Вступ. Функціональная анатомі та фізіологія нервової системи.

Інструктивна карта практичного заняття №1

Тема: «Функціональна анатомія та фізіологія нервової системи».

Студент повинен знати:

1. Роль нервової системи в організмі людини. Класіфікація нервової системи.

2. Структурна одиниця нервової системи – нейрон, його будова, види та функції.

3. Функціональна одиниця нервової системі – рефлекс. Види рефлексів.

4. Спинний мозок, його анатомія та функції.

5. Головний мозок, його анатомія та функції.

6. Черепно-мозкові нерви.

7. Оболонки та кровопостачання головного та спинного мозку.

Студент повинен вміти:

1. Застосовувати здобуті знання в вивченні неврологічних захворювань.

2. Доглядати за тяжкохворими.

3. Перестілати білизну тяжкохворим

4. Догляд за шкірою.

5. Запобігання та лікування пролежнів

Література:

Медсестринство в неврології: Посібник з практичних навичок / За ред. С.І. Шкробот. – Тернопіль: Укрмедкнига, 20016. – стор.9-28

Опрацюйте теоретичний матеріал. Заплануйте для повторення теоретичного матеріалу 30 хвилин

Тема: "Функціональна анатомія та фізіологія нервової сстеми"

Нервова система - це сукупність анатомічно і функціонально повʼязаних

між собою нервових клітин з їхніми відростками.

Нервова система регулює діяльність усіх органів та систем організму,

обумовлює їх функціональну єдність, здійснює звʼязок організму з навшколишнм середовищем.

Розрізняють центральну і периферійну нервову систему. Центральна

складається з головного і спинного мозку. Периферійна - це черепні нерви,

спинномозкові корінці (рухові та чутливі), мішані спинномозкові нерви,

сплетення та периферійні нерви до тулуба, кінцівок.

Структурною одиницею нервової системи є нейрон, який складається з тіла , дендритів та аксона . Зʼєднання між окремими нейронами називаються синапсами. У синапсі аксон одного нейрона вступає у звʼязок з тілом або дендритами іншого. За допомогою синапсів нейрони зʼєднуються не тільки між собою, але й з робочими органами (наприклад, мʼязами, залозами). У синапсах передача збудження здійснюється хімічними речовинами - медіаторами.

Відростки нервових клітин - нервові волокна - складаються з осьового циліндра, який проводить електричний імпульс, та жирової (мієлінової) й клітинної (шванівської - у волокнах периферійної, гліальної - у волокнах ЦНС ) оболонок, які забезпечують електроізоляцію. Швидкість проведення збудження по нервовому волокну прямо залежить від товщини мієлінового шару. Найповільніше проводять збудження безмієлінові волокна.

В межах периферійної нервової системи нервові волокна утворюють нерви (рухові, чутливі, вісцеральні, змішані), а їх тіла - вузли (чутливі спинно- й черепномозкові та вегетативні).

Отже , нерв - це стовбур обʼєднаних нервових волокон . В ЦНС скупчення тіл нейронів формують сіру речовину ( за кольором на розрізі), а нервові волокна - білу речовину.

Спинний мозок

Спинний мозок міститься в хребтовому каналі і має вигляд тяжа довжиною 41-45 см . Починається спинний мозок на рівні першого шийного хребця, а закінчується на рівні другого поперекового хребця, тобто він коротше хребта.

Спинний мозок утворює 2 потовщення - шийне і поперекове, які забезпечують іннервацію кінцівок.

Спинний мозок, як і головний, складається з сірої і білої речовини. Сіра речовина міститься всередині спинного мозку і на розрізі має форму метелика, або букви « Н ». Вона складається з нервових клітин і утворює роги, які мають різне значення : передні - рухові, задні - чутливі, бічні - вегетативні . Біла речовина складається з волокон - аксонів, це провідники нервових імпульсів, які розташовуються навколо сірої речовини. Від рухових клітин передніх рогів спинного мозку виходять передні корінці ( рухові ). Задні корінці (чутливі) входять в задні чутливі роги.

