Українська держава. П. Скоропадський

Тема уроку. Утворення Української Держави. П.Скоропадський.

Навчальні цілі уроку:

• дати характеристику П. Скоропадському, як політику та історичні особистості;

• охарактеризувати внутрішню та зовнішню політику гетьманського уряду;

• описати політичні події, соціально – економічне становище, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів гетьманату;

• визначити причино наслідкові зв’язки між подіями, явищами, та процесами періоду Української Держави;

• з метою формування комунікативної компетентності розвивати навички співпраці, уміння висловлюватись, й активно сприймати навчальний матеріал;

• виховувати почуття толерантності, поваги до історичного минулого.

Очікувані результати:

:Після цього уроку учні зможуть: 

• називати дати основних подій періоду визвольних змагань 1917–1918 рр.;

• правильно застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни.

• на основі різних джерел інформації описувати політичні події, соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів Гетьманату; 

• виділяти та пояснювати характерні ознаки державного устрою за часів Гетьманату, ознаки внутрішньої та зовнішньої політики українського уряду;

• давати власну оцінку діяльності П. Скоропадського та визначати роль людського фактору в українській революції; 

• аргументувати свою точку зору з посиланням на джерело, обгрунтовувати власну позицію щодо методів впровадження державного курсу в часи Гетьманату;

• вдосконалювати навички встановлювати причинно – наслідкові зв’язки; чітко і аргументовано висловлювати власну думку;

• працювати у групі.

Обладнання: портрет П.Скоропадського, відеосюжет «П.Скоропадський», мультимедійний проектор, роздатковий матеріал до теми: маркери, папір формату А3.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Форма уроку: урок історичного дослідження.

Проблемне питання.

Поміркуйте на яку оцінку, на вашу думку, заслуговувує гетьман П.Скоропадський?

Хід уроку

І. Організація учнів класу до роботи на уроці

1. Емоційне налаштування

- Тож сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь нашої з вами єдності і промовмо:

- Я розумна

- Я щаслива

- Я впевнена у собі, бо живу заради добра на планеті Земля та в наймиліші на світі країні, ймення якій – Україна!

- Подаруйте один одному посмішку.

2. Формула уроку

У - уважні

Р - розумні

О - організовані

К – кмітливі.

• Користуємось цією формулою, щоб успішно працювати на уроці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів.

• Послідовно і мужньо крізь віки йшов український народ до Незалежності України. В ім’я волі і свободи він жертвував усім – шматком важко заробленого хіба, родинним спокоєм, свої життям.

В ім’я незалежності єднався і збройно ставав на захист своєї землі. І на сьогоднішній час продовжує відстоювати незалежність своєї держави.

На сьогоднішньому уроці ми звернемось до історичних подій 1918 року і спробуємо  відкрити одну із сторінок пошуку і боротьби, успіхів і помилок, на шляху до створення української державності.

• Отже тема нашого уроку Утворення Української Держави. Павло Скоропадський.

• Сьогодні ми спробуємо дізнатися, що являла собою Українська держава П. Скоропадського.

• Оцінювати гетьмана Скоропадського можна по-різному, але саме своєю неоднозначністю він і цікавий. Особистість в історії…, яка її роль? Здійснимо нині маленьку спробу відійти від усталених схем, міфів і поглядів, побачити наше минуле без незаперечної критики чи навпаки – суцільного замилування здобутками і героями. Це й буде наше історичне дослідження.

Проблемне питання: Поміркуйте на яку оцінку, на вашу думку, заслуговує гетьман П.Скоропадський?

III. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Розповідь з елементами бесіди

Поступово складалися передумови для усунення Центральної Ради з політичної арени. Німецька воєнна адміністрація була незадоволена діяльність центральної ради.

• Які події спричинили перебування німецько – Австрійських військ  на території України?

Відбулося зближення німецької воєнної адміністрації та колишнього царського генерала П. Скоропадського. Невдовзі саме на нього німецька сторона зробила ставку.

