інвестиції. Вони формують ринок капіталу. Інвестиції можуть бути як у наукову та науково-технічну діяльність, так і в процес перетворення новації на інновації (нововведення).

Нововведення (інновації) формують третій компонент сфери інноваційної діяльності – ринок чистої конкуренції нововведень, який розглядають із двох позицій:

 за умов конкуренції суб’єкти господарювання вимушені підвищувати якість результатів своєї діяльності;

 конкуренція не стільки стимулює, як змушує комерційні організації й інші суб’єкти господарювання йти на ринок новацій або брати участь у його формуванні.

Таким чином, інноваційна сфера – це система взаємодії інноваторів, інвесторів, товаровиробників конкурентоспроможної продукції (послуг) і розвинутої інфраструктури.

Складові інноваційної діяльності вказують, що вона передбачає проведення цілого комплексу взаємопов’язаних робіт:

– наукових (зокрема лабораторних) і маркетингових досліджень (розроблення й обґрунтування інноваційного проекту);

– розроблення та виготовлення інновацій;

– лабораторних і ринкових випробувань;

– просування інновацій на ринок.

Така широка різноплановість напрямів робіт обумовлює поділ інноваційної діяльності на види. Виділяють три основних види інноваційної діяльності на підприємстві, які в свою чергу поділяються на кілька підгруп (рис. 2).

Рисунок 2 – Види інноваційної діяльності на підприємстві

Приймаючи до уваги всі ці загальні види інноваційної діяльності, кожне підприємство може визначатися індивідуально зі своїми власними інноваційними пріоритетами. Наприклад, інноваційна діяльність підприємства (в т.ч. і підприємств сфери послуг) може ототожнюватися чи бути пов’язаною з:

– прогресивними міжгалузевими структурними зрушеннями;

– реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими термінами окупності витрат;

– фінансуванням фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані виробничих сил країни;

– випуском і розповсюдженням нових видів техніки та технологій;

– створенням, удосконаленням і впровадженням нових видів послуг;

– розробкою та впровадженням нових ресурсозберігаючих технологій, спрямованих на покращення соціального стану населення, екологічної ситуації тощо.

Зазначені узагальнені приклади є лише незначною частиною можливих варіантів прояву інноваційної діяльності кожного конкретного підприємства сфери послуг.

Інноваційний потенціал суб’єкта господарювання характеризується ресурсом інноваційної діяльності. Останній у свою чергу охоплює:

– кадровий склад (чисельність, структура, кваліфікація тощо);

– матеріально-технічну базу (забезпеченість необхідними матеріалами, обладнанням тощо);

– фінанси (державні, місцеві, венчурний капітал тощо);

– наукову інформацію;

– сучасні форми організації й управління інноваційною діяльністю;

– наукові школи;

– інтелектуальну власність.

Інноваційна діяльність є надзвичайно складним процесом і залежить від різноманітних зовнішніх умов (історичних, соціально-економічних тощо), а також від мети, на досягнення якої вона спрямована. Тому вона може набувати як різностороннього характеру прояву, так і різних масштабів: від діяльності обмеженої окремим підприємством до діяльності цілої галузі.

На кожну літеру написати слово, яке асоціюється з поняттям «Інноваційна діяльність». Ця літера може бути початком слова, кінцем або стояти в середині слова.

І

Н

Н

О

В

А

Ц

І

Й

Н

А

Д

І

Я

Л

Ь

Н

І

С

Т

Ь

Критерії оцінювання: кожне правильно написане слово – це 0,25 бали. Максимальна оцінка – 5 балів.