Віртуальна екскурсія до Олександрійського парку (м. Біла Церква)

У місті Біла Церква розташований державний дендрологічний парк «Олександрія». Він вважається найбільшим архітектурно оформленим ландшафтним парком у нашій країні. Його площа становить більше 300 га, а довжина аллей близько 20 км. Парк розташований у північно-східній частині Правобережного лісостепу біля берегів річки Рось. На рахунок клімату, дендропарк знаходиться у сприятливому для рослин місці.

"Олександрія" - яскравий приклад пейзажної паркової композиції, яку формують різні рослини, казкові будівлі, споруди та прекрасні скульптури.

Парк виконаний у стилі пізнього класицизму.

Історія парку

У 1774 році володіння короля Понятовського збільшилися. Король отримав Білоцерківське староство, яке передав у нагороду за військові та політичні досягнення графу Ф.К. Браницькому. До складу нових земель входили села та міста, серед них було місто Біла Церква. Незабаром граф одружується з Олександрою - фрейліною Катериною II і племінницею графа Потьомкіна. Імператриця намагалася зберегти мирні відносини з Польщею, тому сприяло спілкам між польськими та російськими дворянами.

1784 року графиня отримала в подарунок садибу. Олександра часто подорожувала та надихнувшись європейськими парками, вирішила створити вишуканий парк на території своєї літньої резиденції. Графіня назвала парк на свою честь - "Олександрія". Навесні 2014 року було відкрито пам'ятник Олександрі Браницькій.

Після смерті Г. Потьомкіна графиня отримує частину спадщини і на згадку про родича споруджує на території парку його мавзолей. Архітектором став Іван Старов.

За задумом мавзолей мав бути центральним об'єктом у композиції парку. Після смерті імператриці до влади прийшов Павло I. Браницькі втратили авторитет при дворі. Над сім'єю було встановлено стеження. Графіні довелося відмовитися від будівництва мавзолею, натомість Олександра наказала звести інші споруди.

Автором плану забудови парку був архітектор Мюффо. Також над проектом працювали вузькоспеціалізовані архітектори та садівники, які графиня запросила з Європи. Серед них Бартецький, Вітт, Єнс, Ботані, Станге. Вони заклали основу паркових композицій. Рослини для парку завозили із багатьох європейських країн.

Незабаром розпочалося будівництво резиденції Браницьких. Біля палацу знаходився комплекс павільйонів, зал для балів та господарські приміщення. У ХХ столітті резиденція та усі найближчі будівлі були зруйновані. Три покоління Браницьких будували парк.

Для художньої частини облаштування парку виділили Велику та Малу галявини. У цій частині парку знаходяться ряди колон, об'єднаних горизонтальним перекриттям, акуратний китайський місток, арочний місток, руїни, два острови - Троянди та Марії. Територію парку прикрашали витвори мистецтва: фонтани, водоспади, вази, скульптури з бронзи та мармуру. Єдиний парковий ансамбль формують акуратні лужка, різних розмірів ставки і річка Рось.

Неподалік резиденції колись знаходилася управа економа, який керував господарством. Тут були зосереджені будинки постійних працівників, майстерні, городи, оранжерея. Поруч знаходився фруктовий сад та рибні ставки. У теплицях Браницьких вирощували екзотичні рослини, наприклад, інжир, китайські троянди, кактуси та навіть ананаси. З сорокових років на місці резиденції розташована адміністрація парку.

У дендропарку було кілька садів, наприклад, Прекрасний сад, Сад Потьомкіна, Російський сад, сад Клин, сад Катерини II. Виділявся сад "Мур", оскільки він був огороджений цегляною стіною, щоб захистити теплолюбні плодові дерева від негоди. Сад має прямокутну форму, його площа сягає 3 га. У «Мурі» ростуть плодові та ягідні рослини. У саду є дегустаційна зала.

На воротах біля входу гостей вітав вигравіруваний напис французькою мовою:

«Перш ніж увійти, запитай у свого серця: чи вмієш ти цінувати дружбу».

Серед саду була Ротонда, у якій помістили погруддя князя Григорія Потьомкіна.