День 29 квітня 1918 р. став останнім у  діяльності Центральної Ради, яка без бою здала владу в руки генерала Павла Скоропадського, нащадка славетного гетьманського роду.

2. Перегляд відеоролика П.Скоропадський

- Скласти політичний портрет П. Скоропадського у формі тез «Скоропадський – людина і політик»

3. Робота з документом

Із «Грамоти до всього українського народу» П. Скоропадського. 29 квітня 1918 р.

«Громадяни України!

Всім Вам, козаки та громадяни України, відомі події останнього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову і знову відроджена Українська держава стояла коло краю загибелі.

Спаслась вона завдяки могутньому підтриманню центральних держав, які, вірні своєму слову, продовжують і по цей час боротись за цілість і спокій України.

При такій піддержці у всіх зародилась надія, що почнеться відбудування

порядку в Державі й економічне життя України увійде, врешті, в нормальне русло. Але ці надії не справдились.

Колишнє Українське Правительство не здійснило державного будування України, позаяк було зовсім не здатне до цього. Бешкети і анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безробітниця збільшуються і розповсюджуються з кожним днем, і врешті для багатющої колись-то України встає грізна мара голоду».

Завдання

-Як П. Скоропадський обґрунтовує необхідність гетьманського перевороту?

У ч и т е л ь.

Як вже було зазначено, 29 квітня 1918 р. стався державний переворот. Прихильники гетьмана захопили майже всі державні установи. Переворот відбувся майже безкровно, мирно. Це свідчить про те, що населенню України набридла вже анархія. Люди були зацікавлені в наведенні порядку, забезпеченні стабільності в економіці й суспільному житті. Внаслідок перевороту Центральна Рада була розпущена і в українських землях виникло нове державне утворення — гетьманат «Українська держава».

Гетьманат – монархічна форма правління, що виникла в Україні в 1918 році.

Завдання

1. Як ви вважаєте, чому гетьманський переворот було проведено мирним шляхом?

2. Прокоментуйте ілюстрацію «Молитва на Софійському майдані». Чому значна частина населення України підтримала Скоропадського?

У ч и т е л ь.

У день перевороту 29 квітня гетьман звернувся до українського народу з «Грамотою до всього українського народу», а також видав Закони «Про тимчасовий державний устрій України». Ці два документи стали правовою базою для створення Української держави.

У ч и т е л ь. Відповідно грамоти П. Скоропадського Центральна Рада, уряд УНР та їхнє законодавство скасовувалися. Проте всі урядовці мали продовжувати роботу. Гетьман брав на себе зобов’язання «забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці». У Законах «Про тимчасовий державний устрій» є розділ «Про Гетьманську владу», де визначаються повноваження Скоропадського.

4. Робота з таблицею

Завдання

• Які повноваження отримував гетьман?

У ч и т е л ь.

• Безумовно в будівництві нової держави роль фундаменту повинен відігравати державний апарат,  службовці. Тому було створено уряд Рада Міністрів яку очолив Полтавський поміщик, виходець із старовинного козацького роду Ф. Лизогуб. Відмінною ознакою кадрової політики П. Скоропадського, що апарат управління формувався не за національною ознакою, а за принципом професійності. Зрозуміло, це давало привід для звинувачення збоку тих хто вважав головним критерієм добору на державну посаду ступінь національної свідомості патріотизму. Через три місяці влади Скоропадський з пересердя скаже: «Ну, де є ті Українці? Ну дайте їх мені! Таких, як мені треба, з якими я міг би говорити і працювати, де вони є?»

• Символом гетьманської влади став старовинний козацький герб «козак з мушкетом». 17 травня гетьман затвердив тризуб атрибутом військового одягу. Державна печатка була виконана Г. Нарбутом і поєднувала «козака з мушкетом» і тризуб.

Було затверджено також і новий опис прапора Української держави. Ним стало полотнище з синьої та жовтої горизонтальних смуг. Проте було змінено порядок розташування смуг (до Скоропадського синя смуга містилася знизу, жовта — угорі).

5. Робота з ілюстраціями

Учні працюють з ілюстраціями і виконують завдання.

