Універсали УЦР

ТЕМА: Універсали УЦР.

Другий Універсал УЦР.

Другий Універсал Української Центральної Ради — це один із ключових документів Української революції 1917–1921 рр., який було оприлюднено 3 (16) липня 1917 року. Він став результатом компромісу між Українською Центральною Радою (УЦР) та Тимчасовим урядом Росії.

Історичні передумови

Після проголошення Першого Універсалу (червень 1917 р.), який заявив про автономію України без згоди Петрограда, між Центральною Радою й Тимчасовим урядом виник конфлікт.

• УЦР створила Генеральний секретаріат — свій виконавчий орган, що фактично діяв як уряд.

• Тимчасовий уряд у Петрограді побачив у цьому загрозу цілісності Росії та вислав до Києва делегацію (на чолі з міністром Іраклієм Церетелі) для переговорів.

Після складних переговорів сторони дійшли певної згоди: УЦР погоджувалася тимчасово не проголошувати автономію без санкції Всеросійських Установчих зборів, натомість Тимчасовий уряд визнавав Центральну Раду представником українського народу.

Основний зміст Другого Універсалу

Універсал складався з кількох важливих положень:

1. Тимчасовий уряд визнає Українську Центральну Раду — представницький орган українського народу.

2. Генеральний секретаріат визнається крайовим органом Тимчасового уряду в Україні.
   Це означало, що формально він підпорядковувався Петрограду, але фактично залишався українським виконавчим органом.

3. Центральна Рада зобов’язувалася чекати рішення Всеросійських Установчих зборів щодо остаточного визначення автономії України.

4. До складу Центральної Ради та Генерального секретаріату мали входити представники національних меншин, які проживали на території України (євреї, поляки, росіяни тощо).

5. УЦР закликала українців до порядку, спокою й єдності з іншими народами Росії.

Значення Другого Універсалу

✅ Позитивні сторони:

• Вперше на офіційному рівні російська влада визнала існування українського представницького органу.

• Центральна Рада отримала легальний статус.

• Українське питання стало державно-політичним фактором у всеросійському масштабі.

❌ Негативні сторони:

• Багато українських діячів вважали цей документ кроком назад, бо він обмежував самостійність і відкладав питання автономії.

• Радикально налаштовані українські політики називали Універсал «відступом».

• Тимчасовий уряд пізніше не дотримався домовленостей і фактично саботував діяльність Генерального секретаріату.

Політичні наслідки

• Після Універсалу УЦР подала «Інструкцію Генеральному секретаріатові», ухвалену Тимчасовим урядом у серпні 1917 р., де різко звузили права українського уряду (тільки 5 губерній замість 9).

• Це викликало нову хвилю невдоволення в Україні.

• Уже восени Центральна Рада знову повернулася до ідеї широкої автономії, а після Жовтневого перевороту 1917 року проголосила Третій Універсал, який створив Українську Народну Республіку (УНР).

Підсумок

Третій Універсал УЦР.

Третій Універсал Української Центральної Ради — це один із найважливіших документів періоду Української революції 1917–1921 рр., яким було проголошено створення Української Народної Республіки (УНР).
Він був прийнятий 20 листопада (7 листопада за старим стилем) 1917 року в Києві.

Історичні передумови

Після Другого Універсалу (липень 1917 р.) відносини між Українською Центральною Радою (УЦР) та Тимчасовим урядом Росії поступово погіршувалися:

• Тимчасовий уряд не визнав повної автономії України і обмежив повноваження Генерального секретаріату («Інструкція» серпня 1917 р. — лише 5 губерній).

• В Україні зростало невдоволення селян і робітників — через нестачу землі, хліба, економічну кризу.

• У жовтні 1917 р. у Росії відбувся Жовтневий переворот — більшовики на чолі з Леніним захопили владу в Петрограді, поваливши Тимчасовий уряд.

• Центральна Рада не підтримала більшовиків, але й не визнала їхньої влади. Тому постала необхідність самостійно визначити статус України.

Дата і місце прийняття

20 листопада (7 листопада за старим стилем) 1917 р.
Київ, будинок Центральної Ради (нині – будівля Педагогічного музею).

Автори та ініціатори

Документ розробили діячі Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським, Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою.
Він був зачитаний на засіданні Центральної Ради головою Володимиром Винниченком.

Основний зміст Третього Універсалу

1. Проголошення Української Народної Республіки

«Однині Україна стає Українською Народною Республікою.»

• Це не була ще повна незалежність, а широка автономія у складі федеративної демократичної Росії.

• Універсал проголошував владу УЦР і Генерального секретаріату на території 9 губерній України (Київської, Волинської, Подільської, Полтавської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Катеринославської, Таврійської (без Криму)).

2. Демократичні принципи держави

Універсал проголошував демократичні права та свободи:

• Свободу слова, друку, віри, зборів, союзів, страйків.

• Скасування смертної кари.

• Амністію всім політичним в’язням.

• Рівноправ’я всіх націй і народностей.

• Влада в Україні належить народові — через Всенародні Українські збори (парламент).

3. Земельне питання

«Уся земля в Україні, де є праця й хлібороб, належить народові.»

• Земля передавалася селянам без викупу.