Передні і задні корінці в міжхребцевих отворах зʼєднуються один з одним, утворюючи мішаний спинномозковий нерв. Їх 31-32 пари : 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1-2 куприкових. При виході з хребтового каналу спинномозкові нерви утворюють 5 сплетень : шийне , плечове , поперекове, крижове і куприкове. Від цих сплетень йдуть периферійні нерви до шкіри і мʼязів кінцівок, тулуба.

Спинний мозок має сегментарну будову. Сегментом називається ділянка спинного мозку, якій відповідає одна пара передніх (рухових) і одна пара задніх (чутливих) корінців. Усього спинний мозок має 31-32 сегмента .

Функції спинного мозку : провідна і рефлекторна. Провідну функцію виконує біла речовина спинного мозку, де провідні шляхи проводять імпульс до центру і до периферії. При ураженні білої речовини спинного мозку виникають чутливі і рухові порушення нижче місця ураження.

Рефлекторну функцію виконує сіра речовина. Вся діяльність нервової системи є рефлекторною.

Рефлексом називається реакція організму на подразники. Здійснюється рефлекс за участю ланцюга нейронів (не менше 2), його називають рефлекторною дугою. Один з нейронів рефлекторної дуги сприймає подразнення (аферентна частина дуги), другий здійснює відповідь (еферентна частина). Більшість рефлекторних дуг мають складну структуру за рахунок вставних нейронів, які перероблюють інформацію.

Сьогодні вчення фізіолога І.П. Павлова про рефлекси доповнене поняттям про рефлекторні кільця. Доведено, що рефлекторний акт не закінчується одномоментною відповіддю робочого органа. Існує зворотний звʼязок . Мʼяз , що скорочується у відповідь на подразнення, посилає імпульси в ЦНС, і це є джерелом ряду процесів, які впливають на стан цього мʼяза , зокрема на його тонус. Так виникає замкнене рефлекторне кільце.

Рефлекси поділяються на умовні (набуті) та безумовні (вроджені). Безумовні рефлекси постійні, замикаються в межах сегментів спинного мозку або в стовбурі головного мозку. Умовні рефлекси нестійкі , замикаються у корі великого мозку. До умовних рефлексів відноситься мова , письмо , читання , різні практичні навички . Умовні рефлекси вперше відкрив I. М . Сеченов , в подальшому глибоко вивчав І .П . Павлов.

Г о л о в н и й м о з о к

Головний мозок міститься у порожнині черепа, важить 1300-1500 г , ззовні має випуклий вигляд, основа - сплющена. Складається головний мозок з 2 півкуль, зʼєднаних між собою мозолистим тілом .

У головному мозку розрізняють 3 основні відділи: стовбур мозку, мозочок і великий мозок.

Мозковий стовбур поділяється на довгастий мозок , міст і середній і проміжний мозок . В довгастому мозку розміщені життєво важливі серцево-судинний та дихальний центри. Проміжний мозок складається з таламуса (зорового горба) й гіпоталамуса. Гіпоталамус - це підкірковий вегетативний центр. Він забезпечує постійність внутрішнього середовища організму (гомеостаз ), регулюючи всі види обміну речовин, діяльність дихальної, серцево- судинної і травної систем, залоз внутрішньої секреції тощо.

Мозочок лежить позаду довгастого мозку і моста . Складається мозочок із двох півкуль та розміщеного між ними червʼяка. Функції мозочка : рівновага, координація рухів та регуляція мʼязового тонусу.

Великий мозок складається з 2 півкуль - правої і лівої . Поверхня півкуль покрита корою (це клітини). Під корою знаходиться біла речовина – головна маса мозку, яка складається з відростків клітин. Кора мозку поділена на борозни, між якими розміщені звивини. Кожна півкуля поділяється на частки :лобні, тімʼяні, скроневі і потиличні. Кора півкуль головного мозку є вищим відділом ЦНС.