• Тризуб як атрибут військового одягу.

• Герб Української держави.

• Прапор Української держави.

Завдання

• Про що свідчила символіка Української держави П. Скоропадського?

6. Інтерактивна вправа «спільний проект» + «пошук інформації».

Учні, об'єднавшись у 4 групи, досліджують одержані завдання, використовуючи підручник, історичну карту, довідкову літературу, записують свої висновки маркерами на папері А3, виходять на клас, представляють свої результати і прикріплюють їх на дошці до запропонованої учителем схеми.

А. Робота в групах. Завдання (надруковані на картках)

1-а група

Економічні перетворення

Гетьману та його уряду необхідно було розв’язати цілий ряд економічних завдань, серед яких головне місце посідало аграрне питання. Це питання було конкретизоване в грамоті «До всього українського народу» та в «Законах про тимчасовий державний устрій України». Основою земельної реформи мало стати відновлення приватної власності на землю і створення в Україні верств селянства, забезпечених землею, щоб якнайбільше підвищити її продуктивність. Основними положеннями майбутнього земельного законодавства були такі:

— серед селян гетьман вбачав дві категорії: великих і середніх землевласників (ті, хто мав понад 5 десятин землі) та дрібних (менше 5 десятин);

— землеволодіння в державі обмежувалося. Найбільшою земельною ділянкою у володінні однієї особи або сім'ї була ділянка площею 25 десятин землі. Землі, що були куплені понад норму, переходили у власність держави;

— це правило не поширювалося на землі цукрових заводів площею до 3 тис. десятин, окремі культурні і дослідні господарства та маєтки поміщиків до 200 десятин землі. Таким чином, в Україні відроджувалась велика земельна власність.

Утворювались нові органи влади — тимчасові земельні комісії, які повинні були повернути колишнім землевласникам їхні господарства, допомогти у підрахунку витрат, примусити селян повернути поміщикам майно, відшкодувати поміщикам збитки за самовільно захоплені землі.

Під тиском командування окупаційних військ та великих землевласників Скоропадський затвердив ряд земельних законів, що мали антиселянський характер. Влітку 1918 р. гетьман підписав закони про примусове використання тяглової сили та інвентаря для державних перевезень, про обов'язкову передачу врожаю 1918 р. у розпорядження держави. У тих, хто намагався ухилятися від здавання хліба, він реквізувався за цінами, нижчими від встановлених на 30 %, а хто приховував — на 50 %.

Також гетьман дав згоду на вивезення з України значної кількості продовольства та сировини. За німецькими даними, з України у вересня–жовтня 1918 р. до Німеччини та її союзників було відправлено близько 2 млн. пудів цукру, 9 132 вагони зерна, 105 тис. голів худоби, 96 тис. коней, вивезено велику кількість різноманітної сировини. Значно погіршилися умови життя і праці робітників.

Власники підприємств, окупаційна влада та гетьманська адміністрація збільшували тривалість робочого дня до 12 годин, карали робітників за участь у страйках.

Гетьман та його уряд намагалися розв’язати складні проблеми в галузі фінансів та грошового обігу, бо на українських землях, крім царських банкнот, в обігу перебували «керенки», карбованці УНР , марки, крони. Гетьманом було створено Фінансову раду, яка розпочала підготовку грошової реформи, що передбачала запровадження нової української валюти — гривні.

Отже, за часів Української держави відбулося певне економічне піднесення. Цьому сприяли відновлення приватної власності, підтримка гетьманом вільного підприємництва, широкий збут товарів за кордон. Були засновані нові акціонерні компанії, відроджені промислові підприємства та біржі. Відновився залізничний рух, ремонтувалися локомотиви, залізниці, мости, було реорганізовано і зміцнено державний флот. За словами одного з мешканців столиці України, «відносний добробут Києва за гетьманських часів різко контрастував зі швидким зубожінням Петрограда і Москви. На півночі вже починався голод, який був нам ще зовсім не знайомий…»

Після «московського пекла» Київ здавався людям своєрідним Ельдорадо.

