Вегетативна (автономна) нервова система. Симпатична та парасимпатична нервові системи, їх функції.

Периферична нервова система (ПНС) — частина нервової системи, що здійснює зв'язок між ЦНС і органами. Її утворюють нерви, нервові вузли, нервові сплетення, що розташовані за межами ЦНС.

Периферична нервова система поділяється на соматичну та вегетативну частини:

• соматична (рухова) частина іннервує (підводить нервові імпульси) скелетні м'язи й забезпечує їхню швидку реакцію на подразнення. За участю цього відділу мозок людини отримує інформацію про зовнішнє середовище та його вплив на організм (наприклад, температурні зміни, біль, дотик та ін.). За її допомогою людина довільно (тобто за власним бажанням) виконує різні рухи;

• вегетативна (автономна) нервова система регулює роботу внутрішніх органів, управляє активністю гладкої і серцевої мускулатури, роботою залоз, реакціями обміну речовин, підтримуючи постійність внутрішнього середовища в організмі людини. Сама людина не може керувати роботою цієї системи (не можна, наприклад, за бажанням зупинити серце, прискорити процес травлення, затримати потовиділення), тобто, вона працює мимоволі.

В автономній (вегетативній) нервовій системі розрізняють два відділи: парасимпатичний і симпатичний. Як правило, нерви цих двох відділів мають протилежний вплив на внутрішні органи.

Основними провідними шляхами периферичної нервової системи є нерви. Вони містять нервові волокна й поділяються на рухові, чутливі та змішані. А за місцем відходження розрізняють черепно-мозкові та спинномозкові:

• черепно-мозкові нерви відходять від головного мозку, проходять через певні отвори черепа й іннервують органи голови та шиї людини. Усі черепні нерви, крім блукаючого, іннервують верхню частину тіла. У людини 12 пар черепно-мозкових нервів, їх позначають римськими цифрами в порядку їх розташування і кожний із них має власну назву (наприклад, І пара — нюхові нерви, ІІ пара — зорові нерви, тощо);

• спинномозкові нерви — парні нерви людини, що виходять з кожного сегмента спинного мозку. Ці нерви змішані, тому що містять рухові й чутливі нервові волокна. Їх у людини 31 пара. Кілька сусідніх спинномозкових нервів утворюють сплетення (шийне, плечове, поперекове, крижове), а потім розгалужуються на периферичні нерви.

Отже, периферична нервова система утворена широкою мережею нервів, вузлів та сплетень за допомогою яких центральна нервова система отримує інформацію щодо стану довкілля та забезпечує діяльність внутрішніх та зовнішніх органів.

Соматична нервова система — це частина периферичної нервової системи, утворена руховими волокнами, що забезпечують іннервацію опорно-рухового апарату, шкіри й органів чуття, відповідає за довільний контроль діяльності мускулатури.

Соматична нервова система має центральні та периферичні відділи:

• центральні відділи складаються з нейронів, які розміщені у стовбурі головного та спинного мозку;

• периферичні відділи утворені нервовими вузлами, які іннервують робочі органи.

Особливості соматичної нервової системи:

• рухові нервові волокна не перериваються нервовими вузлами;

• рухові нервові волокна мають відносно великий діаметр;

• швидкість проведення імпульсів по таких волокнах становить 30 - 120 м/с.

Соматична нервова система іннервує скелетні м'язи — м'язи обличчя, тулуба й кінцівок, а також шкіру й деякі внутрішні органи — язик, гортань, глотку. Вона здійснює функції зв'язку організму із зовнішнім середовищем, забезпечуючи чутливість і рух, викликаючи скорочення скелетної мускулатури.

Дії соматичної нервової системи підконтрольні людській свідомості, тому людина може усвідомлено давати команди скелетним м'язам. У цій системі розрізняють чутливий та руховий відділи.

Отже, соматична нервова система виконує наступні функції:

• сприймає зовнішні подразнення (чутливий відділ);

• збирає інформацію від органів чуття, посилає її до ЦНС (чутливий відділ);

• забезпечує сенсорні і моторні функції (руховий відділ);

• передає сигнали від центральної нервової системи до скелетних м'язів (руховий відділ).

Розрізняють чутливі та рухові соматичні нерви. Чутливі нерви сформовані відростками дендритами (проводять нервовий імпульс до тіла нейрона), а рухові нерви — аксонами (проводять нервовий імпульс від тіла нейрона).

