Волинсько-Галицька держава.

Як ви розумієте поняття «бояри», «опозиція»?

Князь Роман Мстиславович та утворення Волинсько-Галицької держави

Володимирський князь Роман Мстиславович уперше спробував укріпитися в Галичі ще після смерті Ярослава Осмомисла. Однак тоді його вигнали галицькі бояри та їх союзники. До того ж, князь Володимир Ярославович виявився «міцним горішком». Скориставшись іменем батька, він домігся зустрічі з правителем Священної Римської імперії Фрідріхом І Барбароссою, визнав себе його васалом та погодився платити данину взамін на поміч. Князь Роман змушений був відступити. Коли ж династія Ростиславовичів вигасла, представник волинських Мономаховичів удруге не змарнував свого шансу. У 1199 р. він сміливо атакував сусіднє князівство та захопив його, створивши Волинсько-Галицьку державу. Її столицею він обрав місто Галич. До слова, у давніших текстах траплялося й інше написання її назви – Галицько-Волинська. Владу князя Романа не сприйняла частина галицьких бояр, зокрема Володислав Кормильчич та його рід. Довелося наводити лад жорсткими заходами. Тогочасні польські хроністи сповіщали, що князь розстрілював незадоволених із луків! Можливо, такого й не було, але чимало боярських родів покинули край і осіли в Угорщині чи Польщі. Перемога над верхівкою незадоволених посприяла зміцненню княжої влади.

У 1202 р. Роман Мстиславович здійснив похід на Київ. Перед тим він розлучився з першою дружиною — донькою великого князя київського Рюрика, який негідно поводився з киянами. До 1204 р. колишній зять кількаразово опановував столицею, урешті наказавши постригти тестя в ченці. Щоправда, сам князь Роман віддав київський престол своєму дядькові — старшому в роді волинських Мономаховичів.

На амбітного володаря звернули увагу у Візантії. Імператор шукав союзника, який би закрив половцям шлях до бунтівної Болгарії. Князь Роман двічі виступив проти кочовиків. Спершу близько 1202 р. він успішно розбив половців. До його другого вдалого походу вже приєдналися інші руські князі. Ромейський хроніст Нікіта Хоніат захоплено згадував «Богом призвану фалангу» князя Романа, який розбив половецькі орди. Новий союз, можливо, був скріплений новим шлюбом князя Романа з візантійською принцесою Єфросинією-Анною.

Роман Мстиславович розвивав зовнішні контакти, налагодив зв’язки зі Священною Римською імперією, підтримував угорського короля Адраша II та своїх польських родичів. У випадковій сутичці з останніми у 1205 р. під Завихвостом Роман Мстиславович загинув. За словами літописця, краківський князь Лєшко Білий так і не зміг докладно розказати про причини сварки, згадував підступи якогось Володислава (можливо Кормильчича).

Чому саме місто Галич стало столицею об’єднаної держави? Поясніть, узявши до уваги географічний чинник. Скористайтеся попередньою картою.

Становище Волинсько-Галицької держави після смерті князя Романа Мстиславовича

Загибеллю князя Романа одразу скористалися галицькі бояри. Вони вигнали його вдову Єфросинію-Анну з двома малолітніми синами, Данилом (1201-1264) і Васильком (1203-1269). Потім почали запрошувати на правління інших князів, маючи на меті контролювати їхню волю. Коли ж володарі приводили своїх дружинників, від них позбувалися. Галицькі бояри навіть посадили на трон одного з-поміж себе — Володислава Кормильчича. Цей випадок, коли князівський титул отримав боярин, а не князь-Рюрикович, був єдиним в історії.

Чимало галицьких бояр мали родинні зв’язки з елітами сусідніх держав. Їм подобався угорський порядок, де король був лише першим серед рівних, а його влада над баронами — досить обмеженою. У 1214 р. Галич захопили угорці, яких підтримала частина галичан. Король Андраш II домовився про шлюб свого п’ятирічного сина Калмана з трирічною краківською принцесою Саломеею, донькою Лешка Білого. Для цього угорський правитель навіть зміг отримати з Риму королівську корону й оголосити свого сина королем Галичини. Однак проти такої узурпації виступив князь Мстислав Удатний, далекий родич згаслої династії Ростиславовичів. Він вибив угорців із Галича, і вдова князя Романа вирішила одружити Данила з донькою Мстислава. Після цього шлюбу молоді Романовичі почали активну боротьбу за спадщину батька.

Упродовж 1220-х років князь Данило утвердився у Володимирі, звідки почав боротьбу за приєднання Галицької землі. Молодший Василько Романович усіляко підтримував свого старшого брата. Княжичі запекло боролися проти угорців та бунтівних галичан, спираючись на відданих волинських бояр, городян і селян. У цьому протистоянні не зауважено було страшну загрозу — монгольську орду. У 1223 р. руські князі та половці об’єдналися для виступу проти монгольської армії, однак біля річки Калки зазнали нищівної поразки. Князь Данило отримав поранення в тому бою, але зумів вивести частину вірних воїнів з оточення.

Чому, на вашу думку, руські та половецькі війська діяли спільно в битві на річці Калка?

Відновлення єдності Волинсько-Галицької держави

Наполегливість Романовичів була результативною. Міста Луцьк, Берестя, Пересопниця, Чорторийськ та дрібніші поступово переходили під їхню владу. З’явилися перспективи отримати Галич, але князь Мстислав Удатний піддався намовам бояр і віддав землю угорському королевичу Андрашу, іншому сину Андраша II. Розпочалася нова війна, під час якої чужоземець загинув. Спираючись на підтримку городян, князь Данило Романович у 1235 р. увійшов до Галича, проте втримати довкільні землі виявилося складніше. Галицькі бояри знайшли чергових претендентів — Михайла Всеволодовича (чернігівського та великого князя київського) і його сина Ростислава. Чернігівські Ольговичі заручилися угорською підтримкою та боронилися завзято, проте 1238 р. Галицьке князівство перейшло до Романовичів. Єдність Волинсько-Галицької держави поновилася. Данило віддав місто Володимир молодшому братові Васильку, який у всіх важливих справах допомагав йому.

Того ж таки 1238 року князі Данило і Василько захопили місто Дорогочин (тепер — м. Дорогичин в Польщі), вибивши звідти рицарів Добжинського ордену. Їхнього магістра Бруно полонили й видали Тевтонському ордену (добжинські рицарі раніше не підкорилися «братам»). Владу Романовичів визнало також Турово-Пінське князівство. Міцність становища дала змогу розвивати свої землі. Князь Данило збудував собі нову столицю — місто Холм (тепер у Польщі). Тут було зведено чимало церков, а також — міцні укріплення. За наказами Данила і Василька спорудили також інші міста: Крем’янець, Данилів, Угровеськ. Сюди запрошували ковалів, лучників, гончарів, ювелірів, купців з Русі та сусідніх країн.

Охарактеризуйте перші кроки Данила Романовича в розбудові власної держави.

Складіть ментальну ману «Утворення Волинсько-Галицької держави».

Виконати тест! Успіхів!