Завдання

• Проаналізуйте сильні та слабкі сторони економічних реформ Скоропадського.

2 група

Військова реформа

20 травня 1918 р. був призначений військовий міністр генерал Рогоза. Уже в червні розпочалося впровадження в життя плану формування регулярної української армії. Вона мала складатися з 8 армійських корпусів, загальною чисельністю 300 тис. чол. Гетьман затвердив структуру та командування військових корпусів.

Нові військові частини створювались через реорганізацію вже існуючих та на базі військових частин Румунського та Південно-Західного фронтів. Планувалося, що в армії будуть різні роди військ: кавалерійські дивізії, ескадрильї, залізничні частини та ін. Формувати армію Скоропадський планував на класовій основі. Її ядро мав становити козацький стан, бо саме козаччина, на думку гетьмана, уособлює цвіт української нації. 16 жовтня 1918 р. своїм універсалом гетьман відродив козацтво у всіх місцях його історичного існування. У документі наголошувалось, що відродження козацтва ставить на меті відновити славетне минуле України, забезпечити державність краю, виховувати підростаюче та майбутнє покоління. Через 2 тижні козацькі лави налічували майже 50 тис. козацьких родин. Проте здійснити цей план гетьману не вдалося, бо заможні селяни віддавали перевагу загонам для боротьби з повстанським рухом, ніж регулярному війську.

11 листопада 1918 р. завершилося формування українського Чорноморського флоту. Він складався з 3 бригад лінійних кораблів, 1 бригади крейсерів, 3 бригад гідрокрейсерів, дивізії міноносців, 22 підводних човнів. Цей процес був перерваний інтервенцією флоту Антанти, який у листопаді 1918 р. окупував Севастополь, Новоросійськ, Одесу, Миколаїв, Херсон, захопивши усі кораблі.

Отже, гетьманський уряд доклав чимало зусиль для створення регулярної армії і флоту, але втілити план не вдалося. Загальна чисельність збройних формувань не досягала 65 тис. чол.

Завдання

1. Які кроки були зроблені щодо формування української армії?

2. Чому, на ваш погляд, була здійснена спроба відродження українського козацтва?

3-а група

Національно-культурна політика

Найбільших успіхів Скоропадський досяг у сфері національно-культурної політики, бо тут він мав певну свободу дій. Метою гетьмана було створення умов для національно-культурного відродження України. Гетьман намагався за короткий строк націоналізувати державний апарат, все діловодство вести державною мовою. В усіх установах і частинах організував курси українознавства. Проводилась також українізація загальноосвітньої школи. Поряд з російськими школами та гімназіями відкривались українські. У травні 1918 р. було засновано близько 50 нових українських шкіл, а в серпні ухвалено закон «Про обов’язкове вивчення української мови та літератури, а також історії та географії України в усіх середніх школах».

Восени 1918 р. в Україні налічувалося 150 українізованих гімназій, а для незаможних учнів цих гімназій затверджувалось 350 іменних стипендій — імені Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка та інших письменників та діячів культури.

Із 1 липня 1918 р. Київський український народний університет перетворювався на Київський державний український університет у складі 4-х факультетів: історико-філологічного, фізико-математичного, правничого і медичного. Мовою викладання визнавалась українська, а читання лекцій російською мовою дозволялось міністром освіти лише в окремих випадках на прохання факультетів. З викладацького складу виключались всі особи, що не мали ступенів доктора, магістра чи кандидата наук.

Водночас 22 жовтня у Кам’янці-Подільському розпочав свою роботу ще один український державний університет, що включав історико-філологічний та фізико-математичний факультети. У Київському, Харківському, Одеському російськомовних університетах відкривався комплекс українознавчих кафедр: української мови, літератури, історії, права.

У липні–вересні на чолі з академіком Вернадським була створена комісія з питань заснування Української Академії наук, а вже 14 листопада 1918 року Скоропадський ухвалив закон «Про заснування Української Академії наук». Первісний склад УАН з 12 академіків призначив сам гетьман. До нього увійшли: Д. І. Багалій,А. Ю. Кримський, М. І. Петров, М. Ф. Кащенко та ін. Президентом УАН було обрано В. І. Вернадського.

