Вогнища військово-політичних конфліктів у країнах третього світу

Вогнища військово-політичних конфліктів у країнах «третього світу»

Вступ: Чому саме “третій світ”?

Після Другої світової війни більшість країн Азії, Африки та Латинської Америки вийшли з колоніальної залежності. Їх назвали “третім світом”:

• вони не входили ні до капіталістичного блоку США,

• ні до соціалістичного блоку СРСР.

Однак саме ці території стали полем боротьби за вплив між наддержавами. США й СРСР рідко воювали напряму — натомість вони підтримували союзників у локальних війнах.

Так виникло явище, відоме як «гарячі точки холодної війни».

Основні причини конфліктів у «третьому світі»

1) Деколонізація та розпад імперій

Наслідки колоніального панування — штучні кордони, етнічні суперечки, слабкі уряди.

2) Ідеологічне протистояння США — СРСР

Кожна наддержава підтримувала «свій» режим:

• США — антикомуністичні уряди, хунти, монархії.

• СРСР — революційні рухи, соціалістичні партії, лівих партизанів.

3) Боротьба за ресурси

Нафта, уран, алмази, рідкісні метали — причина втручання зовнішніх сил.

4) Етнорелігійні конфлікти

Племінні суперечки в Африці, релігійні — на Близькому Сході.

5) Слабкість державних інститутів

Відсутність демократичних традицій → диктатури → збройні повстання.

Азія: Найбільш масштабні конфлікти

1. Корейська війна (1950–1953)

• Після Другої світової: розділення країни по 38-й паралелі.

• Північ — підтримка СРСР і Китаю.

• Південь — США як головний союзник.

Наслідки:

• Понад 2 млн загиблих.

• Фактичне збереження лінії розподілу.

• Корейський півострів — один із найнебезпечніших регіонів до сьогодні.

2. В’єтнамська війна (1955–1975)

• Північний В’єтнам — комуністичний уряд Хо Ши Міна, підтримка СРСР і Китаю.

• Південний В’єтнам — США, Австралія, Південна Корея.

Кульмінація:

1960-ті — масова участь США (понад 500 тис. солдатів).

Підсумок:

• Падіння Сайгона (1975).

• Об’єднання В’єтнаму під владою комуністів.

• Поразка США, глобальна зміна настроїв в американському суспільстві.

3. Афганська війна (1979–1989)

• Комуністичний уряд у Кабулі під тиском ісламістських повстанців.

• СРСР вводить війська (1979).

• Моджахеди отримують підтримку США, Пакистану, Саудівської Аравії.

Наслідки:

• Війна виснажила СРСР.

• Поява радикальних ісламських груп (згодом — «Талібан», «Аль-Каїда»).

4. Китайсько-індійська війна (1962)

Суперечки за Гімалайські території.
КНР — стрімке посилення військової потуги.
Індія — поразка й політичні наслідки.

Близький Схід: Регіон постійних війн

1. Арабо-ізраїльські війни (1948–1982)

Ключові війни:

• 1948–1949 — Війна за незалежність Ізраїлю

• 1956 — Суецька криза

• 1967 — Шестиденна війна

• 1973 — Війна Судного дня

• 1982 — Ліванська війна

Чому конфлікт став глобальним?

• США → підтримка Ізраїлю

• СРСР → підтримка Єгипту, Сирії, палестинських груп

Наслідки:

• Формування палестинського питання

• Зростання ісламського радикалізму

• Військова нестабільність на десятиліття

2. Ірано-іракська війна (1980–1988)

• Ірак (Саддам Хусейн) напав на Іран після ісламської революції.

• США і СРСР часом подвійно підтримували різні сторони, намагаючись послабити обох.

Наслідки:

• Понад 1 млн жертв.

• Використання хімічної зброї.

• Глибока дестабілізація Перської затоки.

Африка: Постколоніальна боротьба

1. Війна за незалежність Алжиру (1954–1962)

Жорстоке протистояння між Францією та Національним фронтом визволення.
Методи: тортури, тероризм, партизанська війна.

2. Конго (1960–1965)

• Після деколонізації країна розпалася на кілька частин.

• ЛДП (Патріс Лумумба) — орієнтація на СРСР.

• Захід підтримав переворот Мобуту.

Наслідки:

Тривала диктатура Мобуту та виснаження країни.

3. Ангола (1975–2002)

Громадянська війна між:

• MPLA (комуністи, підтримка СРСР і Куби)

• UNITA (підтримка США та ПАР)

Війна стала однією з найдовших у світі.

4. Ефіопія — Сомалі (1977–1978)

• Суперечка за регіон Огаден.

• Ефіопія отримала величезну радянську військову допомогу та кубинські війська.

Наслідки:

Сомалі ослабло, що згодом спричинило колапс держави у 1990-х.

Латинська Америка: Диктатури, партизани і революції

1. Кубинська революція (1953–1959)

• Перемога Фіделя Кастро.

• Союз з СРСР → Карибська криза (1962).

2. Нікарагуа (1979–1990)

• Сандіністи (лівики) проти «контрас» (праві за підтримки США).

• США таємно фінансували партизанів (Іран-контрас скандал).

3. Чилі (1973)

• Військовий переворот Піночета → кінець соціалістичного уряду Альєнде.

• Прихована підтримка США.

4. Диктатури «брудних вій»

Аргентина, Уругвай, Бразилія
→ репресії проти лівих рухів, загони смерті, масові зникнення.

Особливості цих конфліктів

1) Вони були “місцевими”, але мали глобальні наслідки

Бо США і СРСР постійно втручались.

2) Переважали партизанські та іррегулярні війни

Недостатньо озброєні урядові війська протистояли добре мотивованим повстанцям.

3) Велика кількість цивільних жертв

Правила війни часто ігнорувалися.

4) Економічне виснаження

Бідні країни не могли відбудувати розвиток — з’являвся феномен “боргової пастки”.

5) Формування радикальних рухів

В Афганістані, Лівані, частині Африки виникли ісламістські та націоналістичні угруповання.

Наслідки для світової історії

• Посилення нестабільності у країнах третього світу.

• Затяжне відставання від розвинених держав.

• Поява нових терористичних організацій.

• Розширення глобальних ринків зброї.

• Втягання супердержав у дорогі війни (зокрема Афганістан → крах СРСР).