Великі географічні відкриття європейців у XV-XVI ст.

Пригадайте, якими були уявлення європейців про світ у період Середньовіччя.

Передумови великих географічних відкриттів

В епоху Нового часу в економічній, соціальній, політичній і культурній сферах життя людини відбулися істотні зміни. Феодальна система змінилася капіталістичними відносинами, що проявилися у виробництві, зростанні товарно-грошового обміну, розширенні ринку. Розвиток промисловості сприяв пошуку нових ринків збуту товарів. Формування капіталістичних відносин і зростання ролі торгівлі посилювали потребу в більшій кількості золота і срібла. Європейські джерела дорогоцінних металів були виснажені, здобути їх сподівалися у східних країнах, зокрема в Індії. Окрім золота, європейці шукали нові торговельні шляхи зі Сходом, що було зумовлено кризою середземноморської торгівлі. Традиційні торговельні шляхи до країн Сходу захопила Османська імперія, тому виникла потреба в пошуку нових шляхів. Водночас європейці прагнули отримати східні товари, передусім прянощі, які допомагали довше зберігати продукти, що швидко псувалися (рибу, м'ясо). Морські експедиції на Схід потребували чималих коштів. Їх надавали монархи зміцнілих централізованих європейських держав: Іспанії, Португалії, Англії. Завершення тривалих війн у Західній Європі спричинило появу великої кількості вільних людей. Так, після завершення Реконкісти в Іспанії та Португалії значна частина збіднілого дворянства втратила джерела воєнної здобичі, а тому намагалася розбагатіти за рахунок завоювань далеких земель .

Інтерес до відкриттів виявила й католицька церква, яка прагнула поширення християнства та свого впливу у світі. Здійсненню далеких морських подорожей сприяли відкриття в науці й техніці. Європейці вдосконалили портолани (середньовічні навігаційні морські карти з детальним описом узбережжя). Розпочалося будівництво суден нового типу— каравел— із трьома щоглами і ярусним розташуванням вітрил. Удосконалення зазнав важливий прилад мандрівників для визначення широти та довготи — астролябія. За допомогою компаса європейці визначали напрямок руху й місце перебування суден.

Подорожі Христофора Колумба, Васко ДА гами, Фернана Магеллана, Френсіса Дрейка

Сучасні історики вважають, що узбережжя Америки в різні часи досягали норманські та фінікійські мореплавці. Але справжнє відкриття цього континенту належить Христофору Колумбу.

У 1492 р. Колумб прибув до двору правителів Іспанії Фернандо ІІ Арагонського й Ізабель Кастильської. Вони підтримали експедицію мореплавця, але в обмін отримали право володіти всіма землями, які будуть відкриті Колумбом. Завдяки цій подорожі Фернандо та Ізабель прагнули поповнити збіднілу іспанську скарбницю. 3 серпня 1492 р. з порту Палос під командуванням Колумба у відкритий океан вирушила флотилія з трьох кораблів — «Санта-Марія», «Пінта» та «Нінья». Мандрівники перетнули Атлантичний океан і відкрили один із Багамських островів — Сан-Сальвадор, а також острови Кубу та Гаїті. Саме день відкриття острова Сан-Сальвадор — 12 жовтня 1492 р. — вважають Днем відкриття Америки. Золота Колумб там не знайшов, а відкриті землі зовсім не нагадували казкову Індію. Мореплавець помилився у своїх розрахунках. Проте він, тріумфально повернувшись до Іспанії, почав збирати нову експедицію. Колумб був проголошений віцекоролем нових земель. Він здійснив ще три подорожі, у результаті яких були відкриті острови Ямайка, Пуерто-Ріко, Тринідад. До кінця життя Колумб вірив, що дістався берегів Індії, так і не усвідомивши, що його подорож змінила світову історію.

Відкриття Х. Колумба посилили протистояння між Іспанією і Португалією за право володіти новими землями. Щоб врегулювати суперечку, у конфлікт втрутився Папа Римський Олександр VT, який ініціював підписання мирної угоди. 7 червня 1494 р. в м. Тордесільясі (Іспанія) було укладено Тордесільяський договір, за яким усі відкриті землі та води на захід від 30-градусного меридіана переходили у володіння Іспанії, а на схід — Португалії. Так фактично вперше відбувся колоніальний поділ світу. У 1499-1502 рр. флорентієць Амеріго Веспуччі брав участь в експедиціях до нових земель, відкритих Колумбом. Він першим припустив, що перед ним не Індія, а новий і невідомий материк. Тому картограф Мартін Вальдземюллер на карті світу, яка була видана в 1507 р., на честь Веспуччі назвав новий материк Америкою.

Із 30-х років XV ст. морський шлях До Індії активно шукали й португальські мореплавці. У 1488 р. Бартоломеу Діаш проплив уздовж західного узбережжя Африки й відкрив мис Доброї Надії. Щоправда, мореплавець назвав його мисом Бур через шторми, що вирували в цій місцевості. А от португальський король Жуан ІІ повірив в успіх цього шляху до Індії і переназвав цю точку на мис Доброї Надії. Протягом 1497-1498 рр. експедиція на чолі з Васко да Гамою після дев'ятимісячної морської подорожі досягла індійського торговельного порту Калікут. У 1498 р. експедиція вирушила у зворотний шлях.

Вантаж прянощів і східних товарів у 60 разів перевищував вартість самої експедиції, тож її можна було вважати вдалою. Морський шлях до Індії було відкрито. Однак, у Лісабон 1499 р. повернувся тільки один уцілілий корабель із третиною команди на борту. Оскільки після відкриттів Васко да Гами східний шлях до Індії контролювали португальці, Іспанія організувала пошук західного шляху до «країни прянощів». У вересні 1519 р. експедиція Фернана Магеллана у складі п'яти кораблів вийшла з порту Севілья курсом на південний захід. Подорож була надзвичайно складною. Магеллану довелося приборкати бунт моряків, які, не витримуючи труднощів плавання, вимагали повернення додому. Три тижні флагманський корабель Магеллана «Тринідад» шукав прохід через протоку поблизу південного краю Америки. Тепер ця протока носить ім'я мореплавця і зветься Магеллановою. Нарешті експедиція вийшла у відкритий океан. Відсутність штормів і гарна погода сприяли подальшій подорожі, тому Магеллан назвав океан Тихим. Перетнувши його, у 1521 р. мореплавці досягли Філіппінських островів. Там Магеллан загинув у сутичці з місцевими племенами. У вересні 1522 р. до Іспанії повернувся лише один корабель — «Вікторія» із 18-ма членами екіпажу. Так була здійснена перша навколосвітня подорож. Вона довела теорію кулястості Землі та підтвердила, що Америка є окремим континентом. У 1577-1580 рр. англійський мореплавець Френсіс Дрейк вдруге обійшов земну кулю на кораблях. Він детальніше дослідив західне узбережжя Південної і Північної Америки. У результаті Великих географічних відкриттів відбулися істотні зміни у світі. Європейці зустрілися з незнайомими цивілізаціями Америки. Відкриття Нового світу привело до зміни торговельних шляхів, а торгівля набула світового масштабу. Змінилося уявлення людей про світ, було досліджено значну частину земної поверхні й остаточно доведено кулястість Землі.

Дізнайтеся з додаткових джерел, де у світі, окрім Лісабона, встановлено пам'ятники мореплавцям-першовідкривачам

Напишіть коротке есе «Один день із життя мореплавця».

Виконати інтерактивну вправу

Виконати тест!