Гетьман виділяв кошти на організацію великих культурних закладів. У серпні 1918 р. було започатковано Національну бібліотеку України, в якій збиралися всі пам’ятки духовного життя українського народу — як рукописні, так і друковані. Засновувався Національний архів України, Національна галерея мистецтв, Український історичний музей, Український національний театр,«Молодий театр».

У травні 1918 р. було створено Державне видавництво. Головним завданням нової установи було поширення серед народу добрих українських книжок, а також іншої друкованої продукції. З будь-якої літератури були зняті усілякі митні збори.

Гетьман Скоропадський сподівався на підтримку церкви і тому від самого початку шукав союзу з нею. Уже 29 квітня в день перевороту у «Законі про тимчасовий державний устрій України» зазначалось, що «первенствуюча в Українській державі є віра християнська, православна», але уточнювалось, що мешканці України, що не сповідують православ’я, мають право вільно відправляти богослужіння за своїм обрядом.

Завдання

• Чому П. Скоропадський значну увагу приділяв національно-культурному розвиткові України?

4-а група

Зовнішня політика

Активну політику проводив гетьман Скоропадський на міжнародній арені. Створене міністерство закордонних справ очолив Д. Дорошенко — відомий історик. Під його керівництвом було визначено три напрямки зовнішньої політики Української держави:

1. Встановлення дружніх відносин з країнами Четвертного союзу — Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною.

2. Розв’язання спірних територіальних проблем з сусідніми державами.

3. Встановлення дипломатичних відносин з нейтральними державами.

Виконання цих напрямків політики мало забезпечити мир і захистити суверенітет України. Головним напрямом зовнішньої політики були відносини з країнами Четвертного союзу, бо на території України перебувало окупаційне військо Німеччини та Австро-Угорщини і це впливало на внутрішню і зовнішню політику.

2 червня 1918 р. Німеччина офіційно визнала Українську державу. Її визнали також Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина. Гетьманат намагався також вирішити на свою користь Бессарабське питання, Кримське питання,приєднати до України Холмщину, Підляшшя. Для Гетьманату надзвичайно важливої ваги набували відносини з більшовицькою Росією. Росія прагнула включити українські землі до свого складу.

У результаті переговорів 12 червня 1918 р. було підписано договір, за яким Росія визнавала незалежність Української держави. Припинялися військові дії між обома державами, відбувався обмін консульськими представниками. Розглядалося питання і про кордони. Лінія кордону відступала від української етнографічної межі на 125–200 верств на користь Росії. Гетьманський уряд налагодив добрі відносини з державами, що утворилися на території колишньої Російської імперії — Грузією, Доном, Кримом, Кубанню, Литвою, Фінляндією. Чимало зробила українська дипломатія для визнання України на міжнародній арені. Українська держава мали представництва в 25 країнах світу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Фінляндія, Польща та ін.).

Завдання

• Проаналізуйте зовнішньополітичну діяльність Скоропадського? У чому полягло її значення?

У ч и т е л ь. 11 листопада 1918 року Німеччина підписала Комп’єнське перемир’я, що означало закінчення війни та її програш.

Тому Скоропадський терміново почав шукати контакти з Англією і Францією. Але країни Антанти намагались відродити «єдину і неподільну Росію». Тож 14 листопада гетьман видав грамоту про федерацію України з Росією. Це було вимушеним кроком. Попередня орієнтація на Четверний союз загрожувала втратою державності, бо саме в цей час на кордоні з Україною зосереджувалися війська більшовицької Росії, що загрожували війною Україні. Грамоту Скоропадського можна вважати політичною декларацією. Обнародування грамоти призвело до активізації українських національних сил.

Завдання

• Поміркуйте, чому внутрішньополітична ситуація в Українській державі ускладнилася восени 1918 р.

