Всмоктування речовин. Травлення в товстому кишечнику

Урок №

Тема: "Всмоктування речовин. Травлення в товстому кишечнику. "

Мета:  * сформувати уявлення про травлення у шлунку і кишечнику

            * розвивати пам'ять та увагу

       * виховувати самостійність та старання

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

I.Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1) Розповісти про будову шлунка

2) Склад шлункового соку

3) Тонкий кишечник. Відділи

4) Дванадцятипала кишка

5) Травлення у тонкому кишечнику

III. Формування мети уроку

IV. Вивчення нової теми

Зсередини кишечник вистелений слизовою оболонкою з величезною кількістю виростів: понад 2500 ворсинок міститься на кожному квадратному сантиметрі внутрішньої поверхні цього органа. Кожна клітина ворсинки утворює до 3000 мікроворсинок. Завдяки ворсинкам і мікроворсинкам внутрішня поверхня тонкого кишечнику перевищує за площею футбольне поле. Отже, для пристінкового травлення в організмі існує поверхня величезного розміру — через неї і всмоктуються речовини. У порожнинах ворсинок (мал. 1) розміщуються кровоносні та лімфатичні капіляри, елементи гладенької м’язової тканини, нервові волокна. Ворсинки й мікроворсинки є основним «пристроєм», який забезпечує всмоктування поживних речовин.

ворсинки тонкого кишечнику: 1 — епітеліальні клітини; 2 — мікроворсинки; 3, 4 — кровоносні капіляри; 5 — лімфатичні капіляри; 6 — нерви;7 — гладенькі м’язи

Як відбувається всмоктування речовин? Існує два способи транспорту речовин через епітелій кишечнику: через щілини між клітинами й через самі епітеліальні клітини. У першому випадку транспорт відбувається шляхом дифузії. У такий спосіб надходять до внутрішнього середовища вода і деякі мінеральні солі й органічні сполуки.

Проте шляхом дифузії до внутрішнього середовища ворсинки потрапляє лише мала частка поживних речовин. Багатьом молекулам доводиться проникати всередину ворсинок крізь самі епітеліальні клітини. Перш за все, ці молекули мають подолати їх плазматичні мембрани. У цьому їм допомагають спеціальні молекули- переносники. Опинившись у клітині, молекули поживних речовин переміщуються в цитоплазмі до іншого боку клітини і через мембрану виходять у міжклітинну рідину (мал. 31.2). Подолання цих бар’єрів молекулами речовин, що всмоктуються, потребує зазвичай великих витрат енергії.

Мал. 31.2. Схема транспорт; речовин з порожнини кишечнику (а) крізь епітеліальні клітини (б) до міжклітинної рідини (в): 1 — крохмаль; 2 — глюкоза;3 — білок; 4 — амінокислоти

Що відбувається з речовинами, які дісталися міжклітинної рідини ворсинки? їх молекули спрямовуються в кровоносні або лімфатичні капіляри ворсинок. Безпосередньо до крові переходять розчинені у воді глюкоза, амінокислоти, солі мінеральних речовин. Продукти розщеплення жирів (гліцерин і жирні кислоти) надходять спочатку в лімфу, а з нею потрапляють до кровоносної системи.

Будова товстого кишечнику

             Товсти́й кише́чник (лат. Intestinum crassum), або товста́ кишка́ — кінцева ділянка шлунково-кишкового тракту людини. Тут відбувається в основному всмоктування води і формування з харчової кашки (хімуса) оформленого калу. Товста кишка складається зі сліпої, ободової (висхідної, поперекової і низхідної), сигмоподібної і прямої кишок. Стінка товстої кишки складається із серозної оболонки (не скрізь) і м'язового шару. Його поздовжні волокна і утворюють вищезгадані taeniae coli зі слизової оболонки, що не має ворсинок і покрита циліндричним епітелієм. У стінці товстої кишки є численні ліберкюнові залози і лімфатичні вузли. Залози слизової оболонки виділяють сік, у якому кількість ферментів незначна, але багато слизу, що полегшує перетравлення то просування неперетравлених решток їжі. У порожнині товстої кишки живе багато мікроорганізмів.

 Початок сліпої кишки - апендікс. Він виконує захисну функцію - являється скупченням лімфоїдної тканини. Зберігає мікрофлору кишечнику і є інкубатором кишечної палички.

 Травлення в товстому кишечнику. Товстий кишечник людини завдовжки 1,2—1,5 м, його діаметр сягає 9 см. Перетравлення їжі та її всмоктування в основному завершуються в тонкому кишечнику. Виняток становлять лише деякі речовини, наприклад целюлоза. Вона частково перетравлюється в товстому кишечнику численними молочнокислими бактеріями. Ці бактерії-мутуалісти синтезують корисні для людини речовини: деякі амінокислоти, вітамін K, вітаміни групи В, що надходять у кров і транспортуються до кожної клітини організму людини.

Травний сік, який продукують залози стінок товстої кишки, майже не містить ферментів. Основний його компонент — слиз, який діє на неперетравлені рештки, й вони стають подібними до мастила.

Чому рештки їжі в товстому кишечнику ущільнюються? Саме в ньому відбувається інтенсивне всмоктування води в кровоносні судини. Унаслідок цього хімус, просуваючись, поступово перетворюється на щільні калові маси. Калові маси можуть залишатися в товстому кишечнику до 36 годин, а потім переміщуються до прямої кишки. З прямої кишки вони виводяться назовні через анальний отвір, оточений сфінктером. Цей сфінктер, на відміну від тих, що розміщуються в стравоході та шлунку, скорочується довільно. Це означає, що виділення калових мас людина контролює.

Отже, всмоктування відбувається на всіх ділянках травного тракту. Проте на кожній з них до внутрішнього середовища надходять різні речовини. У ротовій порожнині й стравоході поживні речовини майже не всмоктуються. У шлунку в невеликій кількості всмоктуються вода, глюкоза, амінокислоти тощо. Найінтенсивніше всмоктування поживних речовин відбувається в тонкому кишечнику. У товстому кишечнику всмоктується здебільшого вода.

V. Практична частина

Практична робота № 5 "Антропометричні виміри"

V. Закріплення знань учнів.

VI. Домашнє завдання.

Вивчити відповідну тему з підручника. Відповісти на контрольні питання