Вітер

1. Вивчення нового матеріалу

I. сторінка         Рухлива атмосфера 

                         Гуляє в полі, та не кінь,

                         Літає на волі, та не птиця.   ( Вітер )

Учениця.

Атмосфера – повітряна оболонка Землі, яка дуже рідко буває спокійною. Повітряні маси постійні мандрівники. Вони постійно рухаються з однієї точки земної кулі до іншої. Хоч повітря й невидиме, ми завжди відчуваємо його рух – вітер.

Вітер – горизонтальний рух повітря з області високого тиску до області низького. Головна причина утворення вітру - нерівномірне нагрівання земної поверхні, різниця в атмосферному тиску. Чим більша різниця в тиску, тим сильніший вітер.

Опираючись на цю закономірність, спробуємо дати відповідь на поставлене на початку уроку питання.

Висота димоходу 30 метрів, а тиск, як відомо, змінюється з висотою. Якщо біля землі нормальний атмосферний тиск складає 760 мм рт ст то на верхівці димоходу він становитиме 757 мм рт ст. Нам уже відомо, що на кожні 10 м підйому, атмосферний тиск падає на 1 мм рт ст. Отже, саме різниця в атмосферному тиску сприяла утворенню тяги в димоході і розповсюдженню листівок.

II. сторінка        Сила і напрям вітру

Учень.

                             Літає часто він довкола,

                             Дерев чимало поламав,

                             Але ніде, ніхто й ніколи,

                             Його не бачив, не тримав.  ( Вітер )

Напрям, силу вітру і швидкість вітру визначають приладами - флюгером і анемометром.

Флюгер - прилад для визначення  напряму вітру і його сили.   Напрям   вітру визначають за стороною горизонту, звідки він дме. Анемометр – прилад для вимірювання швидкості вітру.     

У давні часи, коли ще не було приладів, швидкість і силу вітру визначали за місцевими ознаками:   у морі – за дією вітру на воду і вітрила суден, на суходолі – за верхівками дерев, відхиленням диму з труб, за прапорцем на  щоглі.

За багатьма ознаками було розроблено 12 – бальну шкалу вітрів. ( Див. таблицю 1. )

                                    ШКАЛА ВІТРІВ                                  Таблиця 1.

А чи знаєте,  ви, що...  найбільш вітряне місце – Земля Вікторія в Антарктиді. Швидкість вітру досягає 215 км/год.

Вчитель.

Як би ви оцінили в балах силу вітру:

                             Тихесенько вітер віє,

                             Степи, лани мріють.

                                  / 1 – 2 б  /                             ( Т. Г. Шевченко ).   

                             Реве та стогне Дніпр широкий

                             Сердитий вітер завива,

                             Додолу верби гне високі,

                             Горами хвилю підійма.

                                   / 9 – 10 б /                          ( Т. Г. Шевченко ).

III. сторінка                Сезонні вітри

Учень.

                           А бува в природі і таке:

                               Нічого не видно, бо мете,

                               Крутить і свистить,

                               З океану тайфун летить.

                               Це шалений вітер – мусон – 

                               З океану приніс тропічний циклон.

Мусон у перекладі з арабської означає сезон. Дійсно, мусон змінює свій напрямок двічі на рік за сезонами. Влітку, коли повітря над океаном нагрівається повільно і тиск над ним більший, вологе морське повітря проникає на суходіл. Це літній мусон, який несе щоденні грозові зливи. А взимку, коли високий тиск повітря встановлюється над суходолом, починає діяти зимовий мусон. Він дме із суходолу в бік океану і приносить холодну суху погоду.

Учениця.

Ми вже знаємо, що поверхня Землі, суходіл і вода, нагріваються неоднаково. Суходіл нагрівається швидше. Тому й повітря над ним нагрівається швидше. Воно піднімається вгору, тиск знижується. Над морем у цей час повітря холодніше і відповідно вищий тиск. Тому повітря з моря переміщується на суходіл на місце теплого. Ось і подув вітер – денний бриз.  Уночі відбувається навпаки: суходіл охолоджується швидше, ніж вода. Над ним холодне повітря створює більший тиск. А над водою, що зберігає тепло й охолоджується повільно, тиск буде нижчий. Холодніше повітря з суходолу, з області вищого тиску, переміщується в бік моря, де тиск менший. Виникає нічний бриз. ( Див. схему 1. )

                                                                                       Схема 1.

               суша                                                                     суша

            деннний бриз                                                                        нічний бриз

IV. сторінка               Постійні вітри

Учениця.

                                   Прийшов хтось, та взяв щось,

                                   Бігти за ним – не знаю за ким,

                                   Бо пішов туди – 

                                   Не знати куди.        ( Вітер )

На відміну від змінних вітрів постійні завжди дмуть в одному напрямку протягом року. Їх утворення пов’язане з поясами високого і низького тиску на Землі.