У ч и т е л ь. Восени 1918 р. покотилася хвиля робітничих страйків. У середині липня 1918 р. розпочався загальноукраїнський страйк залізничників, у якому взяло участь понад 2000 тис. чол.Селянська боротьба в Україні набрала широкого розмаху влітку 1918 р. у Звенигородському і Таращанському повітах на Київщині, коли повстання охопило десятки тисяч селян. Активна повстанська боротьби розгорнулася на Чернігівщині. Керував повстанням штаб на чолі з полковником М.Кропив’янським. У повстанні на Чернігівщині, як і на Київщині, брали активну участь представники різних соціалістичних партій, у т. ч. більшовики.Перші збройні напади під керівництвом Н. Махна на представників гетьманської влади, військові загони і місцевих поміщиків відбулися у вересні 1918 р. А в ніч на 16 жовтня повстанці захопили Гуляйполе. Це був перший успіх махновців, який підвищив їхній авторитет серед селянства.

У листопаді 1918 р. махновці стали помітною військовою силою, на яку гетьманські власті й німецьке командування змушені були серйозно зважати.

За умов кризи гетьманського режиму, що особливо загострилась восени 1918 р., в Україні активізувалися ті політичні партії і групи, які виступали за відновлення Української Народної Республіки й усунення від влади консервативних елементів. Ще у серпні 1918 р. у Києві було створено Український національний союз (УНС). Союз перебував в опозиції до гетьманського режиму та його союзників в Україні.

У ніч з 13 на 14 листопада на засіданні УНС для керівництва збройною боротьбою з гетьманом була утворена Директорія УНР , до складу якої ввійшли В. Винниченко, С. Петлюра, Ф. Швець, О. Андріївський. А. Макаренко. Незадовго до засідання УНС й обрання Директорії С. Петлюра виїхав до Білої Церкви, де оголосив себе отаманом республіканських військ. 15 листопада у зверненні до населення України Директорія закликала до збройної боротьби з гетьманом, пообіцявши при цьому демократичні свободи, 8-годинний робочий день, передачу поміщицьких земель селянам.

17 листопада Директорія підписала угоду з представниками окупаційних військ про їх нейтралітет у подіях. Директорії вдалося завоювати масову підтримку селянства, яке стихійно піднімалося на антигетьманську боротьбу. На її бік перейшла частина гетьманських військ. Під селом Мотовилівкою 18 листопада гетьманські війська, значну частину яких становили російські офіцерські дружини, були вщент розбиті. Через три тижні становище гетьмана стало безнадійним.

14 грудня Скоропадський зрікся влади. У телеграмі на ім’я міського голови говорилось: « Я, Гетьман усієї України, протягом семи з половиною місяців прикладав усіх своїх сил, щоб вивести країну з тяжкого становища, в якому вона перебувала. Бог не дав мені сил впоратись із цим завданням.». Рада міністрів передала владу Директорії.

18 грудня 1918 р. Директорія УНР вступила до Києва.

• Кілька днів колишній гетьман переховувався у місті. Потім у мундирі німецького офіцера він виїхав до Берліна у вигнання.

IІІ. Узагальнення та систематизація знань .

1.Інтерактивна вправа «займи позицію».

       Історики дають різну оцінку діяльності П. Скоропадського, одні вважають його патріотом, борцем за створення власної незалежної держави, інші – критикують за союз з Німеччиною, за надмірну жорстокість, каральні загони. А як оцінюєте діяльність гетьмана ви? Позитивно? Негативно? Чи не можете визначитися? Апелюючи вивченими на уроці історичними фактами і подіями, займіть позицію біля дошки під відповідними позначками.

Так

1. «Дерево рішень»

Дайте оцінку Українській державі П. Скоропадського.

Післямова.  «Роки 1917, 1918 ще повторюються. Тоді треба буде, щоб на чолі нації стала нова провідна верства, яка об’єднає і поведе за собою націю, «не радячись з слабими про силу з сліпими про світло, з розбійниками про мир і злагоду»» (Д. Донцов. «рік 1918. Київ»).

