Внутрішня будова Землі. Внутрішні процеси в земній корі

Узагальнення знань

з теми «Внутрішня будова Землі. Внутрішні процеси в земній корі»

Мета:

Формування компетентностей:

предметна компетентність:

1. систематизувати знання учнів про внутрішню будову Землі;

2. формувати в учнів вміння з'ясувати рівень розвитку геології, геодезії, біології;

3. встановити зв'язок між дисциплінами, що вивчається в школі і поширеними професіями, пов’язаними з дослідженнями Землі.

4. працювати з підручником.

ключові компетентності:

1. уміння вчитися продовж життя – визначити мету навчальної діяльності, відбирати і застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети, підвищити мотивацію учнів щодо опанування географії, літератури, біології, геології, геодезії;

2. спілкування державною мовою-розвивати вміння виступати перед аудиторією, коротко формулювати свою думку;

3. соціальна та громадянська компетентність – висловлювати власну думку, аргументовано її доводити, слухати і чути інших; формувати вміння працювати з джерелами додаткової інформації, аналізувати її;

4. ініціативність і підприємливість – генерувати нові ідеї, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення.

Очікувані результати:

Учні повинні закріпити знання із теми «Внутрішня будова Землі. Внутрішні процеси в земній корі», вміти працювати з додатковими джерелами інформації, з літературними джерелами, вміти порівнювати наукову та літературну інформацію, користуватися атласом, настінною картою «Фізична карта світу».

Обладнання: підручник Бойко В.М., Міхелі С.В. «Географія», атлас, відеофільм «Мандрівка до центру Землі», лист – «шпаргалка», гірські породи та мінерали(шкільна колекція)

Тип уроку: Узагальнення знань, вмінь і навичок.

Зміст уроку

1. Організація учнів класу. (1 хвилина)

2. Мотивація учбової діяльності учнів. (0,5 хвилини)

І. Створення проблемної ситуації.

Вчитель географії. Шановні учні, ми сьогодні зустрічаємося з відомим письменником-фантастом 19 століття Жюлем Верном. Пройдемо по сторінках його захоплюючого роману «Мандрівка до центру Землі». Де правда? Де вимисел? Давайте з’ясуємо це.

3. Повідомлення теми, мети уроку(0,5 хвилини)

Систематизувати ваші знання про внутрішню будову Землі; встановити зв'язок між дисциплінами, що вивчаються в школі, а саме географією, геологією, геодезією, біологією. Так як у нас урок проходе у формі засідання шкільного географічного товариства, представлю шановних головуючих:

1. вчені-літературознавці;

2. вчені геологи;

3. вчені геодезисти;

4. вчені біологи;

5. професор Отто Ліденброк та його племінник Аксель.

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності.

Вчитель географії: Шановні літературознавці ознайомте нас з історією виникнення роману.

1-й літературознавець: В середині XIX століття Жюль Верн познайомився з геологом Сен-Клер Девілем, який ризикнув спуститися в кратер діючого вулкану Стромболі, в Тіренському морі. Ця зустріч зіграла особливу роль у створенні науково-фантастичного роману «Мандрівка до центру Землі».

2-й літературознавець: Сюжет роману неймовірний. Професор Отто Ліденброк та його супутники – племінник Аксель та провідник Ганс проникають у кратер ісландського вулкану Снайфедльс, здійснюють дивовижні дослідження в надрах земного шару і вибираються цілі та неушкоджені через жерло вулкану Стромболі – з потоком виверженої лави.

4. Актуалізація опорних знань учнів (6 хвилин)

Вчитель географії: Повторимо матеріал, що вивчили на минулому уроці, заповнивши відомі вам схеми «Листка –шпаргалки»» на ваших партах (Додаток 1):

1. Внутрішня будова Землі;

2. Схема осередку (гіпоцентру) та епіцентру землетрусу;

3. Схему внутрішньої будови вулкану;

4. Схема розподілу магматичних порід.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель географії: Відправимось і ми за професором та його супутниками по сторінках цього захоплюючого роману. Але треба нам допомогти скласти рюкзак професора Ліденброка, тобто наповнити його знаннями про будову Землі. Скористуємось для цього підручником, атласом та листком – «шпаргалкою» (Додаток 1). Підпишіть листок – Прізвище, клас.

Питання:

1. Які частини розрізняють вчені у будові Землі? (Ядро, мантія, земна кора)

2. Що ж таке Земне ядро? (Наймасивніша, найщільніша внутрішня частина Землі)

3. З чого воно складається? (З речовин, що мають властивості)

4. Його розмір? (R≈3500 км, ø≈7000 м)

5. Яка t° у ядрі? (4000 – 5000°С)

6. Що собою являє мантія? (Найбільша за об’ємом частина планети. Речовина мантії перебуває у твердому стані, в’язкий шар з’являється перед земною корою, t°=4000 – 1000°С)

7. Що ж тоді земна кора? (Верхня тверда оболонка літосфери. Під океанами 5 – 10 км її товщина, 70 – 80 км – суходіл Землі)

8. Що це за пунктир біля кордону мантії з земною корою? (Лінія Мохо відділяє астеносферу від мантії)

Шановні вчені ви молодці, заповнили рюкзак професора знаннями.

