Узагальнення «МОДЕРНІЗАЦІЯ КРАЇН ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ ст. «ПРОБУДЖЕННЯ АЗІЇ».

Узагальнення з розділу: «Модернізація країн Європи та Америки в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Пробудження Азії»

Франція. Остання чверть ХІХ ст. розпочалася для французької держави вкрай невдало із франко- прусської війни 1870-1871 pp. Її результатом стали суттєві територіальні втрати та значна контрибуція, яку мала сплатити Франція. Завдяки війні Пруссія завершує своє об'єднання та згодом перетворюється на Німецьку імперію провідну державу Європи, а Франція, натомість, втрачає провідні позиції у Європі. Увесь подальший розвиток Франції буде спрямований на те, щоб повернути втрачені території та по- мститися Німеччині. У країні відбувається протистояння різних політичних сил, науково-технічний прогрес та економічне зростання. Наприкінці ХІХ ст. Французьку республіку сколихнула серія внутрішньо- політичних криз: «панамська афера», буланжизм, «справа Дрейфуса». Попри всі складнощі та досягнення Франція прагнула реваншу з Німецькою імперією. Згодом це протистояння стане однією з причин Першої світової війни.

Для Пруссії остання чверть ХІХ ст. була дуже успішною. У 1871 р. відбулося утворення єдиної Німецької імперії, і ця подія стала доленосною як для німецького народу, так і для всього світу. «Залізного канцлера» Отто фон Бісмарка можна сміливо вважати символом епохи. Цей державний діяч відіграв ключову роль в об'єднанні німецьких земель та створенні нової системи між народних відносин. Провівши вдалі соціально- економічні та суспільно-політичні перетворення, Отто фон Бісмарк спромігся створити нову державу, яка у майбутньому претендуватиме на європейську гегемонію та територіальний переділ колоніального світу.

Історія Італійського королівства доволі схожа на історію Пруссії. Італія теж завершує об'єднання і в країні розпочинаються демократичні реформи. Проте вони виявилися не такими успішними, як у Німеччині. Прорахунки у політичній реформі, невирішеність аграрного питання сприяли виникненню «проблеми Півдня» та наростанню соціальних рухів. Намагання скопіювати досвід Німецької імперії та владнати внутрішні проблеми насильницьким шляхом успіху не мали. А спроби Джованні Джолітті реформувати італійське суспільство виявилися малоефективними.

Упродовж останньої третини ХІХ початку ХХ ст. Британська імперія залишалася однією з найпотужніших держав світу. Однак країна втрачає першість у промисловому розвитку, а її частка у світовій торгівлі суттєво зменшилась. Звичайно, це впливає і на стабільність держави. Колонії посилюють боротьбу за самостійність, а в самій Британії теж вдосталь внутрішніх соціально-економічних проблем. Саме тому влада йде на поступки і здійснює низку реформ (робітники отримали право на страйк, запроваджено безкоштовну початкову освіту, проведено парламентську реформу, ухвалено Закон про охорону здоров'я тощо). Однак загалом Британська імперія і надалі продовжувала свою загарбницьку колоніальну політику.

Наприкінці ХІХ ст. Сполучені Штати Америки стали могутньою індустріальною країною. За темпами економічного розвитку вона впевнено посідала провідні позиції у світі, а вдала реформаторська діяльність Теодора Рузвельта та Вудро Вільсона забезпечила внутрішню стабільність держави. Це дало США можливість перейти до активної зовнішньої політики. У результаті частина держав Латинської Америки (Куба, Філіппіни, Пуерто-Рико та інші) потрапили у залежність до США.

Російська імперія та Австро-Угорська імперія розвивалися схожим шляхом. У 1860-1880-ті рр. від- бувається реформування імперій. Модернізація їхніх економік сприяла подальшому політичному та економічному розвитку. Однак незавершеність реформ та збереження самодержавного політичного устрою в Росії стали причинами зростання впливу різних політичних сил та радикальних груп. Крім того, обидві країни, попри таку складну внутрішньополітичну ситуацію, продовжували активну зовнішню політику, яка була спрямована на розширення їхніх колоніальних володінь. Тому й не дивно, що Перша світова війна завершилася для них зникненням із політичної мапи Європи.

Японія в другій половині ХІХ ст. перетворилась на потужну «промислову націю». Період Мейдзі характеризувався модернізацією усього життя держави. Запровадження європейських стандартів у економіці, армії, суспільному житті та зовнішній політиці дало змогу Японії перетворитися на лідера у східному регіоні та розпочати експансію у східному регіоні: встановити контроль над о. Тайвань та Ко- реєю, приєднати Курильські острови та частину о. Сахалін, отримати у своє розпорядження частину територій Китаю.

Історичний розвиток Китаю відрізнявся від розвитку Японії. Якщо на початку ХІХ ст. це була могутня держава, то вже в другій половині ХІХ ст. Китай втрачає свій суверенітет та перетворюється на напівколонію країн Заходу, Росії та Японії. Політика колонізаторів та бездіяльність уряду викликали опір населення повстання тайпінів та іхетуанів. Виступи були жорстоко придушені за допомогою іноземних військ. На початку ХХ століття відбулася спроба модернізації країни та проведення демократичних реформ. Однак традиційне суспільство не сприймало змін та чинило їм опір. Після припинення реформ розпочалась Сіньхайська революція, у результаті якої Китай став республікою.

Спроби модернізації Османської імперії зазнали невдачі. На зміну епохи Танзимату прийшла доба Зулюм. Погіршення соціально-економічного та політичного становища призвели до Молодотурецької революції 1908 р. Ослаблена Османська імперія, як і Росія та Австро-Угорщина, не витримала тягаря Першої світової війни.

Кросворд навпаки. Складіть запитання до слів кросворду так, щоб вони розкривали зміст термінів.

Порівняйте розвиток країн Європи, Америки та Азії в останній третині ХІХ на початку ХХ ст. (США, Велика Британія, Німеччина, Російська імперія, Японія, Османська імперія) (2 на вибір)

Критерій порівняння

1. Видатні історичні постаті (особи, які зробили вагомий внесок у розвиток країни)

2. Важливі дати (події та історичні процеси, що суттєво впливали на розвиток держави)

3. Здобутки (Чого вдалося досягнути?)

4. Прорахунки (Що не вдалося реалізувати)

5. Висновок (Як модернізація вплинула на подальший розвиток країни?)