Функцією кори в ділянці лобних часток є організація довільних рухів, рухових механізмів мови , складних форм поведінки, мислення і памʼяті

Передня центральна звивина - центр довільних рухів. В ній від гігантських пірамідних клітин Беца розпочинається пірамідний шлях , по якому рухові імпульси надходять до мʼязів протилежної частини тіла . В задніх відділах верхньої лобної звивини розташовується центр статики і моторики, який узгоджує роботу екстрапірамідної системи , мозочка .

В задніх відділах середньої лобної звивини знаходиться центр співдружнього повороту голови і очей в протилежну сторону. В задньонижньому відділі середньої лобної звивини домінантної півкулі знаходиться центр письма . Задній відділ нижньої лобної звивини домінантної півкулі є руховим центром мови (центр Брока ).

Потилична частка є кірковим центром зору.

Скронева частка здійснює сприйняття і переробку слухових, смакових, нюхових відчуттів, аналіз і синтез мовних звуків, механізми памʼяті. Слуховий центр мови (центр Верніке) розташований в середніх відділах, мнестичний центр мови - в задніх відділах.

Функція тімʼяної частки повʼязана з орієнтацією в просторі й часі та з аналізом подразнень чутливих рецепторів. В задній центральній звивині знаходиться ядро аналізатора загальної чутливості. В ній закінчуються провідні шляхи больової, температурної, дотикової, мʼязово-суглобової й вібраційної чутливості. Такий складний вид чутливості, як здатність визначати предмети навпомацки (стереогноз), є функцією верхньої тімʼяної частки . В кутовій звивині лівої тімʼяної частки знаходяться центри читання (лексії) і рахування (акалькулії).

Від головного мозку відходять 12 пар черепних нервів:

І - нюховий нерв. Чутливий нерв, забезпечує здатність людини сприймати

запахи .

ІІ - зоровий нерв. Чутливий нерв.

ІІІ - окоруховий нерв. Змішаний нерв, поєднує рухову і парасимпатичну

функції.

IV - блоковий нерв. Руховий нерв, іннервує верхній косий мʼяз ока .

V - трійчастий нерв. Змішаний нерв, забезпечує чутливу іннервацію шкіри

обличчя, слизової лобних , решітчастих, гайморових порожнин та порожнини рота, твердої мозкової оболонки. Рухова функція полягає в забезпеченні діяльності жувальної мускулатури.

VI - відвідний нерв. Руховий нерв, іннервує зовнішній прямий мʼяз ока .

VII - лицевий нерв. Руховий нерв, який керує мімічною мускулатурою

обличчя . В складі нервого корінця йдуть також чутливі та парасимпатичні

волокна, які забезпечують смакову іннервацію передніх 2/3 язика ,

сльозовиділення та слиновиділення.

VIII - присінково-завитковий нерв. Чутливий нерв, формується з двох

порцій: слухової та вестибулярної.

IX - язикоглотковий нерв. Змішаний нерв, забезпечує іннервацію мʼязів

глотки , чутливу іннервацію слизової язика , глотки , середнього вуха, смакову іннервацію задньої третини язика . В складі нерва йдуть також секреторні (слиновидільні) волокна .

Х - блукаючий нерв. Змішаний нерв - руховий (іннервація мʼязів гортані,

нижньої частини глотки ), чутливий (іннервація мозкових оболонок , слизових глотки і гортані ), парасимпатичний ( для органів грудної та черевної порожнин )

ХІ – додатковий нерв. Руховий нерв, іннервує трапецієподібний та грудинно-ключично-соскоподібний мʼязи , забезпечуючи таким чином повороти голови в протилежний бік , підняття плеча вище горизонтального рівня, приведення лопаток до хребта, знизування плечима.

XII - підʼязиковий нерв. Руховий нерв, забезпечує іннервацію мʼязів язика .

Оболонки мозку. Головний та спинний мозок покривають три мозкові

оболонки: мʼяка , павутинна та тверда. Тверда оболонка є зовнішньою .

Павутинна оболонка розміщується під твердою. Мʼяка оболонка вкриває

речовину мозку.

