Урок Медіаграмотності

Відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства», 16 лютого 2022 року Україна вперше відзначатиме День єднання.

У цей день українці піднімуть Державний прапор і покажуть всьому світу силу народу та незламне прагнення до миру.

День єднання – це можливість вкотре заявити на весь світ, що Українська нація – єдина, а її територія – неподільна

Нехай ми завжди будемо об'єднані спільною метою - любов'ю до рідного краю та вірою в сильну, незалежну Україну!

Єднаймося!

Рекомендовано проведення в навчальних закладах уроків з Медіаграмотності

Медіаграмотність — сукупність знань, навичок та умінь, що дозволяють людям аналізувати, критично оцінювати і створювати різноманітні повідомлення для різних типів медіа. Окрім того, медіаграмотність передбачає вміння розуміти й аналізувати, як медіа функціонують у суспільстві та який вплив вони мають.

Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ми шукаємо, вибрати те, що нам потрібно, й визначити, наскільки надійною є ця інформація. Бути медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно, й ділитися нею з іншими.

Персональні дані — відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу.

Усі додатки, завантажені на смартфон, під час їх налаштування запитують у користувача згоду на використання даних пристрою. Процедура надання дозволу на використання даних користувача мобільного додатку є обов’язковою для більшості програм. Водночас, надаючи подібний дозвіл користувач не завжди знає до яких саме особистих даних він надав доступ представникам цього додатку, оскільки зазвичай інформація подається іноземною мовою та має великий обсяг інформації. Часто, користувачі перегортають до кінця ліцензійну угоду та погоджуються з умовами не вчитуючись в текст, тим самим ігноруючи зміст.

При цьому, у ліцензійній угоді зазначається умови використання розробниками або третіми особами будь-якими користувацькими даними. В таких випадках, вже не маючи необхідності запитувати дозвіл, треті особи отримують доступ до даних, дозвіл на використання яких користувач надав самостійно (це можуть бути контакти, фотографії, інформація розміщена в соціальних мережах, вподобання, геолокація тощо).

1. Яку інформацію збирають та передають мобільні додатки?

Якщо коротко — будь-яку інформацію, на яку ви дали згоду під час встановлення додатку на пристрій.

Це може бути будь-що, починаючи від вашої історії перегляду у браузері, місцезнаходження, банківських реквізитів, закінчуючи інформацією про ваше здоров’я і фізичну форму. Це все можна зберігати і продавати для власної вигоди.

Експерти, які провели дослідження, виявили, що 52% усіх мобільних додатків передають персональну інформацію користувачів третій стороні.

Для чого додатки збирають і передають вашу інформацію?

1. Найпростіша і найбезневинніши причина, чому додатки зберігають і передають персональну інформацію — відстеження і аналіз того, як ви взаємодієте з програмою, щоб покращити її роботу і виправити помилки.

2. Звичайно ж, будь-яка інформація може використовуватися у маркетингових цілях. Впевнені, ви не раз помічали, що як тільки ви введете якийсь запит в Google, у інших програмах одразу починає з’являтися реклама на цю тему.

3. У найгіршому випадку ваша персональна інформація може потрапити у руки шахраїв чи спецслужб.

Останнім часом набувають популярності додатки, які, у тому числі, збирають інформацію про інші встановлені сервіси. Також збираються дані про сам пристрій та сайти, які відвідав користувач (хоча ці дії та інформація не є необхідними для їх функціоналу). В подальшому ця інформація може бути використана сторонніми особами на власний розсуд і навіть передаватися третім особам.

Тож, кіберполіція радить перед встановленням додатків звертати увагу на дозволи доступу, які будуть надаватися розробникам або власникам цього додатку.

Не рекомендуємо завантажувати та встановлювати програми зі сторонніх сайтів. Водночас варто уважно ставитися і до офіційних програм-магазинів, таких як Google Play та App Store. Безумовно, працівники цих сервісів обов'язково перевіряють на надійність усі програми перед їх розміщенням. Однак, зловмисники кожного дня намагаються розмістити програми, що зовні можуть виглядати цілком безпечними та корисними, приховуючи свою основну мету (на кшалт отримання доступу до персональних даних або інфікування пристрою). Якщо ви вважаєте, що у додатка немає необхідності, наприклад, в доступі до мікрофону або GPS даних - не надавайте згоду на такі дії.

1. Перелік додатків, які збирають і поширюють найбільшу частку персональної інформації користувачів

1. Instagram - 79%

2. Facebook - 57%

3. LinkedIn - 50%

4. Uber Eats - 50%

5. YouTube - 43%

6. YouTube Music - 43%

7. TikTok - 36%

Однак, на щастя, є і безпечні програми, які збирають і передають 0% персональних даних:

1. Netflix

2. Microsoft teams

3. Google Classroom

4. Shazam

5. Skype

6. Telegram

7. Boohoo

8. Zoom

Добірка матеріалів про медіаграмотність

Як розпізнати фейкові новини – інфографіка Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), що допоможе виявити неправдиву інформацію.

