Прочитайте статтю та створіть короткий конспект.
Роль і місце художньої літератури в житті нації
Роль художньої літератури в житті нації й людини важко переоцінити. Першим нашим книгам майже тисяча років. Славетного київського князя Ярослава народ нарік Мудрим через його освіченість і любов до читання. Не випадково цей державний діяч великого значення надавав книзі, адже в ній — мудрість поколінь, естетика й утіха. Відомо, що бібліотека Ярослава Мудрого, яку й досі не знайшли, налічувала сотні томів і вважалася справжнім скарбом не лише через те, що процес виготовлення кожного з них був складним і тривалим, а й тому, що наші пращури усвідомлювали: книга — рушій поступу.
Промовистим щодо ролі художньої літератури та її творців є вислів Остапа Вишні:
«Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю».
Справді, прихід у літературу Т. Шевченка змінив історію України: його слово пробуджувало національну свідомість і гартувало людську гідність у мільйонів українців — від простих селян, багато з яких знали його вірші напам'ять, і, безумовно, до високоосвіченої інтелігенції.
Літературі як виду мистецтва властиві ідейність, образність та емоційність. Твори красного письменства мають «викликати в душі читача живі образи тих людей чи речей, які нам малює поет, і ними будити ті самі чуття, які проймали душу самого поета у хвилі, коли творив ті образи» (І. Франко).
Художні образи та втілені в них ідеї не повторюють чи копіюють нашу дійсність у літературному творі; пишучи повість чи поему, майстер слова створює нову естетичну дійсність, що вбирає в себе свій час і є носієм загальнолюдських цінностей. Змальована письменником дійсність реалізується лише в особі читача, без якого вона мертва. Як же виявляється мистецька самобутність письменника у створеному ним художньому світі?
Кожен із майстрів слова послуговується різними мовними ресурсами для творення образів (зокрема, зорових): тропами, синтаксичними фігурами, віршованою чи прозовою формою тощо — унаслідок цього виникають різні образи, які по-своєму красиві й естетично вартісні. Отже, ідейність, образність та емоційність здатні захоплювати читача, впливати на його виховання.
Опановуючи шкільний курс української літератури, ви маєте навчитися аналізувати художні твори різних епох, митців і стилів, що допоможе вам стати підготовленими читачами. Передусім з'ясовують тему твору (у ліричному творі — провідний мотив або кілька мотивів), визначають головну ідею й порушені в ньому проблеми, сюжетно-композиційні особливості, характеризують героїв через їхні вчинки, міркування, зовнішній вигляд, мову тощо, визначають мовні художні засоби, адже мова — «першоелемент літератури».
Розгляньте та запишіть етапи розвитку української літератури
📚 Етапи розвитку української літератури
🕰️ Період | ✨ Характеристика | 📌 Представники / Пам’ятки |
|---|
Усна народна творчість (до IX ст.) | Пісні, казки, легенди, думи — основа національної культури, передача досвіду, моралі, історії | Українські народні пісні, думи, казки |
Давня українська література (XI–XVIII ст.) | Писемні пам’ятки, релігійна та історична тематика, вплив християнства | Остромирове Євангеліє, Ізборники Святослава, Повість минулих літ |
Нова українська література (XIX ст.) | Формування національної літературної мови, поява авторської літератури, патріотична тематика | Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Пантелеймон Куліш |
Новітня література (кінець XIX — середина XX ст.) | Розмаїття стилів: модернізм, реалізм, символізм; література еміграції, боротьба за самобутність | Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська |
Література радянського періоду (1930–1980-ті) | Ідеологічний контроль, соцреалізм, але також — опір, дисидентська творчість | Василь Симоненко, Ліна Костенко, Василь Стус |
Сучасна українська література (від 1991 р.) | Теми свободи, ідентичності, війни, урбаністики, постмодернізм, нові голоси | Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан, Таня Малярчук |
.png)