IV. Закріплення матеріалу.

Вчитель географії: Прибувши до о. Ісландія наші мандрівники піднялись на вершину вулкану Снайфедльс, щоб спуститися у його кратер. Про враження від картини природи, яка відкрилася очам мандрівників прочитає літературознавець.

Літературознавець: стор. 74 – 75, уривок з роману Ж. Верна «Мандрівка до центру Землі».

Вчитель географії: Географи покажуть на фізичній карті розташування цих 2-х островів. У мене виникає запитання до геодезистів. Чи насправді можливо побачити о. Гренландію з о. Ісландія? Знайдіть найкоротшу відстань (≈0,7 см). Проведіть роботу на листках, один з геодезистів на дошці і згадаємо матеріал І чверті.

М 1: ……

в 1 см – ……км

0,7 см – х км

х = ……км

Шановні біологи, чи змогли б побачити мандрівники з о. Ісландія о. Гренландія на відстані більше ніж у 500 км?

Висновок: Це одна з помилок Ж. Верна!

Уривок з в/ф – спуск у галерею (00:35:00 – 00:36:12).

Вчитель географії: Ще виникають питання коли читаєш роман. Прослухайте уривок, який зачитає літературознавець.

Літературознавець: стор. 82 – 83, уривок з роману Ж. Верна «Мандрівка до центру Землі».

Вчитель географії: Який процес описаний у цьому уривку? (Утворення магматичних порід). Доповідь по магматичним породам підготував професор Ліденброк, а свою колекцію магматичних порід покаже Аксель Ліденброк.

Літературознавець: стор. 78, уривок з книги «Магматичні гірські породи».

Аксель Ліденброк: Показує товариству магматичні гірські породи внутрішнього (граніти, гнейси) та зовнішнього (пемза).

Вчитель географії: Глянемо на нашу „шпаргалку”, там є схема „Магматизм”. За § 23 (стор. 90 підручника) заповнимо схему.

Висновок: З астеносфери до поверхні Землі піднімається магма, яка утворює при застиганні гірських порід. Цей процес називається магматизм, який поділяється на внутрішній (утворення кріпких кристалізованих гірських порід) та зовнішній (утворення крихких легких не кристалізованих гірських порід).

Вчитель географії: Але ще є один з братів Магматизму це …… (опис землетрусу).

Літературознавець: стор. 164, уривок з роману Ж. Верна «Мандрівка до центру Землі».

Вчитель географії: Шановні вчені давайте складемо з пазлів понять картину землетрусу.

Питання:

1. Землетрус – це ……? (розривні рухи земної кори)

2. Внаслідок землетрусу відбувається……? (поштовхи, руйнування будівель, є людські жертви)

3. В процесі землетрусу відбувається зміщення ……? (у глибинах земної кори, а також в астеносфері)

4. Енергія, що вивільняється за потужністю? (дорівнює вибуху кількох десятків ядерних бомб)

5. Енергія поширюється завдяки? (сейсмічним хвилям)

6. Сила землетрусу вимірюється за шкалою? (Ріхтера)

7. Стисло охарактеризуємо шкалу Ріхтера? (1-3 – …; 4-5 – …; 6-7 – …; 8-9 – …; 10-11 – …; 12 – …)

Вчитель географії: Заповнимо схему „Землетрус” на листку-„шпаргалці”. Шановні вчені ми сьогодні розглянули процес магматизму, торкнулися раптових катастрофічних явищ, що залишилось на нашому листку. (Схема вулкану). Шановні літературознавці! Зачитайте, що пише Ж. Верн.

Літературознавець: стор. 168 – 169, уривок з роману Ж. Верна «Мандрівка до центру Землі».

Вчитель географії: Це теж. катастрофічне явище природи. Заповнимо схему вулкану.

Шановні біологи! Дайте консультацію з приводу того як вибиралися з вулкану на поверхню. Мандрівники на плоту потрапили на водяний потік окропу, а потім на потоці розчиненої лави з газами з глибини 140 км вони були викинуті з кратеру вулкану Стромболі. Відкрийте тектонічну карту. Географи покажуть місце знаходження вулкану (на великій фізичній карті).

Вчитель географії: Закріпимо знання про вулкани:

а) Вулкан – це гора, що утворилась завдяки … (виверженню речовини астеносфери);

б) Основними елементами вулкану являється …:

1. вогнище магми;

2. жерло вулкану;

3. кратер;

4. конус;

5. вулканічні бомби, гази;

6. потік лави.

V. Підсумок уроку.

Вчитель географії: на засіданні географічного товариства 6 класу були розглянені такі питання, як:

1. визначення відстані за картою;

2. що собою уявляє процес вулканізму;

3. як виникають раптові рухи земної кори;

4. закріпили знання елементів вулкану.

VІ. Оцінка знань.

1. Вчитель географії:

2. за малюнки отримують ... бали;

3. за підготовку зовнішнього вигляду... бали;

4. літературознавці –     балів (окремо);

5. геодезисти – по ... бали;

6. геологи – по -   бали;

7. професор (доповідь), племінник – по     балів;

8. географи та біологи – по     бали.

VІІ. Домашнє завдання: повторити § 20 – 23, читати § 25.