Доброго дня! Ми продовжуємо вивчати творчість В. Симоненка. Тема сьогоднішнього уроку : Василь Симоненко. «Ти знаєш, що ти – людина?»
Пригадай!
1. Експрес-тест «Закінчи речення»
1.В. Симоненко народився у… с. Біївці на Полтавщині
2. Василя виховували... Мама з дідом
3. Майбутній поет навчався у... Київському університеті ім. Т.Г.Шевченка
4. Збірка, яка вийшла за життя поета, мала назву… «Тиша і грім»
5. Причиною хвороби і смерті стало... побиття поліцейськими
6. В. Симоненко прожив... 28 років
7. На могилі поета викарбувано слова... «Можна все нас віті вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину»
8 . Жанр поезії “ Лебеді материнства ”… Колискова
9. Символічні образи вірша “ Лебеді материнства ”… лебеді, тополя, верба.
10. Фах отримав В. Симоненко після закінчення Київського університету? … Журналіст
11. Газета, в якій працює Василь Андрійович після закінчення університету?... «Черкаська правда»
12. Основна думка вірша “ Лебеді материнства “ ... «Можна все нас віті вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину»
Робота з текстом вірша «Ти знаєш що ти – людина?»
Колись давно жив на світі філософ Діоген. Кажуть, що він ходив по місту зі свічею і світив на людей, заглядаючи їм у очі.
Його питали, що він робить. Діоген відповідав: «Шукаю людину».
Ми не знаємо точно, що він хотів цим сказати, може, що дуже часто ми губимо людину в собі, а може, що навіть удень ми потребуємо особливого світла, щоб змогти побачити один в одному людину.
А чи замислювалися ви, хто ж така людина? Людина – найяскравіше створіння на Землі. Homo sapiens – людина розумна. Саме властивість думати, мріяти, відчувати, творити робить людину унікальною.
Людське серце – невичерпна криниця світлих почуттів. Щирість, людяність, любов – ось ключі до серця кожної людини.
«Ти – цілий світ», «На світі безліч таких, як я, але я, їй-богу, один», «Ми — це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних»,— утверджував Василь Симоненко в своїх творах.
Слухання учнями поезії за посиланням
https://youtu.be/1o-yj4oRpVc
Власне читання вірша ( за підручником, с. 171)
Бесіда за змістом вірша
Яким настроєм пронизаний увесь твір?
Як Симоненко зображує людину?
За що поважають людину в суспільстві?
До кого і з якою метою поет звертається у творі?
Чим стурбований поет? (Поета турбує те, що люди не цінують своє життя, свою індивідуальність).
Прочитайте першу строфу вірша. Назвіть головний рядок у першій строфі. («Ти знаєш, що ти – людина»).
Що значить – бути людиною? Чому автор виокремлює усмішку, муку, очі людини? (Людина може бути щасливою; тоді вона посміхається. Усмішка ще говорить про доброту, лагідність людини. У кожної людини є причини бути і нещасливою, страждати, терпіти муку. Очі – це дзеркало душі; в них відображається і щастя, і страждання).
Отже, автор, говорячи про людину, зосереджується на її внутрішньому духовному світі.
Прочитайте другу строфу вірша. Яка основна думка цієї строфи? (Людина смертна). Якими уявляються поету люди, що житимуть «завтра»? (Добрі, ласкаві й злі). Чи відрізняються вони чимось, на думку автора, від сьогоднішніх людей? (Ні, Симоненко знову акцентує увагу на внутрішній сутності людини).
Прочитайте наступну строфу вірша. Знайдіть головний рядок. («І жити спішити треба»). Як ви гадаєте, що значить для поета «жити»?
Складання асоціативного килимка до слова «жити»
Жити –
любити, творити, працювати, відпочивати,
мандрувати, навчатися, відкривати нове, дружити, читати, насолоджуватися творами мистецтва, займатися
Як, на вашу думку, поет поєднує у творі теперішнє і майбутнє людини?
Як ви розумієте застереження поета: «Гляди ж не проспи!»?
Прочитайте останню строфу вірша. Чому, на вашу думку, вона майже повторює першу? (Автор знову нагадує, що людина повинна жити повноцінним життям, як того вимагає людська сутність).
Літературознавча майстерня
Тема | роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи. |
Ідея | заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити. |
Основна думка: | Людина – велике творіння на землі; вмій з гордістю носити це ім’я; кожна людина неповторна |
Композиція
| Поезія починається з риторичних запитань, після чого В. Симоненко вмотивовано пояснює про смисл і призначення людини на землі, швидкоплинність її життя. Автор твору наголошує на тому, що людина повинна поспішати жити, робити добрі справи, залишаючи по собі слід. Вірш складається з чотирьох строф, кожна з яких містить по п’ять рядків. |
Проблематика твору | · людина і суспільство (призначення людини на землі); · індивідуальність кожної людини; · швидкоплинність часу і життя. |
Художні особливості поезії «Ти знаєш, що ти − людина…»
Художні засоби | Цитати |
Повтори: | Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. |
Риторичні запитання: | «Ти знаєш, що ти — людина?» «Ти знаєш про це чи ні?» |
Риторичний оклик: | «Гляди ж не проспи!» |
Епітети: | «… люди - Добрі, ласкаві й злі»; «усмішка, мука єдина». |