MediaSapiens – проект з підвищення медіаграмотності споживачів медійного контенту. Сьогодні в Україні потужним медіа-освітнім проектом є «Media Sapiens». Цей проект у 2010 році започаткувала «Телекритика» (зараз – «Детектор медіа») для підвищення медіаграмотності аудиторії. Матеріали сайту допоможуть відрізнити якісну та правдиву інформацію, виявляти маніпулятивні спроби впливу на громадську думку та не піддаватись їм, довідатись про інформаційні права та можливості їх використати. Цим порталом користуються журналісти, активісти, представники телекомпаній, друкованих та електронних медіа та інші, кого цікавить критичний погляд на висвітлення подій. На порталі ви знайдете добірки книг про медіа-освіту, цікаві медіа-дослідження, анонси медіа-подій, тощо.

Медіаосвіта і медіаграмотність – портал, створений на базі онлайн-бібліотеки з медіаосвіти Міжнародного благодійного фонду “Академія української преси”.

Media IQ – проект із розвитку медіаграмотності та критичного мислення.

Stopfake.org – сайт для перевірки фактів, головна мета якого – перевірка істинності, інформації, посилення медіаграмотності аудиторії і боротьба за чітке розмежування між журналістикою фактів і пропагандою.

Новинна грамотність – онлайн-курс, спрямований на поширення медіаграмотності серед населення в умовах воєнного конфлікту.

МедіаДрайвер – мультимедійний онлайн-посібник, що містить текстову інформацію, інфографіку та відео про різні типи медіа, що допомагають навчитися орієнтується у складних лабіринтах інформації.

Довіряй, але перевіряй. Медіаграмотність в українському суспільстві –  книжка проекту клубу ілюстраторів Pictoric, що містить ілюстрації та тексти журналістів на тему медіаграмотності.

Медіаграмотна місія –  онлайн-гра, спрямована на перевірку вміння рятуватися від шкідливого інформаційного впливу.

Медіаграмотність для громадян – дистанційний навчальний курс, метою якого є надання базових знань у сфері медіа, ознайомити громадян з найросповсюдженішими видами маніпуляцій і пропагандою, надати базові інфструменти перевірки інформації та критичного мислення.

Книга «Посібник для вчителя про медіаграмотність: Критичне мислення в мультимедійному світі» (англійською). У США Національна асоціація освіти з медіа грамотності (NAMLE) для аналізу медіа-повідомлень розробила систему ключових питань. У організації вважають, що правильні запитання є ядром медійної освіти та критичного мислення загалом. У книжці ці запитання доповнені та систематизовані за тематикою. Повна версія книги доступна англійською та скорочена версія – українською.

Наука повсякденного мислення – курс на Prometheus. Платформа Prometheus переклала українською курс викладачів університету Квінсленда (Австралія). Цей курс є одним із найпопулярніших у сфері розвитку критичного мислення. Тривалість курсу – 13 тижнів, та завдяки платформі Prometheus до нього можна долучитися у будь-який зручний для вас час. Цей курс дає нам інструменти, які допоможуть навчитися мислити незалежно та аналітично, цінувати факти більше власного досвіду. Також курс дає знання про ментальні ярлики, якими іноді зловживають люди, та вчить використовувати ці знання для кращого прийняття рішень та більш критичного мислення.

Бібліотека медіа-грамотності від Академії української преси. Академія української преси на власному сайті зробила добірку книг та презентацій з медіа освіти та медійної грамотності. У бібліотеці можна знайти підручники з гендерної рівності у медіа, з питань верифікації даних, посібники з журналістської етики та багато інших цікавих матеріалів. Загалом, у бібліотеці від АУП кожен може знайти інформацію про той аспект медіа грамотності, що найбільш цікавить.

Медіаосвіта та медіа грамотність. Підручник, виданий Академією української преси. Це – класичний підручник для студентів вищих навчальних закладів. З нього ви дізнаєтесь про теорію масових комунікацій, яким чином аналізувати тексти та повідомлення у ЗМІ, які питання ставити та інше.

Посібник для вчителя “Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства“. Посібник втілює прагнення авторів зробити медаосвіту частиною навчального процесу з суспільствознавства. Цей посібник не суто про медіа грамотність, а власне про медіа грамотність як частину суспільного життя. Тому взаємодія людини з мас-медіа розглядається на  рівні з іншими аспектами життя (громадянське суспільство, права та відповідальність, стереотипи й упередження, тощо). Цей посібник – є готовим розкладом уроків суспільствознавства, тому буде корисний усім, хто організовує просвітницькі заходи у навчальних закладах.

Зворотній зв'язок.

Чи був урок для вас цікавим та корисним ?