Вільям Шекспір Сонет 66, 116, 130. Художні особливості сонетів Шекспіра.Основні теми сонетів Шекспіра-кохання до Смаглявої леді,дружба.

Повторення вивченого матеріалу

Тести

1.Роки життя Вільяма Шекспіра
А 1564-1616
Б 1304-1374
В 1547-1616
Г 1265-1321
Д 1564-1593

2. Театр Вільяма Шекспіра мав назву
А «Глобус»
Б «Геркулес»
В «Атлант»
Г «Гамлет»
Д «Блискучий театр»

3. Твори, чия належність Шекспірові доведена остаточно, мають назву
А шекспірівський Декамерон
Б шекспірівський канон
В шекспірівський лексикон
Г шекспірівський пантеон
Д шекспірівський одеон

4. Не є твором Вільяма Шекспіра
А «Отелло»
Б «Ромео і Джульєтта»
В «Айвенго»
Г «Король Лір»
Д «Макбет»

5. Шекспір починав свою літературну діяльність як
А новеліст
Б поет-лірик
В прозаїк
Г драматург
Д театральний критик

6. Жінку, якою Шекспір захоплювався у своїх сонетах, традиційно називають
А Чарівна Дама
Б Принцеса Мрія
В Смаглява леді
Г Благословенна Беатріче
Д Мадонна Лаура

7. Творами Вільяма Шекспіра є
А «Айвенго», «Квентін Дорвард», «Пертська красуня», «Роб-Рой»
Б «Вересовий трунок», «Острів скарбів», «Чорна стріла», «Володар Баллантре»
В «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер», «Життєва філософія кота Мурра», «Лускунчик і Мишачий король», «Золотий горнець»
Г «Філоколо», «Філострато», «Амето», «Любовне видіння», «Ф’яметта», «Декамерон»
Д «Дванадцята ніч», «Ромео і Джульєтта», «Її очей до сонця не рівняли…» «Ліпш бути злим, ніж виглядать на злого…»

8. Позначте серед творів Вільяма Шекспіра трагедії
А «Багато галасу даремно», «Сон літньої ночі», «Дванадцята ніч»
Б «Генріх VI», «Генріх VIII», «Річард III», «Король Джон»
В «Макбет», «Ромео і Джульєтта», «Отелло», «Король Лір»
Г «Венера та Адоніс», «Лукреція»
Д «Стомившися, вже смерті я благаю…», «Не буду я чинити перешкоди…», «Її очей до сонця не рівняли…», «Буває іноді, щоб упіймати…»

9. Неправільним є твердження: «Шекспір …
А народився у Стратфорді-на-Ейвоні в родині заможного городянина, ремісника і торговця»
Б був співвласником театру «Глобус»
В є автором 37 п’єс, 2 поем та 154 сонетів»
Г є автором збірки сонетів «Канцоньєре»
Д у своїх сонетах створив образ Смаглявої леді»

10. «Шекспірівський канон» налічує … п’єс
А 154
Б 37
В 8
Г 137
Д 100

Збірка сонетів була створена Шекспіром приблизно у 1593-1600 рр. 1609 р. вийшло єдине прижиттєве видання його поезій. Умовно сонети Шекспіра поділяють на 3 частини:

1) Сонети 1-126 — присвячені юному другові;

2) сонети 127-152 — присвячені смаглявій коханій;

3) сонети 153-154 — заключні, їхня тема — радість життя.

Шекспір зробив помітний внесок у розвиток жанру сонета, адже до нього сонети присвячували лише темі кохання й аж ніяк не дружбі. Англійський, або шекспірівський, сонет має особливу будову: він розбивається на 3 катрени (чотиривірші) з неоднаковими римами та 1 дистих (двовірш): 4 + 4 + 4 + 2 = 14.

Сонет — це вірш, що складається з 14 рядків, написаний п’ятистопним ямбом. Особливістю італійського сонета є те, що він складається з двох чотиривіршів (катренів) та двох тривіршів (терцин).

Сонети Шекспіра (англійські) мають інший розподіл рядків: три чотиривірші та один двовірш (висновок).

Хто ж вона «Смаглява леді сонетів»? Одні вважають, що це італійка Емілія Бассано, а інші кажуть, що під маскою «Смаглявої леді» ховається придворна дама англійської королеви Єлизавети Мері Фітон. Щодо постаті Мері Фітон, ніколи ніяких запитань не виникало, адже, поговорюють, Шекспір навіть був у неї закоханий, а от прізвище Емілії Бассано з’явилося на небосхилі шекспіріани не так давно.

" Шекспіровське питання"

Певний час існувала думка, що, насправді, такого пись­мен­ника, як В. Шекспір не існувало. А під псевдонімом «Шекспір», що у перекладі означає «той, що потрясає списом», працювало 56 осіб, серед яких були і Френсіс Бекон, і граф Ретленд, і Крістофер Марло, і навіть англійська королева Єлизавета І. Саме її кузена лорда-камергера Генрі Хансдона кликали Шекспіром і саме йому приписують написання славетних сонетів.

Тривалий час Хансдону відмовляли в авторських правах на твори Шекспіра, та дослідники з’ясували, що у цьому є і певна доля провини самого лорда-камергера, який не бажав, аби його асоціювали з Шекспіром, оскільки в сонетах писалися речі, які він хотів приховати від суспільства. Наприклад, зв'язок з Емілією Бассано, яка зрадила йому з графом Саутгемптоном – і Хансдон мав підстави бідкатися в 133 та 134-му «сонетах Шекспіра», що його кохана йому зраджує. Та й у 128-му сонеті написано, що смаглява леді грає на клавішному інструменті, а Емілія справді вміла це. А в 150-му сонеті його автор запевняв, що підібрав кохану із жалю, а Емілія справді стала утриманкою Хансдона після того, як осиротіла.

У 124-му сонеті автор зізнається, що він – бастард (позашлюбний син) Фортуни, позбавлений батька, а англійський король Генріх VІІІ справді не визнав лорда-камергера своїм сином. У 25-му сонеті сказано, що автор відрізаний долею від титулів, а Хансдону справді дістався лише титул барона, тоді як іншому позашлюбному синові Генріху VІІІ – герцогський. Навіть факти безрезультатного водолікування відтворені в 153 і 154-му сонетах.

Висновок

- На які групи поділяють шекспірівські сонети?

Написаний конспект - прикріпити