IV. Підведення підсумків та оцінювання результатів.

Учитель. Як свого часу не називали Павла Петровича Скоропадського: і «німецькою маріонеткою», і «узурпатором». Сьогоднішні дослідники сповнені суперечностей в оцінках Гетьманщини: це і «поодинокий приклад конструктивної державницької роботи», й «вимучена псевдомонархічна авторитарна конструкція». Можна погодитися принаймні з тим, що тодішня Україна справді потребувала свого Бонапарта, – але прийшов він запізно й «царював» недовго. Чому так cталося? Чи винна в цьому особиста вдача Скоропадського, його помилки, чи нездоланні зовнішні обставини? Не на кожне питання є готова відповідь.Вона може бути неоднозначною і кожен з вас має повне право шукати і знаходити власну. Істина тих подій, можливо, лежить десь посередині – поміж добрих намірів, незавершених справ та гарних, але не підкріплених діями, слів. Чи виправдались ваші очікування від уроку? Чи з‘явилось бажання самостійно дізнатись більше? Якщо так, пропоную скористатись літературою та електронними ресурсами, які вам у цьому допоможуть.

V. Домашнє завдання

- Опрацювати параграф 19;

- Уявіть, що ви – сучасник П. Скоропадського. Напишіть  лист до нащадків, описавши становище в Українській держави.

Додаток 1

Дипломатичні відносини Української держави

Додаток 2

                   Універсал гетьмана Павла Скоропадського

Громадяне України! ...Бувше Українське Правительство не здійснило державного будування України, бо було зовсім нездатне до сього.

Бешкети й анархія продовжуються на Україні...

При такім становищі, яке загрожує новою катастрофою Україні, глибоко сколихнуло всі трудові маси населення, які виступили з категоричним домоганнєм негайно збудувати таку Державну Владу, яка здатна була б забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці.

Яко вірний син України я постановив відкликнутися на сей поклик і взяти на себе тимчасово всю повноту влади.

Управа Україною буде проводитися через посередництво призначеного мною Кабінету Міністрів і на остаточнім обґрунтуванні приложених при сім законів про тимчасовий державний устрій України.

Центральна й Мала Рада, а також всі земельні комітети від нинішнього дня розпускаються...

В найблизший час буде виданий закон, установляючий порядок виборів до українського Сейму.

Права приватної власносте як фундаменту культури й цивілізації відбуваються в повній мірі й всі розпорядки бувшого Українського Уряду, а так само тимчасового російського уряду відміняються і касуються. Відбудовується повна свобода по розробленню купчих по куплі-продажі землі. Поруч з сим будуть прийняті міри по вивласненню земель по дійсній їх вартості від великих власників для наділення земельними частками малоземельних хліборобів. Рівночасно будуть твердо забезпечені права робітничої кляси.

... На економічнім і фінансовім полі відбудовується повна свобода торгівлі й відкривається широкий простір приватного підприємства й ініціативи...

Гетьман всієї України Павло Скоропадський

Отаман Ради Міністрів України М. Устимович. 29.04.1918

Додаток З

Резолюція Звенигородського селянського повітового з'їзду на установлення гетьманської влади

3 травня 1918 р.

Відбувся з'їзд представників від 300 тис. селян Звенигородського повіту з приводу перевороту у Києві. На з'їзді виступило багато промовців, у тому числі і учасників селянського з'їзду у Києві. Після Докладів з'їзд виніс слідуючу резолюцію:

... Наступивший спокій і лад на Вкраїні знову порушено переворотом, виборами гетьмана і переходом влади в руки тих людей, які до цього часу показували яскраві симпатії до старого російського уряду і є прихильниками старої політики.

У соціальному плані новий самозваний уряд намічає такий план, якого трудове селянство не при яких умовах не прийме.

... Тому всі сили 300 тисячної людності слід організувати на підтримку Центральної Ради і Установчих зборів, яким повинна Центральна Рада здати свою Владу в Українській Народній Республіці у призначений час. Ніяких розпоряджень і наказів гетьмана виконувати не будемо.

Рідний край. – 1 918 р. – 23 трав.