Конструктор уроків
1
Сьогодні ми продовжуємо мандрівку стежками літературних казок і завітаємо Лубенщину. Вільні духом люди декілька століть років тому оселилися на землі, яка з трьох сторін захищена ярами, лісами та горбами, з іншої – безмежним простором заболоченого русла річки Удай. Це село Біївці – батьківщина Василя Симоненка. Саме тут формувався його характер. З цього казкового краю дитинства майбутній письменник виніс думи, дідову науку та сільські звичаї, які потім виплеснуть на весь світ віршованими рядками.
Мріють крилами з туману лебеді рожеві,
Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.
Заглядає в шибку казка теплими очима,
Материнська добра ласка в неї за плечима.
В. Симоненко – відомий український поет, «лицар української поезії». Його мама, Ганна Федорівна Щербань говорила так: « на Полтавщині він народився та розповився, а на Черкащині знайшов собі вічний притулок.
Як був малим, то називався сином своєї матері, а тепер його називають рідним сином усієї України». Життя Василя Симоненка було нелегким, бо виростав без батька. Здобувши освіту, став працювати журналістом у м. Черкаси. В. Симоненко був людиною цікавою і багатогранною, люблячим сином, уважним батьком. Дитячі казки «Цар Плаксій та Лоскотон» і «Подорож у країну Навпаки» поет написав для свого сина Лесика, а потім видав окремими книжками для всіх дітей. Казка про Плаксія була написана за одну ніч і дуже швидко здобула популярність серед малечі.
Плаксій – людина, яка часто плаче без всякої причини (за словником)
Слово «Лоскотон» у словнику не зафіксовано, його створив сам автор від слова «лоскотати», що означає – м’якими дотиками до шкіри викликати легке нервове збудження, зазвичай супроводжуване сміхом. (за словником)-Складання асоціативного горна.
Запиши портретні деталі, які характеризують персонажа.
Цар Плаксій велів сердито:
«Хай із нами день при дні
Плачуть всі в країні діти,
Бо сміятись і радіти,
У моєму царстві – Ні!
Хто всміхнеться – в часі тім
Я того негайно з’їм! (сердитий)
І була накидка страх
В Лоскотона на плечах.
Лоскотливі мав він вуса
І м’якенькі, наче пух.
І м’яке волосся русе
Розсипалося до вух. (красивий)
Цар любив, як плачуть діти,
Бо любив їх сльози пити. (жорстокий
Мав він вдачу теплу й щиру.
Ще й лукавинку в очах. (щирий)
Голова його мов бочка,
Очі – ніби кавуни.
Порівняння. (некрасивий)
Він як прийде, залоскоче,
То сміється хто й не хоче.
Тільки де він появлявся,
Зразу плач там припинявся
І приходив до усіх
Голосний та щирий сміх. (веселий)
«Ми тепер встановим скрізь
Віковічне царство сліз!»
Так розхвастався Плаксій –
Цар країни Сльозолий. (хвалько)
Добрий дядько Лоскотон. (добрий)
Розізливсь тоді Плаксій –
Цар країни Сльозолий. (злий)
Зробіть висновки щодо характерів героїв, їхніх учинків.
- Цар Плаксій: злий, жорстокий, песиміст, знущається з людей своєї країни
- Лоскотон – добрий, душевний чоловік, оптиміст, який дарує людям сміх і радість,розраджує у їхньому нелегкому житті.
Створіть сенкан:
1 рядок- іменник, герой, про якого складають сенкан;
2рядок-2 прикметники, які найкраще характеризують цього героя;
3 рядок-3 дієслова, що описують дії героя у творі;
4 рядок-речення, що розкиває значення героя у творі;
5 рядок-іменник, синонім до першого рядка
Лоскотон Плаксій
Добрий, веселий Злий, жорстокий
Лоскоче, сміється, смішить Плакав, злився, лопнув
Дітям носить щирий сміх Цар помер од сміху,
Веселун Песиміст
3
4
Прочитайте казку " Цар Плаксій та Лоскотон" В. Симоненка. Перегляньте презентацію та мультфільм. Складіть сенкан про Лоскотона за зразком, поданим у першому блоці. Бажаю задоволення від уроку та успіхів у виконанні завдань!
Рефлексія від 21 учня
Сподобався:
Так: 21
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 21
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 21
Так: 0
Віршовані казки. Віршована мова. Василь Симоненко. Казка «Цар Плаксій та Лоскотон». Різні життєві позиції царя Плаксія та Лоскотона (песимістична й оптимістична).
Василь Симоненко. Казка «Цар Плаксій та Лоскотон». Головні та другорядні персонажі. Мова автора та мова персонажів. Засоби художньої виразності в літературній казці.
Побудова казки. Дійові особи в казках. Казка «Лисиця та Рак» (додатково: «Цар Лев», «Як Їжак і Заєць бігали наввипередки»).
В.Симоненко. «Гей, нові Колумби й Магелани». Заклик поета відкривати «духовні острови» в інтелектуальному морі свого народу