• Власність великих землевласників скасовувалася.

• Остаточне вирішення земельного питання — після скликання Українських Установчих зборів.

4. Соціальні та економічні заходи

• Встановлення 8-годинного робочого дня.

• Державний контроль над виробництвом.

• Планувалося забезпечення миру і припинення війни.

• Уряд УНР мав боротися з безробіттям, голодом і безладом.

5. Політика щодо війни

• УЦР закликала до негайного миру без анексій і контрибуцій, але не підтримала більшовицький сепаратний мир.

• Проголошувалося прагнення миру між усіма народами.

Значення Третього Універсалу

✅ Позитивні наслідки:

• Уперше проголошено Українську Народну Республіку (УНР) — новий державний статус України.

• Центральна Рада отримала реальну владу на значній території.

• Було закладено основи демократичної, соціально орієнтованої держави.

• Документ утвердив ідею, що влада в Україні належить народу.

❌ Негативні сторони:

• Відсутність чіткого проголошення незалежності — УНР ще залишалася в складі Росії.

• Соціально-економічні реформи не були реалізовані, що викликало невдоволення селян і робітників.

• Більшовики не визнали владу УЦР і розпочали наступ на Київ (грудень 1917 р.).

Політичні наслідки

• У відповідь на проголошення УНР більшовики створили у Харкові свій “уряд” — Народний секретаріат, який оголосив про створення радянської України.

• Почалася перша війна між радянською Росією і УНР (грудень 1917 – лютий 1918 рр.).

• В умовах агресії та падіння влади більшовиків Центральна Рада у січні 1918 року ухвалила Четвертий Універсал, який уже проголосив повну незалежність України.

Підсумок

Четвертий Універсал УЦР.

Четвертий Універсал Української Центральної Ради — це документ, яким Українська Центральна Рада проголосила повну незалежність України. Це був логічний завершальний етап прогресивної серії універсалів (перший–третій), що формували державність України у 1917–1918 роках.

Історичні передумови

1. Жовтневий переворот 1917 р. в Петрограді: більшовики захопили владу в Росії, Тимчасовий уряд зник.

2. Невизнання більшовиками Центральної Ради: більшовицькі органи в Україні не підпорядковувалися УЦР, почалися конфлікти, озброєні зіткнення.

3. Соціальна нестабільність в Україні: голод, земельні заворушення, масові страйки робітників.

4. Третій Універсал (листопад 1917 р.) забезпечив автономію України у складі федеративної Росії, але цього було недостатньо: нова політична ситуація вимагала повної незалежності.

Дата і місце прийняття

📅 22 січня 1918 р.
📍 Київ, будівля Центральної Ради

Це стало кульмінацією діяльності Центральної Ради, коли було прийнято акту про незалежність Української Народної Республіки (УНР).

Автори і ініціатори

• Михайло Грушевський – голова Центральної Ради

• Володимир Винниченко – голова Ради Народних Міністрів (Генерального секретаріату)

• Симон Петлюра – військовий та політичний діяч, голова генерального військового секретаріату

Вони відстоювали ідею самостійної держави, яка належить народові України.

Основний зміст Четвертого Універсалу

1. Проголошення незалежності

«Україна стає самостійною, вільною, суверенною державою – Українською Народною Республікою.»

• УНР виходить з федеративних рамок Росії.

• Центральна Рада стає єдиним законодавчим органом країни.

2. Територія та влада

• УНР включала території 9 губерній Центральної та Східної України, фактична влада поширювалась на всю Україну.

• Влада в державі належить народу через Центральну Раду, яка виконує функції парламенту.

• Універсал визначав створення уряду, армії, органів управління на місцях.

3. Соціальні положення

• Земельна реформа: вся земля передавалася селянам без викупу, скасування поміщицької власності.

• Права і свободи громадян: свобода слова, друку, віри, зборів, страйків; рівноправ’я всіх національностей.

• Трудові права: встановлення 8-годинного робочого дня, захист трудящих, державний контроль над виробництвом.

4. Політика миру і оборони

• Універсал закликав до миру без анексій і контрибуцій.

• Створювалася українська армія, здатна захищати суверенітет УНР.

• Відмовлялися підкорятися більшовицькій владі, що розпочала збройну агресію проти України.

5. Внутрішні реформи

• Передбачалося формування власного правового та адміністративного устрою.

• Розбудова органів місцевого самоврядування та державного апарату.

Значення Четвертого Універсалу

✅ Позитивні сторони:

• УНР офіційно проголошує повну незалежність.

• Центральна Рада отримує суверенну владу.

• Закріплюються демократичні права, соціальні й земельні реформи.

❌ Негативні сторони / труднощі:

• Одразу після проголошення незалежності УНР потрапила під загрозу більшовицької агресії.

• Реформи і стабільна економіка не встигли реалізуватися.

• Територія держави ще частково контролювалася більшовиками та іншими силами.

Політичні наслідки

• Початок війни з радянською Росією (січень–лютий 1918 р.).

• Після цього УНР підписує Брест-Литовський мирний договір з Центральними державами у лютому 1918 р.

• Четвертий Універсал став офіційною декларацією незалежності України, яка була першою суверенною українською державною актом ХХ століття.

Підсумкова таблиця