Виконання людиною різноманітних рухів і пози тіла пов'язані з роботою мотонейронів.

Мотонейрони — це нервові клітини з дуже довгими руховими волокнами-аксонами, що передають сигнали з ЦНС до м'язів і відповідають за кожний їхній рух.

Довгий відросток мотонейрона іннервує сотні м'язових волокон, утворюючи мотонейронну одиницю.

Отже, нервова регуляція рухової активності має рефлекторний характер і здійснюється ЦНС та чутливими й руховими шляхами нервової системи.

Вегетативна (автономна) нервова система — це частина периферичної нервової системи, що забезпечує іннервацію внутрішніх органів та ендокринних залоз.

Засновником вчення про вегетативну нервову систему є англійський учений Джон Ленглі. Він запропонував назвати систему автономною, оскільки її діяльність відбувається незалежно від волі і свідомості людини.

Вищим центром контролю вегетативної нервової системи є гіпоталамус — ділянка проміжного мозку, що контролює також роботу ендокринної системи.

Вегетативна нервова система має особливості, що відрізняють її від соматичної:

• нервові центри розміщені в стовбурі головного мозку й спинному мозку;

• нервові волокна, що йдуть від центрів перериваються вузлами,  тому рухові шляхи складаються з 2 нейронів (перед- і післявузлового);

• нервові волокна не мають мієлінової оболонки, тому в них менший діаметр і невисока швидкість проведення імпульсів — 3 - 10 м/с;

• вищим відділом регуляції діяльності внутрішніх органів є проміжний мозок та підкірка, що відповідає за мимовільну рефлекторну регуляцію;

• вегетативна нервова система поділяється на два відділи: симпатичний і парасимпатичний.

Функції вегетативної нервової системи здійснюються рефлекторно. Починаються рефлекторні дуги вегетативних рефлексів нервовими закінченнями чутливих нейронів. Вони сприймають інформацію й передають її по чутливих волокнах до ЦНС. За участю вставних нейронів у ЦНС формується відповідь, яка подається руховими волокнами двох нейронів: перед- і післявузлового. Майже кожний внутрішній орган одночасно іннервується симпатичними й парасимпатичними волокнами. Це явище називається подвійною іннервацією. Симпатичний відділ виконує енергетичну функцію, пожвавлюючи діяльність органів в екстремальних умовах. Парасимпатичний відділ здійснює трофічну функцію, забезпечуючи відновлення можливостей органів під час відпочинку. Різна дія вегетативних нервів на робочі органи визначається дією різних речовин-медіаторів, що передають збудження через синаптичні щілини: у закінченнях симпатичних нервів виділяється норадреналін, а в закінченнях парасимпатичних — ацетилхолін.

Отже, вегетативна нервова система здійснює подвійну іннервацію внутрішніх органів і забезпечує зміни їх діяльності, спрямовані на збереження гомеостазу.

Симпатична нервова система

Нервові волокна цієї системи виходять з головного та спинного мозку. Ганглії (нервові вузли) симпатичної системи розташовані поряд зі спинним мозком. Як нейромедіатор клітини використовують норадреналін, який справляє на організм збудливий ефект, підвищує інтенсивність обміну речовин, посилює ритмічні форми активності, знижує пороги чутливості.

Симпатична нервова система прискорює роботу серця, звужує просвіт судин, підвищує кров’яний тиск, стимулює обмін речовин у клітинах і тканинах організму тощо. Вона стає активною, коли ми відчуваємо різні емоції (страх, гнів) або стикаємося зі значними напруженнями (тяжка фізична праця, спортивні змагання). Таким чином, симпатична система сприяє інтенсивній діяльності організму, особливо в екстремальних умовах, коли потрібне напруження всіх його сил.

Симпатична нервова система стимулює діяльність органів — серця, звуження кровоносних судин, працездатність скелетних м'язів та гальмує секреторну і рухову діяльність травного тракту, розслаблює стінки сечового міхура.

Парасимпатична нервова система

Нервові волокна цієї системи, як і симпатичної, відходять з головного та спинного мозку. Ганглії розташовані поряд з органом, діяльність якого вони регулюють. Як нейромедіатор клітини використовують ацетилхолін, що справляє на організм гальмувальний ефект, знижує інтенсивність обміну й ритмічні форми активності, відновлює пороги чутливості.