Мʼяка мозковаоболонка містить велику кількість судин і щільно прилягає до речовини мозку.

Павутинна оболонка не містить ні судин, ні нервів. Місцями, за

допомогою тяжів , вона зʼєднується з мʼякою мозковою оболонкою . Простір між двома оболонками називається субарахноїдальним. Він заповнений спинномозковою рідиною - ліквором.

Тверда мозкова оболонка складається з двох листків. Зовнішній листок міцно зростається з кістками черепа, внутрішній - утворює вирости, які проникають в щілини між окремими частками мозку. Простір між двома листками називається епідуральним. В головному мозку він представлений синусами, по яких відтікає від головного мозку венозна кров. В спинному мозку епідуральний простір заповнений пухкою клітковиною та венозними сплетеннями. Простір між твердою і павутинною оболонками називають субдуральним.

Спинномозкова рідина (ліквор) продукується судинними сплетеннями, які розташовані у шлуночках мозку. У дорослої людини 120-150мл ліквору, причому, його кількість за добу оновлюється декілька разів. Ліквор прозорий, без кольору.

Функції ліквору:

1. Захисна, амортизаційна - захист мозку від механічних пошкоджень.

2. Метаболічна - бере участь в обміні речовин.

3. Підтримання осмотичної рівноваги в тканинах мозку.

4. Бактерицидна.

5. Участь в регуляції мозкового кровообігу.

Кровопостачання головного мозку.

Головний мозок одержує кров зарахунок 2 пар судин : хребетних і внутрішніх сонних артерій

Хребетні артерії є гілками підключичних, вони проходять через отвори в поперечних відростках 6 шийних хребців і через великий потиличний отвір вступають у порожнину черепа, де на базальній поверхні моста зливаються, утворюючи основну (базилярну) артерію, яка розгалужується на дві задні мозкові . Вони живлять кровʼю середній мозок , міст , мозочок і потиличні частки півкуль великого мозку. Крім того , від хребетної артерії відходять дві спинномозкові артерії (передня і задня ). Перелічені артерії утворюють вертебробазилярний басейн.

Другий басейн, каротидний, утворений внутрішніми сонними артеріями з їх гілками . Внутрішні сонні артерії відходять від загальних сонних артерій. Пройшовши звивистий шлях через однойменний канал скроневої кістки, внутрішня сонна артерія розгалужується на очну, задню сполучну, передню ворсинисту, передню і середню мозкові артерії. Передня мозкова артерія живить кровʼю передній відділ лобної частки і внутрішню поверхню півкулі, середня мозкова - значну частину лобної, тімʼяної і скроневої часток , підкіркові ядра і більшу частину внутрішньої капсули.Обидві передні мозкові артерії зʼєднує передня сполучна артерія. Задні сполучні артерії зʼєднують задні і середні мозкові артерії.

Таким чином, на нижній поверхні півкуль мозку хребетні і сонні артерії утворюють артеріальне (вілізійове) коло, від якого вглибину мозку відходять артерії, що живлять мозок. Вілізійове коло забезпечує колатеральний кровообіг при закупорці однієї або декількох магістральних артерій голови.

Кровообіг спинного мозку здійснюється за рахунок передніх і задніх спинномозкових артерій. Передніх артерій менше. Значно краще забезпечуються кровʼю задні відділи спинного мозку (задні роги та стовпи). Вени спинного мозку повторюють хід артерій.

Для перевірки знань після повторення теоретичного матеріалу пройдіть тест з 20 питань (посилання на "Тест" дивись у чаті. На тестування заплануй до 30 хвилин.

Опрацюй та вдосканаль алгоритми практичних навичок!

АЛГОРИТМ ДОГЛЯД ЗА ШКІРОЮ У ТЯЖКОХВОРИХ

АЛГОРИТМ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ ПРОЛЕЖНІВ

АЛГОРИТМ ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА

АЛГОРИТМ ПІДРАХУНОК ЧАСТОТИ ДИХАННЯ

АЛГОРИТМ ПІДРАХУНОК ЧАСТОТИ ПУЛЬСУ