Протягом 54-х років у парку Браницьких на запрошення графині працював німецький садівник Август Енц. Він створив незрівнянні ландшафтні композиції, які збереглися і донині на Великій та Малій полянах. За його працю господарі встановили у парку пам'ятну металеву колону.

Після скасування кріпосного права в 1861 Браніцьких були позбавлені робочої сили. З того часу простежувався спад у розвитку парку, оскільки з догляду та підтримки художнього образу «Олександрії» потрібно було платити. Декоративні павільйони потребували ремонту, але не відновлювалися. Великих втрат зазнав парк у період громадянської війни. Частину архітектурних споруд було зруйновано, а цінні скульптури вивезено. За радянських часів споруди в «Олександрії» розбирали, а дерева вирубали. Парк використовували як джерело деревини.

1922 року за рішенням Київського губернського комітету парк отримав статус заповідника. Понад двадцять років "Олександрія" входила до складу сільськогосподарського технікуму, а потім інституту.

Чималі руйнування спіткали парк у роки Другої світової війни. За час німецької окупації було зрізано понад 3 га вікових дерев. Будівля палацу, флігелі, павільйони — все це було в руїнах.

З 1946 року парк передали до Національної академії наук України. починаючи з 50-х років, починаються активні реставраційні роботи. З роками в «Олександрії» впорядкували алеї та забезпечили водо та електропостачання, також оновили дубову алею, відреставрували кам'яну дамбу до горіхової галявини.

2008 року дендропарк «Олександрія» номінували у проекті «Сім чудес України».

Архітектурні споруди та скульптури на території парку «Олександрія»

Парковий комплекс гармонійно доповнювали різного призначення. На жаль, не всі збереглися до наших часів.

• "Ротонда" або "Павільйон Потьомкіна" - споруда в стилі Класицизму у вигляді напівкруглого павільйону з прорізною в передній стіні напівкруглою аркою. Висота павільйону трохи більше 10 метрів, а ширина 9 метрів. Купол та арку задекорували ліпним орнаментом. У павільйоні знаходиться погруддя Г. Потьомкіна з написом: «Корисний миром і війною, Катеринин друг, благодійник мій».

• "Колонна Пелікана" - розташовується біля центральної алеї. Нагорі колони можна побачити скульптуру пелікану та його пташенят. Існує теорія, що колону зведено на честь масонів, оскільки знаком масонської ложі був хрест із зображенням пелікану в короні.

• "Руїни" - створюють ілюзію зруйновані часом будівель і виконують практичну роль підпірної стіни. Будівля складається із двох ярусів. Нижній ярус розташований наполовину, другий ярус розташований на греблі. З-під "Руїн" б'є водоспад. У центрі споруди знаходиться оглядовий майданчик

• "Колоннада Місяць" - виконана у вигляді грецького амфітеатру у формі півкруглого місяця з радіусом. Радіус стіни сягає 16 метрів. Колонада з чотирнадцяти колон утворює галерею. За часів Браницьких це місце прикрашали скульптури та вази. На свята у колонаді відбуваються концерти духової та камерної музики.

• «Китайський місток» — невелика споруда, яка є альтанкою на містку. Нижня частина містка виконана з блоків граніту та пісковика. Біля будівлі встановлені бронзові скульптури китайського мудреця та китаянки. Згідно з легендою, якщо потриматися за бороду мудреця, то збудуться всі бажання.

• Архітектурна композиція "Варна". На невеликому острові є два уламки скелі, що стягуються обручем, у якому стояла скульптура.

• "Колона Глобус" - виготовлена ​​з пісковика. Нагорі колони знаходиться глобус підперезаний срібним обручем. На глобусі зображено картосхему земельних володінь Браницьких.

• "Лава декабристів" -її встановили в 1992 на честь офіцерів, учасників війни Росії з Наполеоном, які кілька разів приїжджали в "Олександрію".

• «Джерело Лев» - це джерело чистої води, яке охороняє скульптура лева. Вода в джерелі насичена радоном і має лікувальні властивості. Варто зазначити, що гідросистема парку величезна. В «Олександрії» налічують двадцять п'ять водосховищ (Холодний, Лебединий, Дзеркальний та ін.).