Парасимпатична нервова система спричиняє сповільнення роботи серця, розширення просвіту судин, зниження кров'яного тиску, а також впливає на процеси, що пов'язані з відновленням використаних речовин у клітинах і тканинах. Вона активно працює в ситуаціях, коли організм перебуває у стані спокою.

Парасимпатична нервова система гальмує діяльність органів — серця, звуження кровоносних судин, працездатність скелетних м'язів та стимулює секреторну і рухову діяльність травного тракту, розслаблює стінки сечового міхура.

Порівняльна характеристика симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи

Прочитати п. 35-36 підручника або теоретичний блок. Виконати тестові завдання.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ (ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ Є В ТЕОРЕТИЧНОМУ БЛОЦІ)

1.Укажи характеристику периферичної нервової системи:

А. частина нервової системи людини, яка здійснює зв'язок між ЦНС і органами. Її утворюють нерви, нервові вузли, нервові сплетення, що розташовані за межами ЦНС

Б. частина нервової системи людини, до складу якої входять півкулі мозку (ліва та права), проміжний, середній, довгастий мозок та мозочок

В. включає у себе 9 пар черепних нервів і 4 пари спинно-мозкових нервів, що прямують від спинного та головного мозку до периферії

2.Встанови назви органів, які належать до периферичної нервової системи людини:

А. спинний і головний мозок

Б. трахея

В. нервові закінчення тулуба

3.Визнач загальну характеристику соматичної (рухової) частини нервової системи:

А. система органів людини, побудована з нервових клітин, яка координує функціонування та взаємозв'язок усіх інших органів та систем органів організму

Б. підводить нервові імпульси до скелетних м'язів і забезпечує їхню швидку реакцію на подразнення

В. регулює роботу внутрішніх органів, управляє активністю гладкої і серцевої мускулатури, роботою залоз, реакціями обміну речовин, підтримуючи постійність внутрішнього середовища в організмі людини

4.Визнач, ім'я засновника вчення про вегетативну нервову систему:

А. Клавдій Гален

Б. Г. Мендель

В. Дж. Ленглі

5.Визнач загальну характеристику вегетативної нервової системи:

А. керує реакціями обміну речовин та регулює роботу внутрішніх органів, підтримуючи постійність внутрішнього середовища в організмі людини

Б. за участю цього відділу нервової системи мозок людини отримує інформацію про зовнішнє середовище та його вплив на організм

В. сукупність органів людини, побудована з нервових клітин, яка координує функціонування та взаємозв'язок усіх інших органів та систем органів організму

6.Визнач, які функції виконує вегетативна нервова система:

А. передає сигнали від ЦНС до скелетних м'язів

Б. координує взаємозв'язок та функціонування усіх інших органів та систем органів організму

В. здійснює подвійну іннервацію внутрішніх органів та ендокринних залоз, стимулюючи їх діяльність

7.Укажи особливості вегетативної нервової системи:

А. швидкість проведення імпульсів по рухових нервових волокнах становить 30 - 120 м/с, вони мають відносно великий діаметр

Б. швидкість проведення імпульсів є невисокою — 3 - 10 м/с

В. рухові нервові волокна інтенсивно проводять кров до внутрішніх органів

8.Укажи характеристику симпатичного відділу вегетативної системи:

А. передає сигнали від ЦНС до скелетних м'язів, забезпечуючи їх рух

Б. медіатором є ацетилхолін

В. передвузлові волокна є короткими, а післявузлові — довгими, активується під час небезпеки і підвищення активності

9.Встанови характеристику парасимпатичного відділу вегетативної системи:

А. нервові центри розташовані у грудному та поперековому відділах спинного мозку, нервові вузли розташовані вздовж спинного мозку на невеликій відстані

Б. передає сигнали від ЦНС до скелетних м'язів, забезпечуючи їх рух

В. передвузлові волокна є довгими, а післявузлові — короткими, домінує у спокої, контролюючи звичайні функції і реакції

10.Укажи, яка частина периферичної системи відповідає за звуження зіниці:

А. симпатичний відділ

Б. парасимпатичний відділ

В. соматична нервова система

11.Встанови, за які дії відповідає парасимпатичний відділ периферичної нервової системи:

А. стимулювання травлення

Б. іннервація скелетних м'язів

В. стимулювання виділення глюкози

12.Укажи, на які процеси діє медіатор норадреналін:

(можливі декілька правильних відповідей)

А. стимулює жовчний міхур

Б. сповільнює частоту скорочень серця

В. збільшує частоту серцевих скорочень

Г. скорочує пряму кишку людини