Поблизу 30 – х тропічних широт протягом усього року дмуть вітри – пасати, від тропічної зони високого тиску до екваторіальної зони низького тиску. Пасати відрізняються сталою швидкістю і дивовижною постійністю, були улюбленими вітрами мореплавців.

А від тропічних поясів високого тиску вітри дмуть до 60 – х широт з низьким тиском. Так відбувається переміщення повітря із заходу на схід, і ці вітри в помірних широтах називають західними.

V. сторінка             Роза вітрів

Вчитель.

                                 З півдня вітер сильний – сильний –

                                 Чую запах абразивний.

                                 Особливий запах газу

                                 Доліта до нас із ДАЗу,

                                 А змагається із ним

                                 Наш ядючий коксохім.

                                 Небезпечніше, ніж НАТО,

                                 Й решта інших комбінатів.

                                 Коли вітру вже немає...

                                 То весь дим внизу гуляє.

                                                        ( Д. Кармінський ).

Так, це роза вітрів направляє на наші міста тисячі тонн пилу і шкідливих газів. Що таке роза вітрів?

Роза вітрів – це своєрідний графік, який показує повторюваність вітрів різних напрямків за певний час.

Завдання 1.

а) Розглянути розу вітрів у підручнику, с. 142  ( В. М.Міхелі, В. М. Бойко Загальна географія );

б) Практична робота: на основі спостережень, за календарем погоди, побудувати розу вітрів.

VI. сторінка            Жарти вітрів

Учень.

                         Білий дим тягнув за чуб,

                            Розхитав на полі дуб,

                            Постукав в ворота

                            Гей, відкрийте!..

                            Хто там?                 ( Вітер )

Ми вже з’ясували, що сила вітру залежить від різниці атмосферного тиску і відстані між досліджуваними об’єктами. Тому чим більша різниця в тиску, тим вітер сильніший і швидше рухається повітря від місця з високим тиском в місце з нижчим тиском. А чим ближче відстань, тим  сильніший вітер. Повітря дуже рідко буває в стані  спокою і тому намагається ще й жартувати:

• не раз населення приморських країн Європи отримувало «небесні» харчі у вигляді дощу з оселедців;

• у Данії протягом 20 хв з неба падали живі раки;

• смерч в Італії захопив і поніс із собою кошики з апельсинами, які спричинили апельсиновий дощ в іншому місці цієї країни;

• а в Марокко  вітер зруйнував  зерносховище з пшеницею, і підхвативши її, висипав на узбережжі Іспанії;

• 31 березня 1847 року у Франції випав «білий дощ». Аналогічний «молочний» дощ випав в червні 1956 року на околиці Києва.

VII. сторінка                  Екологія вітру

Учениця.

                                   Мітли не має, а проте

                                   Шляхи без неї замете;

                                   І ніг не має, а тим часом,

                                   Іде у танці з вихилясом;

                                   Сади трясе – хоч рук не має,

                                   І на дуду з дітками грає.          ( Вітер )

Вітер може виконувати корисну і шкідливу для людини роботу. Руйнуючи житла і споруди людини, він завдає великої шкоди, а перемішуючи хмари й змінюючи погоду, він робить велику користь.

До речі, втрата 1 кв.м родючого грунту на 1 га, під час урагану, в масштабі країни дасть поле в 2300 га. З нього можна зібрати врожай 400  тис. центнерів зерна.

А енергія вітрів, які щороку дмуть, перевищує енергію, що міститься в усіх розвіданих покладах вугілля, нафти, торфу, запасах деревини і водах разом узятих.

Учень.

Людина здавна використовує силу вітру для найрізноманітніших потреб. З давніх – давен людина використовувала енергію вітру спочатку в судноплавстві, а потім для заміни своєї мускульної сили. Перші найпростіші вітродвигуни застосовували в сиву давнину в Єгипті й Китаї. Починаючи з XIII ст вітродвигуни набули великого поширення в Західній Європі, особливо в Голландії, Данії і Англії. Їх використовували для розмелювання зерна, піднімання води та приведення в рух верстатів.

Сила вітру використовується і в нашій країні. За даними статистики, до революції, в кожному другому селі в Україні працював вітряк. Піонером будівництва вітроелектростанцій ( ВЕС ) у нашій країні був видатний український учений та інженер Ю. Кондратюк. Побудована ниму 1931році поблизу Севастополя ВЕС, забезпечувала струмом міську мережу понад 10 років.

Для нормальної роботи вітрових двигунів швидкість вітру не повинна, в середньому за рік, падати нижче 4 – 5 м/с. В Україні такими зонами є узбережжя Чорного моря, особливо Крим, а також Карпати й південні степові райони.

Під час роботи ВЕС навколишнє середовище не зазнає забруднення. Єдині негативні впливи – гудіння ( шум ) та спорадична загибель птахів, що потрапляють у лопаті двигуна.